Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.05
11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться.
«Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р
2025.12.05
09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
2025.12.05
09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
2025.12.04
21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
2025.12.04
19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.04
13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
2025.12.04
13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
2025.12.04
10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
2025.12.04
06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
2025.12.04
03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я.
Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа
2025.12.04
00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити.
Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний.
На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки.
Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе.
Дзеркало душі
2025.12.04
00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
2025.12.03
22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
2025.12.03
21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Хто перший?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хто перший?
Новорічної ночі причалапав до моєї світлиці кум Зінько з ножицями для стрижки вовни під пахвою. Ми з жінкою щойно накрили стола, причепурилися відповідно, я пропилососив дідуха та вдягнув вишиванку
- Куме, що сталося,- питаю його, острашливо поглядаючи на ріжучий предмет.
- Сьогодні хочу долучитися до Божого племені. Потрібна допомога.
- Яка саме?
- Мушу виконати обряд обрізання крайньої плоті, як це зробив Ісус Христос.
Жінка ахнулв, сіла на ослінчика і прикрила очі рукою. Не цього вона очікувала такої урочистої ночі. Сьогодні ж бо,. 6-й день Коляди. Ніч з вечора 31 грудня до ранку 1 січня – Весілля Маланки і Велеса. Святвечір, Щедра кутя. З настанням сутінок очікувала на ватаги ряджених щедрувальників з музиками.
- А, може, просто вип'єш чарку наливки, закусиш вареником у сметані і себе не калічитимеш?- пропоную кумові.- На ось, випий для укріплення нервів,- і простягую йому кухлика зі слив'янкою.
- Нє, ріжте. Інакше не піду.
Жінка моя - берегиня, чудодійна знахурка. Вельми любить позубоскалити, але цього разу віднеслася до пропозиції практично, як професіонал.
- Зіновію,тобі з анестезією чи без?
- З анестезією. Місце надто чутливе, можу заплакати.
- Так Ісусові обрізали без анестезії.
- Він - Бог. Усе стерпить. А я трохи того, боюся.
- Гаразд,- одказує супружниця.- Тоді з тебе десять тисяч. Гроші вперед.
- А чому так дорого?
- Ліки нині вельми дорогі, плюс допоміжні препарати. Та й роботу асистента оплачувати потрібно.
- А хто асистент?
- Я! - ревнув кумові на вухо.- Чи ти думаєш, що жінка буде твої причандали тримати під час ампутації?
Зажурився Зіновій, звісив носа на плече, тяжко думає. Потім тихо каже:
- А якщо без анестезії?
- П'ять тисяч,- одказує жінка.- Але, боюся, що ти не витримаєш, гигнеш у моїй хаті від болю і страху. Ти ж пенсіонер, серце слабке.
Зіновій став, як повапнена стіна, правиця несамохіть почала накладати хрести на грішне тіло. І так шпарко, що у мене аж замиготіло в очах
- А можна зробити так, аби я не бачив цього божественного процесу?
- Звісно,- одказує дружина.- Відгородимо те, що нижче пупа шторкою з простирадла. Але за простирадло ще двісті гривень. Потім забереш її з собою, буде до кінця віку нагадувати про цю урочисту подію.
- Немає у мене таких грошей,- прошепотів згорьований кум. Пенсія маленька, три тисячі з хвостиком. А тут десять!
- А жінка твоя, баба Чикилдиха, знає, що ти надумав?
- Та хіба ж я навіжений про таке розповідати? Ще поб'є кочергою.
- То, може, від гріха подалі?- питає дружина.- Нащо псувати настрій своїй душевній половинці? Ти ж після цієї операції на рік станеш недієздатним каплуном. А, може, й на усе життя,- погрозливо прогарчала моя берегиня і люто блимнула на Зіновія.
- Це ж чому?
- Ножиці, які ти оце приніс - криві, іржаві та валялися десь у курнику. Отже, інфекція забезпечена. Ти знаєш, що буває, коли покопирсатися у плоті брудними інструментами?
- Ні! - ошелешено бекнув кум.
- Так знай: спочатку кабака розпухне, стане як диня.. А потім почнеться сепсис... і конвульсії...
Кум закотив очі під лоба і як лантух з картоплею беркицьнувся на долівку.
Під рукою нашатиру не було, тож дав хутенько йому нюхнути мою стару, погризену мишвою шкарпетку. А як хлопак очуняв, то прорік:
- Може, зробите обрізання своїм інструментом, стерильним?
- Гаразд,- одказую, Зняв з килима козацького ятагана з півтораметровим лезом і махнув залізякою перед його носом.
Зіновій гикнув і впав снопом на руки моїй супружниці Не мужик, а якась надчутлива молода поетеса, чесне слово!
Цього разу родич лежав хвилин з десять, аж каша гречана почала загусати. А їсти хотілося - страх!
А кум не вгавав:
- Може, підкажете якийсь економ-варіант?
- Є варіант, перпективний і надійний як смерть. От тільки набагато дорожчий.
- Який? - пробелькотів кум.
- Можеш зробити цей ритуал у Мойші Кацманзона, равина нашого. Більш того, це буде не просто хірургія, а ритуальне священнодійство, з піснями та відповідними молитвами. Мойша забезпечить захід хором вірян, ось тому ціна підскочить до п'ятдесяти тисяч.
Кум заплакав. А я подумав, що релігійні забобони штовхають людей на неадекватні вчинки, наслідки яких передбачити неможливо.
- Куме,- кажу родичеві,- будь поміркованим. Раджу тобі святкувати річницю з дня народження Степана Бандери. Це був чоловік шанований усією нацією, , боровся за незалежність України, його кожен українець знає. І різати свою плоть, аби здаватися прихильником якогось бога непотрібно. І жінка не сваритиметься, що ти процвиндрив купу грошей на нерозумні забаганки.
Пішов кум цілий та з нерозтраченою пенсією, тіко трохи зажурений. Шоб так не переживав, то всухув йому тихцем за полу кожуха недопиту пляшку зі слив'янкою.
А під нашими вікнами зібрався гурт колядників. Ряджені парубки завели звичну для кожного українця пісню, дівчата підхопили:
Наша Миланка качура пасла,
Заким вечірня зоря не згасла.
А як вечірня зоря згасла,
Наша Миланка качура напасла.
А дівчата продовжили:
Ой та учора ізвечора
Пасла Миланка два качура.
Ой пасла, пасла, загубила,
Ішла додому, заблудила.
Ой приблудила в чисте поле,
А там Василько конем оре. ..
В ролі Маланки, цьогоріч була молода, щаслива дружина Остапа Наливайченка, і така гарна, шо йой!, Щічки підмальовані соком буряка, а сама пахтіла спілими вишнями. Не думаю, що її чоловікові хотілося коли-небудь, робити обтинання кузьки. А якщо б і хотілося, то жінка швидко б йому виправила роги. Чи саму кузьку. Я так гадаю.
А у вас не виникає бажання святкувати обрізання плоті і самому провернути подібну штукенцію? Якщо виникає, то дам у приваті номер телефону, домовимося. Шабля у мене гостра, а гроші потрібні. Хочу шубу шиншилову жінці справити. Але моїй дружині не кажіть, бо вона дипломований хірург, а я підпільний фрілансер, тілько вчуся на медбрата-коновала.
То хто перший у черзі, га?
02.02.2023р.
.
- Куме, що сталося,- питаю його, острашливо поглядаючи на ріжучий предмет.
- Сьогодні хочу долучитися до Божого племені. Потрібна допомога.
- Яка саме?
- Мушу виконати обряд обрізання крайньої плоті, як це зробив Ісус Христос.
Жінка ахнулв, сіла на ослінчика і прикрила очі рукою. Не цього вона очікувала такої урочистої ночі. Сьогодні ж бо,. 6-й день Коляди. Ніч з вечора 31 грудня до ранку 1 січня – Весілля Маланки і Велеса. Святвечір, Щедра кутя. З настанням сутінок очікувала на ватаги ряджених щедрувальників з музиками.
- А, може, просто вип'єш чарку наливки, закусиш вареником у сметані і себе не калічитимеш?- пропоную кумові.- На ось, випий для укріплення нервів,- і простягую йому кухлика зі слив'янкою.
- Нє, ріжте. Інакше не піду.
Жінка моя - берегиня, чудодійна знахурка. Вельми любить позубоскалити, але цього разу віднеслася до пропозиції практично, як професіонал.
- Зіновію,тобі з анестезією чи без?
- З анестезією. Місце надто чутливе, можу заплакати.
- Так Ісусові обрізали без анестезії.
- Він - Бог. Усе стерпить. А я трохи того, боюся.
- Гаразд,- одказує супружниця.- Тоді з тебе десять тисяч. Гроші вперед.
- А чому так дорого?
- Ліки нині вельми дорогі, плюс допоміжні препарати. Та й роботу асистента оплачувати потрібно.
- А хто асистент?
- Я! - ревнув кумові на вухо.- Чи ти думаєш, що жінка буде твої причандали тримати під час ампутації?
Зажурився Зіновій, звісив носа на плече, тяжко думає. Потім тихо каже:
- А якщо без анестезії?
- П'ять тисяч,- одказує жінка.- Але, боюся, що ти не витримаєш, гигнеш у моїй хаті від болю і страху. Ти ж пенсіонер, серце слабке.
Зіновій став, як повапнена стіна, правиця несамохіть почала накладати хрести на грішне тіло. І так шпарко, що у мене аж замиготіло в очах
- А можна зробити так, аби я не бачив цього божественного процесу?
- Звісно,- одказує дружина.- Відгородимо те, що нижче пупа шторкою з простирадла. Але за простирадло ще двісті гривень. Потім забереш її з собою, буде до кінця віку нагадувати про цю урочисту подію.
- Немає у мене таких грошей,- прошепотів згорьований кум. Пенсія маленька, три тисячі з хвостиком. А тут десять!
- А жінка твоя, баба Чикилдиха, знає, що ти надумав?
- Та хіба ж я навіжений про таке розповідати? Ще поб'є кочергою.
- То, може, від гріха подалі?- питає дружина.- Нащо псувати настрій своїй душевній половинці? Ти ж після цієї операції на рік станеш недієздатним каплуном. А, може, й на усе життя,- погрозливо прогарчала моя берегиня і люто блимнула на Зіновія.
- Це ж чому?
- Ножиці, які ти оце приніс - криві, іржаві та валялися десь у курнику. Отже, інфекція забезпечена. Ти знаєш, що буває, коли покопирсатися у плоті брудними інструментами?
- Ні! - ошелешено бекнув кум.
- Так знай: спочатку кабака розпухне, стане як диня.. А потім почнеться сепсис... і конвульсії...
Кум закотив очі під лоба і як лантух з картоплею беркицьнувся на долівку.
Під рукою нашатиру не було, тож дав хутенько йому нюхнути мою стару, погризену мишвою шкарпетку. А як хлопак очуняв, то прорік:
- Може, зробите обрізання своїм інструментом, стерильним?
- Гаразд,- одказую, Зняв з килима козацького ятагана з півтораметровим лезом і махнув залізякою перед його носом.
Зіновій гикнув і впав снопом на руки моїй супружниці Не мужик, а якась надчутлива молода поетеса, чесне слово!
Цього разу родич лежав хвилин з десять, аж каша гречана почала загусати. А їсти хотілося - страх!
А кум не вгавав:
- Може, підкажете якийсь економ-варіант?
- Є варіант, перпективний і надійний як смерть. От тільки набагато дорожчий.
- Який? - пробелькотів кум.
- Можеш зробити цей ритуал у Мойші Кацманзона, равина нашого. Більш того, це буде не просто хірургія, а ритуальне священнодійство, з піснями та відповідними молитвами. Мойша забезпечить захід хором вірян, ось тому ціна підскочить до п'ятдесяти тисяч.
Кум заплакав. А я подумав, що релігійні забобони штовхають людей на неадекватні вчинки, наслідки яких передбачити неможливо.
- Куме,- кажу родичеві,- будь поміркованим. Раджу тобі святкувати річницю з дня народження Степана Бандери. Це був чоловік шанований усією нацією, , боровся за незалежність України, його кожен українець знає. І різати свою плоть, аби здаватися прихильником якогось бога непотрібно. І жінка не сваритиметься, що ти процвиндрив купу грошей на нерозумні забаганки.
Пішов кум цілий та з нерозтраченою пенсією, тіко трохи зажурений. Шоб так не переживав, то всухув йому тихцем за полу кожуха недопиту пляшку зі слив'янкою.
А під нашими вікнами зібрався гурт колядників. Ряджені парубки завели звичну для кожного українця пісню, дівчата підхопили:
Наша Миланка качура пасла,
Заким вечірня зоря не згасла.
А як вечірня зоря згасла,
Наша Миланка качура напасла.
А дівчата продовжили:
Ой та учора ізвечора
Пасла Миланка два качура.
Ой пасла, пасла, загубила,
Ішла додому, заблудила.
Ой приблудила в чисте поле,
А там Василько конем оре. ..
В ролі Маланки, цьогоріч була молода, щаслива дружина Остапа Наливайченка, і така гарна, шо йой!, Щічки підмальовані соком буряка, а сама пахтіла спілими вишнями. Не думаю, що її чоловікові хотілося коли-небудь, робити обтинання кузьки. А якщо б і хотілося, то жінка швидко б йому виправила роги. Чи саму кузьку. Я так гадаю.
А у вас не виникає бажання святкувати обрізання плоті і самому провернути подібну штукенцію? Якщо виникає, то дам у приваті номер телефону, домовимося. Шабля у мене гостра, а гроші потрібні. Хочу шубу шиншилову жінці справити. Але моїй дружині не кажіть, бо вона дипломований хірург, а я підпільний фрілансер, тілько вчуся на медбрата-коновала.
То хто перший у черзі, га?
02.02.2023р.
.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
