
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!
Боже боронь
Муза смієтьс
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Вікторія
На слова Доменіко Беніні
Ремейк
***Вікторіє, журо моя! О, серце, не ридай
І рабською покорою – любові, не карай.
Ганьбою опорочене лишаємо юрмі;
Оманою зурочене, щезає у пітьмі;
Лукавої історії минає чорний час,
що у їдкому полум’ї не опікає нас.
За пеленою темною яріє світла мить,
Та раною смертельною у грудях ще ятрить:
В пориві духу вищому, чужій душі на зло
Усі тенета нищимо і їх – як не було!
05.2022
Gedicht von Domenico BENIGNI
(1596 —1653)
***
Vittoria, mio core! Non lagrimar più,
È sciolta d’Amore la vil servitù.
Già l’empia a’ tuoi danni fra stuolo di sguardi,
Con vezzi bugiardi dispose gl’inganni;
Le frodi, gli affanni non hanno più loco,
Del crudo suo foco è spento l’ardore!
Da luci ridenti non esce più strale,
Che piaga mortale nel petto m’avventi:
Nel duol, ne’ tormenti io più non mi sfaccio
È rotto ogni laccio, sparito il timore!
Ремарка:
Кошти, додатково зібрані як пожертви на благодійному концерті 05.04.2022 для допомоги Україні в важких воєнних часах у розмірі 3.700€, переведені на рахунок української греко-католицької громади Cв. Йосафата у місті Лінц. Цільове використання коштів – закупівля медичних препаратів, продуктів харчування та іншої гуманітарної допомоги, визнаної такою міжнародним та українським законодавством.
Борімося і поборемо! WIR HALTEN ZUSAMMEN. 🎼🇺🇦🇵🇱🇦🇹🇪🇺🎵🌞🎶❤️❤️❤️
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)