ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.08 20:53
сни все не йдуть
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше

Охмуд Песецький
2026.09.08 20:44
Незвичний біль душевної знесили
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
Щоб вижити його, слабкі посили,
Як і десятки порухів і спроб.

Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати

Віктор Насипаний
2026.09.08 19:47
А пам’ять, як стара в селі криниця,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.

Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,

Світлана Пирогова
2026.09.08 18:17
Київ поринув у дронову січ :
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.

Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,

Ольга Садкова
2026.09.08 17:31
Підібралася тишком осінь,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.

«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,

Борис Костиря
2026.09.08 13:39
Лишився Лишега у синім вогні,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.

Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,

Вячеслав Руденко
2026.09.08 12:32
Чи є вона, та чакра повноти?
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли

Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,

Віктор Кучерук
2026.09.08 07:37
Знов закурений димами
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.

Артур Курдіновський
2026.09.08 01:13
Індик - це своєрідна птиця.
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.

Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,

Ігор Терен
2026.09.07 21:14
Немає віроломнішої віри
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.

***
Неписані закони для совдепії

Іван Потьомкін
2026.09.07 20:44
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло

хома дідим
2026.09.07 20:15
ось і надвечіря
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий

Тетяна Левицька
2026.09.07 18:24
Святе догорає обійстя,
а ти загубилась в тумані.
Не бійся, рідненька, не бійся,
від зостраху серце зів'яне.

Я знаю, що важко втрачати
набуті скарби мозолями —
дитячу колиску, санчата,

Світлана Пирогова
2026.09.07 17:23
Вересня кроки спекотні, як влітку,
Сонце палає до втоми щодня.
Бабине літо накинуло сітку,
Те павутиння йому, мов броня.

Ягідки чорні смачної ожини
В лісі осіннім, мов очі блищать.
Терен з колючками попід стежину,

Ольга Садкова
2026.09.07 16:46
Хильнув — і позбувся болю.
А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.

На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім

Борис Костиря
2026.09.07 14:08
Вода розлилася в долини.
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.

Вода розлилася степами,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Смарагдовий рай*
Образ твору Печаль краси колон дорійських,
Застигла велич кам"яна,
Трав розмаїття – мирне військо,
З одноманітністю війна…

І ці ставів розкішні плеса,
І водоспадів шум хмільний,
І співи духів безтілесних
У підземеллі, мов у сні.

І Божі статуї величні,
І таємничий гротів шум,
Весіль усміхнені обличчя…
Лети, уяво, розкошуй.

Заходь в наскельную альтанку,
В долину Кам"янки заглянь,
І про звабливую гречанку
Наслухайся оповідань.

Це – рай земний. Зайди у нього,
Залиш життєву каламуть,
І сам – за пазухою в Бога
Хоча б годиноньку побудь.

23-24.04.7519 р. (Від Трипілля) (2011)

*Мова йде все про ту ж "Софіївку" в Умані.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 05:23:22
Переглядів сторінки твору 708
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.121 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.121 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:23:57 ]

Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 13:18:06 ] - відповісти

!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 13:21:17 ] - відповісти

Цьом, дякую!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 13:51:50 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Ще один-два твоїх вірші про "Софіївку" - і можна буде не їхати? Настільки гарно описано, емоційно, ліпше як відео, бо ще й не тільки звуки, а й запахи навіть і почуття! Закінчення супер!


Отправить
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-16 14:53:35 ] - відповісти
Гарно неймовірно!)

Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 15:03:22 ] - відповісти

Розкішно!


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-07-16 16:06:52 ] - відповісти

Просто спокушаєте Ви, любий Ярославе! Так і хочеться навідатись на рідну Черкащину і неодмінно пройтися з Вашими віршами по Софіївці! А ще б краще з Вами!
Дякую за радість, яку Ви несете!
З повагою та надією на зустріч
Іван Потьомкін з Єрусалима


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 16:08:58 ] - відповісти

Вітаю, Іване! От і я подумав, чи не передаю куті меду з віршами про Софіївку. Треба припиняти публікації до фестивалю. Дякую за доречну заувагу
і змістовний коментар. Будьмо!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 16:09:51 ] - відповісти

Юлю, щиро дякую. ))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 16:11:29 ] - відповісти

Спасибі, дорога Любове. Щиро зичу натхнення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 16:15:50 ] - відповісти

Щиро радий Вашим відвідинам, шановний пане Іване!
Завжди радий Вашим мудрим порадам у байках і віршах, цікавій повчальній прозі. Черкащина - прекрасний край, звідти родом чимало геніїв, в тому числі і безіменні творці "Софіївки".
Дякую дуже за прекрасний відгук. Сподіваюсь, що буде нагода зустрітися на Вашій неповторній Черкащині.
З повагою


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-16 18:20:46 ] - відповісти
Чи чули Ви Софіївка розтала?..
Не вся, звичайно, але вже помітно.
Бо, Чорногузові вірші їй прочитали,
І парк, як... ескімо у спеку літню!!!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 18:27:41 ] - відповісти

Ну, Патаро! Як кажуть росіяни, "нет слов от... восхищения!!!)))
Красно дякую!


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-16 22:58:18 ] - відповісти
Читаю, і закохуюсь у "рай земний", так майстерно Тобою описаний, Ярославе!
Колись була там, бачила цю красу.
Тепер знову чекаю - не дочекаюся, коли знову побуваю "за пазухою в Бога"...

Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-07-16 23:50:18 ] - відповісти
Доброї ночі, Ярославе!
:-)
Дуже сподобалося, особливо - останні два рядки.
Колись хотів теж написати про Софіївку, та не було потрібного відчуття. А ось у цих рядках воно є саме таким, як я шукав. Дякую.
:-)
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-17 13:14:47 ] - відповісти

Дякую, сестричко Оксано! Сподіваюсь, нам усім там буде чудово!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-17 13:18:09 ] - відповісти

Дякую, друже Олександре! Треба там частіше бувати, і ти знайдеш свої неповторні слова про "Софіївку".)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-25 09:20:57 ]
Не вірш, а райсна краса! Захоплююся, милуюся, дякую, дорогий Ярославе, за поезію моєї душі!