ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Лікарня природи
Образ твору Краю мій обітований,
Ви - пресвітлії гаї,
Я до вас прийшов, кохані,
Рани гоїти свої.

Тихо голову схилити
Другу-дубу на плече,
Хай мені тієї ж миті
Сила в серце потече.

Трепетно пташиним співом
Верховіття привіта,
І огорне днем щасливим
Твого духу чистота.

Стріну тут свою зорю я,
Мов провісницю весни,
Їй троянду подарує
Захід сонця вогняний.

І печаль мою поборе
Світлість божая твоя,
Втихне біль і зникне горе –
Знов здоровий духом я.

11.12. 7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 06:52:15
Переглядів сторінки твору 369
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2025.06.23 00:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 06:53:27 ]

Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 14:29:32 ] - відповісти

Мені природа, як лікарня,
Як дуба древнього плече.
Проте незручно і негарно,
Коли дощить і з віт тече
Її волога не у серце
Моє, а другу на папір...
Пробач, мій друже, і не сердься,
Бо не з образою, повір!
Жартую, Ярославе, жартую. Вірш колоритний, наповнений барвами і звуками, любов'ю до нашої землі.


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-17 14:44:51 ] - відповісти

ніжне і гарне освідчення природі в коханні.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 15:28:32 ] - відповісти

Хай мені тієї ж миті
Сила в серце потече - заряджатися енергією від дерев, Ярославе, - це щось язичницьке. Але добре!


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 16:36:01 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Гарно, тепло...
З повагою...

Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 16:49:30 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Вірш - справжній сеанс природотерапії, з великим лікувальним ефектом для душ, що відчувають.І хочуть вилікуватися. Сподобалося. Великий привіт тобі від пана Миколи Петренка, вчора поспілкувався з ним в обласній Спілці на презентації книжки поезій львівської поетеси Марти Починайко "Поріг смирення". Багато гарних слів сказав пан Микола про Чорногузів, передаю вітання.


Отправить
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 17:09:48 ] - відповісти

А я теж, коли мені погано, розради у дерев шукаю. І коли вже зовсім несила - у неба вночі, а у землі - вдень... Гарно, пане Ярославе, дякую.


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 19:59:04 ] - відповісти
Краю мій обітований,
Ви - пресвітлії гаї
сподобалось!

Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 23:16:14 ] - відповісти

Головне, що духом здоровий!..


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:54:12 ] - відповісти

Вікторе, на Бога, чого б мав ображатися? Треба потроху кусатися словами, якщо доброзичливо, то чого ж? Я чекав од тебе пародії у відповідь, уже багато колег освоїли цей жанр, а ти так тільки злегка... Дещо буквально, хоч і дійсно, на природі бува і за комір тече, і в снігу ледь не потопаєш в тих гаях, але яке спілкування з природою!!! Дякую за дружнє покусування! Натхнення бажаю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:56:00 ] - відповісти

Маріанно, дякую! У Вас страшенно поетично-музично-милозвучне ім"я.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:59:17 ] - відповісти

Василю, привіт! А я ж хто - "закоренілий" язичник, хіба ти не знав? Хто тут ще живе за язичницьким календарем крім мене і славить рідних Богів? Ну, раз то добре, то добре! Пізнаваймо одне одного й далі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:01:31 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую. І дякую Редакції Майстерень, що підтримала мою пропозицію і надала тобі статус Майстра, хай пишеться і надалі майстерно і ще майстерніше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:06:37 ] - відповісти

Дякую, дорогий Іване! У мене мати - лікар, так що це - спадкове. Тільки ми лікуємося по різному. Вона - таблетками й уколами, а я - природою і травами. Але однак - лікуємося. Дай Бог нам усим бути здоровими! Спасибі за вітання від Миколи Петренка, йому також передавай навзаєм од обох Чорногузів.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:08:12 ] - відповісти

Тетяно, дякую, радий що й Ви у дерев лікуєтеся іноді, а вони справді заряджають, ще й як!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:09:10 ] - відповісти

Пане Анатолію, дякую, радий, що сподобалось!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:11:37 ] - відповісти

Дорога Світлано, дякую! Од Вашого світлого духу у віршах і коментарях і мій дух стає здоровіший! Здоров"я і натхнення Вам і всім колегам по перу бажаю!


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 21:03:19 ] - відповісти

"Твого духу чистота". - гарно!!! Це як епіграф.
Оце, первісне, мабуть від ваших переконань.
А я, буває, в снах поринаю у той час і ці відчуття часом вливаються на папері. Колись,може при нагоді, загляньте як "Коловоротять" мої "Інстинкти", була б вдячна :)))...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:53:50 ] - відповісти

Дякую, загляну обов"язково.