Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.02
20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
2026.05.02
16:50
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
2026.05.02
15:48
Каравул! Знову цей поет Куриловський помирає у своєму вірші! Скільки можна це терпіти? А можливо, цього разу і справді помре? Якщо так, то я вже написав рекомендацію до Вищого Суду, після якої цей вторинний поет НАВРЯД ЧИ потрапить до Раю! Я вважаю, що та
2026.05.02
15:36
Явдохи де?...
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
2026.05.02
14:23
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
2026.05.02
11:35
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
2026.05.02
06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
2026.05.02
02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
2026.05.01
21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
2026.05.01
20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
2026.05.01
20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
2026.05.01
19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел
2026.05.01
16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
2026.05.01
12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
2026.05.01
12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
2026.05.01
12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ).
Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…»
(РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Ляшкевич (1963) /
Публіцистика
Третя сила
Що таке третя сила? І хто ми в її планах?
1 Про природу незримого протистояння.
Напевно чимало з нас чули, що ми, гомо сапієнси, займаємо дуже дивне місце на Землі. Ми користуємося всім, і майже нічого не даємо навзаєм. Природа, в основному, тільки страждає від нашої присутності і могла би прекрасно обійтися без нас. Але ми присутні. Навіщо ж ми тут?
Пропускаючи багато чого, знаходимо відповідь – аби творити. Що творити? А творіння – це виключно процес доброчинності. Творити подальший обсяг для живого буття. Всі людиноподібні особи («гомо сапієнси») звані сюди брати участь разом з Творцем в подальшому творінні буття у цьому обсязі.
Задля такого нам, кожному з нас, надані значно більші можливості, аніж у інших представників нашого світу – і це саме індивідуальні творчі можливості. В нас в руках і потужні, гострі особисті інструменти і всі ресурси планети. Але ці, наші, можливості мають і зворотну сторону.
Сліпий, п’яний, неосвічений хірург може, до прикладу, інструментами для оздоровлення заподіяти велику шкоду.
Ось саме цими можливостями, скерованими в протилежну від потрібного, сторону і активно нині користається третя сила.
Надавши нам сліпоту, глухоту, тупість, лінь, всі види залежностей, вона позбавляє нас і творчого скерування, і направляє наші інструменти на руйнацію, і не лише себе, а, в основному на плани Творця.
Для забезпечення свого захисту ми мали би, нарешті, таки усвідомлено і добровільно ввійти усім своїм «гомо» в явище «людини», набути повноцінну «людяність». Це ж небагато і так природно. Тільки через усвідомлену «людяність» ми здатні розвиватися далі, виконати саме свою місію. Не набуваючи її, людяність, ми ж гарантовано потрапляємо в пастку, під владу третьої сили.
То що таке третя сила, яку ми підхопили якраз перед Калі Югою всією "Сонячною системою"?
Перші дві сили – всередині нашого обсягу, нашого виміру буття, наших земних явищ - це поєднані в ціле протилежності нашого буття – темна і світла сторони-частини цілісностей всього тутешнього.
Третя ж сила – геть стороння. Це майже чиста чорнота. І ні - це не рептилоїди. Вона чужа обом тутешнім силам. Ворожа будь-якому гуманізму і індивідуальності. Вона провокує людство боротися з химерами, зі своїми природними складовими-частинами, зрештою, зі всім тутешнім (ми ж царі природи!). Саме вона нашими руками руйнує плани Творця.
А все ж так просто – усвідомити, не мораль, а свою «людяність», говорити мовою любові, відкрити в серці лінію Творця (по лівому краю серця)…
Але ж ні, він явно щось курить…
ІІ МАЙБУТНЄ
Нам, таким, які ми є нині, підготували щонайменше два варіанти - вбити самим себе технологічними способами, тому нам в руки зараз швидко дають безліч технологій, якими ми не вміємо правильно користуватися.
Але найпідліший другий варіант - Земля швидко рухається до більш високих енергетичних рівнів ( потрапляє в усе більш насичені поля) - нас консервуватимуть від нашого особистого розвитку, нас закриватимуть (небо, тощо) до пори, а потім завіси відкриються - і ми згоримо в новій енергетичні даності...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Третя сила
Що таке третя сила? І хто ми в її планах?1 Про природу незримого протистояння.
Напевно чимало з нас чули, що ми, гомо сапієнси, займаємо дуже дивне місце на Землі. Ми користуємося всім, і майже нічого не даємо навзаєм. Природа, в основному, тільки страждає від нашої присутності і могла би прекрасно обійтися без нас. Але ми присутні. Навіщо ж ми тут?
Пропускаючи багато чого, знаходимо відповідь – аби творити. Що творити? А творіння – це виключно процес доброчинності. Творити подальший обсяг для живого буття. Всі людиноподібні особи («гомо сапієнси») звані сюди брати участь разом з Творцем в подальшому творінні буття у цьому обсязі.
Задля такого нам, кожному з нас, надані значно більші можливості, аніж у інших представників нашого світу – і це саме індивідуальні творчі можливості. В нас в руках і потужні, гострі особисті інструменти і всі ресурси планети. Але ці, наші, можливості мають і зворотну сторону.
Сліпий, п’яний, неосвічений хірург може, до прикладу, інструментами для оздоровлення заподіяти велику шкоду.
Ось саме цими можливостями, скерованими в протилежну від потрібного, сторону і активно нині користається третя сила.
Надавши нам сліпоту, глухоту, тупість, лінь, всі види залежностей, вона позбавляє нас і творчого скерування, і направляє наші інструменти на руйнацію, і не лише себе, а, в основному на плани Творця.
Для забезпечення свого захисту ми мали би, нарешті, таки усвідомлено і добровільно ввійти усім своїм «гомо» в явище «людини», набути повноцінну «людяність». Це ж небагато і так природно. Тільки через усвідомлену «людяність» ми здатні розвиватися далі, виконати саме свою місію. Не набуваючи її, людяність, ми ж гарантовано потрапляємо в пастку, під владу третьої сили.
То що таке третя сила, яку ми підхопили якраз перед Калі Югою всією "Сонячною системою"?
Перші дві сили – всередині нашого обсягу, нашого виміру буття, наших земних явищ - це поєднані в ціле протилежності нашого буття – темна і світла сторони-частини цілісностей всього тутешнього.
Третя ж сила – геть стороння. Це майже чиста чорнота. І ні - це не рептилоїди. Вона чужа обом тутешнім силам. Ворожа будь-якому гуманізму і індивідуальності. Вона провокує людство боротися з химерами, зі своїми природними складовими-частинами, зрештою, зі всім тутешнім (ми ж царі природи!). Саме вона нашими руками руйнує плани Творця.
А все ж так просто – усвідомити, не мораль, а свою «людяність», говорити мовою любові, відкрити в серці лінію Творця (по лівому краю серця)…
Але ж ні, він явно щось курить…
ІІ МАЙБУТНЄ
Нам, таким, які ми є нині, підготували щонайменше два варіанти - вбити самим себе технологічними способами, тому нам в руки зараз швидко дають безліч технологій, якими ми не вміємо правильно користуватися.
Але найпідліший другий варіант - Земля швидко рухається до більш високих енергетичних рівнів ( потрапляє в усе більш насичені поля) - нас консервуватимуть від нашого особистого розвитку, нас закриватимуть (небо, тощо) до пори, а потім завіси відкриються - і ми згоримо в новій енергетичні даності...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
