ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура роялю.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Фатум коми (літературна пародія)

...Впіймавши не синицю - журавля,
Не знаєш ти: а що із ним робити?

В яку його кошару приточить:
Чи до овець, чи, краще вже, до птиці?
А він чека, похнюплено стоїть,
Припнутий мотузочком до криниці.

…Та журавель пшениці не клює,
Та журавель не мріє вже, а марить.

На сірі клапті крається блакить,
Приречена у вимірі пласкому.
В НЕВОЛІ ЖИТИ СТРАШНО ВІДПУСТИТЬ.
Прошу тебе: постав, нарешті, кому.

Значення коми Світлана Луцкова

Так нарекли мене – Світлана Лу,
Не грецька, українська я Цірцея,
І виникла у мене раз ідея -
Ловити хлопців гарних в кабалу.

І стала брати карти я до рук,
Й на гущі кави ворожила вволю…
В тенета залетіли: Кучерук,
І Комаров, і Черняхівський Толя...

Але мене не вдовольняло це,
Бо то – літературні все синиці,
Ну ж спробую поставити сильце
Уже для більш поважнішої птиці.

Варила сильне зілля, о-ля-ля,
І привертала словом знову й знову.
І Василя впіймала – Кузанову!!!
Але хотілось ще і журавля.

І ось і він упійманий стоїть,
Припнутий мотузочком до криниці,
В неволі хай живе чи відпустить –
Мордують все думки святі і ниці.

Я приточила – того до овець,
А іншого – уже й либонь до птиці,
В гарему уривається терпець –
До кого ж хіть проснеться в чарівниці?

Хотіла доньку мать од журавля,
Але зазнала враз гіркої долі.
Забула я, що він, чорт, о-ля-ля!
Не плодиться (козак ти бач!) в неволі.

І знову у душі моїй зима,
І не позаздрю більше я – нікому,
Не відала я, де поставить кому,
Ледь в кому не потрапила сама.

Не буду брать в неволю взагалі…
Про це – майбутні вірші та есеї,
Бо сняться все Цірцеї – Одіссеї,
А Лу Світлані – небо й журавлі.

20.12.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-29 13:12:08
Переглядів сторінки твору 381
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2025.10.15 00:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:12:45 ]

Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 09:03:55 ] - відповісти

Ярославе, я теж люблю цей вірш Світлани. Тепер змушений любити і твою пародію. Вона просто чудова! Написана з любові!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:44:14 ] - відповісти

Любите ж ви Світлану!.. У віршах і пародіях :)


Отправить
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 11:53:48 ] - відповісти

Дуже талановито! Спонукає до прочитання оригіналу.


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 12:29:55 ] - відповісти

Коли на душу камінь ліг утоми
Й життя тобі набило вже оскому,
Коли ти не потрібний вже нікому -
Так важко відшукати місце комі...


Отправить
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-20 13:13:32 ] - відповісти
...таке забачивши й відчувши,
залишу слід: "також тут бувший..."
й знов двигаю собою, бо й другою ногою:
"синці (не всі ж синиці...), оскоми, гулі;
під оком, на душі...
- класичної любові
старанні похідні!

Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:48:27 ] - відповісти

Не всі синиці - є й Зозулі,
що набивають синці й гулі :))


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:40:28 ] - відповісти

Які обрвзи тут є! Українська Цірцея!
Щиро.


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:41:03 ] - відповісти

Даруйте, оЧЕпатка - образи (не цілю по клавішах).


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:42:38 ] - відповісти

Кузанова - це, як то кажуть, "зачот" :)))


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 15:58:56 ] - відповісти

Філігранна пародія! Закорінена в суть оригіналу. Вітаю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 17:57:52 ] - відповісти

Дякую, шляхетний друже і колего, Василю. Радий, що зрозумів і не образився.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 17:59:22 ] - відповісти

Світлано, дякую сердечно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:01:27 ] - відповісти

Наталю, будь те Ви до щастя все ж "влекома",
Тоді, Їй-бо, знайдеться місце комі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:04:09 ] - відповісти

Юрію, земляче, дякую за оригінальний коментар. Натхнення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:06:31 ] - відповісти

Ірино, також землячко, учусь у Вас оригінальності образів. Хай "цірцеїться" у поезії!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:08:08 ] - відповісти

До Ю. "препода" Шешуряк,
Я аж од вдячності закляк!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:08:52 ] - відповісти

Любове, щиро дякую за тонке поцінування!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 18:11:27 ] - відповісти

Прошу шановних колег В.Кучерука, А.Черняхівського та О.Комарова не ображатися, а прийняти все з гумором! Бо якщо серйозно, то із симпатичних синиць теж виростають літературні журавлі, як лебеді із не зовсім симпатичних каченят. Хай пишеться!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 22:41:50 ] - відповісти

Зараз я Вам, Славку, я-ак вліплю... шістку. По-перше, за відсутність порнографії. По-друге, за присутність моїх любих "вільних журавлів" (хоча не всі, не всі тут є :)) По-третє, за те, що так творчо споглядаєте мою, так би мовити, творчість ( от і пародія, начебто, на один вірш, а згадано, практично, п'ять :))) "Пролетіли" трохи з Кузановою - як його не припинай, та повітрулі визволять :) А от Цірцея - це харашо: на спів і звір біжить :)


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 00:09:13 ] - відповісти

Справжній вищий пілотаж, Ярославе! Але небесним птицям це під силу - дано від природи! Дуже класно!ФАЙНО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:13:18 ]

Отправить
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 07:37:13 ] - відповісти
...лиш доброму дому,
і не в оскому...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 15:35:47 ] - відповісти

Од Вашої, Світлано, "оплеухи"
Нарешті трохи й я воспряну духом.
Моя вибаглива, не буду словом "нити",
Якщо вже й Вас вдалось задовольнити.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 15:37:41 ] - відповісти

Іване, щиро вдячний за поцінування, хоч признаюсь, нелегко було піднятись до рівня оригіналу. Хай пишеться.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 15:39:04 ] - відповісти

Хай доброму дому,
аби не злому,
І в насолоду,
а не в оскому, Юрію!


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 20:49:05 ] - відповісти

:)))... сонячно, одразу стільки авторів.От що значить пародія з любов*ю, без сарказму! :)))...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:50:27 ] - відповісти

Бувають і такі пародії, Олено. Все залежить від тексту. На Світланину поезію це в мене вже третя пародія. Почитайте ще "Весну Ведмедиці" і "Розраду лицаря". Там є і сарказм. Дякую за таку пильну увагу.