ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 лю - БИТИ літературна пародія у відповідь на пародію)

Твій поїзд плювався, займаючи позу...
...Плювати бажання надсадно боліло...
Поета поету потрібно любити,
Бо як же поета полюбить читач?"

Микола Кум

Для того існують, мій любий, "Майстерні",
Щоб псевдолюбов"ю Вас не замело.
Щоб вірші невдалі косити, як терня,
Щоб в душу отрутою нам не вросло.

Отямтесь, мій милий, від псевдонаркозу,
Любов всепрощення - то курам на сміх,
І над унітазом "займаючи позу",
Спустіте, будь ласка, туди Ваш цей гріх.

Вимогливим має поет буть до себе,
Відточувать завше повинен свій хист.
Якщо ж він Нарцис, в цім не бачить потреби,
Приходить в процес виховний пародист.

Приходить, до правди любов"ю зігрітий,
Пухлини-плювки видаляє він, бач,
Нехлюя-поета він мусить лю-БИТИ,
Щоб в нього колись закохався читач!

3.10.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-29 13:20:10
Переглядів сторінки твору 526
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Відповіді на пародії, епіграми, та епітафії! )
Автор востаннє на сайті 2025.11.15 21:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:20:50 ]

Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:07:57 ] - відповісти

До сьогодні я по-новому дивилася на слово злагода (як зла-ГОДА). Ви пропонуєте по-новому поглянути на дієслово любити... Це дуже цікавий погляд. Дякую Вам. В цьому таки щось є... Треба подумати...


Отправить
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 21:39:14 ] - відповісти
І мені видалось цікавим! Так їх, недбалих віршомазів, п. Ярославе! І за їхні "злопакосні" рими - "ЗЛО-ВИТИ"...

Отправить
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 22:40:26 ] - відповісти

мимохіть згадала Задорнова: то його "хліб" - розбирати слова на "несподівані корені"...)))


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 22:53:45 ] - відповісти

Нехлюя поета він мусить лю-БИТИ,
Щоб в нього колись закохався читач! - цікаво! :))

Лю-БИТИ, ссс..-ВАРИТИ, на МІС -це сад-ЖАТИ
бо ш-КОДИ НА-тв-ОРЕ б -АГА-тО, б-АГА-тО.
:)


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 08:34:16 ] - відповісти

Цей вірш - контекст до всіх Ваших пародій, пане Ярославе. Гостро і влучно, як завжди у Вас.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:38:54 ] - відповісти

От якраз і на Майстернях псевдолюбові - через край)))

Ех, як я пішла з ПМ, як повернулася - а тут все тягнеться шлейф мого нещасного "поїзду"...


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-04 14:43:34 ] - відповісти

Пане Ярославе, цей Ваш вірш можна взяти як лозунг всіх пародистів.) Як комусь не подобатимуться пародії, я їх відсилатиму до Вашого вірша. Можна?)

З повагою,


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 22:58:57 ] - відповісти

Дякую, Любове, радий, що відкрив для Вас щось нове. Мені воно теж так неждано відкрилось. Осяяння якесь найшло, чи що. Ми ж усі - борзописці - трохи того.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:00:19 ] - відповісти

Дякую, Оринко! ЗЛО - ВИТИ - це ще цікавіше слово, якщо його обіграти у відповідному контексті.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:02:14 ] - відповісти

Світлано, дякую за відвідини. Не учився, якщо чесно, в Задорнова. Ми з ним паралельно винайшли цей велосипед. Принаймні я - заново і мимоволі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:04:14 ] - відповісти

От бачте, Зоряно, скільки у нас ще попереду роботи, як писав Симоненко: "грати у фотбола словами". Дякую за відвідини. Нахення Вам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:07:22 ] - відповісти

Бачте, мила Олесю, це ж треба довести до такого людину, що вона видала на-гора маніфест пародиста чи що?


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:07:47 ] - відповісти

По суті, талановито, і однозначно. Нічого лишнього.
Зер гут.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:14:20 ] - відповісти

Так, Юлю, не знав я, що на Вас замахнутися пародією майже так само небезпечно, як на Ліну Костенко! Таке тут підняли Ваші друзі-адвокати... Але ж Ви варта того лю-БИТТЯ. Скоро почнете, дивись, шедеврами нас дивувати. Не рахував, скільки є псевдолюбові на "Майстернях", але є чимало, погоджуюсь. Ви - розумниця, аби більше працювали над віршами, то були б з Вас чималі люди.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:18:09 ] - відповісти

А у неї є ще час, пане Ярославе. Не турбуйтеся так.) Автору ж видніше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:19:19 ] - відповісти

Спасибі, дорогий колего Валерію! Тільки з Вашого дозволу, не гасло (лозунг - русизм), а щось на зразок Маніфесту чи програмного твору. Давайте подумаємо разом. Бажаю нових прекрасних пародій Вам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:20:39 ] - відповісти

Привіт, Сашо, дякую, друже.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:25:48 ] - відповісти

Кішечко-голубонько, а хто ж про вас, таких милих амазонок, турбуватиметься, як не сильна стать? Ми ще ж не виродилися остаточно, ще трапляються деякі "мамонти-могікани" чоловічого колись сильного роду.
І я сподіваюсь, що у неї є ще час, і що він все розставить на свої місця, і Юля себе ще покаже. Чого щиро їй і бажаю.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:27:32 ] - відповісти

Я в цьому і не сумніваюся. Тільки я Кішка Блакитна.)І вам натхнення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:35:03 ] - відповісти

Через це фото я б навіть назвав Вас Блакитною мрією. Навзаєм натхнення.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:21:25 ]

Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:38:34 ] - відповісти

Може, ще буде нагода.))) Фото від реальності недалеке. :) У мене був хороший фотограф.))) Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 01:28:03 ] - відповісти

Приходьте на мій ворчий вечір - 12 жовтня, вівторок, музей П.Тичини, вул. Терещенківська (колишня Рєпіна), 5, о 17.00. Запрошую Вас і всіх бажаючих і Юлю Шешуряк теж.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 09:19:15 ] - відповісти

Цікаво :) От лише я працюю до 18.00 :) А ще у мене 12го якраз день народження :) Може й справді прийти, хоча б "под занавєс" :)


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 13:38:04 ] - відповісти

Дякую за запрошення, пане Ярославе. Ми, як то прийнято у нормальної української родини на свята всі разом ходимо, але не планували, та й діти , мабуть, не висидять.( вистоять?) Та ще й Юлю вітати.:) Хоча, дуже хочеться.) Може й прийдемо.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 20:07:33 ] - відповісти

Буду радий, якщо прийдете.