
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.18
09:21
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА
Отже, мені виповнилося 70 років!
З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч
2025.09.18
07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
2025.09.18
01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
2025.09.17
22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
2025.09.17
18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
2025.09.17
18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
2025.09.17
17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
2025.09.17
16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
2025.09.17
11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
2025.09.17
08:56
вересня - День народження видатного українського письменника
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
2025.09.17
02:36
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
2025.09.17
00:22
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
2025.09.16
23:55
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
2025.09.16
22:19
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
2025.09.16
21:05
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других.
Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить род
2025.09.16
16:00
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
Якості людини, почуття, емоції (роздуми, цитати)
Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 119–122
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Якості людини, почуття, емоції (роздуми, цитати)
* * *
Кожному своя райдуга емоцій.
* * *
Почуття – не ремені тугі,
а у майбутнє ностальгічні злети.
* * *
Де сяє дух, там почуття – ґротеск.
* * *
Ми цінуємо наші почуття за складність.
* * *
Почуття нас загнали в казку
і тримають на прив’язі там.
* * *
Єдине, що вірно люблю – почуттів повноводу повінь.
* * *
Почуття втрачають свіжість у чорному о́саді ночі.
* * *
Лихо-лихо з розуму, лихо з почуттів.
Почуття були загрозою, я це зрозумів.
* * *
Ліниві почуття, як у жирі фігура.
* * *
Почуття не вмирають самі, їх вбивають.
* * *
Лагідь сумна, адже нас намальовано
Дивним Художником, схильним до смутку.
* * *
Оптимізм – це коли все летить до всіх чортів,
але скажено весело.
* * *
Я посаджу кукурудзяний ліс
і прививатиму до високої тростини
цілодобовий і консервативний оптимізм.
* * *
Іноді по людині і не скажеш: у неї мандраж чи кураж.
* * *
Самого себе репресія – ця проґресивна депресія.
* * *
У геометричній прогресії зростають осінні депресії.
* * *
Тебе розбавлю барвами в олії –
і розфарбую всі меланхолії.
* * *
Відданість – мов нива незрошена –
гине від зерен до спомину,
вірність – мов косовиця неукошена –
трутневі набиває оскомину.
* * *
Серце відігрію вірністю твоєю.
* * *
Рідко мудрість шукає книгу,
книга швидше до мудрості схильна.
* * *
Російська книга українсько-німецького походження…
* * *
Недоліки. Вони є в кожної людини. І в мене, і в когось іншого – у всіх.
Вчасно їх помітити, зрозуміти – ось покликання кожної людини.
А щоб це зробити, треба подивитись на себе збоку, очима інших людей.
Деякі недоліки переростають у тяжкі звички з неприємними наслідками.
Це неприпустимо. Не можна миритися з недоліками і ще більше –
дивитись на них як спостерігач. Така моя думка.
* * *
Тупість схожа на тупіт.
* * *
Є рамка – тільки вкрадено ікону.
* * *
Клопоту більше, ніж треба,
у прерозумних людей.
* * *
Твої претензії, немов цигани,
які окупували електричку.
* * *
Тілько піввідра йти у прийми хочуть.
* * *
Терпеціум мобіле – серце бійця
або лиш двигун від мого терпеця.
Урватись терпець може кожну хвилину,
наприклад, у черзі, за черству хлібину.
* * *
Де сил багато – там так терпіння мало.
* * *
Бог терпів – і Нам велів!
Тілько ж Ми не чули слів
після того до волів:
«Не терпіте ж, поготів!!!»
* * *
Постійність треба виховувати, як дитину.
* * *
Цілеспрямованість – поняття векторне.
В один бік – практика (стрілочка полетіла),
в інший – теорія (стрілочка полетіла).
* * *
Критика – вона такий годинник,
що стрілка́ми цілить цілий вік.
* * *
Зрада – розпусниця.
* * *
Заздрість… – а винен я сам у собі,
мій успіх такий неприйнятний.
* * *
По́стриг – не зачіска,
а імпровізація для голови.
* * *
Хто дощі занотовує у товстий зошит?..
* * *
Норма – з неї багато нещастя.
Кожному своя райдуга емоцій.
* * *
Почуття – не ремені тугі,
а у майбутнє ностальгічні злети.
* * *
Де сяє дух, там почуття – ґротеск.
* * *
Ми цінуємо наші почуття за складність.
* * *
Почуття нас загнали в казку
і тримають на прив’язі там.
* * *
Єдине, що вірно люблю – почуттів повноводу повінь.
* * *
Почуття втрачають свіжість у чорному о́саді ночі.
* * *
Лихо-лихо з розуму, лихо з почуттів.
Почуття були загрозою, я це зрозумів.
* * *
Ліниві почуття, як у жирі фігура.
* * *
Почуття не вмирають самі, їх вбивають.
* * *
Лагідь сумна, адже нас намальовано
Дивним Художником, схильним до смутку.
* * *
Оптимізм – це коли все летить до всіх чортів,
але скажено весело.
* * *
Я посаджу кукурудзяний ліс
і прививатиму до високої тростини
цілодобовий і консервативний оптимізм.
* * *
Іноді по людині і не скажеш: у неї мандраж чи кураж.
* * *
Самого себе репресія – ця проґресивна депресія.
* * *
У геометричній прогресії зростають осінні депресії.
* * *
Тебе розбавлю барвами в олії –
і розфарбую всі меланхолії.
* * *
Відданість – мов нива незрошена –
гине від зерен до спомину,
вірність – мов косовиця неукошена –
трутневі набиває оскомину.
* * *
Серце відігрію вірністю твоєю.
* * *
Рідко мудрість шукає книгу,
книга швидше до мудрості схильна.
* * *
Російська книга українсько-німецького походження…
* * *
Недоліки. Вони є в кожної людини. І в мене, і в когось іншого – у всіх.
Вчасно їх помітити, зрозуміти – ось покликання кожної людини.
А щоб це зробити, треба подивитись на себе збоку, очима інших людей.
Деякі недоліки переростають у тяжкі звички з неприємними наслідками.
Це неприпустимо. Не можна миритися з недоліками і ще більше –
дивитись на них як спостерігач. Така моя думка.
* * *
Тупість схожа на тупіт.
* * *
Є рамка – тільки вкрадено ікону.
* * *
Клопоту більше, ніж треба,
у прерозумних людей.
* * *
Твої претензії, немов цигани,
які окупували електричку.
* * *
Тілько піввідра йти у прийми хочуть.
* * *
Терпеціум мобіле – серце бійця
або лиш двигун від мого терпеця.
Урватись терпець може кожну хвилину,
наприклад, у черзі, за черству хлібину.
* * *
Де сил багато – там так терпіння мало.
* * *
Бог терпів – і Нам велів!
Тілько ж Ми не чули слів
після того до волів:
«Не терпіте ж, поготів!!!»
* * *
Постійність треба виховувати, як дитину.
* * *
Цілеспрямованість – поняття векторне.
В один бік – практика (стрілочка полетіла),
в інший – теорія (стрілочка полетіла).
* * *
Критика – вона такий годинник,
що стрілка́ми цілить цілий вік.
* * *
Зрада – розпусниця.
* * *
Заздрість… – а винен я сам у собі,
мій успіх такий неприйнятний.
* * *
По́стриг – не зачіска,
а імпровізація для голови.
* * *
Хто дощі занотовує у товстий зошит?..
* * *
Норма – з неї багато нещастя.
https://dlib.kiev.ua/items/show/829
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000023497
https://mala.storinka.org/сергій-губерначук-якості-людини-почуття-емоції-цитати-вірші.html
Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 119–122
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію