Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-09 23:44:29 ] - відповісти

Родичі-лелеки принесуть
З вирію повітряні цілунки... Принесуть!
Напрочуд мелодійно! Ярославе, кожного разу читаю із таким задоволенням!


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-09 23:45:59 ] - відповісти

Такий грізний початок, і таке романтино-чуттєве завершення. Ви вмієте бути загадковим.:)
Чудово, пане Ярославе!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 00:14:51 ] - відповісти

Прекрасне поєднання любові до природи і любові до коханої!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 00:15:03 ] - відповісти

Як не принесуть, Софіє, то науявляю, як учить Вітер! Дякую, що не обминаєш.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 00:17:02 ] - відповісти

Дякую, Адель, не знав, що я такий загадковий! Ви для мене відкриваєте мої нові грані. Що то погляд збоку!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 00:20:55 ] - відповісти

Так, Олесю. Любов - це могутня сила, вона робить нас кращими, а буває - всемогутніми.


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-10 00:45:44 ] - відповісти
Братику!
Ти неперевершений лірик і мрійник!
Чудовий вірш!

Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 00:45:54 ] - відповісти

"епічна тиша" - це монументально... Ярославе.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 00:55:21 ] - відповісти

Еге ж, монументально. І водночас - такий теплий снігопад. Наче злива білих маргариток :)
Вітання, Ярославцю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 01:04:44 ] - відповісти

Раз так, Оксано, то тоді кидаю гасло: українці-романтики всіх країн, єднайтеся!

Геть із мулу якорі іржаві,
Нидіє на якорі душа,
Б"ються груди об вітри тужаві,
Каравела в мандри вируша.

Як сказав В.Симоненко.

Хай "Каравела мрій" вирушить у свої мандри на "ПМ".
Хто стає під знамена, зголошуйтесь.




Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 01:07:54 ] - відповісти

Юрію, дякую. Але монументально, це не зовсім романтично. Це - малюнок з натури. Але ж мусить бути і чоловіча твердість поряд з ніжністю, як кажеш, пане десантнику? У мене теж в роду багато військових. З діда-прадіда козаки.


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 01:20:50 ] - відповісти

Обов`язково, Друже.
(я правда більше на зенітках знаюся, аніж на спадосхронах :)
Знаєш, якось перший рядок налаштовує на щось дещо інше... - так мені відчулось принаймі...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 01:11:09 ] - відповісти

Вітаю, Світланко! Радий бачити на моїй сторінці. Ти така тепла, як твоя поезія!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 01:47:30 ] - відповісти

Я розумію, Юрію, але, може, в тому і парадокси життя: шукаєш одне, а знаходиш інше.


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 11:10:52 ] - відповісти

Гарна замальовка, Ярославе!
Жива та натхненна!
З весняним теплом,
Таня


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 12:08:09 ] - відповісти

Таню, сердечно дякую. Давно Вас не бачив у гостях.
Скоро будуть нові фото з мого вечора, де є і Ви.
Повідомлю додатково.
Із теплом взаємним.


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 15:42:02 ] - відповісти

Родичі-лелеки принесуть
З вирію повітряні цілунки
І сюрприз - малесеньке "агу"
Із запасом памперсів у клунку
:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-11 00:30:06 ] - відповісти

О, дякую, Зоряно! Класний експромт із сюрпризом!