ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Фатум коми (літературна пародія)

...Впіймавши не синицю - журавля,
Не знаєш ти: а що із ним робити?

В яку його кошару приточить:
Чи до овець, чи, краще вже, до птиці?
А він чека, похнюплено стоїть,
Припнутий мотузочком до криниці.

…Та журавель пшениці не клює,
Та журавель не мріє вже, а марить.

На сірі клапті крається блакить,
Приречена у вимірі пласкому.
В НЕВОЛІ ЖИТИ СТРАШНО ВІДПУСТИТЬ.
Прошу тебе: постав, нарешті, кому.

Значення коми Світлана Луцкова

Так нарекли мене – Світлана Лу,
Не грецька, українська я Цірцея,
І виникла у мене раз ідея -
Ловити хлопців гарних в кабалу.

І стала брати карти я до рук,
Й на гущі кави ворожила вволю…
В тенета залетіли: Кучерук,
І Комаров, і Черняхівський Толя...

Але мене не вдовольняло це,
Бо то – літературні все синиці,
Ну ж спробую поставити сильце
Уже для більш поважнішої птиці.

Варила сильне зілля, о-ля-ля,
І привертала словом знову й знову.
І Василя впіймала – Кузанову!!!
Але хотілось ще і журавля.

І ось і він упійманий стоїть,
Припнутий мотузочком до криниці,
В неволі хай живе чи відпустить –
Мордують все думки святі і ниці.

Я приточила – того до овець,
А іншого – уже й либонь до птиці,
В гарему уривається терпець –
До кого ж хіть проснеться в чарівниці?

Хотіла доньку мать од журавля,
Але зазнала враз гіркої долі.
Забула я, що він, чорт, о-ля-ля!
Не плодиться (козак ти бач!) в неволі.

І знову у душі моїй зима,
І не позаздрю більше я – нікому,
Не відала я, де поставить кому,
Ледь в кому не потрапила сама.

Не буду брать в неволю взагалі…
Про це – майбутні вірші та есеї,
Бо сняться все Цірцеї – Одіссеї,
А Лу Світлані – небо й журавлі.

20.12.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-29 13:12:08
Переглядів сторінки твору 337
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2025.06.23 00:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:12:45 ]

Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 09:03:55 ] - відповісти

Ярославе, я теж люблю цей вірш Світлани. Тепер змушений любити і твою пародію. Вона просто чудова! Написана з любові!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:44:14 ] - відповісти

Любите ж ви Світлану!.. У віршах і пародіях :)


Отправить
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 11:53:48 ] - відповісти

Дуже талановито! Спонукає до прочитання оригіналу.


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 12:29:55 ] - відповісти

Коли на душу камінь ліг утоми
Й життя тобі набило вже оскому,
Коли ти не потрібний вже нікому -
Так важко відшукати місце комі...


Отправить
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-20 13:13:32 ] - відповісти
...таке забачивши й відчувши,
залишу слід: "також тут бувший..."
й знов двигаю собою, бо й другою ногою:
"синці (не всі ж синиці...), оскоми, гулі;
під оком, на душі...
- класичної любові
старанні похідні!

Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:48:27 ] - відповісти

Не всі синиці - є й Зозулі,
що набивають синці й гулі :))


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:40:28 ] - відповісти

Які обрвзи тут є! Українська Цірцея!
Щиро.


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:41:03 ] - відповісти

Даруйте, оЧЕпатка - образи (не цілю по клавішах).


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:42:38 ] - відповісти

Кузанова - це, як то кажуть, "зачот" :)))


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 15:58:56 ] - відповісти

Філігранна пародія! Закорінена в суть оригіналу. Вітаю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 17:57:52 ] - відповісти

Дякую, шляхетний друже і колего, Василю. Радий, що зрозумів і не образився.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 17:59:22 ] - відповісти

Світлано, дякую сердечно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:01:27 ] - відповісти

Наталю, будь те Ви до щастя все ж "влекома",
Тоді, Їй-бо, знайдеться місце комі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:04:09 ] - відповісти

Юрію, земляче, дякую за оригінальний коментар. Натхнення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:06:31 ] - відповісти

Ірино, також землячко, учусь у Вас оригінальності образів. Хай "цірцеїться" у поезії!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:08:08 ] - відповісти

До Ю. "препода" Шешуряк,
Я аж од вдячності закляк!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:08:52 ] - відповісти

Любове, щиро дякую за тонке поцінування!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:11:27 ] - відповісти

Прошу шановних колег В.Кучерука, А.Черняхівського та О.Комарова не ображатися, а прийняти все з гумором! Бо якщо серйозно, то із симпатичних синиць теж виростають літературні журавлі, як лебеді із не зовсім симпатичних каченят. Хай пишеться!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:41:50 ] - відповісти

Зараз я Вам, Славку, я-ак вліплю... шістку. По-перше, за відсутність порнографії. По-друге, за присутність моїх любих "вільних журавлів" (хоча не всі, не всі тут є :)) По-третє, за те, що так творчо споглядаєте мою, так би мовити, творчість ( от і пародія, начебто, на один вірш, а згадано, практично, п'ять :))) "Пролетіли" трохи з Кузановою - як його не припинай, та повітрулі визволять :) А от Цірцея - це харашо: на спів і звір біжить :)


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 00:09:13 ] - відповісти

Справжній вищий пілотаж, Ярославе! Але небесним птицям це під силу - дано від природи! Дуже класно!ФАЙНО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:13:18 ]

Отправить
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 07:37:13 ] - відповісти
...лиш доброму дому,
і не в оскому...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 15:35:47 ] - відповісти

Од Вашої, Світлано, "оплеухи"
Нарешті трохи й я воспряну духом.
Моя вибаглива, не буду словом "нити",
Якщо вже й Вас вдалось задовольнити.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 15:37:41 ] - відповісти

Іване, щиро вдячний за поцінування, хоч признаюсь, нелегко було піднятись до рівня оригіналу. Хай пишеться.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 15:39:04 ] - відповісти

Хай доброму дому,
аби не злому,
І в насолоду,
а не в оскому, Юрію!


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 20:49:05 ] - відповісти

:)))... сонячно, одразу стільки авторів.От що значить пародія з любов*ю, без сарказму! :)))...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:50:27 ] - відповісти

Бувають і такі пародії, Олено. Все залежить від тексту. На Світланину поезію це в мене вже третя пародія. Почитайте ще "Весну Ведмедиці" і "Розраду лицаря". Там є і сарказм. Дякую за таку пильну увагу.