
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.03
21:47
Стілець вибвають з-під ніг
Та так, що ти ледве встигаєш
Ступить на небесний поріг.
Луна пронесеться над гаєм.
І як же писати, творить,
Коли навіть столу немає?
Така зачарована мить
Та так, що ти ледве встигаєш
Ступить на небесний поріг.
Луна пронесеться над гаєм.
І як же писати, творить,
Коли навіть столу немає?
Така зачарована мить
2025.09.03
20:07
Нестерпно, Всевишній, нудьгую
за радістю дихати щастям,
за тим, кого згадую всує
на сповіді перед причастям.
За світло розкішними днями,
що небо стелили під п'яти,
спливали у даль журавлями
за радістю дихати щастям,
за тим, кого згадую всує
на сповіді перед причастям.
За світло розкішними днями,
що небо стелили під п'яти,
спливали у даль журавлями
2025.09.03
18:08
Мені здається часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.
Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.
Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,
2025.09.03
16:19
атож-бо день руйнує ніч
ночі ділять день
чи ховайся чи біжи
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік ей
ночі ділять день
чи ховайся чи біжи
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік ей
2025.09.03
09:57
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 9 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Пензликом
Пензликом
2025.09.03
05:20
Усамітнення вечірні
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.
2025.09.02
22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.
В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.
В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
2025.09.02
21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.
Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.
Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олена Мос (2018) /
Публіцистика
Як уникнути війни
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Як уникнути війни
По натурі своїй я зовсім не войовнича особа, але якщо питання торкається справедливості - я буду в перших рядах. І свою думку точно озвучу, а далі як карта ляже.
Деколи можу і посперечатись, хоча не довго. Якщо бачу гарячу тему - бажано весь зміст і суть скоротити до основного і зупинитись.
Якось прочитала цікаву думку:
"Як тільки ми відчуваємо гнів під час суперечки, ми вже сперечаємось не за істину а за себе.
І як тільки бачите гнів опонента, можете далі не продовжувати. Ви все сказали."
Говорячи про війну, хочеться провести аналог з медициною, коли вжити привентивних методів краще, ніж лікувати хворобу та її наслідки.
А війна та агресія - це по суті психологічна хвороба в якій анамнез треба починати з самісінького початку.
Просто так жодна війна не починається. Усьому є передпочаток.
І моя позиція - шукати усіх способів, щоб до війни не доводити.
Суперечки зазвичай виникають між людьми які хотять один одного навчити. І в суперечці хтось завжди буде вчителем, а хтось учнем. Моя позиція - або зупинись вчасно і не позоритись, коли тебе вчать розумному, або спокійно виклади свою думку.
До того ж не завжди у суперечках люди мають однакові цінності, чи погляди. Тема цінностей, дуже гарно висвітлена у книзі Дебори Едель "Яма Неяма", і побудована на східній мудрості. Все ж ця мудрість - як і широковідома східна вершина - для мене неперевершена.
Кордони. "Ваші кордани закінчуються там, де починаються кордони іншої людини."
Як не перетнути кордон? А тут теж потрібно мудро вибудувати межу. Озвучити. Інакше на вашу територію хтось однозначо зазіхне. А потім ви вже нічим не доведете, що там, колись було щось ваше.
Агресія - як уникнути агресії, коли опонент дихає на вас вогнем?
Ну, по-перше, до агресії в дорослих, повноцінних, незалежних людей не доходить. Вони завжди можуть сісти і поговорити, вислухати, або змиритись зі своїм положенням, тобто поразкою, з честю розвернутись і піти. Так - поразку теж потрібно приймати з честю, бо це потужній урок, який наступного разу вам вже не доведеться проходити, або ви захочете прожити його по іншому.
Як прийняти перемогу?! Здається, що переможець одягне на себе корону і все -кінець. Але ні. Знову ж нагадую, що опонент - це ваш вчитель. Якщо у вас виник з ним конфлікт - значить ви теж десь допустились помилки. Конфлікти біполярні. В конфлікті завжди винні двоє.
Як прийняти поразку - вглибині себе ми завжди знаємо на чиєму боці істина.
Вона вища за нас, за наше Его. Побачте в опоненті те, що він відстоює. Можливо раніше ви і справді не бачили істини.
Справді, прийняти поразку деколи надзвичайно важко. Тому задумайтесь, чи насміхатимь з вашого опонента у разі його неправоти. На його місці могли б бути Ви.
І останнє - якщо вам все ж захочеться відновити війну - пам'ятайте - двічі в одну річку не ввійдеш, а істина завжди перемагає. Пам'ятайте про наслідки війни. Вони завжди приносять більше шкоди, ніж користі для обох сторін.
І перед тим як починати війну - сто раз подумайте, а краще ніколи її не починайте.
(2022)
Деколи можу і посперечатись, хоча не довго. Якщо бачу гарячу тему - бажано весь зміст і суть скоротити до основного і зупинитись.
Якось прочитала цікаву думку:
"Як тільки ми відчуваємо гнів під час суперечки, ми вже сперечаємось не за істину а за себе.
І як тільки бачите гнів опонента, можете далі не продовжувати. Ви все сказали."
Говорячи про війну, хочеться провести аналог з медициною, коли вжити привентивних методів краще, ніж лікувати хворобу та її наслідки.
А війна та агресія - це по суті психологічна хвороба в якій анамнез треба починати з самісінького початку.
Просто так жодна війна не починається. Усьому є передпочаток.
І моя позиція - шукати усіх способів, щоб до війни не доводити.
Суперечки зазвичай виникають між людьми які хотять один одного навчити. І в суперечці хтось завжди буде вчителем, а хтось учнем. Моя позиція - або зупинись вчасно і не позоритись, коли тебе вчать розумному, або спокійно виклади свою думку.
До того ж не завжди у суперечках люди мають однакові цінності, чи погляди. Тема цінностей, дуже гарно висвітлена у книзі Дебори Едель "Яма Неяма", і побудована на східній мудрості. Все ж ця мудрість - як і широковідома східна вершина - для мене неперевершена.
Кордони. "Ваші кордани закінчуються там, де починаються кордони іншої людини."
Як не перетнути кордон? А тут теж потрібно мудро вибудувати межу. Озвучити. Інакше на вашу територію хтось однозначо зазіхне. А потім ви вже нічим не доведете, що там, колись було щось ваше.
Агресія - як уникнути агресії, коли опонент дихає на вас вогнем?
Ну, по-перше, до агресії в дорослих, повноцінних, незалежних людей не доходить. Вони завжди можуть сісти і поговорити, вислухати, або змиритись зі своїм положенням, тобто поразкою, з честю розвернутись і піти. Так - поразку теж потрібно приймати з честю, бо це потужній урок, який наступного разу вам вже не доведеться проходити, або ви захочете прожити його по іншому.
Як прийняти перемогу?! Здається, що переможець одягне на себе корону і все -кінець. Але ні. Знову ж нагадую, що опонент - це ваш вчитель. Якщо у вас виник з ним конфлікт - значить ви теж десь допустились помилки. Конфлікти біполярні. В конфлікті завжди винні двоє.
Як прийняти поразку - вглибині себе ми завжди знаємо на чиєму боці істина.
Вона вища за нас, за наше Его. Побачте в опоненті те, що він відстоює. Можливо раніше ви і справді не бачили істини.
Справді, прийняти поразку деколи надзвичайно важко. Тому задумайтесь, чи насміхатимь з вашого опонента у разі його неправоти. На його місці могли б бути Ви.
І останнє - якщо вам все ж захочеться відновити війну - пам'ятайте - двічі в одну річку не ввійдеш, а істина завжди перемагає. Пам'ятайте про наслідки війни. Вони завжди приносять більше шкоди, ніж користі для обох сторін.
І перед тим як починати війну - сто раз подумайте, а краще ніколи її не починайте.
(2022)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію