ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Молитва (на 200-річчя Тараса Шевченка)

А я так мало, небагато
Благав у Бога. Тілько хату
Одну хатиночку в гаю,
Та дві тополі коло неї,
Та безталанную мою
Мою Оксаночку; щоб з нею
Удвох дивитися з горИ
На Дніпр широкий, на ярИ,
Та на ланИ золотополі,
Та на високії могили;
Дивитись, думати, гадать:
Коли-то їх понасипали?
Кого там люде поховали?
І вдвох тихенько заспівать
Ту думу сумную, днедавну,
Про лицаря того гетьмана,
Що на огні ляхи спекли…

Тарас Шевченко Не молилася за мене

Образ твору Не прохаю нічого в Богів я,
Лиш тихеньку місцину в гаю,
Де беріз чарівливі верхів`я
Надихатимуть музу мою.

Не прохаю. Лише безталанна
Хай не жалить розпуки змія…
І всміхнеться мені світла Лана –
Світлокоса Богиня моя.

Не прохаю нічого. Лиш неба
Жовто-синього неба - без грат,
Де свободи одвічна потреба
Найсвятіші життя забира.

Не прохаю нічого. О часе,
Дай свічею горіть між сердець
Щоби сяйво величне Тараса
Трохи збільшив і мій промінець.

Не прохаю нічого. Надію
Хай на краще цей світ не втрача.
Хай для нього Майданно зоріє
Волелюбна Вкраїни свіча!

9.03.7522 р. (Від Трипілля) (2014)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-06 21:37:10
Переглядів сторінки твору 371
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.456 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.456 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-06 21:37:42 ]

Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-03-10 10:57:05 ] - відповісти

Славно, Ярославе! Вітаю у ці тривожні шевченківські дні!


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 11:35:04 ] - відповісти

Майданно зоріє
Волелюбна Вкраїни свіча! - ТАК!!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 13:06:16 ] - відповісти

Щиро дякую, Мирославе! Будьмо!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 13:07:46 ] - відповісти

Дякую, Галочко! Резонанс від наших подій у світі - величезний! І на нашу користь!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 13:31:48 ] - відповісти

Файно, Ярославе! А свіча зоріє!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 14:20:47 ] - відповісти

Дякую, друже Іване!))


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2014-03-10 14:37:42 ] - відповісти

Пречудово!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 15:24:02 ] - відповісти

Спасибі, Маріє! Натхнення зичу!)))


Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-03-10 17:50:20 ] - відповісти

а це вже сучасникам творити, пане Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 18:52:51 ] - відповісти

А хто з цим сперечається, Михайле?! Нове життя творять нині сущі разом із Тарасом, бо і він - наш сучасник, і його пророчі слова допомагають нині творити історію... Дякую за відгук!


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-03-11 14:15:46 ] - відповісти

Тарасова мелодійність у цьому вірші - лиш зачитався-замилувався - а вірш несподівано й обірвався... Але - ну дуже гарно, Ярославе!


Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-03-11 17:56:34 ] - відповісти

Не прохаю нічого. Надію лише...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-11 21:30:49 ] - відповісти

Дуже дякую, друже Валерію! Як римою читача гойдає, то він у риму й коментує! Приємно!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-11 21:33:10 ] - відповісти

Саме так, Інночко! Що нам треба у цьому житті? Тільки мирного неба і сонця над Україною! Як і Тарасові!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-07 11:08:27 ]
Зараз ми всі просимо з Бога мирного неба, та твій вірш, Ярославе, говоритт про те саме ж! Остання строфа свідчить про те! Сильно! Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2023-04-26 17:48:56 ]
Дякую щиро, дорога Таню! Натхнення тобі невичерпного!)))