Як поступити? Клятий Саладін
Знайшов-таки в своїй колоді козир.
Оскільки Тіра неприступних стін
Його орда здолать була не в змозі,
Під стіни батька Конрада привів
Аби його на місто обміняти,
Ще й обіцянок різних не жалів.
Та більше батька що ще обіцяти?
І в нього ніч для вибору. Всього
Одна лиш ніч безсонна і тривожна.
І йому завтра тільки одного –
Чи Тір,чи батька врятувати можна.
Тут той народ, якому обіцяв
Він перед Богом завжди захищати.
Там – хто життя йому подарував.
Там рідна кров. Як можна обирати?
І, тим не менше, має він зробить
Єдиний вибір. Щось віддати в жертву.
І він не спить. І місто все не спить,
Яке до цього захищалось вперто.
Під вікнами хвилюється юрма,
Його, маркіза, присуду чекає.
У неї свого вибору нема,
Лише на нього сподівання має.
І кожен, певно, зможе зрозуміть,
Коли він батька схоче врятувати.
Бо як тоді на світі сину жить
І на руках кров батька відчувати?
Тож один свій чи тисячі чужих
Та іще слово, дане перед Богом,
Яке порушить – то великий гріх?
І кров невинних, що впаде на нього?
Разом із сонцем в табір сарацин
Помчав гінець до Саладіна звістку
Про те, що батька в жертву рідний син
Віддав заради врятування міста.