ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Фатум коми (літературна пародія)

...Впіймавши не синицю - журавля,
Не знаєш ти: а що із ним робити?

В яку його кошару приточить:
Чи до овець, чи, краще вже, до птиці?
А він чека, похнюплено стоїть,
Припнутий мотузочком до криниці.

…Та журавель пшениці не клює,
Та журавель не мріє вже, а марить.

На сірі клапті крається блакить,
Приречена у вимірі пласкому.
В НЕВОЛІ ЖИТИ СТРАШНО ВІДПУСТИТЬ.
Прошу тебе: постав, нарешті, кому.

Значення коми Світлана Луцкова

Так нарекли мене – Світлана Лу,
Не грецька, українська я Цірцея,
І виникла у мене раз ідея -
Ловити хлопців гарних в кабалу.

І стала брати карти я до рук,
Й на гущі кави ворожила вволю…
В тенета залетіли: Кучерук,
І Комаров, і Черняхівський Толя...

Але мене не вдовольняло це,
Бо то – літературні все синиці,
Ну ж спробую поставити сильце
Уже для більш поважнішої птиці.

Варила сильне зілля, о-ля-ля,
І привертала словом знову й знову.
І Василя впіймала – Кузанову!!!
Але хотілось ще і журавля.

І ось і він упійманий стоїть,
Припнутий мотузочком до криниці,
В неволі хай живе чи відпустить –
Мордують все думки святі і ниці.

Я приточила – того до овець,
А іншого – уже й либонь до птиці,
В гарему уривається терпець –
До кого ж хіть проснеться в чарівниці?

Хотіла доньку мать од журавля,
Але зазнала враз гіркої долі.
Забула я, що він, чорт, о-ля-ля!
Не плодиться (козак ти бач!) в неволі.

І знову у душі моїй зима,
І не позаздрю більше я – нікому,
Не відала я, де поставить кому,
Ледь в кому не потрапила сама.

Не буду брать в неволю взагалі…
Про це – майбутні вірші та есеї,
Бо сняться все Цірцеї – Одіссеї,
А Лу Світлані – небо й журавлі.

20.12.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-29 13:12:08
Переглядів сторінки твору 436
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2026.01.25 04:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:12:45 ]

Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 09:03:55 ] - відповісти

Ярославе, я теж люблю цей вірш Світлани. Тепер змушений любити і твою пародію. Вона просто чудова! Написана з любові!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:44:14 ] - відповісти

Любите ж ви Світлану!.. У віршах і пародіях :)


Отправить
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 11:53:48 ] - відповісти

Дуже талановито! Спонукає до прочитання оригіналу.


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 12:29:55 ] - відповісти

Коли на душу камінь ліг утоми
Й життя тобі набило вже оскому,
Коли ти не потрібний вже нікому -
Так важко відшукати місце комі...


Отправить
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-20 13:13:32 ] - відповісти
...таке забачивши й відчувши,
залишу слід: "також тут бувший..."
й знов двигаю собою, бо й другою ногою:
"синці (не всі ж синиці...), оскоми, гулі;
під оком, на душі...
- класичної любові
старанні похідні!

Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:48:27 ] - відповісти

Не всі синиці - є й Зозулі,
що набивають синці й гулі :))


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:40:28 ] - відповісти

Які обрвзи тут є! Українська Цірцея!
Щиро.


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:41:03 ] - відповісти

Даруйте, оЧЕпатка - образи (не цілю по клавішах).


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:42:38 ] - відповісти

Кузанова - це, як то кажуть, "зачот" :)))


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 15:58:56 ] - відповісти

Філігранна пародія! Закорінена в суть оригіналу. Вітаю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 17:57:52 ] - відповісти

Дякую, шляхетний друже і колего, Василю. Радий, що зрозумів і не образився.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 17:59:22 ] - відповісти

Світлано, дякую сердечно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:01:27 ] - відповісти

Наталю, будь те Ви до щастя все ж "влекома",
Тоді, Їй-бо, знайдеться місце комі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:04:09 ] - відповісти

Юрію, земляче, дякую за оригінальний коментар. Натхнення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:06:31 ] - відповісти

Ірино, також землячко, учусь у Вас оригінальності образів. Хай "цірцеїться" у поезії!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:08:08 ] - відповісти

До Ю. "препода" Шешуряк,
Я аж од вдячності закляк!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:08:52 ] - відповісти

Любове, щиро дякую за тонке поцінування!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:11:27 ] - відповісти

Прошу шановних колег В.Кучерука, А.Черняхівського та О.Комарова не ображатися, а прийняти все з гумором! Бо якщо серйозно, то із симпатичних синиць теж виростають літературні журавлі, як лебеді із не зовсім симпатичних каченят. Хай пишеться!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:41:50 ] - відповісти

Зараз я Вам, Славку, я-ак вліплю... шістку. По-перше, за відсутність порнографії. По-друге, за присутність моїх любих "вільних журавлів" (хоча не всі, не всі тут є :)) По-третє, за те, що так творчо споглядаєте мою, так би мовити, творчість ( от і пародія, начебто, на один вірш, а згадано, практично, п'ять :))) "Пролетіли" трохи з Кузановою - як його не припинай, та повітрулі визволять :) А от Цірцея - це харашо: на спів і звір біжить :)


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 00:09:13 ] - відповісти

Справжній вищий пілотаж, Ярославе! Але небесним птицям це під силу - дано від природи! Дуже класно!ФАЙНО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:13:18 ]

Отправить
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 07:37:13 ] - відповісти
...лиш доброму дому,
і не в оскому...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 15:35:47 ] - відповісти

Од Вашої, Світлано, "оплеухи"
Нарешті трохи й я воспряну духом.
Моя вибаглива, не буду словом "нити",
Якщо вже й Вас вдалось задовольнити.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 15:37:41 ] - відповісти

Іване, щиро вдячний за поцінування, хоч признаюсь, нелегко було піднятись до рівня оригіналу. Хай пишеться.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 15:39:04 ] - відповісти

Хай доброму дому,
аби не злому,
І в насолоду,
а не в оскому, Юрію!


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 20:49:05 ] - відповісти

:)))... сонячно, одразу стільки авторів.От що значить пародія з любов*ю, без сарказму! :)))...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:50:27 ] - відповісти

Бувають і такі пародії, Олено. Все залежить від тексту. На Світланину поезію це в мене вже третя пародія. Почитайте ще "Весну Ведмедиці" і "Розраду лицаря". Там є і сарказм. Дякую за таку пильну увагу.