
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
2025.08.31
14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
2025.08.31
12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Хто перший?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хто перший?
Новорічної ночі причалапав до моєї світлиці кум Зінько з ножицями для стрижки вовни під пахвою. Ми з жінкою щойно накрили стола, причепурилися відповідно, я пропилососив дідуха та вдягнув вишиванку
- Куме, що сталося,- питаю його, острашливо поглядаючи на ріжучий предмет.
- Сьогодні хочу долучитися до Божого племені. Потрібна допомога.
- Яка саме?
- Мушу виконати обряд обрізання крайньої плоті, як це зробив Ісус Христос.
Жінка ахнулв, сіла на ослінчика і прикрила очі рукою. Не цього вона очікувала такої урочистої ночі. Сьогодні ж бо,. 6-й день Коляди. Ніч з вечора 31 грудня до ранку 1 січня – Весілля Маланки і Велеса. Святвечір, Щедра кутя. З настанням сутінок очікувала на ватаги ряджених щедрувальників з музиками.
- А, може, просто вип'єш чарку наливки, закусиш вареником у сметані і себе не калічитимеш?- пропоную кумові.- На ось, випий для укріплення нервів,- і простягую йому кухлика зі слив'янкою.
- Нє, ріжте. Інакше не піду.
Жінка моя - берегиня, чудодійна знахурка. Вельми любить позубоскалити, але цього разу віднеслася до пропозиції практично, як професіонал.
- Зіновію,тобі з анестезією чи без?
- З анестезією. Місце надто чутливе, можу заплакати.
- Так Ісусові обрізали без анестезії.
- Він - Бог. Усе стерпить. А я трохи того, боюся.
- Гаразд,- одказує супружниця.- Тоді з тебе десять тисяч. Гроші вперед.
- А чому так дорого?
- Ліки нині вельми дорогі, плюс допоміжні препарати. Та й роботу асистента оплачувати потрібно.
- А хто асистент?
- Я! - ревнув кумові на вухо.- Чи ти думаєш, що жінка буде твої причандали тримати під час ампутації?
Зажурився Зіновій, звісив носа на плече, тяжко думає. Потім тихо каже:
- А якщо без анестезії?
- П'ять тисяч,- одказує жінка.- Але, боюся, що ти не витримаєш, гигнеш у моїй хаті від болю і страху. Ти ж пенсіонер, серце слабке.
Зіновій став, як повапнена стіна, правиця несамохіть почала накладати хрести на грішне тіло. І так шпарко, що у мене аж замиготіло в очах
- А можна зробити так, аби я не бачив цього божественного процесу?
- Звісно,- одказує дружина.- Відгородимо те, що нижче пупа шторкою з простирадла. Але за простирадло ще двісті гривень. Потім забереш її з собою, буде до кінця віку нагадувати про цю урочисту подію.
- Немає у мене таких грошей,- прошепотів згорьований кум. Пенсія маленька, три тисячі з хвостиком. А тут десять!
- А жінка твоя, баба Чикилдиха, знає, що ти надумав?
- Та хіба ж я навіжений про таке розповідати? Ще поб'є кочергою.
- То, може, від гріха подалі?- питає дружина.- Нащо псувати настрій своїй душевній половинці? Ти ж після цієї операції на рік станеш недієздатним каплуном. А, може, й на усе життя,- погрозливо прогарчала моя берегиня і люто блимнула на Зіновія.
- Це ж чому?
- Ножиці, які ти оце приніс - криві, іржаві та валялися десь у курнику. Отже, інфекція забезпечена. Ти знаєш, що буває, коли покопирсатися у плоті брудними інструментами?
- Ні! - ошелешено бекнув кум.
- Так знай: спочатку кабака розпухне, стане як диня.. А потім почнеться сепсис... і конвульсії...
Кум закотив очі під лоба і як лантух з картоплею беркицьнувся на долівку.
Під рукою нашатиру не було, тож дав хутенько йому нюхнути мою стару, погризену мишвою шкарпетку. А як хлопак очуняв, то прорік:
- Може, зробите обрізання своїм інструментом, стерильним?
- Гаразд,- одказую, Зняв з килима козацького ятагана з півтораметровим лезом і махнув залізякою перед його носом.
Зіновій гикнув і впав снопом на руки моїй супружниці Не мужик, а якась надчутлива молода поетеса, чесне слово!
Цього разу родич лежав хвилин з десять, аж каша гречана почала загусати. А їсти хотілося - страх!
А кум не вгавав:
- Може, підкажете якийсь економ-варіант?
- Є варіант, перпективний і надійний як смерть. От тільки набагато дорожчий.
- Який? - пробелькотів кум.
- Можеш зробити цей ритуал у Мойші Кацманзона, равина нашого. Більш того, це буде не просто хірургія, а ритуальне священнодійство, з піснями та відповідними молитвами. Мойша забезпечить захід хором вірян, ось тому ціна підскочить до п'ятдесяти тисяч.
Кум заплакав. А я подумав, що релігійні забобони штовхають людей на неадекватні вчинки, наслідки яких передбачити неможливо.
- Куме,- кажу родичеві,- будь поміркованим. Раджу тобі святкувати річницю з дня народження Степана Бандери. Це був чоловік шанований усією нацією, , боровся за незалежність України, його кожен українець знає. І різати свою плоть, аби здаватися прихильником якогось бога непотрібно. І жінка не сваритиметься, що ти процвиндрив купу грошей на нерозумні забаганки.
Пішов кум цілий та з нерозтраченою пенсією, тіко трохи зажурений. Шоб так не переживав, то всухув йому тихцем за полу кожуха недопиту пляшку зі слив'янкою.
А під нашими вікнами зібрався гурт колядників. Ряджені парубки завели звичну для кожного українця пісню, дівчата підхопили:
Наша Миланка качура пасла,
Заким вечірня зоря не згасла.
А як вечірня зоря згасла,
Наша Миланка качура напасла.
А дівчата продовжили:
Ой та учора ізвечора
Пасла Миланка два качура.
Ой пасла, пасла, загубила,
Ішла додому, заблудила.
Ой приблудила в чисте поле,
А там Василько конем оре. ..
В ролі Маланки, цьогоріч була молода, щаслива дружина Остапа Наливайченка, і така гарна, шо йой!, Щічки підмальовані соком буряка, а сама пахтіла спілими вишнями. Не думаю, що її чоловікові хотілося коли-небудь, робити обтинання кузьки. А якщо б і хотілося, то жінка швидко б йому виправила роги. Чи саму кузьку. Я так гадаю.
А у вас не виникає бажання святкувати обрізання плоті і самому провернути подібну штукенцію? Якщо виникає, то дам у приваті номер телефону, домовимося. Шабля у мене гостра, а гроші потрібні. Хочу шубу шиншилову жінці справити. Але моїй дружині не кажіть, бо вона дипломований хірург, а я підпільний фрілансер, тілько вчуся на медбрата-коновала.
То хто перший у черзі, га?
02.02.2023р.
.
- Куме, що сталося,- питаю його, острашливо поглядаючи на ріжучий предмет.
- Сьогодні хочу долучитися до Божого племені. Потрібна допомога.
- Яка саме?
- Мушу виконати обряд обрізання крайньої плоті, як це зробив Ісус Христос.
Жінка ахнулв, сіла на ослінчика і прикрила очі рукою. Не цього вона очікувала такої урочистої ночі. Сьогодні ж бо,. 6-й день Коляди. Ніч з вечора 31 грудня до ранку 1 січня – Весілля Маланки і Велеса. Святвечір, Щедра кутя. З настанням сутінок очікувала на ватаги ряджених щедрувальників з музиками.
- А, може, просто вип'єш чарку наливки, закусиш вареником у сметані і себе не калічитимеш?- пропоную кумові.- На ось, випий для укріплення нервів,- і простягую йому кухлика зі слив'янкою.
- Нє, ріжте. Інакше не піду.
Жінка моя - берегиня, чудодійна знахурка. Вельми любить позубоскалити, але цього разу віднеслася до пропозиції практично, як професіонал.
- Зіновію,тобі з анестезією чи без?
- З анестезією. Місце надто чутливе, можу заплакати.
- Так Ісусові обрізали без анестезії.
- Він - Бог. Усе стерпить. А я трохи того, боюся.
- Гаразд,- одказує супружниця.- Тоді з тебе десять тисяч. Гроші вперед.
- А чому так дорого?
- Ліки нині вельми дорогі, плюс допоміжні препарати. Та й роботу асистента оплачувати потрібно.
- А хто асистент?
- Я! - ревнув кумові на вухо.- Чи ти думаєш, що жінка буде твої причандали тримати під час ампутації?
Зажурився Зіновій, звісив носа на плече, тяжко думає. Потім тихо каже:
- А якщо без анестезії?
- П'ять тисяч,- одказує жінка.- Але, боюся, що ти не витримаєш, гигнеш у моїй хаті від болю і страху. Ти ж пенсіонер, серце слабке.
Зіновій став, як повапнена стіна, правиця несамохіть почала накладати хрести на грішне тіло. І так шпарко, що у мене аж замиготіло в очах
- А можна зробити так, аби я не бачив цього божественного процесу?
- Звісно,- одказує дружина.- Відгородимо те, що нижче пупа шторкою з простирадла. Але за простирадло ще двісті гривень. Потім забереш її з собою, буде до кінця віку нагадувати про цю урочисту подію.
- Немає у мене таких грошей,- прошепотів згорьований кум. Пенсія маленька, три тисячі з хвостиком. А тут десять!
- А жінка твоя, баба Чикилдиха, знає, що ти надумав?
- Та хіба ж я навіжений про таке розповідати? Ще поб'є кочергою.
- То, може, від гріха подалі?- питає дружина.- Нащо псувати настрій своїй душевній половинці? Ти ж після цієї операції на рік станеш недієздатним каплуном. А, може, й на усе життя,- погрозливо прогарчала моя берегиня і люто блимнула на Зіновія.
- Це ж чому?
- Ножиці, які ти оце приніс - криві, іржаві та валялися десь у курнику. Отже, інфекція забезпечена. Ти знаєш, що буває, коли покопирсатися у плоті брудними інструментами?
- Ні! - ошелешено бекнув кум.
- Так знай: спочатку кабака розпухне, стане як диня.. А потім почнеться сепсис... і конвульсії...
Кум закотив очі під лоба і як лантух з картоплею беркицьнувся на долівку.
Під рукою нашатиру не було, тож дав хутенько йому нюхнути мою стару, погризену мишвою шкарпетку. А як хлопак очуняв, то прорік:
- Може, зробите обрізання своїм інструментом, стерильним?
- Гаразд,- одказую, Зняв з килима козацького ятагана з півтораметровим лезом і махнув залізякою перед його носом.
Зіновій гикнув і впав снопом на руки моїй супружниці Не мужик, а якась надчутлива молода поетеса, чесне слово!
Цього разу родич лежав хвилин з десять, аж каша гречана почала загусати. А їсти хотілося - страх!
А кум не вгавав:
- Може, підкажете якийсь економ-варіант?
- Є варіант, перпективний і надійний як смерть. От тільки набагато дорожчий.
- Який? - пробелькотів кум.
- Можеш зробити цей ритуал у Мойші Кацманзона, равина нашого. Більш того, це буде не просто хірургія, а ритуальне священнодійство, з піснями та відповідними молитвами. Мойша забезпечить захід хором вірян, ось тому ціна підскочить до п'ятдесяти тисяч.
Кум заплакав. А я подумав, що релігійні забобони штовхають людей на неадекватні вчинки, наслідки яких передбачити неможливо.
- Куме,- кажу родичеві,- будь поміркованим. Раджу тобі святкувати річницю з дня народження Степана Бандери. Це був чоловік шанований усією нацією, , боровся за незалежність України, його кожен українець знає. І різати свою плоть, аби здаватися прихильником якогось бога непотрібно. І жінка не сваритиметься, що ти процвиндрив купу грошей на нерозумні забаганки.
Пішов кум цілий та з нерозтраченою пенсією, тіко трохи зажурений. Шоб так не переживав, то всухув йому тихцем за полу кожуха недопиту пляшку зі слив'янкою.
А під нашими вікнами зібрався гурт колядників. Ряджені парубки завели звичну для кожного українця пісню, дівчата підхопили:
Наша Миланка качура пасла,
Заким вечірня зоря не згасла.
А як вечірня зоря згасла,
Наша Миланка качура напасла.
А дівчата продовжили:
Ой та учора ізвечора
Пасла Миланка два качура.
Ой пасла, пасла, загубила,
Ішла додому, заблудила.
Ой приблудила в чисте поле,
А там Василько конем оре. ..
В ролі Маланки, цьогоріч була молода, щаслива дружина Остапа Наливайченка, і така гарна, шо йой!, Щічки підмальовані соком буряка, а сама пахтіла спілими вишнями. Не думаю, що її чоловікові хотілося коли-небудь, робити обтинання кузьки. А якщо б і хотілося, то жінка швидко б йому виправила роги. Чи саму кузьку. Я так гадаю.
А у вас не виникає бажання святкувати обрізання плоті і самому провернути подібну штукенцію? Якщо виникає, то дам у приваті номер телефону, домовимося. Шабля у мене гостра, а гроші потрібні. Хочу шубу шиншилову жінці справити. Але моїй дружині не кажіть, бо вона дипломований хірург, а я підпільний фрілансер, тілько вчуся на медбрата-коновала.
То хто перший у черзі, га?
02.02.2023р.
.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію