ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Спектакль
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Вереснева ніч
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Олег Герман
2025.09.02 21:26
Психотравма як подарунок від матері. Частина ІІ: Благими намірами...
Реалії змінюються, а разом із ним трансформуються й батьківські стратегії поведінки. Якщо раніше психотравми найчастіше були результатом перманентного контролю, жорстокості, емоційного ігнорування чи маніпуляцій (про це йдеться в першій частині), сьогодні

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олег Герман
2025.09.01 21:14
Коли згасає вогонь
Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Т

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Молитва (на 200-річчя Тараса Шевченка)

А я так мало, небагато
Благав у Бога. Тілько хату
Одну хатиночку в гаю,
Та дві тополі коло неї,
Та безталанную мою
Мою Оксаночку; щоб з нею
Удвох дивитися з горИ
На Дніпр широкий, на ярИ,
Та на ланИ золотополі,
Та на високії могили;
Дивитись, думати, гадать:
Коли-то їх понасипали?
Кого там люде поховали?
І вдвох тихенько заспівать
Ту думу сумную, днедавну,
Про лицаря того гетьмана,
Що на огні ляхи спекли…

Тарас Шевченко Не молилася за мене

Образ твору Не прохаю нічого в Богів я,
Лиш тихеньку місцину в гаю,
Де беріз чарівливі верхів`я
Надихатимуть музу мою.

Не прохаю. Лише безталанна
Хай не жалить розпуки змія…
І всміхнеться мені світла Лана –
Світлокоса Богиня моя.

Не прохаю нічого. Лиш неба
Жовто-синього неба - без грат,
Де свободи одвічна потреба
Найсвятіші життя забира.

Не прохаю нічого. О часе,
Дай свічею горіть між сердець
Щоби сяйво величне Тараса
Трохи збільшив і мій промінець.

Не прохаю нічого. Надію
Хай на краще цей світ не втрача.
Хай для нього Майданно зоріє
Волелюбна Вкраїни свіча!

9.03.7522 р. (Від Трипілля) (2014)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-05-06 21:37:10
Переглядів сторінки твору 466
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.457 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.457 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-06 21:37:42 ]

Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-03-10 10:57:05 ] - відповісти

Славно, Ярославе! Вітаю у ці тривожні шевченківські дні!


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 11:35:04 ] - відповісти

Майданно зоріє
Волелюбна Вкраїни свіча! - ТАК!!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 13:06:16 ] - відповісти

Щиро дякую, Мирославе! Будьмо!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 13:07:46 ] - відповісти

Дякую, Галочко! Резонанс від наших подій у світі - величезний! І на нашу користь!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 13:31:48 ] - відповісти

Файно, Ярославе! А свіча зоріє!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 14:20:47 ] - відповісти

Дякую, друже Іване!))


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2014-03-10 14:37:42 ] - відповісти

Пречудово!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 15:24:02 ] - відповісти

Спасибі, Маріє! Натхнення зичу!)))


Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-03-10 17:50:20 ] - відповісти

а це вже сучасникам творити, пане Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 18:52:51 ] - відповісти

А хто з цим сперечається, Михайле?! Нове життя творять нині сущі разом із Тарасом, бо і він - наш сучасник, і його пророчі слова допомагають нині творити історію... Дякую за відгук!


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-03-11 14:15:46 ] - відповісти

Тарасова мелодійність у цьому вірші - лиш зачитався-замилувався - а вірш несподівано й обірвався... Але - ну дуже гарно, Ярославе!


Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-03-11 17:56:34 ] - відповісти

Не прохаю нічого. Надію лише...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-11 21:30:49 ] - відповісти

Дуже дякую, друже Валерію! Як римою читача гойдає, то він у риму й коментує! Приємно!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-11 21:33:10 ] - відповісти

Саме так, Інночко! Що нам треба у цьому житті? Тільки мирного неба і сонця над Україною! Як і Тарасові!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-07 11:08:27 ]
Зараз ми всі просимо з Бога мирного неба, та твій вірш, Ярославе, говоритт про те саме ж! Остання строфа свідчить про те! Сильно! Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2023-04-26 17:48:56 ]
Дякую щиро, дорога Таню! Натхнення тобі невичерпного!)))