ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!

Віктор Кучерук
2025.08.31 07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.

Володимир Бойко
2025.08.31 01:53
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших. Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка. Шукав істину, а знайшов саме вино. Поїв добрив і стало недобре. Від сюрпризу зостався лише сюр. До гарн

Борис Костиря
2025.08.30 23:03
Гармонія розладнується
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,

Олександр Буй
2025.08.30 20:43
У забутім гнізді розоренім
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:

Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі

Юрій Гундарєв
2025.08.30 19:46
Одного з найяскравіших політиків націонал-демократичного руху України зухвало розстріляли посеред дня у Львові

Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…

Такі у Лету тихенько не кануть,

М Менянин
2025.08.30 12:43
Якщо ж засмутишся і перестанеш просити, то
скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі.
. Єрм, Пастир. Заповіді, 9.

Просити у Бога

Будь для Духа Святого офірою
що живе в тобі Божою мірою.

Віктор Кучерук
2025.08.30 07:12
Цей грішний світ затьмарює чимсь розум
І змушує на блуд, штовхає на обман, –
Він знає все про тонкощі гіпнозу,
Як духівник про слабкості прочан.
Він володіє сутністю і плоттю,
І легко здійснює всі наміри свої,
Раз я не можу крок зробити проти
Й

Юрій Лазірко
2025.08.30 05:12
Ніч засиляє,
мов нитку у голку,
серце у біль
одинокому вовку.

Туго стискає
слухняність за шию –
волю чи смерть

Олександр Сушко
2025.08.30 02:10

Борис Костиря
2025.08.29 22:36
Є краса квітки,
а є мудрість каменя.
Вона незмінна,
вона тверда, як вічність.
Скільки слів мудрість каменя
містить у собі,
а скільки мовчання!
Скільки крику,

Артур Сіренко
2025.08.29 17:35
Дід Василь перебирав важкі стиглі качани кукурудзи, які перед тим щойно позривав на полі, здирав з них зелену листяну шкіру, обтинав жовті бороди і сортував на три великих полив’яних миски: - То для онучків, то на продаж, а то для хрума. Кукурудзу нин

Віктор Кучерук
2025.08.29 05:46
Прогриміли вибухи і зразу
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.

Борис Костиря
2025.08.28 22:01
Крізь хмару тютюнового диму
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Фатум коми (літературна пародія)

...Впіймавши не синицю - журавля,
Не знаєш ти: а що із ним робити?

В яку його кошару приточить:
Чи до овець, чи, краще вже, до птиці?
А він чека, похнюплено стоїть,
Припнутий мотузочком до криниці.

…Та журавель пшениці не клює,
Та журавель не мріє вже, а марить.

На сірі клапті крається блакить,
Приречена у вимірі пласкому.
В НЕВОЛІ ЖИТИ СТРАШНО ВІДПУСТИТЬ.
Прошу тебе: постав, нарешті, кому.

Значення коми Світлана Луцкова

Так нарекли мене – Світлана Лу,
Не грецька, українська я Цірцея,
І виникла у мене раз ідея -
Ловити хлопців гарних в кабалу.

І стала брати карти я до рук,
Й на гущі кави ворожила вволю…
В тенета залетіли: Кучерук,
І Комаров, і Черняхівський Толя...

Але мене не вдовольняло це,
Бо то – літературні все синиці,
Ну ж спробую поставити сильце
Уже для більш поважнішої птиці.

Варила сильне зілля, о-ля-ля,
І привертала словом знову й знову.
І Василя впіймала – Кузанову!!!
Але хотілось ще і журавля.

І ось і він упійманий стоїть,
Припнутий мотузочком до криниці,
В неволі хай живе чи відпустить –
Мордують все думки святі і ниці.

Я приточила – того до овець,
А іншого – уже й либонь до птиці,
В гарему уривається терпець –
До кого ж хіть проснеться в чарівниці?

Хотіла доньку мать од журавля,
Але зазнала враз гіркої долі.
Забула я, що він, чорт, о-ля-ля!
Не плодиться (козак ти бач!) в неволі.

І знову у душі моїй зима,
І не позаздрю більше я – нікому,
Не відала я, де поставить кому,
Ледь в кому не потрапила сама.

Не буду брать в неволю взагалі…
Про це – майбутні вірші та есеї,
Бо сняться все Цірцеї – Одіссеї,
А Лу Світлані – небо й журавлі.

20.12.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-29 13:12:08
Переглядів сторінки твору 354
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2025.08.29 15:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:12:45 ]

Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 09:03:55 ] - відповісти

Ярославе, я теж люблю цей вірш Світлани. Тепер змушений любити і твою пародію. Вона просто чудова! Написана з любові!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:44:14 ] - відповісти

Любите ж ви Світлану!.. У віршах і пародіях :)


Отправить
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 11:53:48 ] - відповісти

Дуже талановито! Спонукає до прочитання оригіналу.


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 12:29:55 ] - відповісти

Коли на душу камінь ліг утоми
Й життя тобі набило вже оскому,
Коли ти не потрібний вже нікому -
Так важко відшукати місце комі...


Отправить
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-20 13:13:32 ] - відповісти
...таке забачивши й відчувши,
залишу слід: "також тут бувший..."
й знов двигаю собою, бо й другою ногою:
"синці (не всі ж синиці...), оскоми, гулі;
під оком, на душі...
- класичної любові
старанні похідні!

Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:48:27 ] - відповісти

Не всі синиці - є й Зозулі,
що набивають синці й гулі :))


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:40:28 ] - відповісти

Які обрвзи тут є! Українська Цірцея!
Щиро.


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:41:03 ] - відповісти

Даруйте, оЧЕпатка - образи (не цілю по клавішах).


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:42:38 ] - відповісти

Кузанова - це, як то кажуть, "зачот" :)))


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 15:58:56 ] - відповісти

Філігранна пародія! Закорінена в суть оригіналу. Вітаю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 17:57:52 ] - відповісти

Дякую, шляхетний друже і колего, Василю. Радий, що зрозумів і не образився.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 17:59:22 ] - відповісти

Світлано, дякую сердечно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:01:27 ] - відповісти

Наталю, будь те Ви до щастя все ж "влекома",
Тоді, Їй-бо, знайдеться місце комі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:04:09 ] - відповісти

Юрію, земляче, дякую за оригінальний коментар. Натхнення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:06:31 ] - відповісти

Ірино, також землячко, учусь у Вас оригінальності образів. Хай "цірцеїться" у поезії!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:08:08 ] - відповісти

До Ю. "препода" Шешуряк,
Я аж од вдячності закляк!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:08:52 ] - відповісти

Любове, щиро дякую за тонке поцінування!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:11:27 ] - відповісти

Прошу шановних колег В.Кучерука, А.Черняхівського та О.Комарова не ображатися, а прийняти все з гумором! Бо якщо серйозно, то із симпатичних синиць теж виростають літературні журавлі, як лебеді із не зовсім симпатичних каченят. Хай пишеться!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:41:50 ] - відповісти

Зараз я Вам, Славку, я-ак вліплю... шістку. По-перше, за відсутність порнографії. По-друге, за присутність моїх любих "вільних журавлів" (хоча не всі, не всі тут є :)) По-третє, за те, що так творчо споглядаєте мою, так би мовити, творчість ( от і пародія, начебто, на один вірш, а згадано, практично, п'ять :))) "Пролетіли" трохи з Кузановою - як його не припинай, та повітрулі визволять :) А от Цірцея - це харашо: на спів і звір біжить :)


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 00:09:13 ] - відповісти

Справжній вищий пілотаж, Ярославе! Але небесним птицям це під силу - дано від природи! Дуже класно!ФАЙНО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:13:18 ]

Отправить
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 07:37:13 ] - відповісти
...лиш доброму дому,
і не в оскому...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 15:35:47 ] - відповісти

Од Вашої, Світлано, "оплеухи"
Нарешті трохи й я воспряну духом.
Моя вибаглива, не буду словом "нити",
Якщо вже й Вас вдалось задовольнити.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 15:37:41 ] - відповісти

Іване, щиро вдячний за поцінування, хоч признаюсь, нелегко було піднятись до рівня оригіналу. Хай пишеться.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 15:39:04 ] - відповісти

Хай доброму дому,
аби не злому,
І в насолоду,
а не в оскому, Юрію!


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 20:49:05 ] - відповісти

:)))... сонячно, одразу стільки авторів.От що значить пародія з любов*ю, без сарказму! :)))...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:50:27 ] - відповісти

Бувають і такі пародії, Олено. Все залежить від тексту. На Світланину поезію це в мене вже третя пародія. Почитайте ще "Весну Ведмедиці" і "Розраду лицаря". Там є і сарказм. Дякую за таку пильну увагу.