ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Пісня патріота-Казанови
Образ твору Хай дружина мене ні, не лає,
Не батькує у лад і не в лад,
Бо од неї втечу в Миколаїв
До найкращих у світі дівчат.

Не поїду ні в Рим, ані в Канни -
Ти квитки мені в руки не сунь -
Хай клекочуть у грудях вулкани
У розкішних місцевих красунь.

По Радянській пройдусь акуратно,
Бідні очі мої – в різні бо…
Тут вродливиць на метрі квадратнім
Більше, ніж у Парижі, їй-Бо.

Я дивуюсь, дивуюсь, дивуюсь
Цій жагучій південній красі –
Щічки-персики, вами милуюсь,
Мов би сонцем налиті усі.

Не поїду ні в Рим, ані в Канни,
Вже вони, наче сіль ув очу,
Між вулканів отут, між вулканів
Магмопристрасно я протечу.


14.04.7520 (Від Трипілля) (2012)





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-06 21:41:34
Переглядів сторінки твору 578
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Український шансон
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-06 21:42:43 ]
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 10:27:37 ] - відповісти

Вершина патріотизму! Все вірно - свій до свого по своє! А своє - найкраще! Жагуче і магмопристрасно.
Супер - дає неймовірний настроєвий заряд!


Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2014-04-24 11:23:58 ] - відповісти

Весело й красиво, пане Ярославе. Українські дівчата найкращі!

З повагою


Отправить
Володимир В'юга (Л.П./Л.П.) [ 2014-04-24 12:58:58 ] - відповісти
молодець!!!дякую

Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2014-04-24 16:28:55 ] - відповісти

ДЯКА ЗА ПОЗИТИВ, ЯРОСЛАВЕ :)


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 19:04:42 ] - відповісти

а чи не варто нам якось у Миколаєві зібратися улітку, аби спеку нашу справжню усівідчули) , а там на деньок замовити на морі будиночок в складчину - краса!ото б були нічн ічитання ;)
дяку, Ярославчику, цілую від імені усіх миколаївських дівчат


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 19:06:15 ] - відповісти

і за підтримку у невеселий для півдня час)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 22:52:23 ] - відповісти

Щиро вдячний, дорогий Іване! Ти і сам умієш чудово гумором заряджати, тож будемо обмінюватись - ти мене - гумором, я тебе - веселою музикою!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 22:54:04 ] - відповісти

Дякую, Василю, радий тебе бачити у себе на сторінці! Надихайся нашими красунями і пиши чудові вірші!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 22:55:07 ] - відповісти

Володимире, радий познайомитись! Дякую за відгук! Заходьте!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 22:56:50 ] - відповісти

Дякую, мила Парасочко! Їжте пасочку і мило усміхайтеся!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 23:04:39 ] - відповісти

Гюррем султан, дякую тобі щиро! Цьом - від київських і "ПМівських" хлопців! Миколаївські дівчата - справді чудові і хлопці не підвели - набили морду Царьову, показали путшистам, що то не Новоросія ніяка, а справжня Україна, о!)))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-04-25 10:31:23 ] - відповісти

Дуже сподобалось, Ярославе! Я теж таких неймовірних красунь бачив, щоправда, у Херсоні, впевнений, що й миколаївські дівчата саме такі, як описано у вірші.


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-04-25 15:51:44 ] - відповісти

От, налякали Ви дружину! тепер і слова мовити боїться певно:)))
Усміхнули!


Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-04-25 19:42:20 ] - відповісти

;) "Тут вродливиць на метрі квадратнім
Більше, ніж у Парижі, їй-Бо" - ото вже випробування для хлопа :)
таке шпацерово- весняне :) - життя :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-25 22:42:33 ] - відповісти

Вітаю, Валерію! Так, і там і там, чудова колоритна степова врода - і в Херсоні і в Миколаєві. Просто в Миколаєві густіше трохи красунь на метр квадратний, особливо в центрі.))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-04-28 14:30:34 ] - відповісти

А в Херсоні - на проспекті Нахімова (чи Ушакова?). :) Вітаю, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-25 22:46:28 ] - відповісти

Ну, Галю, як Вам сказати... Щоб дружини нас більше любили, їх треба страхати конкуренцією. Усміхайтеся, пані Михайлик-Усміхайлик!)))


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-04-28 12:11:06 ] - відповісти

:)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-25 22:48:29 ] - відповісти

Не кажіть, Роксолано, можна заробити косоокість, як мінімум, од такого випробування! Так що спацеруйте на здоров"я!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-28 12:24:43 ] - відповісти

Галю, дякую за посмішку, послухайте, як я співаю київську батярську пісню "В небі канареєчка літає" на наступній сторінці.))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-06 21:43:10 ]

Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-04-28 14:23:50 ] - відповісти

Ох, цей український Казанова...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-29 13:21:16 ] - відповісти

Ага, Інночко, як у пісні співається:
Та узяли руки в диби та дибиці,
Оце ж тобі, джигуне,
Гарні молодиці.
Одягли на руки диби та дибята,
Оце ж тобі, джигуне,
Молоді дівчата.

Але ж у кінці все одно ЛГ співає: люби мене, джигуне, коли твоя ласка! Ох, ці українські молодиці!)))