ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Він - вона - вони - вони...
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь (рондо)
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
Фонтан сміявся
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Чекаю зустрічі
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр

С М
2025.10.20 09:31
Хто ізлякав тебе? (The Doors)
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі

Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі

Микола Дудар
2025.10.20 09:01
Передбачив...
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
* * *
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Орел двоголовий* – розсічена голова
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,

Тетяна Левицька
2025.10.20 01:14
Пародія на вірш Бориса Костирі
Вона поїхала у сутінки далекі, 
У невідомість, пристрасність і страх, 
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах. 

Вона поїхала в кохання, як у морок, 
В жагу, немов невигасла пітьма. 
Невдовзі їй виповнюється сорок, 

Павло Сікорський
2025.10.19 22:50
Нью аестетік
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.

Борис Костиря
2025.10.19 22:25
* * *
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.

Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,

Іван Потьомкін
2025.10.19 22:01
***
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Ірина Білінська
2025.10.19 20:45
Осінь
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…

Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,

Віктор Насипаний
2025.10.19 18:44
Очі (пісня)
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.

Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.

Микола Дудар
2025.10.19 16:33
-- Нічого такого ..
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Молитва (на 200-річчя Тараса Шевченка)

А я так мало, небагато
Благав у Бога. Тілько хату
Одну хатиночку в гаю,
Та дві тополі коло неї,
Та безталанную мою
Мою Оксаночку; щоб з нею
Удвох дивитися з горИ
На Дніпр широкий, на ярИ,
Та на ланИ золотополі,
Та на високії могили;
Дивитись, думати, гадать:
Коли-то їх понасипали?
Кого там люде поховали?
І вдвох тихенько заспівать
Ту думу сумную, днедавну,
Про лицаря того гетьмана,
Що на огні ляхи спекли…

Тарас Шевченко Не молилася за мене

Образ твору Не прохаю нічого в Богів я,
Лиш тихеньку місцину в гаю,
Де беріз чарівливі верхів`я
Надихатимуть музу мою.

Не прохаю. Лише безталанна
Хай не жалить розпуки змія…
І всміхнеться мені світла Лана –
Світлокоса Богиня моя.

Не прохаю нічого. Лиш неба
Жовто-синього неба - без грат,
Де свободи одвічна потреба
Найсвятіші життя забира.

Не прохаю нічого. О часе,
Дай свічею горіть між сердець
Щоби сяйво величне Тараса
Трохи збільшив і мій промінець.

Не прохаю нічого. Надію
Хай на краще цей світ не втрача.
Хай для нього Майданно зоріє
Волелюбна Вкраїни свіча!

9.03.7522 р. (Від Трипілля) (2014)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-05-06 21:37:10
Переглядів сторінки твору 479
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.457 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.457 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.10.20 12:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-06 21:37:42 ]

Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-03-10 10:57:05 ] - відповісти

Славно, Ярославе! Вітаю у ці тривожні шевченківські дні!


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 11:35:04 ] - відповісти

Майданно зоріє
Волелюбна Вкраїни свіча! - ТАК!!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 13:06:16 ] - відповісти

Щиро дякую, Мирославе! Будьмо!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 13:07:46 ] - відповісти

Дякую, Галочко! Резонанс від наших подій у світі - величезний! І на нашу користь!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 13:31:48 ] - відповісти

Файно, Ярославе! А свіча зоріє!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 14:20:47 ] - відповісти

Дякую, друже Іване!))


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2014-03-10 14:37:42 ] - відповісти

Пречудово!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 15:24:02 ] - відповісти

Спасибі, Маріє! Натхнення зичу!)))


Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-03-10 17:50:20 ] - відповісти

а це вже сучасникам творити, пане Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-10 18:52:51 ] - відповісти

А хто з цим сперечається, Михайле?! Нове життя творять нині сущі разом із Тарасом, бо і він - наш сучасник, і його пророчі слова допомагають нині творити історію... Дякую за відгук!


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-03-11 14:15:46 ] - відповісти

Тарасова мелодійність у цьому вірші - лиш зачитався-замилувався - а вірш несподівано й обірвався... Але - ну дуже гарно, Ярославе!


Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-03-11 17:56:34 ] - відповісти

Не прохаю нічого. Надію лише...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-11 21:30:49 ] - відповісти

Дуже дякую, друже Валерію! Як римою читача гойдає, то він у риму й коментує! Приємно!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-11 21:33:10 ] - відповісти

Саме так, Інночко! Що нам треба у цьому житті? Тільки мирного неба і сонця над Україною! Як і Тарасові!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-07 11:08:27 ]
Зараз ми всі просимо з Бога мирного неба, та твій вірш, Ярославе, говоритт про те саме ж! Остання строфа свідчить про те! Сильно! Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2023-04-26 17:48:56 ]
Дякую щиро, дорога Таню! Натхнення тобі невичерпного!)))