ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.11.09 12:20
Битва під Вишнівцем 1512 року
Дорога то спускалася униз,
То знову піднімалася угору.
Воли плелися по шляху не споро,
Тягли набитий всяким крамом віз.
На возі двоє: уже сивий дід
Сидить собі попереду, дрімає.
Він, начебто волами управляє,
Хоч ті самі чвалають куди слід.

Олександр Сушко
2025.11.09 11:59
Не журися!
Догорає сонячна юга
У горнилі втраченого миру.
У вітрилах долі - пилюга,
А над головою небо сіре.

Без війни піввіку я прожив,
А тепер спокутую провину:
Московити кидають ножі

Микола Дудар
2025.11.09 02:41
Як-не-як...
З неземної красоти
Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в тлумак
Й підписав: тут хворий.

Ігор Шоха
2025.11.08 23:25
Небилиці
А евенки і чукчі Аляски
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.

***
А зі США надійдуть томагавки

Ігор Терен
2025.11.08 22:39
Одним миром мазані
А величний, хоча й не високий,
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.

***
А занозою електорату

Борис Костиря
2025.11.08 22:01
* * *
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає

Олег Герман
2025.11.08 21:08
Ціна діагнозу
Довгі роки Олеся жила, відчуваючи, що її життя є своєрідною постійною репетицією. Протягом більше десяти років кожен день починався з ритуалу перевірки: чи замкнені двері, чи вимкнена плита, чи рівно лежать речі. Це займало години. Вона розуміла, що справ

Юлія Щербатюк
2025.11.08 16:18
Незакінчене
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,

В Горова Леся
2025.11.08 15:39
Сомельє
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.

Так і хочу йому простягнути у рук

Микола Дудар
2025.11.08 11:46
***
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
* * *
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
Мавпа (The Rolling Stones)
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Спогад
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
***
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
***
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
* * *
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Тління
Мій поїзд у рай спішив,
І напоровся на скелю...
Згасло кохання в душі,
Як світло в кінці тунелю.

Поїзд поезії мчав,
Тягнув, як вагони, строфи,
Пашів любов"ю в очах -
До станції Катастрофи.

Я залишився живий,
Немов з чийогось веління:
Тепер не гори - жеврій,
У серці і тілі - тління.

У потойбіччя тунель
Рве душу з тіла - в поліття...
Бо тут - хоч у око стрель -
Життя, як нічні жахіття.

5.05.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-29 13:31:10
Переглядів сторінки твору 318
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.11.09 11:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:31:43 ]

Отправить
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 12:58:12 ] - відповісти

Файно.
Чесно.
Очищально.
А тому - оптимістично...

До зустрічі, Ярославе.
Будьмоі тримаймося!

Ігор. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 13:03:23 ] - відповісти

Дякую, Ігоре, за оптимізм сприйняття. Натхнення і творчих злетів тобі і, справді, до зустрічі.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 13:06:15 ] - відповісти

до станції Катастрофа...
Ярославе, образнісь захоплює, аж мимоволі починаєш шукати очима уламки рейок, вагонів, живих....
Сила!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 13:29:09 ] - відповісти

Дякую, Софіє, радий, що тебе зачепило. Щастя тобі в житті.


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-05 16:20:27 ] - відповісти
Розвидниться, не журись.
А світло в кінці тунелю,
Засвітиться теж колись
Й,розквітне душа-пустеля.

Якнайшвидшого оговтання, Майстре ! :-)





Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 21:29:14 ] - відповісти

Дай Боже, Патаро! Дякую за моральну підтримку. Натхнення і всіляких гараздів! Слава Тернополю, який зробив Бандеру і Шухевича почесними громадянами!


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-05 20:19:54 ] - відповісти

Хай не гасне світло в кінці тунелю...Хороший вірш!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 21:30:16 ] - відповісти

Дякую, Олексію! Може, засвітить... для нового поїзда.


Отправить
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-05 21:16:18 ] - відповісти

Згасло кохання в душі,
Як світло в кінці тунелю. - а хіба світло в кінці тунелю може згаснути? це ж єдиний орієнтир, який не зникає, незважаючи ні на що... тому підозрюю, що кохання ваше не згасло...

З повагою,
Г.Ю.Ю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 21:34:22 ] - відповісти

Юлю, дякую за відвідини. Воно, може, й не гасне, іноді ми в емоціях згущуємо барви, але й не горить, а тліє. Це, щось на зразок, як у Тараса: "І не плачу й не ридаю, а вию совою".


Отправить
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-05 21:41:32 ] - відповісти

Ярославе, я бажаю Вам , щоб ніщо у Вашому житті не гасло..хіба лише біль нехай згасне навіки!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 22:05:51 ] - відповісти

Щиро дякую тобі. На такому оптимізмові тримається світ.


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-06 17:53:43 ] - відповісти

Братчику, життя напевно таке, яке ми його хочемо бачити.
Потрібно шукати інших (запасних шляхів), або пересідати на літака :)
З тунелевим смолоскипом,
ЛЮ :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-06 21:07:00 ] - відповісти

Дякую, друже-колего, може так і зроблю. Переключимось на... літак.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-10 01:46:25 ] - відповісти

І знову наші настрої дивним чином перегукуються, пане Ярославе. Аж іскри відскакують. Погоджуюся із Софією щодо образності.

Хай пошвидше Муза роздмухує оті тліючі іскри, пане Ярославе, і дарує Вам чудові миті закоханості! І тоді там, де зараз "хоч у око стрель", яскраво засяє сонце...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-10 23:41:34 ] - відповісти

Спасибі Олесю, за суголосність думок, почуттів і настроїв. Бажаю і Вам якнайшвидшого духовного одужання і виходу з депресії.