ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,

Тетяна Левицька
2026.05.12 12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.

Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,

Світлана Пирогова
2026.05.12 11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.

Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.

Юрій Гундарів
2026.05.12 10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!

Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від

Вячеслав Руденко
2026.05.12 09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають

хома дідим
2026.05.12 08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні

Ірина Вовк
2026.05.12 07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не просто оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути

Віктор Кучерук
2026.05.12 05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

С М
2026.05.11 20:20
Як на Сайпрес Авеню
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,

Артур Курдіновський
2026.05.11 13:55
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.

У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим

Борис Костиря
2026.05.11 12:42
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.

Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * * Із циклу
Моя ніжносте світла, журавлице небесна,
Не зміняю я Вас на найкращу синицю,
У житті їй не високо зовсім летиться,
Хоч тремкоче в руці, та любов не воскресне.

Їй - в кімнаті не дуже широкій, літати,
І крильцятами креслити кола вузенькі.
Може, вдасться - мені білий світ зав"язати,
Щоб злітать час од часу під стелю низеньку.

А мені б не крильцятами - крильми змахнути,
А мені б усе небо і клаптик землиці,
А мені хоч би раз, хоч на мить би сягнути
До весняного сонця - до Вас, журавлице.

Випускаю в кватирку синицю крикливу
І до лету лаштуюсь, як справжній лелека,
Геть, навстіж одчиняю світлицю сяйливу -
Закурличте, покличте в дорогу далеку.

7492 р. (від Трипілля) (1986)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 17:14:46
Переглядів сторінки твору 576
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.149 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.149 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 17:16:29 ]

Отправить
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-17 23:09:54 ] - відповісти

Прекрасний вірш, Майстре. Спасибі за задоволення! В останній строфі технічне "крикливу" певно, малося на увазі. Успіхів і творчого настрою!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 00:04:21 ] - відповісти

Дякую, Михайле, за відгук. А там так і написано "крикливу". І Вам взаємно - натхнення і творчих злетів!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 23:14:51 ] - відповісти

:))
Моя печаль не в тому, що твоя,
Хоча в обох вирує біль неспитий.
...Впіймавши не синицю - журавля,
Не знаєш ти: а що із ним робити?

В яку його кошару приточить:
Чи до овець, чи краще вже - до птиці?
А він чека, похнюплено стоїть,
Припнутий мотузочком до криниці.

І начебто усе в господі є,
І айстри пахнуть, мов далекі хмари,
Та журавель пшениці не клює,
Та журавель не мріє вже, а марить.

На сірі клапті крається блакить,
Приречена у вимірі пласкому.
В НЕВОЛІ ЖИТИ СТРАШНО ВІДПУСТИТЬ.
Прошу тебе, постав, нарешті, кому...



Отправить
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-17 23:18:16 ] - відповісти

...нема слів!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 23:40:56 ]

Це не експромт, віршик було написано 1996 року (хха, 10 р. після Ярославового :)) - не знаю, як порахувати від Трипілля :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 00:02:02 ] - відповісти

Замість коми, дорога моя світлосте, пропоную Вашій ліричній героїні третій варіант - стати журавлицею і літати разом з ним у поетичнім небі! Бути в небі вільною птахою, а не в хаті - диктатором-комахою! І буде, щО робити, і не буде печалі!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 00:14:58 ] - відповісти

Привіт, привіт! Я вже не хвалю, бо знову не туди...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 00:21:58 ] - відповісти

Лайте мене, лайте, Вітре!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 00:24:48 ] - відповісти

Буду))) Потрібна порада: чому не працює - відповісти ???


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 00:30:13 ] - відповісти

Чомусь у мене - теж. Не знаю, я - не технар. Тут я Вам - не порадник.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 00:44:04 ] - відповісти

У Вашій поезії відчувається справжнє небо і вільний щасливий розмах крил ...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 07:35:50 ] - відповісти

Дякую, Олесю. Бажаю Вам високого лету в поезії!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 06:25:37 ] - відповісти

так це програмна річ
розірвана між ніжністю
і мужністю
і складена на інше
на вище

світлих ранків, пане Ярославе

С*


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 07:38:51 ] - відповісти

Дякую, колего! Зустрічаю ранок з Вашим світлим коментарем! Сяйте нам у поезії!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-08 13:33:22 ]
Душа лелеки живе в тобі, сердечний Ярославе! Он, як літеєш високо і милуєш красою око, і несеш на крилах — віру, надію, любов!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-18 03:22:31 ]
Спасибі сердечне, дорога Таню! Це так проникливо ти сказала, дякую! Натхнення тобі невичерпного!)))