Тому вже більше вісімдесят літ,
Зібрались два найбільші людожери
З Німеччини та з еСеСеСеРу
Та і ділити заходились світ.
Всього одним лиш розчерком пера
Європу на частини розділили.
Іще своїм життям країни жили,
А їх вже хтось до рук своїх прибрав.
Домовилися з Польщі розпочать,
Ударити із двох сторін одразу,
Завдати польській армії поразки
І, що кому належить, розібрать.
І от на перше вересня якраз
Німеччина, як і пообіцяла,
На Польщу ту із заходу напала.
А Сталін схитрував. Він дочекавсь,
Поки почне Німеччина війну,
Поки вона розіб’є польські сили.
Їй Англія війну оголосила,
І Франція, поставивши в вину,
Що та війну в Європі почала.
Загарбником її проголосили.
Тоді Червона армія й вступила
У Польщу, що вже зломлена була.
Вже армія її була розбита.
А Сталін повідомив на весь світ,
Що він зібрався в «визвольний» похід,
Аби людей там мирних «захистити».
І захищати лиш «своє» ішли.
Хоча, як тільки з німцями зустрілись,
Не билися, а вмить порозумілись
Та і парад ще спільний провели.
Тож Гітлер світовим злочинцем став,
Який посмів на вільний світ напасти,
А Сталін – зовсім «білий і пухнастий»,
Хоча собі пів Польщі нахапав.
Без змови тої не було б війни.
Та ж у Європі кожен сподівався,
Що, коли Гітлер вже на схід попхався,
Зі Сталіним там зчепляться вони.
Дарма на те надіялись. Дарма.
Поки в Європі здобичі в достатку,
На схід не піде Гітлер воювати.
Він на «закуску» Сталіна тримав.
Так, як і Сталін-людожер його.
Нехай в Європі «жиру нагуляє»,
То Сталін всіх тоді «повизволяє»
Від людожера-Гітлера того.
В Європі його стрінуть, як «свої»
І будуть всюди квітами вітати.
А він прийде Європу «визволяти»,
Щоб зжерти закривавлену її.