Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.14
19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
2026.05.14
19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
2026.05.14
19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
2026.05.14
18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
2026.05.14
18:40
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)
Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)
Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав
2026.05.14
15:11
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.
Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.
Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -
2026.05.14
14:22
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.
Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.
Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-
2026.05.14
12:40
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.
Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.
Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,
2026.05.14
12:28
я хочу слів нових
михайль семенко
я хочу слів нових
щоб ці слова
не як полова
щоб як трава
Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який
2026.05.14
11:52
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА»
Над Десною тумани, як сиве старе полотно,
Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки.
Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино,
А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий.
Над Десною розлилася ніч, гус
2026.05.14
09:55
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий
2026.05.14
08:11
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?
В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?
В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі
2026.05.14
07:38
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.
Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.
Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,
2026.05.14
07:25
Знов день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.
Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.
Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню
2026.05.14
06:54
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив
2026.05.13
19:36
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Хто перший?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хто перший?
Ракові утворення на шкірі можна ліквідовувати різними способами. По-перше, це хірургічне видалення. Якщо стадія розвитку злоякісного утворення пущена самопливом - це проблема. І дуже велика. Може не допомогти ні хеміотерапія ні опромінення.
Але вихід є. Тут головне - ціль.
Декому мій метод вельми не сподобається, оскільки , він трохи того...нетрадиційний.
Так от, у кума така зараза з'явилася, на сідниці. І росла дуже швидко.
У лікарні призначили операцію, виставили рахунок. До небес. Він трохи поплакав, а потім зателефонував мені:
- Куме, виручай, біда!
- Розказуй!
Зрозумів, що справа серйозна. І нагальна.
- - Їдь до мене в село,- кажу. - Завтра чекаю.
Розказав жінці про онкологію друга. А вона берегиня, дитя природи, ескулап від бога. Всяке лікує. Але рак - це не жарти, це грань між смертю і життям. Агресивна хвороба часто непідвладна навіть найліпшим лікарям, не те що народним цвлителям.
Довго думала дружина, супила чоло, човгала по хаті як сновида, шукаючи рецепту від лиха.
Уранці приїхав кум, трохи напідпитку і вельми сумний. Я його розумію, бо жити хочеться, а грошей немає.
- Йдемо до лісу! - вигукнула дружина і почала збирати в торбу сніданок: варені яйця, хліб, пляшку води, суліяку оковитої та ще дещо.
Кум витер полою піджака очі і глипнув на мене, питаючи:
"Шо то такоє?"
А шо? Та нішо! Якщо жінка прийняла якесь рішення - мушу коритися.
Почалапали до лісу. Зупинилися біля мурашника, заввишки з метр.
- Роздягайся,- кинула дружина кумові та полізла в торбу за потрібними причандалами.
- Знімай труси,- каже Андрієві,- і шапку також. Вони зайві. Ось презерватив, натягни на прутня, а до вух застроми ватні тампони,- і простянгула йому вищезазначені речі.
Кум, ошелешений такими рекомендаціями, не одразу виконав потрібні настанови. Воно й зрозуміло, оскільки натягнути презерватив на морквину легко, а на щось м'яке та аморфне трудно. Та ви й самі знаєте, шановні друзі.
На кумові очі жінка натягнула водолазні окуляри, густо обмазала медом хворе місце на сідниці і мовила:
- Сідай на мурашник. А для хоробрості ось, випий бормотухи.
Ми з дружиною відбігли на безпечну відстань від домівки хазяїв лісу, оскільки розлючені членистоногі поперли вусібіч вишукувати ворогів.
Кум спочатку засичав, потім завив, але так страшно, що вовкулаки, які ховалися за стовбурами дерев та спостерігали за цим лікуванням від жаху кинулися урозтіч.
Кум поривався встати, але жінка верещала:
- Терпи! Встанеш - незабаром помреш.
Чесно скажу: я би встав. Не витерпів би такої лютої екзекуції. Тут одна мурашка вкусить і я вже плачу. А тисяча? Ще й одночасно!
Від богатирського реву жолуді дощем сипалися з дубів, а хвоя з сосон, трава довкола пожовтіла від ляку, пташки змовкли.
Я увесь час то хрестився, то молився Аллаху, щось бклькотів арамейською з Тори. Згадував Гога і Магога, Ематерасу і Будду, Дажбога і Зевса, і ще когось, вже не пам'ятаю.
Коли сонце почало хилитися до горизонту жінка скомандувала;
- Чоловіче! Тягни кума сюди, бо він з мурашника сам не встане.
Натягнув на руки по презервативу і кинувся спасати родича.
Обтріпали з напівмертвого кума комах, доли допити пляшку оковитої і вдягнули. Звалив його на плече і поніс до нашої домівки на курячих ніжках.
Там, де сідниця була намазана медом, м'со було відгризене на півпальця., сама половинка стала розміром з виварку. Тай сам кум трохи лпух, нагадуючи вгодоване слоненятко. І температура, звісно, підскочила. Та це дрібниці, оскільки за тиждень чолов'яга прийшов до тями, з'явився апетит і нестримний потяг кохатися. Навіть до моєї жінки почав залицятися, паразит. Тож мусів одвезти його до столиці і ввіпхнути в обійми власної дружини
Хай її мордує ночами, доводячи до сексуальних мук, а до моєї торкатися зась. За місяць на м'якушці відросло сало, а від злоякісного утворення не лишилося й сліду.
Так що, дорогі друзі, приїздіть до нас лікуватися, процедуру ви знаєте, а про ціну домовивося. Повірте, вона набагато нижча, аніж у клініках.
Підходящий мурашник я вже знайшов. Там живуть самі кровожерні членистоногі. Згризуть зайівину хутко і якісно. То хто перший?
07.03.2023р.
-
Але вихід є. Тут головне - ціль.
Декому мій метод вельми не сподобається, оскільки , він трохи того...нетрадиційний.
Так от, у кума така зараза з'явилася, на сідниці. І росла дуже швидко.
У лікарні призначили операцію, виставили рахунок. До небес. Він трохи поплакав, а потім зателефонував мені:
- Куме, виручай, біда!
- Розказуй!
Зрозумів, що справа серйозна. І нагальна.
- - Їдь до мене в село,- кажу. - Завтра чекаю.
Розказав жінці про онкологію друга. А вона берегиня, дитя природи, ескулап від бога. Всяке лікує. Але рак - це не жарти, це грань між смертю і життям. Агресивна хвороба часто непідвладна навіть найліпшим лікарям, не те що народним цвлителям.
Довго думала дружина, супила чоло, човгала по хаті як сновида, шукаючи рецепту від лиха.
Уранці приїхав кум, трохи напідпитку і вельми сумний. Я його розумію, бо жити хочеться, а грошей немає.
- Йдемо до лісу! - вигукнула дружина і почала збирати в торбу сніданок: варені яйця, хліб, пляшку води, суліяку оковитої та ще дещо.
Кум витер полою піджака очі і глипнув на мене, питаючи:
"Шо то такоє?"
А шо? Та нішо! Якщо жінка прийняла якесь рішення - мушу коритися.
Почалапали до лісу. Зупинилися біля мурашника, заввишки з метр.
- Роздягайся,- кинула дружина кумові та полізла в торбу за потрібними причандалами.
- Знімай труси,- каже Андрієві,- і шапку також. Вони зайві. Ось презерватив, натягни на прутня, а до вух застроми ватні тампони,- і простянгула йому вищезазначені речі.
Кум, ошелешений такими рекомендаціями, не одразу виконав потрібні настанови. Воно й зрозуміло, оскільки натягнути презерватив на морквину легко, а на щось м'яке та аморфне трудно. Та ви й самі знаєте, шановні друзі.
На кумові очі жінка натягнула водолазні окуляри, густо обмазала медом хворе місце на сідниці і мовила:
- Сідай на мурашник. А для хоробрості ось, випий бормотухи.
Ми з дружиною відбігли на безпечну відстань від домівки хазяїв лісу, оскільки розлючені членистоногі поперли вусібіч вишукувати ворогів.
Кум спочатку засичав, потім завив, але так страшно, що вовкулаки, які ховалися за стовбурами дерев та спостерігали за цим лікуванням від жаху кинулися урозтіч.
Кум поривався встати, але жінка верещала:
- Терпи! Встанеш - незабаром помреш.
Чесно скажу: я би встав. Не витерпів би такої лютої екзекуції. Тут одна мурашка вкусить і я вже плачу. А тисяча? Ще й одночасно!
Від богатирського реву жолуді дощем сипалися з дубів, а хвоя з сосон, трава довкола пожовтіла від ляку, пташки змовкли.
Я увесь час то хрестився, то молився Аллаху, щось бклькотів арамейською з Тори. Згадував Гога і Магога, Ематерасу і Будду, Дажбога і Зевса, і ще когось, вже не пам'ятаю.
Коли сонце почало хилитися до горизонту жінка скомандувала;
- Чоловіче! Тягни кума сюди, бо він з мурашника сам не встане.
Натягнув на руки по презервативу і кинувся спасати родича.
Обтріпали з напівмертвого кума комах, доли допити пляшку оковитої і вдягнули. Звалив його на плече і поніс до нашої домівки на курячих ніжках.
Там, де сідниця була намазана медом, м'со було відгризене на півпальця., сама половинка стала розміром з виварку. Тай сам кум трохи лпух, нагадуючи вгодоване слоненятко. І температура, звісно, підскочила. Та це дрібниці, оскільки за тиждень чолов'яга прийшов до тями, з'явився апетит і нестримний потяг кохатися. Навіть до моєї жінки почав залицятися, паразит. Тож мусів одвезти його до столиці і ввіпхнути в обійми власної дружини
Хай її мордує ночами, доводячи до сексуальних мук, а до моєї торкатися зась. За місяць на м'якушці відросло сало, а від злоякісного утворення не лишилося й сліду.
Так що, дорогі друзі, приїздіть до нас лікуватися, процедуру ви знаєте, а про ціну домовивося. Повірте, вона набагато нижча, аніж у клініках.
Підходящий мурашник я вже знайшов. Там живуть самі кровожерні членистоногі. Згризуть зайівину хутко і якісно. То хто перший?
07.03.2023р.
-
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
