ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
***
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
Чивелінрок
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
* * *
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
На вільних хлібах
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
* * *
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Легковажно (The Doors)
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Приурочення
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена

Охмуд Песецький
2026.03.19 18:47
Наше все
Імла незгод і світлий смуток –
Це те, що визріло між нами.
Розрив - одна з тих оборудок,
Де розраховуються снами.

Вони однаково самотні,
Як ми в теперішньому стані.
А що було напередодні,

Борис Костиря
2026.03.19 18:14
* * *
Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.

Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,

Євген Федчук
2026.03.19 16:57
Манкурт Безбородько
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с

Тетяна Левицька
2026.03.19 16:26
Болиголов
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.

Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
* * *
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
* * *
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи мене....
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Небесний знак
Образ твору Спохмурніло Богове чоло –
Снігопадом небо легким дише,
Вже свинцем його заволокло,
Заляга в гаю епічна тиша.

Тільки захід темним ще не став,
Сяйвом теплим тихо-тихо мліє,
Мов моєї милої вуста
Світяться і ніжно рожевіють.

Я збагну оцього знаку суть –
Це од тебе вість, моя чаклунко,
Родичі-лелеки принесуть
З вирію повітряні цілунки.

8.03.7517 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 11:52:21
Переглядів сторінки твору 354
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.19 23:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 11:52:48 ]

Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-09 23:44:29 ] - відповісти

Родичі-лелеки принесуть
З вирію повітряні цілунки... Принесуть!
Напрочуд мелодійно! Ярославе, кожного разу читаю із таким задоволенням!


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-09 23:45:59 ] - відповісти

Такий грізний початок, і таке романтино-чуттєве завершення. Ви вмієте бути загадковим.:)
Чудово, пане Ярославе!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 00:14:51 ] - відповісти

Прекрасне поєднання любові до природи і любові до коханої!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 00:15:03 ] - відповісти

Як не принесуть, Софіє, то науявляю, як учить Вітер! Дякую, що не обминаєш.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 00:17:02 ] - відповісти

Дякую, Адель, не знав, що я такий загадковий! Ви для мене відкриваєте мої нові грані. Що то погляд збоку!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 00:20:55 ] - відповісти

Так, Олесю. Любов - це могутня сила, вона робить нас кращими, а буває - всемогутніми.


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-10 00:45:44 ] - відповісти
Братику!
Ти неперевершений лірик і мрійник!
Чудовий вірш!

Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 00:45:54 ] - відповісти

"епічна тиша" - це монументально... Ярославе.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 00:55:21 ] - відповісти

Еге ж, монументально. І водночас - такий теплий снігопад. Наче злива білих маргариток :)
Вітання, Ярославцю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 01:04:44 ] - відповісти

Раз так, Оксано, то тоді кидаю гасло: українці-романтики всіх країн, єднайтеся!

Геть із мулу якорі іржаві,
Нидіє на якорі душа,
Б"ються груди об вітри тужаві,
Каравела в мандри вируша.

Як сказав В.Симоненко.

Хай "Каравела мрій" вирушить у свої мандри на "ПМ".
Хто стає під знамена, зголошуйтесь.




Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 01:07:54 ] - відповісти

Юрію, дякую. Але монументально, це не зовсім романтично. Це - малюнок з натури. Але ж мусить бути і чоловіча твердість поряд з ніжністю, як кажеш, пане десантнику? У мене теж в роду багато військових. З діда-прадіда козаки.


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 01:20:50 ] - відповісти

Обов`язково, Друже.
(я правда більше на зенітках знаюся, аніж на спадосхронах :)
Знаєш, якось перший рядок налаштовує на щось дещо інше... - так мені відчулось принаймі...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 01:11:09 ] - відповісти

Вітаю, Світланко! Радий бачити на моїй сторінці. Ти така тепла, як твоя поезія!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 01:47:30 ] - відповісти

Я розумію, Юрію, але, може, в тому і парадокси життя: шукаєш одне, а знаходиш інше.


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 11:10:52 ] - відповісти

Гарна замальовка, Ярославе!
Жива та натхненна!
З весняним теплом,
Таня


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 12:08:09 ] - відповісти

Таню, сердечно дякую. Давно Вас не бачив у гостях.
Скоро будуть нові фото з мого вечора, де є і Ви.
Повідомлю додатково.
Із теплом взаємним.


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 15:42:02 ] - відповісти

Родичі-лелеки принесуть
З вирію повітряні цілунки
І сюрприз - малесеньке "агу"
Із запасом памперсів у клунку
:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-11 00:30:06 ] - відповісти

О, дякую, Зоряно! Класний експромт із сюрпризом!