ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Як було винайдено скло
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Гайда на бенефіс м-ра Кайта! (The Beatles)
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Лікарня природи
Образ твору Краю мій обітований,
Ви - пресвітлії гаї,
Я до вас прийшов, кохані,
Рани гоїти свої.

Тихо голову схилити
Другу-дубу на плече,
Хай мені тієї ж миті
Сила в серце потече.

Трепетно пташиним співом
Верховіття привіта,
І огорне днем щасливим
Твого духу чистота.

Стріну тут свою зорю я,
Мов провісницю весни,
Їй троянду подарує
Захід сонця вогняний.

І печаль мою поборе
Світлість божая твоя,
Втихне біль і зникне горе –
Знов здоровий духом я.

11.12. 7518 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 06:52:15
Переглядів сторінки твору 380
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 06:53:27 ]

Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 14:29:32 ] - відповісти

Мені природа, як лікарня,
Як дуба древнього плече.
Проте незручно і негарно,
Коли дощить і з віт тече
Її волога не у серце
Моє, а другу на папір...
Пробач, мій друже, і не сердься,
Бо не з образою, повір!
Жартую, Ярославе, жартую. Вірш колоритний, наповнений барвами і звуками, любов'ю до нашої землі.


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-17 14:44:51 ] - відповісти

ніжне і гарне освідчення природі в коханні.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 15:28:32 ] - відповісти

Хай мені тієї ж миті
Сила в серце потече - заряджатися енергією від дерев, Ярославе, - це щось язичницьке. Але добре!


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 16:36:01 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Гарно, тепло...
З повагою...

Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 16:49:30 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Вірш - справжній сеанс природотерапії, з великим лікувальним ефектом для душ, що відчувають.І хочуть вилікуватися. Сподобалося. Великий привіт тобі від пана Миколи Петренка, вчора поспілкувався з ним в обласній Спілці на презентації книжки поезій львівської поетеси Марти Починайко "Поріг смирення". Багато гарних слів сказав пан Микола про Чорногузів, передаю вітання.


Отправить
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 17:09:48 ] - відповісти

А я теж, коли мені погано, розради у дерев шукаю. І коли вже зовсім несила - у неба вночі, а у землі - вдень... Гарно, пане Ярославе, дякую.


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 19:59:04 ] - відповісти
Краю мій обітований,
Ви - пресвітлії гаї
сподобалось!

Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 23:16:14 ] - відповісти

Головне, що духом здоровий!..


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:54:12 ] - відповісти

Вікторе, на Бога, чого б мав ображатися? Треба потроху кусатися словами, якщо доброзичливо, то чого ж? Я чекав од тебе пародії у відповідь, уже багато колег освоїли цей жанр, а ти так тільки злегка... Дещо буквально, хоч і дійсно, на природі бува і за комір тече, і в снігу ледь не потопаєш в тих гаях, але яке спілкування з природою!!! Дякую за дружнє покусування! Натхнення бажаю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:56:00 ] - відповісти

Маріанно, дякую! У Вас страшенно поетично-музично-милозвучне ім"я.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:59:17 ] - відповісти

Василю, привіт! А я ж хто - "закоренілий" язичник, хіба ти не знав? Хто тут ще живе за язичницьким календарем крім мене і славить рідних Богів? Ну, раз то добре, то добре! Пізнаваймо одне одного й далі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:01:31 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую. І дякую Редакції Майстерень, що підтримала мою пропозицію і надала тобі статус Майстра, хай пишеться і надалі майстерно і ще майстерніше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:06:37 ] - відповісти

Дякую, дорогий Іване! У мене мати - лікар, так що це - спадкове. Тільки ми лікуємося по різному. Вона - таблетками й уколами, а я - природою і травами. Але однак - лікуємося. Дай Бог нам усим бути здоровими! Спасибі за вітання від Миколи Петренка, йому також передавай навзаєм од обох Чорногузів.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:08:12 ] - відповісти

Тетяно, дякую, радий що й Ви у дерев лікуєтеся іноді, а вони справді заряджають, ще й як!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:09:10 ] - відповісти

Пане Анатолію, дякую, радий, що сподобалось!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:11:37 ] - відповісти

Дорога Світлано, дякую! Од Вашого світлого духу у віршах і коментарях і мій дух стає здоровіший! Здоров"я і натхнення Вам і всім колегам по перу бажаю!


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 21:03:19 ] - відповісти

"Твого духу чистота". - гарно!!! Це як епіграф.
Оце, первісне, мабуть від ваших переконань.
А я, буває, в снах поринаю у той час і ці відчуття часом вливаються на папері. Колись,може при нагоді, загляньте як "Коловоротять" мої "Інстинкти", була б вдячна :)))...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:53:50 ] - відповісти

Дякую, загляну обов"язково.