ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Пісня патріота-Казанови
Образ твору Хай дружина мене ні, не лає,
Не батькує у лад і не в лад,
Бо од неї втечу в Миколаїв
До найкращих у світі дівчат.

Не поїду ні в Рим, ані в Канни -
Ти квитки мені в руки не сунь -
Хай клекочуть у грудях вулкани
У розкішних місцевих красунь.

По Радянській пройдусь акуратно,
Бідні очі мої – в різні бо…
Тут вродливиць на метрі квадратнім
Більше, ніж у Парижі, їй-Бо.

Я дивуюсь, дивуюсь, дивуюсь
Цій жагучій південній красі –
Щічки-персики, вами милуюсь,
Мов би сонцем налиті усі.

Не поїду ні в Рим, ані в Канни,
Вже вони, наче сіль ув очу,
Між вулканів отут, між вулканів
Магмопристрасно я протечу.


14.04.7520 (Від Трипілля) (2012)





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-06 21:41:34
Переглядів сторінки твору 475
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Український шансон
Автор востаннє на сайті 2026.02.02 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-06 21:42:43 ]
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 10:27:37 ] - відповісти

Вершина патріотизму! Все вірно - свій до свого по своє! А своє - найкраще! Жагуче і магмопристрасно.
Супер - дає неймовірний настроєвий заряд!


Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2014-04-24 11:23:58 ] - відповісти

Весело й красиво, пане Ярославе. Українські дівчата найкращі!

З повагою


Отправить
Володимир В'юга (Л.П./Л.П.) [ 2014-04-24 12:58:58 ] - відповісти
молодець!!!дякую

Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2014-04-24 16:28:55 ] - відповісти

ДЯКА ЗА ПОЗИТИВ, ЯРОСЛАВЕ :)


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 19:04:42 ] - відповісти

а чи не варто нам якось у Миколаєві зібратися улітку, аби спеку нашу справжню усівідчули) , а там на деньок замовити на морі будиночок в складчину - краса!ото б були нічн ічитання ;)
дяку, Ярославчику, цілую від імені усіх миколаївських дівчат


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 19:06:15 ] - відповісти

і за підтримку у невеселий для півдня час)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 22:52:23 ] - відповісти

Щиро вдячний, дорогий Іване! Ти і сам умієш чудово гумором заряджати, тож будемо обмінюватись - ти мене - гумором, я тебе - веселою музикою!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 22:54:04 ] - відповісти

Дякую, Василю, радий тебе бачити у себе на сторінці! Надихайся нашими красунями і пиши чудові вірші!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 22:55:07 ] - відповісти

Володимире, радий познайомитись! Дякую за відгук! Заходьте!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 22:56:50 ] - відповісти

Дякую, мила Парасочко! Їжте пасочку і мило усміхайтеся!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-24 23:04:39 ] - відповісти

Гюррем султан, дякую тобі щиро! Цьом - від київських і "ПМівських" хлопців! Миколаївські дівчата - справді чудові і хлопці не підвели - набили морду Царьову, показали путшистам, що то не Новоросія ніяка, а справжня Україна, о!)))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-04-25 10:31:23 ] - відповісти

Дуже сподобалось, Ярославе! Я теж таких неймовірних красунь бачив, щоправда, у Херсоні, впевнений, що й миколаївські дівчата саме такі, як описано у вірші.


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-04-25 15:51:44 ] - відповісти

От, налякали Ви дружину! тепер і слова мовити боїться певно:)))
Усміхнули!


Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-04-25 19:42:20 ] - відповісти

;) "Тут вродливиць на метрі квадратнім
Більше, ніж у Парижі, їй-Бо" - ото вже випробування для хлопа :)
таке шпацерово- весняне :) - життя :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-25 22:42:33 ] - відповісти

Вітаю, Валерію! Так, і там і там, чудова колоритна степова врода - і в Херсоні і в Миколаєві. Просто в Миколаєві густіше трохи красунь на метр квадратний, особливо в центрі.))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-04-28 14:30:34 ] - відповісти

А в Херсоні - на проспекті Нахімова (чи Ушакова?). :) Вітаю, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-25 22:46:28 ] - відповісти

Ну, Галю, як Вам сказати... Щоб дружини нас більше любили, їх треба страхати конкуренцією. Усміхайтеся, пані Михайлик-Усміхайлик!)))


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-04-28 12:11:06 ] - відповісти

:)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-25 22:48:29 ] - відповісти

Не кажіть, Роксолано, можна заробити косоокість, як мінімум, од такого випробування! Так що спацеруйте на здоров"я!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-28 12:24:43 ] - відповісти

Галю, дякую за посмішку, послухайте, як я співаю київську батярську пісню "В небі канареєчка літає" на наступній сторінці.))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-06 21:43:10 ]

Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-04-28 14:23:50 ] - відповісти

Ох, цей український Казанова...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-04-29 13:21:16 ] - відповісти

Ага, Інночко, як у пісні співається:
Та узяли руки в диби та дибиці,
Оце ж тобі, джигуне,
Гарні молодиці.
Одягли на руки диби та дибята,
Оце ж тобі, джигуне,
Молоді дівчата.

Але ж у кінці все одно ЛГ співає: люби мене, джигуне, коли твоя ласка! Ох, ці українські молодиці!)))