ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Доленосний
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
* 253 *
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
* * *
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Втрати (сонетний триптих)
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Меч-кладенець* (Есе́й)
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онко
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Осучаснена надія
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Світло любові
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Від'їзд біженця
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
***
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
Кожній тварі по парі
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна

Віктор Кучерук
2026.11.10 07:14
* * *
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.

хома дідим
2026.11.09 23:45
* 252 *
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих

С М
2026.11.09 16:15
Чорний Петер (Grateful Dead)
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“

Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі

Марія Дем'янюк
2026.11.09 15:58
Гостинна ялинка
Усі шишки на ялинці
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!

Та ялинці геть не спиться:

Володимир Бойко
2026.11.09 14:35
Лімерики G 2
Дід в гірському селі під Женевою
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.

На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 лю - БИТИ літературна пародія у відповідь на пародію)

Твій поїзд плювався, займаючи позу...
...Плювати бажання надсадно боліло...
Поета поету потрібно любити,
Бо як же поета полюбить читач?"

Микола Кум

Для того існують, мій любий, "Майстерні",
Щоб псевдолюбов"ю Вас не замело.
Щоб вірші невдалі косити, як терня,
Щоб в душу отрутою нам не вросло.

Отямтесь, мій милий, від псевдонаркозу,
Любов всепрощення - то курам на сміх,
І над унітазом "займаючи позу",
Спустіте, будь ласка, туди Ваш цей гріх.

Вимогливим має поет буть до себе,
Відточувать завше повинен свій хист.
Якщо ж він Нарцис, в цім не бачить потреби,
Приходить в процес виховний пародист.

Приходить, до правди любов"ю зігрітий,
Пухлини-плювки видаляє він, бач,
Нехлюя-поета він мусить лю-БИТИ,
Щоб в нього колись закохався читач!

3.10.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-29 13:20:10
Переглядів сторінки твору 782
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Відповіді на пародії, епіграми, та епітафії! )
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:20:50 ]

Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:07:57 ] - відповісти

До сьогодні я по-новому дивилася на слово злагода (як зла-ГОДА). Ви пропонуєте по-новому поглянути на дієслово любити... Це дуже цікавий погляд. Дякую Вам. В цьому таки щось є... Треба подумати...


Отправить
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 21:39:14 ] - відповісти
І мені видалось цікавим! Так їх, недбалих віршомазів, п. Ярославе! І за їхні "злопакосні" рими - "ЗЛО-ВИТИ"...

Отправить
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 22:40:26 ] - відповісти

мимохіть згадала Задорнова: то його "хліб" - розбирати слова на "несподівані корені"...)))


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 22:53:45 ] - відповісти

Нехлюя поета він мусить лю-БИТИ,
Щоб в нього колись закохався читач! - цікаво! :))

Лю-БИТИ, ссс..-ВАРИТИ, на МІС -це сад-ЖАТИ
бо ш-КОДИ НА-тв-ОРЕ б -АГА-тО, б-АГА-тО.
:)


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 08:34:16 ] - відповісти

Цей вірш - контекст до всіх Ваших пародій, пане Ярославе. Гостро і влучно, як завжди у Вас.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:38:54 ] - відповісти

От якраз і на Майстернях псевдолюбові - через край)))

Ех, як я пішла з ПМ, як повернулася - а тут все тягнеться шлейф мого нещасного "поїзду"...


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-04 14:43:34 ] - відповісти

Пане Ярославе, цей Ваш вірш можна взяти як лозунг всіх пародистів.) Як комусь не подобатимуться пародії, я їх відсилатиму до Вашого вірша. Можна?)

З повагою,


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 22:58:57 ] - відповісти

Дякую, Любове, радий, що відкрив для Вас щось нове. Мені воно теж так неждано відкрилось. Осяяння якесь найшло, чи що. Ми ж усі - борзописці - трохи того.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:00:19 ] - відповісти

Дякую, Оринко! ЗЛО - ВИТИ - це ще цікавіше слово, якщо його обіграти у відповідному контексті.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:02:14 ] - відповісти

Світлано, дякую за відвідини. Не учився, якщо чесно, в Задорнова. Ми з ним паралельно винайшли цей велосипед. Принаймні я - заново і мимоволі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:04:14 ] - відповісти

От бачте, Зоряно, скільки у нас ще попереду роботи, як писав Симоненко: "грати у фотбола словами". Дякую за відвідини. Нахення Вам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:07:22 ] - відповісти

Бачте, мила Олесю, це ж треба довести до такого людину, що вона видала на-гора маніфест пародиста чи що?


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:07:47 ] - відповісти

По суті, талановито, і однозначно. Нічого лишнього.
Зер гут.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:14:20 ] - відповісти

Так, Юлю, не знав я, що на Вас замахнутися пародією майже так само небезпечно, як на Ліну Костенко! Таке тут підняли Ваші друзі-адвокати... Але ж Ви варта того лю-БИТТЯ. Скоро почнете, дивись, шедеврами нас дивувати. Не рахував, скільки є псевдолюбові на "Майстернях", але є чимало, погоджуюсь. Ви - розумниця, аби більше працювали над віршами, то були б з Вас чималі люди.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:18:09 ] - відповісти

А у неї є ще час, пане Ярославе. Не турбуйтеся так.) Автору ж видніше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:19:19 ] - відповісти

Спасибі, дорогий колего Валерію! Тільки з Вашого дозволу, не гасло (лозунг - русизм), а щось на зразок Маніфесту чи програмного твору. Давайте подумаємо разом. Бажаю нових прекрасних пародій Вам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:20:39 ] - відповісти

Привіт, Сашо, дякую, друже.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:25:48 ] - відповісти

Кішечко-голубонько, а хто ж про вас, таких милих амазонок, турбуватиметься, як не сильна стать? Ми ще ж не виродилися остаточно, ще трапляються деякі "мамонти-могікани" чоловічого колись сильного роду.
І я сподіваюсь, що у неї є ще час, і що він все розставить на свої місця, і Юля себе ще покаже. Чого щиро їй і бажаю.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:27:32 ] - відповісти

Я в цьому і не сумніваюся. Тільки я Кішка Блакитна.)І вам натхнення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:35:03 ] - відповісти

Через це фото я б навіть назвав Вас Блакитною мрією. Навзаєм натхнення.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:21:25 ]

Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:38:34 ] - відповісти

Може, ще буде нагода.))) Фото від реальності недалеке. :) У мене був хороший фотограф.))) Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 01:28:03 ] - відповісти

Приходьте на мій ворчий вечір - 12 жовтня, вівторок, музей П.Тичини, вул. Терещенківська (колишня Рєпіна), 5, о 17.00. Запрошую Вас і всіх бажаючих і Юлю Шешуряк теж.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 09:19:15 ] - відповісти

Цікаво :) От лише я працюю до 18.00 :) А ще у мене 12го якраз день народження :) Може й справді прийти, хоча б "под занавєс" :)


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 13:38:04 ] - відповісти

Дякую за запрошення, пане Ярославе. Ми, як то прийнято у нормальної української родини на свята всі разом ходимо, але не планували, та й діти , мабуть, не висидять.( вистоять?) Та ще й Юлю вітати.:) Хоча, дуже хочеться.) Може й прийдемо.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 20:07:33 ] - відповісти

Буду радий, якщо прийдете.