ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.10.29 15:26
До душі припали чорнобривці,
Квіти із далекого дитинства,
Що росли в садку і попідтинню.
Майже до зими цвіли жаринки.

Пестили їх сонця ніжні бризки.
Звісно, поки гомін дня не стихне.
До душі припали чорнобривці,

Вячеслав Руденко
2026.10.29 11:18
Нині кобзи, знову гучно, —
Не брешу, бо сплю вночі!
Шерех вітру, дні поштучно,
Ворон скаче на плечі.

Гуркіт ранку вартового —
Знову гамір, знову лють.
Око світу кольорове

Віктор Кучерук
2026.10.29 07:30
Змалечку любов'ю оповитий
Жінки найріднішої на світі,
Маминою ніжністю зігрітий,
Почуваюсь восени, як літом.
Сонечко сіяє яскравіше,
Бо про мене думає найбільше,
Клопотами втомлена матуся, -
Я за це їй низько уклонюся,

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Лікарня природи
Образ твору Краю мій обітований,
Ви - пресвітлії гаї,
Я до вас прийшов, кохані,
Рани гоїти свої.

Тихо голову схилити
Другу-дубу на плече,
Хай мені тієї ж миті
Сила в серце потече.

Трепетно пташиним співом
Верховіття привіта,
І огорне днем щасливим
Твого духу чистота.

Стріну тут свою зорю я,
Мов провісницю весни,
Їй троянду подарує
Захід сонця вогняний.

І печаль мою поборе
Світлість божая твоя,
Втихне біль і зникне горе –
Знов здоровий духом я.

11.12. 7518 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 06:52:15
Переглядів сторінки твору 548
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 06:53:27 ]

Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 14:29:32 ] - відповісти

Мені природа, як лікарня,
Як дуба древнього плече.
Проте незручно і негарно,
Коли дощить і з віт тече
Її волога не у серце
Моє, а другу на папір...
Пробач, мій друже, і не сердься,
Бо не з образою, повір!
Жартую, Ярославе, жартую. Вірш колоритний, наповнений барвами і звуками, любов'ю до нашої землі.


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-17 14:44:51 ] - відповісти

ніжне і гарне освідчення природі в коханні.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 15:28:32 ] - відповісти

Хай мені тієї ж миті
Сила в серце потече - заряджатися енергією від дерев, Ярославе, - це щось язичницьке. Але добре!


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 16:36:01 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Гарно, тепло...
З повагою...

Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 16:49:30 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Вірш - справжній сеанс природотерапії, з великим лікувальним ефектом для душ, що відчувають.І хочуть вилікуватися. Сподобалося. Великий привіт тобі від пана Миколи Петренка, вчора поспілкувався з ним в обласній Спілці на презентації книжки поезій львівської поетеси Марти Починайко "Поріг смирення". Багато гарних слів сказав пан Микола про Чорногузів, передаю вітання.


Отправить
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 17:09:48 ] - відповісти

А я теж, коли мені погано, розради у дерев шукаю. І коли вже зовсім несила - у неба вночі, а у землі - вдень... Гарно, пане Ярославе, дякую.


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 19:59:04 ] - відповісти
Краю мій обітований,
Ви - пресвітлії гаї
сподобалось!

Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 23:16:14 ] - відповісти

Головне, що духом здоровий!..


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:54:12 ] - відповісти

Вікторе, на Бога, чого б мав ображатися? Треба потроху кусатися словами, якщо доброзичливо, то чого ж? Я чекав од тебе пародії у відповідь, уже багато колег освоїли цей жанр, а ти так тільки злегка... Дещо буквально, хоч і дійсно, на природі бува і за комір тече, і в снігу ледь не потопаєш в тих гаях, але яке спілкування з природою!!! Дякую за дружнє покусування! Натхнення бажаю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:56:00 ] - відповісти

Маріанно, дякую! У Вас страшенно поетично-музично-милозвучне ім"я.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:59:17 ] - відповісти

Василю, привіт! А я ж хто - "закоренілий" язичник, хіба ти не знав? Хто тут ще живе за язичницьким календарем крім мене і славить рідних Богів? Ну, раз то добре, то добре! Пізнаваймо одне одного й далі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:01:31 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую. І дякую Редакції Майстерень, що підтримала мою пропозицію і надала тобі статус Майстра, хай пишеться і надалі майстерно і ще майстерніше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:06:37 ] - відповісти

Дякую, дорогий Іване! У мене мати - лікар, так що це - спадкове. Тільки ми лікуємося по різному. Вона - таблетками й уколами, а я - природою і травами. Але однак - лікуємося. Дай Бог нам усим бути здоровими! Спасибі за вітання від Миколи Петренка, йому також передавай навзаєм од обох Чорногузів.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:08:12 ] - відповісти

Тетяно, дякую, радий що й Ви у дерев лікуєтеся іноді, а вони справді заряджають, ще й як!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:09:10 ] - відповісти

Пане Анатолію, дякую, радий, що сподобалось!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:11:37 ] - відповісти

Дорога Світлано, дякую! Од Вашого світлого духу у віршах і коментарях і мій дух стає здоровіший! Здоров"я і натхнення Вам і всім колегам по перу бажаю!


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 21:03:19 ] - відповісти

"Твого духу чистота". - гарно!!! Це як епіграф.
Оце, первісне, мабуть від ваших переконань.
А я, буває, в снах поринаю у той час і ці відчуття часом вливаються на папері. Колись,може при нагоді, загляньте як "Коловоротять" мої "Інстинкти", була б вдячна :)))...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:53:50 ] - відповісти

Дякую, загляну обов"язково.