Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.16
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Левченко /
Вірші
СТИГМАТИ ОСЕНІ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СТИГМАТИ ОСЕНІ
ОСІНЬ
1: по вінця
налити і випити
альтернативу втраченої невимушености
зловити себе на тому
що творча самодостатність
відтинає твій іржавий пошум жовтня
від усіх спроможних уподобань
серед окреслених простором
облітань падінь самознищень
дере горло оспівана взаємодія
пережитків і пошуків нових ста законних
або більше
вдалих
надійних
впертих
на всіх нас не вистачить
сповнених гармонії
із легким овіянням
повз / проз / прости мене мать моя шизія
до безумства спричинених
спричинених до неподобств
до неподобств глевку
глевку для взаємодії з руками
руками що втратили контроль над випитим
в процесі творення
усіх можливих і неможливих
образів образ обрізів
що ладні бозна-як збагатити
збігти у глибокий яр смутку
видряпатися на високу гору щастя
зруділу / зріднілу / зріджену / зраджену
струджену / страчену / стрижену / стражденну
застуджену / засуджену на дослідження
верезень-зовжень-листень
сп’янілу г о л о в у
ПАСТЕЛЬ ОСІННЯ
2: подихи
розмиті тіла
сплелись плющем
і під дощем
шукаємо порятунку від таких як ми
шукаємо владу над тими що мають
щось менше за нас
щось краще за нас
щось інше від
віднині і навіки вічні
проголошуючи істину
істина
вона втратила для нас будь-яке значення
вона втратила будь-які запобіжні елементи
вона втратила цноту свого співуживання
в наших – хіба то наші – душах
вона нарвалася на коротке замикання
всередині власної самоствердности
затерпла в конструкції підсвідомого
затерпла в соціологічних опитуваннях
допитах
викручуваннях рук / зарплатнею
виколюваннях очей / телевізією
знебарвленням душі / американською усмішкою
знаходжу в руках
прикутої по самісіньке „я” майстрині
/ тут я беру аналогію із Дівою Марією /
плутані кружальця
плутане небо
плутані зорі
очі що дивляться на нас згори
/ а ми на ті очі дивимося з-під лоба /
і милосердно розкрапаються
на поліетиленову поверхню
прозорої до зір і взорів* парасольки
в наших надійних
ствердних справах
/ тікаю у „така то осінь” /
А ЖУРАВЛІ ЛЕТЯТЬ
3: і ти летиш
і осінь
/ зопалу / відлітає із тобою
дошкуляє реконструкцією іржавого міста
хворобливо-п’янкого для легень
скрушно звуженого в цілісності
непристойно розширеного в новобудах
серцево-судинного на щодень
інтеліґентно-простудженого
із носовичком
зачовганим нежитем і сухим кашлем
на таку вологу погоду
як нинішня вона
або ти / така схожа на неї /
схожа на період сприятливий зародженню
/ або принаймні шанс на таку подію /
ще одного міста
міста в твоєму тілі
/ за аналогією до званої збірки
Богдана-Олега Горобчука /
так у часопросторі заховалися вири
зіткані з берегів життя
величних і водночас таких ницих
в очах як наших так і Бога
б е р е г і в - н о в о б у д о в
б е р е г і в - р у ї н
задля наших життєвих наснаг і виснажень
отож
шерехи / порухи / повіви / протяги
пролягли закутками
зраненого моральним виснаженням
мозку
спроможного
щонайменше
на черговий хід конем
у нелегкій але привабливій бізнес-справі
справді
лише на околиці взаємопорозумінь
і винятків
щонайбільше
доведеться зайнятися іншим –
тим що лежить у площині
сімейного часопростору –
визбирати на підлозі смутку
добру жменю бісеру
розсипану моєю донечкою
задля жвавого пізнання світу речей
сповнених радости й любови
але таких дражливих на дотик
маленьких пальчиків
_________
*взори – арх.: узори
1: по вінця
налити і випити
альтернативу втраченої невимушености
зловити себе на тому
що творча самодостатність
відтинає твій іржавий пошум жовтня
від усіх спроможних уподобань
серед окреслених простором
облітань падінь самознищень
дере горло оспівана взаємодія
пережитків і пошуків нових ста законних
або більше
вдалих
надійних
впертих
на всіх нас не вистачить
сповнених гармонії
із легким овіянням
повз / проз / прости мене мать моя шизія
до безумства спричинених
спричинених до неподобств
до неподобств глевку
глевку для взаємодії з руками
руками що втратили контроль над випитим
в процесі творення
усіх можливих і неможливих
образів образ обрізів
що ладні бозна-як збагатити
збігти у глибокий яр смутку
видряпатися на високу гору щастя
зруділу / зріднілу / зріджену / зраджену
струджену / страчену / стрижену / стражденну
застуджену / засуджену на дослідження
верезень-зовжень-листень
сп’янілу г о л о в у
ПАСТЕЛЬ ОСІННЯ
2: подихи
розмиті тіла
сплелись плющем
і під дощем
шукаємо порятунку від таких як ми
шукаємо владу над тими що мають
щось менше за нас
щось краще за нас
щось інше від
віднині і навіки вічні
проголошуючи істину
істина
вона втратила для нас будь-яке значення
вона втратила будь-які запобіжні елементи
вона втратила цноту свого співуживання
в наших – хіба то наші – душах
вона нарвалася на коротке замикання
всередині власної самоствердности
затерпла в конструкції підсвідомого
затерпла в соціологічних опитуваннях
допитах
викручуваннях рук / зарплатнею
виколюваннях очей / телевізією
знебарвленням душі / американською усмішкою
знаходжу в руках
прикутої по самісіньке „я” майстрині
/ тут я беру аналогію із Дівою Марією /
плутані кружальця
плутане небо
плутані зорі
очі що дивляться на нас згори
/ а ми на ті очі дивимося з-під лоба /
і милосердно розкрапаються
на поліетиленову поверхню
прозорої до зір і взорів* парасольки
в наших надійних
ствердних справах
/ тікаю у „така то осінь” /
А ЖУРАВЛІ ЛЕТЯТЬ
3: і ти летиш
і осінь
/ зопалу / відлітає із тобою
дошкуляє реконструкцією іржавого міста
хворобливо-п’янкого для легень
скрушно звуженого в цілісності
непристойно розширеного в новобудах
серцево-судинного на щодень
інтеліґентно-простудженого
із носовичком
зачовганим нежитем і сухим кашлем
на таку вологу погоду
як нинішня вона
або ти / така схожа на неї /
схожа на період сприятливий зародженню
/ або принаймні шанс на таку подію /
ще одного міста
міста в твоєму тілі
/ за аналогією до званої збірки
Богдана-Олега Горобчука /
так у часопросторі заховалися вири
зіткані з берегів життя
величних і водночас таких ницих
в очах як наших так і Бога
б е р е г і в - н о в о б у д о в
б е р е г і в - р у ї н
задля наших життєвих наснаг і виснажень
отож
шерехи / порухи / повіви / протяги
пролягли закутками
зраненого моральним виснаженням
мозку
спроможного
щонайменше
на черговий хід конем
у нелегкій але привабливій бізнес-справі
справді
лише на околиці взаємопорозумінь
і винятків
щонайбільше
доведеться зайнятися іншим –
тим що лежить у площині
сімейного часопростору –
визбирати на підлозі смутку
добру жменю бісеру
розсипану моєю донечкою
задля жвавого пізнання світу речей
сповнених радости й любови
але таких дражливих на дотик
маленьких пальчиків
_________
*взори – арх.: узори
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
