ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

хома дідим
2026.06.16 21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються

хома дідим
2026.06.15 20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Публіцистика

 Третя сила
Образ твору Що таке третя сила? І хто ми в її планах?

1 Про природу незримого протистояння.

Напевно чимало з нас чули, що ми, гомо сапієнси, займаємо дуже дивне місце на Землі. Ми користуємося всім, і майже нічого не даємо навзаєм. Природа, в основному, тільки страждає від нашої присутності і могла би прекрасно обійтися без нас. Але ми присутні. Навіщо ж ми тут?
Пропускаючи багато чого, знаходимо відповідь – аби творити. Що творити? А творіння – це виключно процес доброчинності. Творити подальший обсяг для живого буття. Всі людиноподібні особи («гомо сапієнси») звані сюди брати участь разом з Творцем в подальшому творінні буття у цьому обсязі.
Задля такого нам, кожному з нас, надані значно більші можливості, аніж у інших представників нашого світу – і це саме індивідуальні творчі можливості. В нас в руках і потужні, гострі особисті інструменти і всі ресурси планети. Але ці, наші, можливості мають і зворотну сторону.
Сліпий, п’яний, неосвічений хірург може, до прикладу, інструментами для оздоровлення заподіяти велику шкоду.
Ось саме цими можливостями, скерованими в протилежну від потрібного, сторону і активно нині користається третя сила.
Надавши нам сліпоту, глухоту, тупість, лінь, всі види залежностей, вона позбавляє нас і творчого скерування, і направляє наші інструменти на руйнацію, і не лише себе, а, в основному на плани Творця.
Для забезпечення свого захисту ми мали би, нарешті, таки усвідомлено і добровільно ввійти усім своїм «гомо» в явище «людини», набути повноцінну «людяність». Це ж небагато і так природно. Тільки через усвідомлену «людяність» ми здатні розвиватися далі, виконати саме свою місію. Не набуваючи її, людяність, ми ж гарантовано потрапляємо в пастку, під владу третьої сили.

То що таке третя сила, яку ми підхопили якраз перед Калі Югою всією "Сонячною системою"?

Перші дві сили – всередині нашого обсягу, нашого виміру буття, наших земних явищ - це поєднані в ціле протилежності нашого буття – темна і світла сторони-частини цілісностей всього тутешнього.
Третя ж сила – геть стороння. Це майже чиста чорнота. І ні - це не рептилоїди. Вона чужа обом тутешнім силам. Ворожа будь-якому гуманізму і індивідуальності. Вона провокує людство боротися з химерами, зі своїми природними складовими-частинами, зрештою, зі всім тутешнім (ми ж царі природи!). Саме вона нашими руками руйнує плани Творця.
А все ж так просто – усвідомити, не мораль, а свою «людяність», говорити мовою любові, відкрити в серці лінію Творця (по лівому краю серця)…

Але ж ні, він явно щось курить…

ІІ МАЙБУТНЄ

Нам, таким, які ми є нині, підготували щонайменше два варіанти - вбити самим себе технологічними способами, тому нам в руки зараз швидко дають безліч технологій, якими ми не вміємо правильно користуватися.
Але найпідліший другий варіант - Земля швидко рухається до більш високих енергетичних рівнів ( потрапляє в усе більш насичені поля) - нас консервуватимуть від нашого особистого розвитку, нас закриватимуть (небо, тощо) до пори, а потім завіси відкриються - і ми згоримо в новій енергетичні даності...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-09-04 21:52:19
Переглядів сторінки твору 563
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.208 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.221 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Війна
Автор востаннє на сайті 2026.06.16 08:11
Автор у цю хвилину відсутній