Отправить
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-11-09 00:09:08 ] - відповісти

Не треба в шахіди, Ярославе, краще в еко-воїни. Не варта та крутня таких жертв, це всеодно що віддати їм своє місце під сонцем...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-11-09 13:30:22 ] - відповісти

А як же сколихнути це мертве море, Таню?! Як переконати не нищити природу, бо нищимо самих себе!
Я бував на крутих дачах - вражає перші 20-30 хвилин. А потім - відчуття мертвотності навколо, бо знищене справжнє на цьому місці. І головне, ліси, насаджені людьми під лінієчку ніхто не чіпає! А з грошима там можна викопати озера, розбити сад, що завгодно зробити! Так ні, треба природні самосійні гаї понищити, бо там менше роботи, менше дерев росте! А головне - знищити романтичне середовище, місця сили, де люди духовні черпають енергію і натхнення, народ фольклор свій творить! Так уся земля скоро пеклом стане! І ми будемо з цим миритися? Ще Ронсар у ХVІ столітті боровся віршами проти лісорубів Гастингського лісу, скільки тоді було лісів, гаїв, дібров! Не порівняти в нашими часами! А все одно поетові пеклО душу знищення пророди! Це вони саму поезію знищують, природа найбільше надихає, це перевірено! Місто далеко не так сильно!)


Отправить
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-11-10 03:12:45 ] - відповісти

Ярославе, ви так реагуєте, наче я не Вас підтримую, а тих егоїстичних покидьків. Я ж не закликаю Вас з цим миритись. Але знаєте, чому море мертве? Слово втратило свою силу. Воно більше не здатне здіймати хвилі. Демагоги вбили довіру до почутого слова. Море вірить тільки діям і трошки тим словам, котрі народжує саме. Море схильне розмовляти саме з собою. Сколихнути його можна тільки дією. Акт самознищення буде дією, але від нього хіба що кола по воді підуть. Інертність згасить ці кола, та й по тому. Це той випадок, коли разова акція нічого не вирішує . Акти самознищення є разовими акціями, спрямованими на совість. Совість - якість окремої особистості, але не маси. Совість споріднена з почуттям провини. Маси винними себе відчувати не будуть, а у володарів розкішного запаркання совість відсутня, а функцію сорому у них виконує страх. Тобто дії мають бути адекватними умовам, от і все. Єдиний дієвий засіб зміни навколишнього, який я знаю, полягає у тому, щоб змінитись самому. Коли окрема людина починає не тільки берегти, а й відроджувати природу не доступному їй рівні, вступає в дію ефект метелика, і тоді інерція починає працювати не проти, а за… і кількість однодумців починає рости, а це вже сила, здатна сколихнути море і викликати почуття страху у покидьків.:)


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-11-09 13:31:07 ] - відповісти

Потужно, Друже! Актуально неймовірно.І не тільки для Києва. У Карпатах був недавно - що там робиться, жах... "Господарюють" "нові українці", наче останній день на Землі живуть.
Але "крутня" не вічна!
Підтримую і тисну руку!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-11-09 13:41:27 ] - відповісти

Так, Іване, дякую! Поки екологічне лихо не впаде на голови цих бездушних людей, то, певно, аж тоді замисляться над наслідками своїх діянь!)))


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2013-11-09 17:07:20 ] - відповісти

Поділяю Ваший біль за Природу, шановний пане Ярославе.
Щоправда, не певен, що поетичне слово таке вже всесильне, що спинить новітніх варварів.
Варто вивчити досвід ізраїльських екологів, що в спілці з журналістами, а за ними й із поспільством зчиняють такий галас довкола доцільності будувати щось нове там, де це стало національним надбанням, що чимало проектів змушують розглядати в Кнесеті , і вони так і лишаються проектами.
Треба бити у дзвони
за тих, хто безмовний!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-11-09 20:00:03 ] - відповісти

Спасибі, дорогий пане Іване! Цей вірш - емоційний вихлюп, а Ви, справді, вказуєте реальний шлях, як діяти!))


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-09 22:06:29 ] - відповісти

Цілком поділяю Ваше обурення, Ярославе... Моє нещодавнє "Озеленення?" (http://maysterni.com/publication.php?id=96466) теж на подібну тему...


Отправить
Леся Віра (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-09 23:22:37 ] - відповісти
Мудро. От почули б ці правдиві рядки ті, що "над нами"...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-11-09 23:40:48 ] - відповісти

Галю, дякую за співпереживання і небайдужість. Добре, що мислите суголосно! Прочитав Ваше "Озеленення" - скрізь одне й теж - і на сході і на заході і в центрі! Мабуть і на планеті теж саме! Дивився фільм "Дом" французький - тільки три зелені держави бачив. Одна з них - Коста-Ріка. Догризають нелюди цю землю! В мене буде презентація книжки "Велесів гай" - зберу максимально небайдужих! Воюймо, як можемо!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-11-09 23:44:02 ] - відповісти

Дякую, Лесю! Будемо стукати у двері і серця. Хай відкриваються і чують!)))


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-11-10 10:29:10 ] - відповісти

Негативні типи і, на жаль, уже типові явища чомусь все частіше оточують нас.
Поділяю твою думку, друже.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-11-10 18:26:17 ] - відповісти

Таню, якщо Ви звернули увагу, я поставив знак питання наприкінці вірша. Мій ЛГ не стверджує, він запитує самого себе і читачів, як бути, він, зрештою радиться з ними... І ось уже дві конструктивні пропозиції має - від пана Івана Потьомкіна і від Вас. Просто, щоб сколихнути мертве море, треба вчинити щось дуже сильне і неординарне, не чекаючи, поки це зробить сама природа, а вона зробить рано чи пізно і наслідки будуть жахливі не тільки для крутеликів, які зможуть сісти на літаки і втікти, якщо буде куди, а для всіх нас... А щодо сумнівів у силі слова, не зовсім погоджуюсь. А що ж породжує дію, як не слово? Як не ідея, висловлена в слові? Словом можна піднести людину, вилікувати її, а можна й убити. Це залежить від того, у кого це слово в руках і від сили володіння ним.
Ваша пропозиція неординарна і цікава, але її дія довготривала. І це треба робити, (бо треба плекати армію грінпісівців в Україні, яка б протистояла армії нелюдів), і те, що пан Іван радить.
Дякую за цікаві думки.))


Отправить
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-11-10 19:36:31 ] - відповісти

Звичайно, кожен має свій погляд, але я чомусь впевнена, що дію породжує почуття, і воно ж лягає в основу тих слів, котрі самі по собі мають властивості дії, тому і лікують чи вбивають. Якщо почуття відрази і ненависті примусить когось підняти дупу, зібрати факти і відточити ними лезо слів до здатності підвищення гостроти зору інертних мас до стопроцентного з тим, щоб вони шкірою відчули небезпеку власному буттю і були змушені, захищаючи себе, захищати світ до того, як небезпека стане невідворотною, от тоді ми матимемо можливість говорити про силу слова. Дякую і Вам, Ярославе, за можливість поспілкуватись.
PS А знак питання я бачила. Просто вважаю небезпечною постановку таких питань, бо серед молоді досить багато осіб з ще не сформованим розумінням цінності життя… Хто зна, можливо хтось з них колись зробить цей світ кращим. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-11-10 18:28:58 ] - відповісти

Певно, Вікторе, треба виганяти гидке спершу і з самого себе, то може, колись і гарний, не тільки поганий приклад поведінки передасться іншим! Дякую за співзвучність душ!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-11-11 21:01:44 ] - відповісти

Почуття перед дією трансформується в слова, Таню! І чим потужніша їхня енергетика, тим має більшу силу впливу! А я не боюсь постановки такої питань, бо колись американця спитали: А чому у нас, українців, немає своєї незалежності реальної? А він відповів: А ви готові вмерти за свою державу? Оце і вся суть.))

Ти диви, вірш написаний давно, а ніби вчора, настільки він звучить сильно і актуально в наш час!

Спасибі, дорога Таню! Іноді таке обурення проймає на нелюдів, які нищать природу, що справді став би шахідом! Натхнення тобі!)))