Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.26
14:16
Тут хтось зненацька видихнув: - Татари!
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп
2026.03.26
12:16
Себе ти збережеш і власні нерви,
Сховашись під байдужості вуаллю.
Та виникне тлумачення химерне -
Мовляв, тебе я більше не цікавлю.
Ні як амант, колега чи товариш,
Чи просто пересічний перехожий,
З яким і в бізнесі нічого не навариш,
Сховашись під байдужості вуаллю.
Та виникне тлумачення химерне -
Мовляв, тебе я більше не цікавлю.
Ні як амант, колега чи товариш,
Чи просто пересічний перехожий,
З яким і в бізнесі нічого не навариш,
2026.03.26
12:05
Як тяжко розуміти те,
Що час минає невблаганно.
І Фауст чи то Прометей
Не вилікують наші рани.
Ще пів години до кінця
Доби натхнення чи марноти.
Ми не пізнаємо лиця
Що час минає невблаганно.
І Фауст чи то Прометей
Не вилікують наші рани.
Ще пів години до кінця
Доби натхнення чи марноти.
Ми не пізнаємо лиця
2026.03.26
11:32
Зродилася калина як тужлива пісня
В далекій від України північній чужині,
Та, мабуть, з туги добилася до батьківщини,
Де стільки здавна сестер і посестерей її,
Що молодики співають обійнявшись
Про долю тих, хто звик лиш гратися в любов,
Та як
В далекій від України північній чужині,
Та, мабуть, з туги добилася до батьківщини,
Де стільки здавна сестер і посестерей її,
Що молодики співають обійнявшись
Про долю тих, хто звик лиш гратися в любов,
Та як
2026.03.26
08:25
Зливаєш сотні тонн потів
у океан ударів серця!
Вміщаєш тисячі життів –
в одне, яке акторським зветься!
Опісля сцени, у думках,
стоїш над світом, як лелека,
бо кожен образ твій, мов птах,
у океан ударів серця!
Вміщаєш тисячі життів –
в одне, яке акторським зветься!
Опісля сцени, у думках,
стоїш над світом, як лелека,
бо кожен образ твій, мов птах,
2026.03.26
07:05
Серед ранкової краси
Різноманітної природи
Я - блиск сріблястої роси
І плавний подув прохолоди.
Я голос чистої води
І ніжний запах конюшини
Отут, куди тебе водив
Та заціловував невпинно.
Різноманітної природи
Я - блиск сріблястої роси
І плавний подув прохолоди.
Я голос чистої води
І ніжний запах конюшини
Отут, куди тебе водив
Та заціловував невпинно.
2026.03.26
00:46
Солодке життя починалося з медового місяця, а закінчилося цукровим діабетом.
Де келих по вінця, там і море по коліна.
Той, хто ледве ворушить кінцівками, навряд чи здатний на порухи душі.
Там, де вхід безкоштовний, вихід проблемний.
Словесний
2026.03.25
20:51
Римовано буяють квіти
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!
Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!
Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!
2026.03.25
12:27
І п’є весна солодкий сік берези,
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.
Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.
Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —
2026.03.25
12:04
Так сон повільно, ніжно тане,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.
У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.
У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,
2026.03.25
05:33
Тиша стелиться в кімнаті,
Тьмяно блимає свіча, -
Присипляє співом мати
Неслухняне дитинча.
Усміхаючись щасливо,
І не змінюючи тон, -
Навіває тихим співом
На свою дитину сон.
Тьмяно блимає свіча, -
Присипляє співом мати
Неслухняне дитинча.
Усміхаючись щасливо,
І не змінюючи тон, -
Навіває тихим співом
На свою дитину сон.
2026.03.25
03:43
Незнану, невідому серцю тугу
Благий зимовий вечір переміг.
Вікно. Старий будинок. Поверх другий.
Світильник чийсь для мене - оберіг.
Віддати найсвятіше на наругу?
Забути світ фантазій чарівних?
Писав листи уявному я другу -
Благий зимовий вечір переміг.
Вікно. Старий будинок. Поверх другий.
Світильник чийсь для мене - оберіг.
Віддати найсвятіше на наругу?
Забути світ фантазій чарівних?
Писав листи уявному я другу -
2026.03.24
20:26
Як горить у небесних коморах
І освітлює звідти пітьму
Паліями розбурханий порох,
Я не знаю, навіщо й чому!
Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,
І освітлює звідти пітьму
Паліями розбурханий порох,
Я не знаю, навіщо й чому!
Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,
2026.03.24
18:05
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл
2026.03.24
15:07
о шторм іде убити
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я
герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я
герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими
2026.03.24
14:43
І
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Хто перший?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хто перший?
Ракові утворення на шкірі можна ліквідовувати різними способами. По-перше, це хірургічне видалення. Якщо стадія розвитку злоякісного утворення пущена самопливом - це проблема. І дуже велика. Може не допомогти ні хеміотерапія ні опромінення.
Але вихід є. Тут головне - ціль.
Декому мій метод вельми не сподобається, оскільки , він трохи того...нетрадиційний.
Так от, у кума така зараза з'явилася, на сідниці. І росла дуже швидко.
У лікарні призначили операцію, виставили рахунок. До небес. Він трохи поплакав, а потім зателефонував мені:
- Куме, виручай, біда!
- Розказуй!
Зрозумів, що справа серйозна. І нагальна.
- - Їдь до мене в село,- кажу. - Завтра чекаю.
Розказав жінці про онкологію друга. А вона берегиня, дитя природи, ескулап від бога. Всяке лікує. Але рак - це не жарти, це грань між смертю і життям. Агресивна хвороба часто непідвладна навіть найліпшим лікарям, не те що народним цвлителям.
Довго думала дружина, супила чоло, човгала по хаті як сновида, шукаючи рецепту від лиха.
Уранці приїхав кум, трохи напідпитку і вельми сумний. Я його розумію, бо жити хочеться, а грошей немає.
- Йдемо до лісу! - вигукнула дружина і почала збирати в торбу сніданок: варені яйця, хліб, пляшку води, суліяку оковитої та ще дещо.
Кум витер полою піджака очі і глипнув на мене, питаючи:
"Шо то такоє?"
А шо? Та нішо! Якщо жінка прийняла якесь рішення - мушу коритися.
Почалапали до лісу. Зупинилися біля мурашника, заввишки з метр.
- Роздягайся,- кинула дружина кумові та полізла в торбу за потрібними причандалами.
- Знімай труси,- каже Андрієві,- і шапку також. Вони зайві. Ось презерватив, натягни на прутня, а до вух застроми ватні тампони,- і простянгула йому вищезазначені речі.
Кум, ошелешений такими рекомендаціями, не одразу виконав потрібні настанови. Воно й зрозуміло, оскільки натягнути презерватив на морквину легко, а на щось м'яке та аморфне трудно. Та ви й самі знаєте, шановні друзі.
На кумові очі жінка натягнула водолазні окуляри, густо обмазала медом хворе місце на сідниці і мовила:
- Сідай на мурашник. А для хоробрості ось, випий бормотухи.
Ми з дружиною відбігли на безпечну відстань від домівки хазяїв лісу, оскільки розлючені членистоногі поперли вусібіч вишукувати ворогів.
Кум спочатку засичав, потім завив, але так страшно, що вовкулаки, які ховалися за стовбурами дерев та спостерігали за цим лікуванням від жаху кинулися урозтіч.
Кум поривався встати, але жінка верещала:
- Терпи! Встанеш - незабаром помреш.
Чесно скажу: я би встав. Не витерпів би такої лютої екзекуції. Тут одна мурашка вкусить і я вже плачу. А тисяча? Ще й одночасно!
Від богатирського реву жолуді дощем сипалися з дубів, а хвоя з сосон, трава довкола пожовтіла від ляку, пташки змовкли.
Я увесь час то хрестився, то молився Аллаху, щось бклькотів арамейською з Тори. Згадував Гога і Магога, Ематерасу і Будду, Дажбога і Зевса, і ще когось, вже не пам'ятаю.
Коли сонце почало хилитися до горизонту жінка скомандувала;
- Чоловіче! Тягни кума сюди, бо він з мурашника сам не встане.
Натягнув на руки по презервативу і кинувся спасати родича.
Обтріпали з напівмертвого кума комах, доли допити пляшку оковитої і вдягнули. Звалив його на плече і поніс до нашої домівки на курячих ніжках.
Там, де сідниця була намазана медом, м'со було відгризене на півпальця., сама половинка стала розміром з виварку. Тай сам кум трохи лпух, нагадуючи вгодоване слоненятко. І температура, звісно, підскочила. Та це дрібниці, оскільки за тиждень чолов'яга прийшов до тями, з'явився апетит і нестримний потяг кохатися. Навіть до моєї жінки почав залицятися, паразит. Тож мусів одвезти його до столиці і ввіпхнути в обійми власної дружини
Хай її мордує ночами, доводячи до сексуальних мук, а до моєї торкатися зась. За місяць на м'якушці відросло сало, а від злоякісного утворення не лишилося й сліду.
Так що, дорогі друзі, приїздіть до нас лікуватися, процедуру ви знаєте, а про ціну домовивося. Повірте, вона набагато нижча, аніж у клініках.
Підходящий мурашник я вже знайшов. Там живуть самі кровожерні членистоногі. Згризуть зайівину хутко і якісно. То хто перший?
07.03.2023р.
-
Але вихід є. Тут головне - ціль.
Декому мій метод вельми не сподобається, оскільки , він трохи того...нетрадиційний.
Так от, у кума така зараза з'явилася, на сідниці. І росла дуже швидко.
У лікарні призначили операцію, виставили рахунок. До небес. Він трохи поплакав, а потім зателефонував мені:
- Куме, виручай, біда!
- Розказуй!
Зрозумів, що справа серйозна. І нагальна.
- - Їдь до мене в село,- кажу. - Завтра чекаю.
Розказав жінці про онкологію друга. А вона берегиня, дитя природи, ескулап від бога. Всяке лікує. Але рак - це не жарти, це грань між смертю і життям. Агресивна хвороба часто непідвладна навіть найліпшим лікарям, не те що народним цвлителям.
Довго думала дружина, супила чоло, човгала по хаті як сновида, шукаючи рецепту від лиха.
Уранці приїхав кум, трохи напідпитку і вельми сумний. Я його розумію, бо жити хочеться, а грошей немає.
- Йдемо до лісу! - вигукнула дружина і почала збирати в торбу сніданок: варені яйця, хліб, пляшку води, суліяку оковитої та ще дещо.
Кум витер полою піджака очі і глипнув на мене, питаючи:
"Шо то такоє?"
А шо? Та нішо! Якщо жінка прийняла якесь рішення - мушу коритися.
Почалапали до лісу. Зупинилися біля мурашника, заввишки з метр.
- Роздягайся,- кинула дружина кумові та полізла в торбу за потрібними причандалами.
- Знімай труси,- каже Андрієві,- і шапку також. Вони зайві. Ось презерватив, натягни на прутня, а до вух застроми ватні тампони,- і простянгула йому вищезазначені речі.
Кум, ошелешений такими рекомендаціями, не одразу виконав потрібні настанови. Воно й зрозуміло, оскільки натягнути презерватив на морквину легко, а на щось м'яке та аморфне трудно. Та ви й самі знаєте, шановні друзі.
На кумові очі жінка натягнула водолазні окуляри, густо обмазала медом хворе місце на сідниці і мовила:
- Сідай на мурашник. А для хоробрості ось, випий бормотухи.
Ми з дружиною відбігли на безпечну відстань від домівки хазяїв лісу, оскільки розлючені членистоногі поперли вусібіч вишукувати ворогів.
Кум спочатку засичав, потім завив, але так страшно, що вовкулаки, які ховалися за стовбурами дерев та спостерігали за цим лікуванням від жаху кинулися урозтіч.
Кум поривався встати, але жінка верещала:
- Терпи! Встанеш - незабаром помреш.
Чесно скажу: я би встав. Не витерпів би такої лютої екзекуції. Тут одна мурашка вкусить і я вже плачу. А тисяча? Ще й одночасно!
Від богатирського реву жолуді дощем сипалися з дубів, а хвоя з сосон, трава довкола пожовтіла від ляку, пташки змовкли.
Я увесь час то хрестився, то молився Аллаху, щось бклькотів арамейською з Тори. Згадував Гога і Магога, Ематерасу і Будду, Дажбога і Зевса, і ще когось, вже не пам'ятаю.
Коли сонце почало хилитися до горизонту жінка скомандувала;
- Чоловіче! Тягни кума сюди, бо він з мурашника сам не встане.
Натягнув на руки по презервативу і кинувся спасати родича.
Обтріпали з напівмертвого кума комах, доли допити пляшку оковитої і вдягнули. Звалив його на плече і поніс до нашої домівки на курячих ніжках.
Там, де сідниця була намазана медом, м'со було відгризене на півпальця., сама половинка стала розміром з виварку. Тай сам кум трохи лпух, нагадуючи вгодоване слоненятко. І температура, звісно, підскочила. Та це дрібниці, оскільки за тиждень чолов'яга прийшов до тями, з'явився апетит і нестримний потяг кохатися. Навіть до моєї жінки почав залицятися, паразит. Тож мусів одвезти його до столиці і ввіпхнути в обійми власної дружини
Хай її мордує ночами, доводячи до сексуальних мук, а до моєї торкатися зась. За місяць на м'якушці відросло сало, а від злоякісного утворення не лишилося й сліду.
Так що, дорогі друзі, приїздіть до нас лікуватися, процедуру ви знаєте, а про ціну домовивося. Повірте, вона набагато нижча, аніж у клініках.
Підходящий мурашник я вже знайшов. Там живуть самі кровожерні членистоногі. Згризуть зайівину хутко і якісно. То хто перший?
07.03.2023р.
-
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
