Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.07
21:15
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"
2026.07.07
19:47
Так сяйво пам’яті про видихи і вдихи
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске
2026.07.07
14:31
Як йдеш крізь терня до зірок –
То мимохіть торкаєш неба.
В захмарних розсипах думок
Знаходиш завжди щось для себе.
То мимохіть торкаєш неба.
В захмарних розсипах думок
Знаходиш завжди щось для себе.
2026.07.07
14:06
Так зрісся з домом, що уже не хочу
Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати виклики юрби.
У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне
Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати виклики юрби.
У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне
2026.07.07
12:26
в цій сюрреальності
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо
2026.07.07
09:40
Зельними, густими коридорами -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.
Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.
Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -
2026.07.07
08:22
Я з тобою — в розвідку, а ти
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?
Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?
Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман
2026.07.07
06:44
Нікола Ремі,
таємний радник найсвітлішого герцога Лотарингії та громадський адвокат його герцогства
Найяснішому Принцю та Найвидатнішому Кардиналу Шарлю Льотаринському*;
Щонайнавдячному Покровителю та Патрону,
Нікола Ремі
БАЖАЄ ВІЧНОГО ЩАСТЯ
Вінце
2026.07.07
06:07
Кривавим почерком накреслені
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.
2026.07.06
21:55
Я вмикаю інтонацію
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.
Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.
Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться
2026.07.06
21:50
Гов, агов, агов, агов
Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?
Тебе я любитиму
Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?
Тебе я любитиму
2026.07.06
14:02
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.
2026.07.06
13:16
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан
2026.07.06
10:20
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!
Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!
Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,
2026.07.06
10:02
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно
2026.07.05
19:57
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.
Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.
Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олена Мосійчук (2018) /
Публіцистика
Як уникнути війни
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Як уникнути війни
По натурі своїй я зовсім не войовнича особа, але якщо питання торкається справедливості - я буду в перших рядах. І свою думку точно озвучу, а далі як карта ляже.
Деколи можу і посперечатись, хоча не довго. Якщо бачу гарячу тему - бажано весь зміст і суть скоротити до основного і зупинитись.
Якось прочитала цікаву думку:
"Як тільки ми відчуваємо гнів під час суперечки, ми вже сперечаємось не за істину а за себе.
І як тільки бачите гнів опонента, можете далі не продовжувати. Ви все сказали."
Говорячи про війну, хочеться провести аналог з медициною, коли вжити привентивних методів краще, ніж лікувати хворобу та її наслідки.
А війна та агресія - це по суті психологічна хвороба в якій анамнез треба починати з самісінького початку.
Просто так жодна війна не починається. Усьому є передпочаток.
І моя позиція - шукати усіх способів, щоб до війни не доводити.
Суперечки зазвичай виникають між людьми які хотять один одного навчити. І в суперечці хтось завжди буде вчителем, а хтось учнем. Моя позиція - або зупинись вчасно і не позоритись, коли тебе вчать розумному, або спокійно виклади свою думку.
До того ж не завжди у суперечках люди мають однакові цінності, чи погляди. Тема цінностей, дуже гарно висвітлена у книзі Дебори Едель "Яма Неяма", і побудована на східній мудрості. Все ж ця мудрість - як і широковідома східна вершина - для мене неперевершена.
Кордони. "Ваші кордани закінчуються там, де починаються кордони іншої людини."
Як не перетнути кордон? А тут теж потрібно мудро вибудувати межу. Озвучити. Інакше на вашу територію хтось однозначо зазіхне. А потім ви вже нічим не доведете, що там, колись було щось ваше.
Агресія - як уникнути агресії, коли опонент дихає на вас вогнем?
Ну, по-перше, до агресії в дорослих, повноцінних, незалежних людей не доходить. Вони завжди можуть сісти і поговорити, вислухати, або змиритись зі своїм положенням, тобто поразкою, з честю розвернутись і піти. Так - поразку теж потрібно приймати з честю, бо це потужній урок, який наступного разу вам вже не доведеться проходити, або ви захочете прожити його по іншому.
Як прийняти перемогу?! Здається, що переможець одягне на себе корону і все -кінець. Але ні. Знову ж нагадую, що опонент - це ваш вчитель. Якщо у вас виник з ним конфлікт - значить ви теж десь допустились помилки. Конфлікти біполярні. В конфлікті завжди винні двоє.
Як прийняти поразку - вглибині себе ми завжди знаємо на чиєму боці істина.
Вона вища за нас, за наше Его. Побачте в опоненті те, що він відстоює. Можливо раніше ви і справді не бачили істини.
Справді, прийняти поразку деколи надзвичайно важко. Тому задумайтесь, чи насміхатимь з вашого опонента у разі його неправоти. На його місці могли б бути Ви.
І останнє - якщо вам все ж захочеться відновити війну - пам'ятайте - двічі в одну річку не ввійдеш, а істина завжди перемагає. Пам'ятайте про наслідки війни. Вони завжди приносять більше шкоди, ніж користі для обох сторін.
І перед тим як починати війну - сто раз подумайте, а краще ніколи її не починайте.
(2022)
Деколи можу і посперечатись, хоча не довго. Якщо бачу гарячу тему - бажано весь зміст і суть скоротити до основного і зупинитись.
Якось прочитала цікаву думку:
"Як тільки ми відчуваємо гнів під час суперечки, ми вже сперечаємось не за істину а за себе.
І як тільки бачите гнів опонента, можете далі не продовжувати. Ви все сказали."
Говорячи про війну, хочеться провести аналог з медициною, коли вжити привентивних методів краще, ніж лікувати хворобу та її наслідки.
А війна та агресія - це по суті психологічна хвороба в якій анамнез треба починати з самісінького початку.
Просто так жодна війна не починається. Усьому є передпочаток.
І моя позиція - шукати усіх способів, щоб до війни не доводити.
Суперечки зазвичай виникають між людьми які хотять один одного навчити. І в суперечці хтось завжди буде вчителем, а хтось учнем. Моя позиція - або зупинись вчасно і не позоритись, коли тебе вчать розумному, або спокійно виклади свою думку.
До того ж не завжди у суперечках люди мають однакові цінності, чи погляди. Тема цінностей, дуже гарно висвітлена у книзі Дебори Едель "Яма Неяма", і побудована на східній мудрості. Все ж ця мудрість - як і широковідома східна вершина - для мене неперевершена.
Кордони. "Ваші кордани закінчуються там, де починаються кордони іншої людини."
Як не перетнути кордон? А тут теж потрібно мудро вибудувати межу. Озвучити. Інакше на вашу територію хтось однозначо зазіхне. А потім ви вже нічим не доведете, що там, колись було щось ваше.
Агресія - як уникнути агресії, коли опонент дихає на вас вогнем?
Ну, по-перше, до агресії в дорослих, повноцінних, незалежних людей не доходить. Вони завжди можуть сісти і поговорити, вислухати, або змиритись зі своїм положенням, тобто поразкою, з честю розвернутись і піти. Так - поразку теж потрібно приймати з честю, бо це потужній урок, який наступного разу вам вже не доведеться проходити, або ви захочете прожити його по іншому.
Як прийняти перемогу?! Здається, що переможець одягне на себе корону і все -кінець. Але ні. Знову ж нагадую, що опонент - це ваш вчитель. Якщо у вас виник з ним конфлікт - значить ви теж десь допустились помилки. Конфлікти біполярні. В конфлікті завжди винні двоє.
Як прийняти поразку - вглибині себе ми завжди знаємо на чиєму боці істина.
Вона вища за нас, за наше Его. Побачте в опоненті те, що він відстоює. Можливо раніше ви і справді не бачили істини.
Справді, прийняти поразку деколи надзвичайно важко. Тому задумайтесь, чи насміхатимь з вашого опонента у разі його неправоти. На його місці могли б бути Ви.
І останнє - якщо вам все ж захочеться відновити війну - пам'ятайте - двічі в одну річку не ввійдеш, а істина завжди перемагає. Пам'ятайте про наслідки війни. Вони завжди приносять більше шкоди, ніж користі для обох сторін.
І перед тим як починати війну - сто раз подумайте, а краще ніколи її не починайте.
(2022)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
