ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 лю - БИТИ літературна пародія у відповідь на пародію)

Твій поїзд плювався, займаючи позу...
...Плювати бажання надсадно боліло...
Поета поету потрібно любити,
Бо як же поета полюбить читач?"

Микола Кум

Для того існують, мій любий, "Майстерні",
Щоб псевдолюбов"ю Вас не замело.
Щоб вірші невдалі косити, як терня,
Щоб в душу отрутою нам не вросло.

Отямтесь, мій милий, від псевдонаркозу,
Любов всепрощення - то курам на сміх,
І над унітазом "займаючи позу",
Спустіте, будь ласка, туди Ваш цей гріх.

Вимогливим має поет буть до себе,
Відточувать завше повинен свій хист.
Якщо ж він Нарцис, в цім не бачить потреби,
Приходить в процес виховний пародист.

Приходить, до правди любов"ю зігрітий,
Пухлини-плювки видаляє він, бач,
Нехлюя-поета він мусить лю-БИТИ,
Щоб в нього колись закохався читач!

3.10.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-29 13:20:10
Переглядів сторінки твору 784
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Відповіді на пародії, епіграми, та епітафії! )
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:20:50 ]

Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:07:57 ] - відповісти

До сьогодні я по-новому дивилася на слово злагода (як зла-ГОДА). Ви пропонуєте по-новому поглянути на дієслово любити... Це дуже цікавий погляд. Дякую Вам. В цьому таки щось є... Треба подумати...


Отправить
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 21:39:14 ] - відповісти
І мені видалось цікавим! Так їх, недбалих віршомазів, п. Ярославе! І за їхні "злопакосні" рими - "ЗЛО-ВИТИ"...

Отправить
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 22:40:26 ] - відповісти

мимохіть згадала Задорнова: то його "хліб" - розбирати слова на "несподівані корені"...)))


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 22:53:45 ] - відповісти

Нехлюя поета він мусить лю-БИТИ,
Щоб в нього колись закохався читач! - цікаво! :))

Лю-БИТИ, ссс..-ВАРИТИ, на МІС -це сад-ЖАТИ
бо ш-КОДИ НА-тв-ОРЕ б -АГА-тО, б-АГА-тО.
:)


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 08:34:16 ] - відповісти

Цей вірш - контекст до всіх Ваших пародій, пане Ярославе. Гостро і влучно, як завжди у Вас.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:38:54 ] - відповісти

От якраз і на Майстернях псевдолюбові - через край)))

Ех, як я пішла з ПМ, як повернулася - а тут все тягнеться шлейф мого нещасного "поїзду"...


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-04 14:43:34 ] - відповісти

Пане Ярославе, цей Ваш вірш можна взяти як лозунг всіх пародистів.) Як комусь не подобатимуться пародії, я їх відсилатиму до Вашого вірша. Можна?)

З повагою,


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 22:58:57 ] - відповісти

Дякую, Любове, радий, що відкрив для Вас щось нове. Мені воно теж так неждано відкрилось. Осяяння якесь найшло, чи що. Ми ж усі - борзописці - трохи того.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:00:19 ] - відповісти

Дякую, Оринко! ЗЛО - ВИТИ - це ще цікавіше слово, якщо його обіграти у відповідному контексті.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:02:14 ] - відповісти

Світлано, дякую за відвідини. Не учився, якщо чесно, в Задорнова. Ми з ним паралельно винайшли цей велосипед. Принаймні я - заново і мимоволі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:04:14 ] - відповісти

От бачте, Зоряно, скільки у нас ще попереду роботи, як писав Симоненко: "грати у фотбола словами". Дякую за відвідини. Нахення Вам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:07:22 ] - відповісти

Бачте, мила Олесю, це ж треба довести до такого людину, що вона видала на-гора маніфест пародиста чи що?


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:07:47 ] - відповісти

По суті, талановито, і однозначно. Нічого лишнього.
Зер гут.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:14:20 ] - відповісти

Так, Юлю, не знав я, що на Вас замахнутися пародією майже так само небезпечно, як на Ліну Костенко! Таке тут підняли Ваші друзі-адвокати... Але ж Ви варта того лю-БИТТЯ. Скоро почнете, дивись, шедеврами нас дивувати. Не рахував, скільки є псевдолюбові на "Майстернях", але є чимало, погоджуюсь. Ви - розумниця, аби більше працювали над віршами, то були б з Вас чималі люди.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:18:09 ] - відповісти

А у неї є ще час, пане Ярославе. Не турбуйтеся так.) Автору ж видніше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:19:19 ] - відповісти

Спасибі, дорогий колего Валерію! Тільки з Вашого дозволу, не гасло (лозунг - русизм), а щось на зразок Маніфесту чи програмного твору. Давайте подумаємо разом. Бажаю нових прекрасних пародій Вам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:20:39 ] - відповісти

Привіт, Сашо, дякую, друже.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:25:48 ] - відповісти

Кішечко-голубонько, а хто ж про вас, таких милих амазонок, турбуватиметься, як не сильна стать? Ми ще ж не виродилися остаточно, ще трапляються деякі "мамонти-могікани" чоловічого колись сильного роду.
І я сподіваюсь, що у неї є ще час, і що він все розставить на свої місця, і Юля себе ще покаже. Чого щиро їй і бажаю.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:27:32 ] - відповісти

Я в цьому і не сумніваюся. Тільки я Кішка Блакитна.)І вам натхнення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:35:03 ] - відповісти

Через це фото я б навіть назвав Вас Блакитною мрією. Навзаєм натхнення.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:21:25 ]

Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:38:34 ] - відповісти

Може, ще буде нагода.))) Фото від реальності недалеке. :) У мене був хороший фотограф.))) Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 01:28:03 ] - відповісти

Приходьте на мій ворчий вечір - 12 жовтня, вівторок, музей П.Тичини, вул. Терещенківська (колишня Рєпіна), 5, о 17.00. Запрошую Вас і всіх бажаючих і Юлю Шешуряк теж.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 09:19:15 ] - відповісти

Цікаво :) От лише я працюю до 18.00 :) А ще у мене 12го якраз день народження :) Може й справді прийти, хоча б "под занавєс" :)


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 13:38:04 ] - відповісти

Дякую за запрошення, пане Ярославе. Ми, як то прийнято у нормальної української родини на свята всі разом ходимо, але не планували, та й діти , мабуть, не висидять.( вистоять?) Та ще й Юлю вітати.:) Хоча, дуже хочеться.) Може й прийдемо.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 20:07:33 ] - відповісти

Буду радий, якщо прийдете.