* * *
Ніщо так не заспокоює, як діалог з тишею.

* * *
Тим, хто любить читати тишу,
хто мовчить, хто людей не будить,
думку Божу знайти простіше…
Без людей Любов їх людить.

* * *
Якщо навіть уві сні люди не сплять,
значить слухає ніч їхню тишу.

* * *
Захочеш тиші, дзвони – помовчимо.

* * *
Раптом грім.
Усе, що зосталось од тиші, – я.
Дощі заходилися ще страшніші.
Коли розколовся мій дім,
коли поламалась земля,
все, що зосталось од тиші, – я.
Тиші в мені залишилось вдосталь…

* * *
Тиша за крик важливіша.

* * *
Тиша повітрям тонесенько дише.

* * *
А тиша живе! – колише
свої геніальні цитати.

* * *
Хто замкнувся в келії своїй,
той не просить соди чи розради,
він думками в пущі голубій
і найкращі ліки кра́де.

* * *
Без поетів наступає тиша.

* * *
Жити між звуків так важко на грішній землі.

* * *
Самотність підвладна тіні й тиші наростаючій.

* * *
Від одинокості до смерті тільки крок.
Я це читав – але це ти писала.

* * *
Є самота́, якої не збагнеш.
Вона в ту мить, коли чекаєш свята,
коли додому на́ніч не ідеш,
коли цілуєш не жону, а брата.

* * *
Один – то не два і не три.
Один – то без брата й сестри.
Один – то не сім і не сто,
а поруч усі – і ніхто.

* * *
Як сяє в одинокості свіча,
то це омана, їй повітря – спільник.
Це знає той, хто з вогником в очах,
для кого світло – не лише світильник.

* * *
Між цим і між іншим
жиє однина.
Жиє однина.
Жиє однина.
Питає Господь:
«…чом ти одна?
…Чом ти одна?
Ну, чому ж ти одна?»
Вона відпові́ла –
і очі одкрила –
і крила розкрила –
і Бога зустріла:
«У мене є Ти,
а всі інші світи
я скоро сходила…
Я хворо сходила…»

* * *
Самотність – не стукіт,
а відстань тебе́ від вікна.

* * *
Сни твої розвіються.
Сни твої забудуться.
Аж ніяк не втіляться.
Підуть і заблудяться.

* * *
Сон – необхі́дна ланка в системі самозахисту.

* * *
Сон є своєрідний стрес, шок, завдяки якому,
як я розумію, відбувається енергетичний скид
інформації, надуманого, нафантазованого.

* * *
Є сни, яким ціна – поява.
Сни ясновиді.
Під пензлем ді́йсниться уява.

* * *
Сни – як метелики.

* * *
Підкупають когось діамантові сни.

* * *
Хай кожен твій сон
обрамляється сірим папірусом ранку.

* * *
Безсоння:
Безсоння – це вибиті двері
у перебіжну ніч,
це особиста містерія
з правдою віч-на-віч.
Це мовчазні розмови
з антисвоїм єством.
Безсоння – доїння корови,
недоєної за весь сон.
Це марші думок строкатих
навколо своєї осі,
це повна демократія
тебе проти всіх-усіх…
Це днем перекрита безодня –
тому й неймовірна річ…
Ти теж результат безсоння.
Безсоння – не просто ніч…

* * *
Картини сну нагадують реальність,
якою доля нас нагородила.

* * *
Десь у середніх снах
з’являється реальність,
залежність від подій,
усе, як у житті.
Тоді лечу, як птах –
і це не аномальність –
як риба у воді,
як звір на самоті.

* * *
Уривки споминів, перетворені на клон,
манять і обманять, як звичайний сон.

* * *
Пахнуть ладаном уривки наших снів,
які вмиває ранок чорним милом.

* * *
Найкраще відбувається у снах,
чомусь лише у снах.

* * *
Бог наш по крихті з хаосу ночі
світло і світ цей створив.

* * *
Ми живемо на грані тьми і світла.

* * *
Іскра – те ж джерело, те ж тепло,
тільки недовговічне.

* * *
Коли немає свіч, стає страшною ніч.

* * *
Після вогню – земля чорна́,
а після дощу – знову трава.

* * *
Навіть у глибокому погребі скляний осколок
шукає і відбиває світло.

* * *
Як промінь попереджує зорю –
так сонце понароджує проміння.

* * *
Світло – не лише світильник.

* * *
Не шукай після сонця грозу.

* * *
Радій сонцю, яке є, а якщо його нема,
вигадай світло.

http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000023497
https://dlib.kiev.ua/items/show/829
https://mala.storinka.org/сергій-губерначук-тиша-самотність-сон-світло-вірші-цитати-роздуми-вислови.html