ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 лю - БИТИ літературна пародія у відповідь на пародію)

Твій поїзд плювався, займаючи позу...
...Плювати бажання надсадно боліло...
Поета поету потрібно любити,
Бо як же поета полюбить читач?"

Микола Кум

Для того існують, мій любий, "Майстерні",
Щоб псевдолюбов"ю Вас не замело.
Щоб вірші невдалі косити, як терня,
Щоб в душу отрутою нам не вросло.

Отямтесь, мій милий, від псевдонаркозу,
Любов всепрощення - то курам на сміх,
І над унітазом "займаючи позу",
Спустіте, будь ласка, туди Ваш цей гріх.

Вимогливим має поет буть до себе,
Відточувать завше повинен свій хист.
Якщо ж він Нарцис, в цім не бачить потреби,
Приходить в процес виховний пародист.

Приходить, до правди любов"ю зігрітий,
Пухлини-плювки видаляє він, бач,
Нехлюя-поета він мусить лю-БИТИ,
Щоб в нього колись закохався читач!

3.10.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-29 13:20:10
Переглядів сторінки твору 791
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Відповіді на пародії, епіграми, та епітафії! )
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:20:50 ]

Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:07:57 ] - відповісти

До сьогодні я по-новому дивилася на слово злагода (як зла-ГОДА). Ви пропонуєте по-новому поглянути на дієслово любити... Це дуже цікавий погляд. Дякую Вам. В цьому таки щось є... Треба подумати...


Отправить
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 21:39:14 ] - відповісти
І мені видалось цікавим! Так їх, недбалих віршомазів, п. Ярославе! І за їхні "злопакосні" рими - "ЗЛО-ВИТИ"...

Отправить
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 22:40:26 ] - відповісти

мимохіть згадала Задорнова: то його "хліб" - розбирати слова на "несподівані корені"...)))


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 22:53:45 ] - відповісти

Нехлюя поета він мусить лю-БИТИ,
Щоб в нього колись закохався читач! - цікаво! :))

Лю-БИТИ, ссс..-ВАРИТИ, на МІС -це сад-ЖАТИ
бо ш-КОДИ НА-тв-ОРЕ б -АГА-тО, б-АГА-тО.
:)


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 08:34:16 ] - відповісти

Цей вірш - контекст до всіх Ваших пародій, пане Ярославе. Гостро і влучно, як завжди у Вас.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:38:54 ] - відповісти

От якраз і на Майстернях псевдолюбові - через край)))

Ех, як я пішла з ПМ, як повернулася - а тут все тягнеться шлейф мого нещасного "поїзду"...


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-04 14:43:34 ] - відповісти

Пане Ярославе, цей Ваш вірш можна взяти як лозунг всіх пародистів.) Як комусь не подобатимуться пародії, я їх відсилатиму до Вашого вірша. Можна?)

З повагою,


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 22:58:57 ] - відповісти

Дякую, Любове, радий, що відкрив для Вас щось нове. Мені воно теж так неждано відкрилось. Осяяння якесь найшло, чи що. Ми ж усі - борзописці - трохи того.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:00:19 ] - відповісти

Дякую, Оринко! ЗЛО - ВИТИ - це ще цікавіше слово, якщо його обіграти у відповідному контексті.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:02:14 ] - відповісти

Світлано, дякую за відвідини. Не учився, якщо чесно, в Задорнова. Ми з ним паралельно винайшли цей велосипед. Принаймні я - заново і мимоволі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:04:14 ] - відповісти

От бачте, Зоряно, скільки у нас ще попереду роботи, як писав Симоненко: "грати у фотбола словами". Дякую за відвідини. Нахення Вам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:07:22 ] - відповісти

Бачте, мила Олесю, це ж треба довести до такого людину, що вона видала на-гора маніфест пародиста чи що?


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:07:47 ] - відповісти

По суті, талановито, і однозначно. Нічого лишнього.
Зер гут.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:14:20 ] - відповісти

Так, Юлю, не знав я, що на Вас замахнутися пародією майже так само небезпечно, як на Ліну Костенко! Таке тут підняли Ваші друзі-адвокати... Але ж Ви варта того лю-БИТТЯ. Скоро почнете, дивись, шедеврами нас дивувати. Не рахував, скільки є псевдолюбові на "Майстернях", але є чимало, погоджуюсь. Ви - розумниця, аби більше працювали над віршами, то були б з Вас чималі люди.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:18:09 ] - відповісти

А у неї є ще час, пане Ярославе. Не турбуйтеся так.) Автору ж видніше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:19:19 ] - відповісти

Спасибі, дорогий колего Валерію! Тільки з Вашого дозволу, не гасло (лозунг - русизм), а щось на зразок Маніфесту чи програмного твору. Давайте подумаємо разом. Бажаю нових прекрасних пародій Вам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:20:39 ] - відповісти

Привіт, Сашо, дякую, друже.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:25:48 ] - відповісти

Кішечко-голубонько, а хто ж про вас, таких милих амазонок, турбуватиметься, як не сильна стать? Ми ще ж не виродилися остаточно, ще трапляються деякі "мамонти-могікани" чоловічого колись сильного роду.
І я сподіваюсь, що у неї є ще час, і що він все розставить на свої місця, і Юля себе ще покаже. Чого щиро їй і бажаю.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:27:32 ] - відповісти

Я в цьому і не сумніваюся. Тільки я Кішка Блакитна.)І вам натхнення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:35:03 ] - відповісти

Через це фото я б навіть назвав Вас Блакитною мрією. Навзаєм натхнення.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:21:25 ]

Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:38:34 ] - відповісти

Може, ще буде нагода.))) Фото від реальності недалеке. :) У мене був хороший фотограф.))) Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 01:28:03 ] - відповісти

Приходьте на мій ворчий вечір - 12 жовтня, вівторок, музей П.Тичини, вул. Терещенківська (колишня Рєпіна), 5, о 17.00. Запрошую Вас і всіх бажаючих і Юлю Шешуряк теж.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 09:19:15 ] - відповісти

Цікаво :) От лише я працюю до 18.00 :) А ще у мене 12го якраз день народження :) Може й справді прийти, хоча б "под занавєс" :)


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 13:38:04 ] - відповісти

Дякую за запрошення, пане Ярославе. Ми, як то прийнято у нормальної української родини на свята всі разом ходимо, але не планували, та й діти , мабуть, не висидять.( вистоять?) Та ще й Юлю вітати.:) Хоча, дуже хочеться.) Може й прийдемо.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 20:07:33 ] - відповісти

Буду радий, якщо прийдете.