Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.18
14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
2026.09.18
13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.
Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.
Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,
2026.09.18
12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно.
Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти.
Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними.
Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди.
У панібра
2026.09.18
09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе
2026.09.18
07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста,
навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ»
ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней
(задум авторки)
Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з
2026.09.18
05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.
2026.09.17
23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само
2026.09.17
21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
2026.09.17
19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.
Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.
Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
2026.09.17
19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олена Мосійчук (2018) /
Публіцистика
Як уникнути війни
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Як уникнути війни
По натурі своїй я зовсім не войовнича особа, але якщо питання торкається справедливості - я буду в перших рядах. І свою думку точно озвучу, а далі як карта ляже.
Деколи можу і посперечатись, хоча не довго. Якщо бачу гарячу тему - бажано весь зміст і суть скоротити до основного і зупинитись.
Якось прочитала цікаву думку:
"Як тільки ми відчуваємо гнів під час суперечки, ми вже сперечаємось не за істину а за себе.
І як тільки бачите гнів опонента, можете далі не продовжувати. Ви все сказали."
Говорячи про війну, хочеться провести аналог з медициною, коли вжити привентивних методів краще, ніж лікувати хворобу та її наслідки.
А війна та агресія - це по суті психологічна хвороба в якій анамнез треба починати з самісінького початку.
Просто так жодна війна не починається. Усьому є передпочаток.
І моя позиція - шукати усіх способів, щоб до війни не доводити.
Суперечки зазвичай виникають між людьми які хотять один одного навчити. І в суперечці хтось завжди буде вчителем, а хтось учнем. Моя позиція - або зупинись вчасно і не позоритись, коли тебе вчать розумному, або спокійно виклади свою думку.
До того ж не завжди у суперечках люди мають однакові цінності, чи погляди. Тема цінностей, дуже гарно висвітлена у книзі Дебори Едель "Яма Неяма", і побудована на східній мудрості. Все ж ця мудрість - як і широковідома східна вершина - для мене неперевершена.
Кордони. "Ваші кордани закінчуються там, де починаються кордони іншої людини."
Як не перетнути кордон? А тут теж потрібно мудро вибудувати межу. Озвучити. Інакше на вашу територію хтось однозначо зазіхне. А потім ви вже нічим не доведете, що там, колись було щось ваше.
Агресія - як уникнути агресії, коли опонент дихає на вас вогнем?
Ну, по-перше, до агресії в дорослих, повноцінних, незалежних людей не доходить. Вони завжди можуть сісти і поговорити, вислухати, або змиритись зі своїм положенням, тобто поразкою, з честю розвернутись і піти. Так - поразку теж потрібно приймати з честю, бо це потужній урок, який наступного разу вам вже не доведеться проходити, або ви захочете прожити його по іншому.
Як прийняти перемогу?! Здається, що переможець одягне на себе корону і все -кінець. Але ні. Знову ж нагадую, що опонент - це ваш вчитель. Якщо у вас виник з ним конфлікт - значить ви теж десь допустились помилки. Конфлікти біполярні. В конфлікті завжди винні двоє.
Як прийняти поразку - вглибині себе ми завжди знаємо на чиєму боці істина.
Вона вища за нас, за наше Его. Побачте в опоненті те, що він відстоює. Можливо раніше ви і справді не бачили істини.
Справді, прийняти поразку деколи надзвичайно важко. Тому задумайтесь, чи насміхатимь з вашого опонента у разі його неправоти. На його місці могли б бути Ви.
І останнє - якщо вам все ж захочеться відновити війну - пам'ятайте - двічі в одну річку не ввійдеш, а істина завжди перемагає. Пам'ятайте про наслідки війни. Вони завжди приносять більше шкоди, ніж користі для обох сторін.
І перед тим як починати війну - сто раз подумайте, а краще ніколи її не починайте.
(2022)
Деколи можу і посперечатись, хоча не довго. Якщо бачу гарячу тему - бажано весь зміст і суть скоротити до основного і зупинитись.
Якось прочитала цікаву думку:
"Як тільки ми відчуваємо гнів під час суперечки, ми вже сперечаємось не за істину а за себе.
І як тільки бачите гнів опонента, можете далі не продовжувати. Ви все сказали."
Говорячи про війну, хочеться провести аналог з медициною, коли вжити привентивних методів краще, ніж лікувати хворобу та її наслідки.
А війна та агресія - це по суті психологічна хвороба в якій анамнез треба починати з самісінького початку.
Просто так жодна війна не починається. Усьому є передпочаток.
І моя позиція - шукати усіх способів, щоб до війни не доводити.
Суперечки зазвичай виникають між людьми які хотять один одного навчити. І в суперечці хтось завжди буде вчителем, а хтось учнем. Моя позиція - або зупинись вчасно і не позоритись, коли тебе вчать розумному, або спокійно виклади свою думку.
До того ж не завжди у суперечках люди мають однакові цінності, чи погляди. Тема цінностей, дуже гарно висвітлена у книзі Дебори Едель "Яма Неяма", і побудована на східній мудрості. Все ж ця мудрість - як і широковідома східна вершина - для мене неперевершена.
Кордони. "Ваші кордани закінчуються там, де починаються кордони іншої людини."
Як не перетнути кордон? А тут теж потрібно мудро вибудувати межу. Озвучити. Інакше на вашу територію хтось однозначо зазіхне. А потім ви вже нічим не доведете, що там, колись було щось ваше.
Агресія - як уникнути агресії, коли опонент дихає на вас вогнем?
Ну, по-перше, до агресії в дорослих, повноцінних, незалежних людей не доходить. Вони завжди можуть сісти і поговорити, вислухати, або змиритись зі своїм положенням, тобто поразкою, з честю розвернутись і піти. Так - поразку теж потрібно приймати з честю, бо це потужній урок, який наступного разу вам вже не доведеться проходити, або ви захочете прожити його по іншому.
Як прийняти перемогу?! Здається, що переможець одягне на себе корону і все -кінець. Але ні. Знову ж нагадую, що опонент - це ваш вчитель. Якщо у вас виник з ним конфлікт - значить ви теж десь допустились помилки. Конфлікти біполярні. В конфлікті завжди винні двоє.
Як прийняти поразку - вглибині себе ми завжди знаємо на чиєму боці істина.
Вона вища за нас, за наше Его. Побачте в опоненті те, що він відстоює. Можливо раніше ви і справді не бачили істини.
Справді, прийняти поразку деколи надзвичайно важко. Тому задумайтесь, чи насміхатимь з вашого опонента у разі його неправоти. На його місці могли б бути Ви.
І останнє - якщо вам все ж захочеться відновити війну - пам'ятайте - двічі в одну річку не ввійдеш, а істина завжди перемагає. Пам'ятайте про наслідки війни. Вони завжди приносять більше шкоди, ніж користі для обох сторін.
І перед тим як починати війну - сто раз подумайте, а краще ніколи її не починайте.
(2022)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
