ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Публіцистика

 Третя сила
Образ твору Що таке третя сила? І хто ми в її планах?

1 Про природу незримого протистояння.

Напевно чимало з нас чули, що ми, гомо сапієнси, займаємо дуже дивне місце на Землі. Ми користуємося всім, і майже нічого не даємо навзаєм. Природа, в основному, тільки страждає від нашої присутності і могла би прекрасно обійтися без нас. Але ми присутні. Навіщо ж ми тут?
Пропускаючи багато чого, знаходимо відповідь – аби творити. Що творити? А творіння – це виключно процес доброчинності. Творити подальший обсяг для живого буття. Всі людиноподібні особи («гомо сапієнси») звані сюди брати участь разом з Творцем в подальшому творінні буття у цьому обсязі.
Задля такого нам, кожному з нас, надані значно більші можливості, аніж у інших представників нашого світу – і це саме індивідуальні творчі можливості. В нас в руках і потужні, гострі особисті інструменти і всі ресурси планети. Але ці, наші, можливості мають і зворотну сторону.
Сліпий, п’яний, неосвічений хірург може, до прикладу, інструментами для оздоровлення заподіяти велику шкоду.
Ось саме цими можливостями, скерованими в протилежну від потрібного, сторону і активно нині користається третя сила.
Надавши нам сліпоту, глухоту, тупість, лінь, всі види залежностей, вона позбавляє нас і творчого скерування, і направляє наші інструменти на руйнацію, і не лише себе, а, в основному на плани Творця.
Для забезпечення свого захисту ми мали би, нарешті, таки усвідомлено і добровільно ввійти усім своїм «гомо» в явище «людини», набути повноцінну «людяність». Це ж небагато і так природно. Тільки через усвідомлену «людяність» ми здатні розвиватися далі, виконати саме свою місію. Не набуваючи її, людяність, ми ж гарантовано потрапляємо в пастку, під владу третьої сили.

То що таке третя сила, яку ми підхопили якраз перед Калі Югою всією "Сонячною системою"?

Перші дві сили – всередині нашого обсягу, нашого виміру буття, наших земних явищ - це поєднані в ціле протилежності нашого буття – темна і світла сторони-частини цілісностей всього тутешнього.
Третя ж сила – геть стороння. Це майже чиста чорнота. І ні - це не рептилоїди. Вона чужа обом тутешнім силам. Ворожа будь-якому гуманізму і індивідуальності. Вона провокує людство боротися з химерами, зі своїми природними складовими-частинами, зрештою, зі всім тутешнім (ми ж царі природи!). Саме вона нашими руками руйнує плани Творця.
А все ж так просто – усвідомити, не мораль, а свою «людяність», говорити мовою любові, відкрити в серці лінію Творця (по лівому краю серця)…

Але ж ні, він явно щось курить…

ІІ МАЙБУТНЄ

Нам, таким, які ми є нині, підготували щонайменше два варіанти - вбити самим себе технологічними способами, тому нам в руки зараз швидко дають безліч технологій, якими ми не вміємо правильно користуватися.
Але найпідліший другий варіант - Земля швидко рухається до більш високих енергетичних рівнів ( потрапляє в усе більш насичені поля) - нас консервуватимуть від нашого особистого розвитку, нас закриватимуть (небо, тощо) до пори, а потім завіси відкриються - і ми згоримо в новій енергетичні даності...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-09-04 21:52:19
Переглядів сторінки твору 601
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.208 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.221 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Війна
Автор востаннє на сайті 2026.09.11 19:58
Автор у цю хвилину відсутній