ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Тління
Мій поїзд у рай спішив,
І напоровся на скелю...
Згасло кохання в душі,
Як світло в кінці тунелю.

Поїзд поезії мчав,
Тягнув, як вагони, строфи,
Пашів любов"ю в очах -
До станції Катастрофи.

Я залишився живий,
Немов з чийогось веління:
Тепер не гори - жеврій,
У серці і тілі - тління.

У потойбіччя тунель
Рве душу з тіла - в поліття...
Бо тут - хоч у око стрель -
Життя, як нічні жахіття.

5.05.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-29 13:31:10
Переглядів сторінки твору 227
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-29 13:31:43 ]

Отправить
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 12:58:12 ] - відповісти

Файно.
Чесно.
Очищально.
А тому - оптимістично...

До зустрічі, Ярославе.
Будьмоі тримаймося!

Ігор. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 13:03:23 ] - відповісти

Дякую, Ігоре, за оптимізм сприйняття. Натхнення і творчих злетів тобі і, справді, до зустрічі.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 13:06:15 ] - відповісти

до станції Катастрофа...
Ярославе, образнісь захоплює, аж мимоволі починаєш шукати очима уламки рейок, вагонів, живих....
Сила!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 13:29:09 ] - відповісти

Дякую, Софіє, радий, що тебе зачепило. Щастя тобі в житті.


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-05 16:20:27 ] - відповісти
Розвидниться, не журись.
А світло в кінці тунелю,
Засвітиться теж колись
Й,розквітне душа-пустеля.

Якнайшвидшого оговтання, Майстре ! :-)





Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 21:29:14 ] - відповісти

Дай Боже, Патаро! Дякую за моральну підтримку. Натхнення і всіляких гараздів! Слава Тернополю, який зробив Бандеру і Шухевича почесними громадянами!


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-05 20:19:54 ] - відповісти

Хай не гасне світло в кінці тунелю...Хороший вірш!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 21:30:16 ] - відповісти

Дякую, Олексію! Може, засвітить... для нового поїзда.


Отправить
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-05 21:16:18 ] - відповісти

Згасло кохання в душі,
Як світло в кінці тунелю. - а хіба світло в кінці тунелю може згаснути? це ж єдиний орієнтир, який не зникає, незважаючи ні на що... тому підозрюю, що кохання ваше не згасло...

З повагою,
Г.Ю.Ю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 21:34:22 ] - відповісти

Юлю, дякую за відвідини. Воно, може, й не гасне, іноді ми в емоціях згущуємо барви, але й не горить, а тліє. Це, щось на зразок, як у Тараса: "І не плачу й не ридаю, а вию совою".


Отправить
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-05 21:41:32 ] - відповісти

Ярославе, я бажаю Вам , щоб ніщо у Вашому житті не гасло..хіба лише біль нехай згасне навіки!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 22:05:51 ] - відповісти

Щиро дякую тобі. На такому оптимізмові тримається світ.


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-06 17:53:43 ] - відповісти

Братчику, життя напевно таке, яке ми його хочемо бачити.
Потрібно шукати інших (запасних шляхів), або пересідати на літака :)
З тунелевим смолоскипом,
ЛЮ :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-06 21:07:00 ] - відповісти

Дякую, друже-колего, може так і зроблю. Переключимось на... літак.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-10 01:46:25 ] - відповісти

І знову наші настрої дивним чином перегукуються, пане Ярославе. Аж іскри відскакують. Погоджуюся із Софією щодо образності.

Хай пошвидше Муза роздмухує оті тліючі іскри, пане Ярославе, і дарує Вам чудові миті закоханості! І тоді там, де зараз "хоч у око стрель", яскраво засяє сонце...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-10 23:41:34 ] - відповісти

Спасибі Олесю, за суголосність думок, почуттів і настроїв. Бажаю і Вам якнайшвидшого духовного одужання і виходу з депресії.