Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Хто перший?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хто перший?
Новорічної ночі причалапав до моєї світлиці кум Зінько з ножицями для стрижки вовни під пахвою. Ми з жінкою щойно накрили стола, причепурилися відповідно, я пропилососив дідуха та вдягнув вишиванку
- Куме, що сталося,- питаю його, острашливо поглядаючи на ріжучий предмет.
- Сьогодні хочу долучитися до Божого племені. Потрібна допомога.
- Яка саме?
- Мушу виконати обряд обрізання крайньої плоті, як це зробив Ісус Христос.
Жінка ахнулв, сіла на ослінчика і прикрила очі рукою. Не цього вона очікувала такої урочистої ночі. Сьогодні ж бо,. 6-й день Коляди. Ніч з вечора 31 грудня до ранку 1 січня – Весілля Маланки і Велеса. Святвечір, Щедра кутя. З настанням сутінок очікувала на ватаги ряджених щедрувальників з музиками.
- А, може, просто вип'єш чарку наливки, закусиш вареником у сметані і себе не калічитимеш?- пропоную кумові.- На ось, випий для укріплення нервів,- і простягую йому кухлика зі слив'янкою.
- Нє, ріжте. Інакше не піду.
Жінка моя - берегиня, чудодійна знахурка. Вельми любить позубоскалити, але цього разу віднеслася до пропозиції практично, як професіонал.
- Зіновію,тобі з анестезією чи без?
- З анестезією. Місце надто чутливе, можу заплакати.
- Так Ісусові обрізали без анестезії.
- Він - Бог. Усе стерпить. А я трохи того, боюся.
- Гаразд,- одказує супружниця.- Тоді з тебе десять тисяч. Гроші вперед.
- А чому так дорого?
- Ліки нині вельми дорогі, плюс допоміжні препарати. Та й роботу асистента оплачувати потрібно.
- А хто асистент?
- Я! - ревнув кумові на вухо.- Чи ти думаєш, що жінка буде твої причандали тримати під час ампутації?
Зажурився Зіновій, звісив носа на плече, тяжко думає. Потім тихо каже:
- А якщо без анестезії?
- П'ять тисяч,- одказує жінка.- Але, боюся, що ти не витримаєш, гигнеш у моїй хаті від болю і страху. Ти ж пенсіонер, серце слабке.
Зіновій став, як повапнена стіна, правиця несамохіть почала накладати хрести на грішне тіло. І так шпарко, що у мене аж замиготіло в очах
- А можна зробити так, аби я не бачив цього божественного процесу?
- Звісно,- одказує дружина.- Відгородимо те, що нижче пупа шторкою з простирадла. Але за простирадло ще двісті гривень. Потім забереш її з собою, буде до кінця віку нагадувати про цю урочисту подію.
- Немає у мене таких грошей,- прошепотів згорьований кум. Пенсія маленька, три тисячі з хвостиком. А тут десять!
- А жінка твоя, баба Чикилдиха, знає, що ти надумав?
- Та хіба ж я навіжений про таке розповідати? Ще поб'є кочергою.
- То, може, від гріха подалі?- питає дружина.- Нащо псувати настрій своїй душевній половинці? Ти ж після цієї операції на рік станеш недієздатним каплуном. А, може, й на усе життя,- погрозливо прогарчала моя берегиня і люто блимнула на Зіновія.
- Це ж чому?
- Ножиці, які ти оце приніс - криві, іржаві та валялися десь у курнику. Отже, інфекція забезпечена. Ти знаєш, що буває, коли покопирсатися у плоті брудними інструментами?
- Ні! - ошелешено бекнув кум.
- Так знай: спочатку кабака розпухне, стане як диня.. А потім почнеться сепсис... і конвульсії...
Кум закотив очі під лоба і як лантух з картоплею беркицьнувся на долівку.
Під рукою нашатиру не було, тож дав хутенько йому нюхнути мою стару, погризену мишвою шкарпетку. А як хлопак очуняв, то прорік:
- Може, зробите обрізання своїм інструментом, стерильним?
- Гаразд,- одказую, Зняв з килима козацького ятагана з півтораметровим лезом і махнув залізякою перед його носом.
Зіновій гикнув і впав снопом на руки моїй супружниці Не мужик, а якась надчутлива молода поетеса, чесне слово!
Цього разу родич лежав хвилин з десять, аж каша гречана почала загусати. А їсти хотілося - страх!
А кум не вгавав:
- Може, підкажете якийсь економ-варіант?
- Є варіант, перпективний і надійний як смерть. От тільки набагато дорожчий.
- Який? - пробелькотів кум.
- Можеш зробити цей ритуал у Мойші Кацманзона, равина нашого. Більш того, це буде не просто хірургія, а ритуальне священнодійство, з піснями та відповідними молитвами. Мойша забезпечить захід хором вірян, ось тому ціна підскочить до п'ятдесяти тисяч.
Кум заплакав. А я подумав, що релігійні забобони штовхають людей на неадекватні вчинки, наслідки яких передбачити неможливо.
- Куме,- кажу родичеві,- будь поміркованим. Раджу тобі святкувати річницю з дня народження Степана Бандери. Це був чоловік шанований усією нацією, , боровся за незалежність України, його кожен українець знає. І різати свою плоть, аби здаватися прихильником якогось бога непотрібно. І жінка не сваритиметься, що ти процвиндрив купу грошей на нерозумні забаганки.
Пішов кум цілий та з нерозтраченою пенсією, тіко трохи зажурений. Шоб так не переживав, то всухув йому тихцем за полу кожуха недопиту пляшку зі слив'янкою.
А під нашими вікнами зібрався гурт колядників. Ряджені парубки завели звичну для кожного українця пісню, дівчата підхопили:
Наша Миланка качура пасла,
Заким вечірня зоря не згасла.
А як вечірня зоря згасла,
Наша Миланка качура напасла.
А дівчата продовжили:
Ой та учора ізвечора
Пасла Миланка два качура.
Ой пасла, пасла, загубила,
Ішла додому, заблудила.
Ой приблудила в чисте поле,
А там Василько конем оре. ..
В ролі Маланки, цьогоріч була молода, щаслива дружина Остапа Наливайченка, і така гарна, шо йой!, Щічки підмальовані соком буряка, а сама пахтіла спілими вишнями. Не думаю, що її чоловікові хотілося коли-небудь, робити обтинання кузьки. А якщо б і хотілося, то жінка швидко б йому виправила роги. Чи саму кузьку. Я так гадаю.
А у вас не виникає бажання святкувати обрізання плоті і самому провернути подібну штукенцію? Якщо виникає, то дам у приваті номер телефону, домовимося. Шабля у мене гостра, а гроші потрібні. Хочу шубу шиншилову жінці справити. Але моїй дружині не кажіть, бо вона дипломований хірург, а я підпільний фрілансер, тілько вчуся на медбрата-коновала.
То хто перший у черзі, га?
02.02.2023р.
.
- Куме, що сталося,- питаю його, острашливо поглядаючи на ріжучий предмет.
- Сьогодні хочу долучитися до Божого племені. Потрібна допомога.
- Яка саме?
- Мушу виконати обряд обрізання крайньої плоті, як це зробив Ісус Христос.
Жінка ахнулв, сіла на ослінчика і прикрила очі рукою. Не цього вона очікувала такої урочистої ночі. Сьогодні ж бо,. 6-й день Коляди. Ніч з вечора 31 грудня до ранку 1 січня – Весілля Маланки і Велеса. Святвечір, Щедра кутя. З настанням сутінок очікувала на ватаги ряджених щедрувальників з музиками.
- А, може, просто вип'єш чарку наливки, закусиш вареником у сметані і себе не калічитимеш?- пропоную кумові.- На ось, випий для укріплення нервів,- і простягую йому кухлика зі слив'янкою.
- Нє, ріжте. Інакше не піду.
Жінка моя - берегиня, чудодійна знахурка. Вельми любить позубоскалити, але цього разу віднеслася до пропозиції практично, як професіонал.
- Зіновію,тобі з анестезією чи без?
- З анестезією. Місце надто чутливе, можу заплакати.
- Так Ісусові обрізали без анестезії.
- Він - Бог. Усе стерпить. А я трохи того, боюся.
- Гаразд,- одказує супружниця.- Тоді з тебе десять тисяч. Гроші вперед.
- А чому так дорого?
- Ліки нині вельми дорогі, плюс допоміжні препарати. Та й роботу асистента оплачувати потрібно.
- А хто асистент?
- Я! - ревнув кумові на вухо.- Чи ти думаєш, що жінка буде твої причандали тримати під час ампутації?
Зажурився Зіновій, звісив носа на плече, тяжко думає. Потім тихо каже:
- А якщо без анестезії?
- П'ять тисяч,- одказує жінка.- Але, боюся, що ти не витримаєш, гигнеш у моїй хаті від болю і страху. Ти ж пенсіонер, серце слабке.
Зіновій став, як повапнена стіна, правиця несамохіть почала накладати хрести на грішне тіло. І так шпарко, що у мене аж замиготіло в очах
- А можна зробити так, аби я не бачив цього божественного процесу?
- Звісно,- одказує дружина.- Відгородимо те, що нижче пупа шторкою з простирадла. Але за простирадло ще двісті гривень. Потім забереш її з собою, буде до кінця віку нагадувати про цю урочисту подію.
- Немає у мене таких грошей,- прошепотів згорьований кум. Пенсія маленька, три тисячі з хвостиком. А тут десять!
- А жінка твоя, баба Чикилдиха, знає, що ти надумав?
- Та хіба ж я навіжений про таке розповідати? Ще поб'є кочергою.
- То, може, від гріха подалі?- питає дружина.- Нащо псувати настрій своїй душевній половинці? Ти ж після цієї операції на рік станеш недієздатним каплуном. А, може, й на усе життя,- погрозливо прогарчала моя берегиня і люто блимнула на Зіновія.
- Це ж чому?
- Ножиці, які ти оце приніс - криві, іржаві та валялися десь у курнику. Отже, інфекція забезпечена. Ти знаєш, що буває, коли покопирсатися у плоті брудними інструментами?
- Ні! - ошелешено бекнув кум.
- Так знай: спочатку кабака розпухне, стане як диня.. А потім почнеться сепсис... і конвульсії...
Кум закотив очі під лоба і як лантух з картоплею беркицьнувся на долівку.
Під рукою нашатиру не було, тож дав хутенько йому нюхнути мою стару, погризену мишвою шкарпетку. А як хлопак очуняв, то прорік:
- Може, зробите обрізання своїм інструментом, стерильним?
- Гаразд,- одказую, Зняв з килима козацького ятагана з півтораметровим лезом і махнув залізякою перед його носом.
Зіновій гикнув і впав снопом на руки моїй супружниці Не мужик, а якась надчутлива молода поетеса, чесне слово!
Цього разу родич лежав хвилин з десять, аж каша гречана почала загусати. А їсти хотілося - страх!
А кум не вгавав:
- Може, підкажете якийсь економ-варіант?
- Є варіант, перпективний і надійний як смерть. От тільки набагато дорожчий.
- Який? - пробелькотів кум.
- Можеш зробити цей ритуал у Мойші Кацманзона, равина нашого. Більш того, це буде не просто хірургія, а ритуальне священнодійство, з піснями та відповідними молитвами. Мойша забезпечить захід хором вірян, ось тому ціна підскочить до п'ятдесяти тисяч.
Кум заплакав. А я подумав, що релігійні забобони штовхають людей на неадекватні вчинки, наслідки яких передбачити неможливо.
- Куме,- кажу родичеві,- будь поміркованим. Раджу тобі святкувати річницю з дня народження Степана Бандери. Це був чоловік шанований усією нацією, , боровся за незалежність України, його кожен українець знає. І різати свою плоть, аби здаватися прихильником якогось бога непотрібно. І жінка не сваритиметься, що ти процвиндрив купу грошей на нерозумні забаганки.
Пішов кум цілий та з нерозтраченою пенсією, тіко трохи зажурений. Шоб так не переживав, то всухув йому тихцем за полу кожуха недопиту пляшку зі слив'янкою.
А під нашими вікнами зібрався гурт колядників. Ряджені парубки завели звичну для кожного українця пісню, дівчата підхопили:
Наша Миланка качура пасла,
Заким вечірня зоря не згасла.
А як вечірня зоря згасла,
Наша Миланка качура напасла.
А дівчата продовжили:
Ой та учора ізвечора
Пасла Миланка два качура.
Ой пасла, пасла, загубила,
Ішла додому, заблудила.
Ой приблудила в чисте поле,
А там Василько конем оре. ..
В ролі Маланки, цьогоріч була молода, щаслива дружина Остапа Наливайченка, і така гарна, шо йой!, Щічки підмальовані соком буряка, а сама пахтіла спілими вишнями. Не думаю, що її чоловікові хотілося коли-небудь, робити обтинання кузьки. А якщо б і хотілося, то жінка швидко б йому виправила роги. Чи саму кузьку. Я так гадаю.
А у вас не виникає бажання святкувати обрізання плоті і самому провернути подібну штукенцію? Якщо виникає, то дам у приваті номер телефону, домовимося. Шабля у мене гостра, а гроші потрібні. Хочу шубу шиншилову жінці справити. Але моїй дружині не кажіть, бо вона дипломований хірург, а я підпільний фрілансер, тілько вчуся на медбрата-коновала.
То хто перший у черзі, га?
02.02.2023р.
.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
