ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 лю - БИТИ літературна пародія у відповідь на пародію)

Твій поїзд плювався, займаючи позу...
...Плювати бажання надсадно боліло...
Поета поету потрібно любити,
Бо як же поета полюбить читач?"

Микола Кум

Для того існують, мій любий, "Майстерні",
Щоб псевдолюбов"ю Вас не замело.
Щоб вірші невдалі косити, як терня,
Щоб в душу отрутою нам не вросло.

Отямтесь, мій милий, від псевдонаркозу,
Любов всепрощення - то курам на сміх,
І над унітазом "займаючи позу",
Спустіте, будь ласка, туди Ваш цей гріх.

Вимогливим має поет буть до себе,
Відточувать завше повинен свій хист.
Якщо ж він Нарцис, в цім не бачить потреби,
Приходить в процес виховний пародист.

Приходить, до правди любов"ю зігрітий,
Пухлини-плювки видаляє він, бач,
Нехлюя-поета він мусить лю-БИТИ,
Щоб в нього колись закохався читач!

3.10.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-29 13:20:10
Переглядів сторінки твору 565
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Відповіді на пародії, епіграми, та епітафії! )
Автор востаннє на сайті 2026.02.03 09:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:20:50 ]

Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 21:07:57 ] - відповісти

До сьогодні я по-новому дивилася на слово злагода (як зла-ГОДА). Ви пропонуєте по-новому поглянути на дієслово любити... Це дуже цікавий погляд. Дякую Вам. В цьому таки щось є... Треба подумати...


Отправить
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 21:39:14 ] - відповісти
І мені видалось цікавим! Так їх, недбалих віршомазів, п. Ярославе! І за їхні "злопакосні" рими - "ЗЛО-ВИТИ"...

Отправить
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-03 22:40:26 ] - відповісти

мимохіть згадала Задорнова: то його "хліб" - розбирати слова на "несподівані корені"...)))


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-03 22:53:45 ] - відповісти

Нехлюя поета він мусить лю-БИТИ,
Щоб в нього колись закохався читач! - цікаво! :))

Лю-БИТИ, ссс..-ВАРИТИ, на МІС -це сад-ЖАТИ
бо ш-КОДИ НА-тв-ОРЕ б -АГА-тО, б-АГА-тО.
:)


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 08:34:16 ] - відповісти

Цей вірш - контекст до всіх Ваших пародій, пане Ярославе. Гостро і влучно, як завжди у Вас.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 11:38:54 ] - відповісти

От якраз і на Майстернях псевдолюбові - через край)))

Ех, як я пішла з ПМ, як повернулася - а тут все тягнеться шлейф мого нещасного "поїзду"...


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-04 14:43:34 ] - відповісти

Пане Ярославе, цей Ваш вірш можна взяти як лозунг всіх пародистів.) Як комусь не подобатимуться пародії, я їх відсилатиму до Вашого вірша. Можна?)

З повагою,


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 22:58:57 ] - відповісти

Дякую, Любове, радий, що відкрив для Вас щось нове. Мені воно теж так неждано відкрилось. Осяяння якесь найшло, чи що. Ми ж усі - борзописці - трохи того.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:00:19 ] - відповісти

Дякую, Оринко! ЗЛО - ВИТИ - це ще цікавіше слово, якщо його обіграти у відповідному контексті.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:02:14 ] - відповісти

Світлано, дякую за відвідини. Не учився, якщо чесно, в Задорнова. Ми з ним паралельно винайшли цей велосипед. Принаймні я - заново і мимоволі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:04:14 ] - відповісти

От бачте, Зоряно, скільки у нас ще попереду роботи, як писав Симоненко: "грати у фотбола словами". Дякую за відвідини. Нахення Вам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:07:22 ] - відповісти

Бачте, мила Олесю, це ж треба довести до такого людину, що вона видала на-гора маніфест пародиста чи що?


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:07:47 ] - відповісти

По суті, талановито, і однозначно. Нічого лишнього.
Зер гут.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:14:20 ] - відповісти

Так, Юлю, не знав я, що на Вас замахнутися пародією майже так само небезпечно, як на Ліну Костенко! Таке тут підняли Ваші друзі-адвокати... Але ж Ви варта того лю-БИТТЯ. Скоро почнете, дивись, шедеврами нас дивувати. Не рахував, скільки є псевдолюбові на "Майстернях", але є чимало, погоджуюсь. Ви - розумниця, аби більше працювали над віршами, то були б з Вас чималі люди.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:18:09 ] - відповісти

А у неї є ще час, пане Ярославе. Не турбуйтеся так.) Автору ж видніше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:19:19 ] - відповісти

Спасибі, дорогий колего Валерію! Тільки з Вашого дозволу, не гасло (лозунг - русизм), а щось на зразок Маніфесту чи програмного твору. Давайте подумаємо разом. Бажаю нових прекрасних пародій Вам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:20:39 ] - відповісти

Привіт, Сашо, дякую, друже.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:25:48 ] - відповісти

Кішечко-голубонько, а хто ж про вас, таких милих амазонок, турбуватиметься, як не сильна стать? Ми ще ж не виродилися остаточно, ще трапляються деякі "мамонти-могікани" чоловічого колись сильного роду.
І я сподіваюсь, що у неї є ще час, і що він все розставить на свої місця, і Юля себе ще покаже. Чого щиро їй і бажаю.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:27:32 ] - відповісти

Я в цьому і не сумніваюся. Тільки я Кішка Блакитна.)І вам натхнення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:35:03 ] - відповісти

Через це фото я б навіть назвав Вас Блакитною мрією. Навзаєм натхнення.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:21:25 ]

Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:38:34 ] - відповісти

Може, ще буде нагода.))) Фото від реальності недалеке. :) У мене був хороший фотограф.))) Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 01:28:03 ] - відповісти

Приходьте на мій ворчий вечір - 12 жовтня, вівторок, музей П.Тичини, вул. Терещенківська (колишня Рєпіна), 5, о 17.00. Запрошую Вас і всіх бажаючих і Юлю Шешуряк теж.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 09:19:15 ] - відповісти

Цікаво :) От лише я працюю до 18.00 :) А ще у мене 12го якраз день народження :) Може й справді прийти, хоча б "под занавєс" :)


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 13:38:04 ] - відповісти

Дякую за запрошення, пане Ярославе. Ми, як то прийнято у нормальної української родини на свята всі разом ходимо, але не планували, та й діти , мабуть, не висидять.( вистоять?) Та ще й Юлю вітати.:) Хоча, дуже хочеться.) Може й прийдемо.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 20:07:33 ] - відповісти

Буду радий, якщо прийдете.