ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Прикрашає великий бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасна, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Ще трішки




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ганна Осадко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-16 11:07:56
Переглядів сторінки твору 10016
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.630 / 5.63  (4.967 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.504 / 5.5  (4.968 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.853
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-16 11:19:26 ]
Напевно, Любо, потрібно нам організувати суто чоловічий конкурс на тему вашого можливого фотопортрету? (Всім охочим відсилати на мою скриньку) :)
Цікаво, як далеко був би переможець від істини? Маю на увазі тільки те, що жінки завжди інші, аніж ми, чоловіки, про них думаємо. :)
Ось які асоціації викликала ваша композиція.
Гарний вірш.
А ще мені здалося, що непоганим продовженням (подумки) вашого образного ряду "любити – не значить карати" є і "любити – не значить
кохати"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 11:45:41 ]
Філософсько-спокійний, та чомусь надривний текст. "Любити - не значить карати" - таки так... Сподобалося:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 11:47:00 ]
Коли людина звертається до Бога - то це молитва. А що це, коли Бог їй відповідає?.. Щоправда, Бог може деяким людям віддавти накази і вони можуть їх чути. Таких свідчень є досить. Але щоб брати у нього інтервю - це щось виняткове, або, як кажуть журналісти, ексклюзивне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 11:52:05 ]
Ага-ага, Валентине, ви ще скажіть, що коли людина говорить з Богом - це молитва, а коли Бог з людиною - це шизофренія:)))
У будь-якій розмові - і з Богом насамперед - є діалог. І Бог відповідає, ще й як відповідає! Лишень треба вміти слухати - серцем:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 11:56:51 ]
Не всякому дано... Я ж кажу, що це щось ексклюзивне. Мені довелося брати інтерв*ю у багатьх знаменитстей, навіть у одного з теперішніх патріархів, але щоб отак запросто з Ним? Такого, слава Богу, ще не траплялося. Амінь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 13:09:54 ]
Так, мила РМ, наполегливості Вам не позичати :)) Мрії збуваються... коли-небудь :))

Ну, "любити - не значить кохати" це ж очевидно й так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 13:13:24 ]
Дякую, Аню, за розуміння...

Валентине, взагалі-то в останніх рядках малося на увазі, що до Бога звертається Син і саме йому Отець і відповідає.
Не переймайтеся, зі мною все в порядку, голосів я не чую і наказів мені ніхто не віддає :))
Просто колись пошуки вінчаються знахідкою, якщо цього насправді хотіти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 13:22:17 ]
Я не проти, коли так. Але знайдіть хоч натяк у Євангелії на можливість такого діалогу між Отцем і Сином. Ви там, якщо пригадуєте, знайдете молитву Сина до Отця: Нехай обмине мене чаша сія, але не як я хочу, а як ти. (Не ручаюся за дослівність цитати, бо не цитую, а пригадую). Може, я помиляюся, і якщо так, то радий за вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 14:09:32 ]
А хіба діалог - це лише слова? А птах - хіба то не відповідь? Знаки іноді бувають відчутнішими за слова... І потім, нащо шукати у віршах довідникової точності? :))
А Ви - журналіст? Тобто, мій колишній колега :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 14:24:29 ]
У вашому вірші голубів не було, а були слова. І знову ж, той голуб прилетів не на прохання Сина, а за волею Отця, про що свідчив голос, як грім. Тут точність не довідникова, а світоглядна: коли ви беретеся про щось розповісти людям, то маєте спочатку зрозуміти сама, про що саме і якими словами чи знаками про те розповісти. Тим паче, коли йдеться про ду-у-же високі матерії. Мова ж тут не про мене і не про вас. Я до вас ставлюся дуже доброзичливо і прошу мій скепсис віднести на твір, а не на себе як колишню журналістку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 14:28:07 ]
Чудовий вірш, мені подобається, коли людина пише на таку складну тему штрихами, коли крізь текст не проривається бажання тиснути на олівець до болю. Бо олівець не винний.
http://www.maysterni.com/publication.php?id=10202


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 16:14:20 ]
Валентине, Ви це серйозно чи по приколу? Це ж не "хроніка пикируючого бомбардувальника" і не репортаж з мыста події... А мій світогляд і уява дозволяють почути такий можливий діалог, і людям, як Ви кажете, (а скоріше, самій собі) я намагалася донести своє відчуття.
Тому я не дуже розумію істинну причину Вашого скепсису. І журналістика тут зховсім ні до чого :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 16:16:07 ]
Дякую, Юлю! Дійсно, олівець не винний. І гір багато, це точно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 16:31:06 ]
Давно від тебе не було ніц чути, а тут одразу і так файно! Мої вітання, Чорнявко!
З теплом, Варця!;)-


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 17:17:11 ]
Сподобалось, Чорнявко,
Переймає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 20:04:59 ]
І те й інше. Переконаний, що ви після таких заглиблень у теологію не станете більше брати інтервю ні в Отця, ні в Сина, а будете виконувати їхні заповіді, зокрема: не поминай імені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 20:14:11 ]
"#3 Не згадуй імені Господа Бога твого надаремно!" - там є ще "надаремно", а во славу - можна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 20:34:26 ]
То не "конкуренти" - бо "абсолют" за власною дефіницією "монополіст".
Це його творіння - а який майстер хотів би, щоби творіння вивищували себе над творцем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 20:51:39 ]
Любо,
твір - сильний, щоб там не говорили теологи, якось ти вмієш доторкнутися до чогось потаємного.
Успіхів тобі і всіляких гараздів!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 20:53:53 ]
Тут я з вами повністью погоджуюся. Але були такі, що намагалися з Ним зрівнятися, бунтували проти Нього, а коли були повергнуті на Землю, то опанували нею та творять всякі неподобства! А кумири, ідоли - це ж конкуренти Бога! Він їх знищує! Пригадуєте, як Він повівся з Перуном? То - дуже довгий ряд "кістяків у шафі". Абсолют тому й абсолют, що знищив конкурентів!