Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.27
07:08
у неміч кануть сни
і сяєво на сході
розвидніється ніч
понад полями дим
нездалі та цупкі
народжені до вроди
слова усе не ті
але усе ж ходім
і сяєво на сході
розвидніється ніч
понад полями дим
нездалі та цупкі
народжені до вроди
слова усе не ті
але усе ж ходім
2026.03.27
06:45
Казковий світ дитячого життя,
Мов потічок весняний, нетривалий,
Безрадісно пішов у небуття,
В душі зродивши паросток печалі.
Майнув, як сон, найщасливіший час
Розливів сміху і всього хотіння, -
Він, наче день, у сутінках погас,
Щоби уяву тішити
Мов потічок весняний, нетривалий,
Безрадісно пішов у небуття,
В душі зродивши паросток печалі.
Майнув, як сон, найщасливіший час
Розливів сміху і всього хотіння, -
Він, наче день, у сутінках погас,
Щоби уяву тішити
2026.03.27
03:35
Знову до минулого йду в гості,
Фантастичні створюю картини.
Березень. Сьогодні двадцять шосте.
Я тебе вітаю, мила Зіно!
Пам'ятаєш Харків, потім Київ?
Я не їхав! Я летів на крилах!
Невимовний сум сьогодні криє
Фантастичні створюю картини.
Березень. Сьогодні двадцять шосте.
Я тебе вітаю, мила Зіно!
Пам'ятаєш Харків, потім Київ?
Я не їхав! Я летів на крилах!
Невимовний сум сьогодні криє
2026.03.26
21:41
Це море лупасить хвилями,
дме вітром і студить пусткою.
Хтось міряє море милями,
хтось міряє лиш відпусткою.
Ти ж міряєш море мріями,
що стануть колись реальними,
з чіткими часами й мірами,
дме вітром і студить пусткою.
Хтось міряє море милями,
хтось міряє лиш відпусткою.
Ти ж міряєш море мріями,
що стануть колись реальними,
з чіткими часами й мірами,
2026.03.26
21:15
Там немає біди, і колись не було,
ще душа не вродилася болем,
лиш безмежжя старого совине крило
блискавиця серпом гострим голить.
У отавах незайманих звуки Орфей
розсипає, а я підбираю.
Гнучі башти дерев серед тихих алей
ще душа не вродилася болем,
лиш безмежжя старого совине крило
блискавиця серпом гострим голить.
У отавах незайманих звуки Орфей
розсипає, а я підбираю.
Гнучі башти дерев серед тихих алей
2026.03.26
17:11
Випльовуючи вірш новий
В чекаючий на нього Всесвіт,
Створімо справжній буревій,
Що всі теорії закреслить!
Навіщо правила дурні
У творчій голові тримати?
Тут будуть оплески гучні,
В чекаючий на нього Всесвіт,
Створімо справжній буревій,
Що всі теорії закреслить!
Навіщо правила дурні
У творчій голові тримати?
Тут будуть оплески гучні,
2026.03.26
16:48
Соломон Фогельсон (1910-1994)
Вночі перед боєм
сиджу під вербою,
дивлюсь на дорогу – український шлях...
Й стає пред очима
все те незгасиме,
за що ми б’ємось у жорстоких боях.
Вночі перед боєм
сиджу під вербою,
дивлюсь на дорогу – український шлях...
Й стає пред очима
все те незгасиме,
за що ми б’ємось у жорстоких боях.
2026.03.26
16:26
Сині проліски снива
Мальовані на білому полотні Едему
(У тому саду теж буває весна –
Буває, буяє, п’янить ароматом),
Адам ще не вдягнув
Сирітську сорочку безхатька
І бідний, наче заброда,
Мандрує пустелями
Мальовані на білому полотні Едему
(У тому саду теж буває весна –
Буває, буяє, п’янить ароматом),
Адам ще не вдягнув
Сирітську сорочку безхатька
І бідний, наче заброда,
Мандрує пустелями
2026.03.26
15:01
шкандибає вперед за звичкою скоцюрблено роззираючись на місцевість понад свої крихітні окуляри · звіть його хомою чи сявою чи валєрою байдуже · зима завертається сніги пливуть дехто вже ходить без шапки · незнайомі тітки бабки матусі дідусі під пікселем і
2026.03.26
14:16
Тут хтось зненацька видихнув: - Татари!
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп
2026.03.26
12:16
Себе ти бережеш і власні нерви,
Сховашись під байдужості вуаллю.
І виникло тлумачення химерне,
Неначе я тебе вже не цікавлю.
Ні як амант і навіть не товариш,
Чи просто випадковий перехожий,
З яким ніде нічого не навариш,
Сховашись під байдужості вуаллю.
І виникло тлумачення химерне,
Неначе я тебе вже не цікавлю.
Ні як амант і навіть не товариш,
Чи просто випадковий перехожий,
З яким ніде нічого не навариш,
2026.03.26
12:05
Як тяжко розуміти те,
Що час минає невблаганно.
І Фауст чи то Прометей
Не вилікують наші рани.
Ще пів години до кінця
Доби натхнення чи марноти.
Ми не пізнаємо лиця
Що час минає невблаганно.
І Фауст чи то Прометей
Не вилікують наші рани.
Ще пів години до кінця
Доби натхнення чи марноти.
Ми не пізнаємо лиця
2026.03.26
11:32
Зродилася калина як тужлива пісня
В далекій від України північній чужині,
Та, мабуть, з туги добилася до батьківщини,
Де стільки здавна сестер і посестерей її,
Що молодики співають обійнявшись
Про долю тих, хто звик лиш гратися в любов,
Та як
В далекій від України північній чужині,
Та, мабуть, з туги добилася до батьківщини,
Де стільки здавна сестер і посестерей її,
Що молодики співають обійнявшись
Про долю тих, хто звик лиш гратися в любов,
Та як
2026.03.26
08:25
Зливаєш сотні тонн потів
у океан ударів серця!
Вміщаєш тисячі життів –
в одне, яке акторським зветься!
Опісля сцени, у думках,
стоїш над світом, як лелека,
бо кожен образ твій, мов птах,
у океан ударів серця!
Вміщаєш тисячі життів –
в одне, яке акторським зветься!
Опісля сцени, у думках,
стоїш над світом, як лелека,
бо кожен образ твій, мов птах,
2026.03.26
07:05
Серед ранкової краси
Різноманітної природи
Я - блиск сріблястої роси
І плавний подув прохолоди.
Я голос чистої води
І ніжний запах конюшини
Отут, куди тебе водив
Та заціловував невпинно.
Різноманітної природи
Я - блиск сріблястої роси
І плавний подув прохолоди.
Я голос чистої води
І ніжний запах конюшини
Отут, куди тебе водив
Та заціловував невпинно.
2026.03.26
00:46
Солодке життя починалося з медового місяця, а закінчилося цукровим діабетом.
Де келих по вінця, там і море по коліна.
Той, хто ледве ворушить кінцівками, навряд чи здатний на порухи душі.
Там, де вхід безкоштовний, вихід проблемний.
Словесний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
Якості людини, почуття, емоції (роздуми, цитати)
Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 119–122
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Якості людини, почуття, емоції (роздуми, цитати)
* * *
Кожному своя райдуга емоцій.
* * *
Почуття – не ремені тугі,
а у майбутнє ностальгічні злети.
* * *
Де сяє дух, там почуття – ґротеск.
* * *
Ми цінуємо наші почуття за складність.
* * *
Почуття нас загнали в казку
і тримають на прив’язі там.
* * *
Єдине, що вірно люблю – почуттів повноводу повінь.
* * *
Почуття втрачають свіжість у чорному о́саді ночі.
* * *
Лихо-лихо з розуму, лихо з почуттів.
Почуття були загрозою, я це зрозумів.
* * *
Ліниві почуття, як у жирі фігура.
* * *
Почуття не вмирають самі, їх вбивають.
* * *
Лагідь сумна, адже нас намальовано
Дивним Художником, схильним до смутку.
* * *
Оптимізм – це коли все летить до всіх чортів,
але скажено весело.
* * *
Я посаджу кукурудзяний ліс
і прививатиму до високої тростини
цілодобовий і консервативний оптимізм.
* * *
Іноді по людині і не скажеш: у неї мандраж чи кураж.
* * *
Самого себе репресія – ця проґресивна депресія.
* * *
У геометричній прогресії зростають осінні депресії.
* * *
Тебе розбавлю барвами в олії –
і розфарбую всі меланхолії.
* * *
Відданість – мов нива незрошена –
гине від зерен до спомину,
вірність – мов косовиця неукошена –
трутневі набиває оскомину.
* * *
Серце відігрію вірністю твоєю.
* * *
Рідко мудрість шукає книгу,
книга швидше до мудрості схильна.
* * *
Російська книга українсько-німецького походження…
* * *
Недоліки. Вони є в кожної людини. І в мене, і в когось іншого – у всіх.
Вчасно їх помітити, зрозуміти – ось покликання кожної людини.
А щоб це зробити, треба подивитись на себе збоку, очима інших людей.
Деякі недоліки переростають у тяжкі звички з неприємними наслідками.
Це неприпустимо. Не можна миритися з недоліками і ще більше –
дивитись на них як спостерігач. Така моя думка.
* * *
Тупість схожа на тупіт.
* * *
Є рамка – тільки вкрадено ікону.
* * *
Клопоту більше, ніж треба,
у прерозумних людей.
* * *
Твої претензії, немов цигани,
які окупували електричку.
* * *
Тілько піввідра йти у прийми хочуть.
* * *
Терпеціум мобіле – серце бійця
або лиш двигун від мого терпеця.
Урватись терпець може кожну хвилину,
наприклад, у черзі, за черству хлібину.
* * *
Де сил багато – там так терпіння мало.
* * *
Бог терпів – і Нам велів!
Тілько ж Ми не чули слів
після того до волів:
«Не терпіте ж, поготів!!!»
* * *
Постійність треба виховувати, як дитину.
* * *
Цілеспрямованість – поняття векторне.
В один бік – практика (стрілочка полетіла),
в інший – теорія (стрілочка полетіла).
* * *
Критика – вона такий годинник,
що стрілка́ми цілить цілий вік.
* * *
Зрада – розпусниця.
* * *
Заздрість… – а винен я сам у собі,
мій успіх такий неприйнятний.
* * *
По́стриг – не зачіска,
а імпровізація для голови.
* * *
Хто дощі занотовує у товстий зошит?..
* * *
Норма – з неї багато нещастя.
Кожному своя райдуга емоцій.
* * *
Почуття – не ремені тугі,
а у майбутнє ностальгічні злети.
* * *
Де сяє дух, там почуття – ґротеск.
* * *
Ми цінуємо наші почуття за складність.
* * *
Почуття нас загнали в казку
і тримають на прив’язі там.
* * *
Єдине, що вірно люблю – почуттів повноводу повінь.
* * *
Почуття втрачають свіжість у чорному о́саді ночі.
* * *
Лихо-лихо з розуму, лихо з почуттів.
Почуття були загрозою, я це зрозумів.
* * *
Ліниві почуття, як у жирі фігура.
* * *
Почуття не вмирають самі, їх вбивають.
* * *
Лагідь сумна, адже нас намальовано
Дивним Художником, схильним до смутку.
* * *
Оптимізм – це коли все летить до всіх чортів,
але скажено весело.
* * *
Я посаджу кукурудзяний ліс
і прививатиму до високої тростини
цілодобовий і консервативний оптимізм.
* * *
Іноді по людині і не скажеш: у неї мандраж чи кураж.
* * *
Самого себе репресія – ця проґресивна депресія.
* * *
У геометричній прогресії зростають осінні депресії.
* * *
Тебе розбавлю барвами в олії –
і розфарбую всі меланхолії.
* * *
Відданість – мов нива незрошена –
гине від зерен до спомину,
вірність – мов косовиця неукошена –
трутневі набиває оскомину.
* * *
Серце відігрію вірністю твоєю.
* * *
Рідко мудрість шукає книгу,
книга швидше до мудрості схильна.
* * *
Російська книга українсько-німецького походження…
* * *
Недоліки. Вони є в кожної людини. І в мене, і в когось іншого – у всіх.
Вчасно їх помітити, зрозуміти – ось покликання кожної людини.
А щоб це зробити, треба подивитись на себе збоку, очима інших людей.
Деякі недоліки переростають у тяжкі звички з неприємними наслідками.
Це неприпустимо. Не можна миритися з недоліками і ще більше –
дивитись на них як спостерігач. Така моя думка.
* * *
Тупість схожа на тупіт.
* * *
Є рамка – тільки вкрадено ікону.
* * *
Клопоту більше, ніж треба,
у прерозумних людей.
* * *
Твої претензії, немов цигани,
які окупували електричку.
* * *
Тілько піввідра йти у прийми хочуть.
* * *
Терпеціум мобіле – серце бійця
або лиш двигун від мого терпеця.
Урватись терпець може кожну хвилину,
наприклад, у черзі, за черству хлібину.
* * *
Де сил багато – там так терпіння мало.
* * *
Бог терпів – і Нам велів!
Тілько ж Ми не чули слів
після того до волів:
«Не терпіте ж, поготів!!!»
* * *
Постійність треба виховувати, як дитину.
* * *
Цілеспрямованість – поняття векторне.
В один бік – практика (стрілочка полетіла),
в інший – теорія (стрілочка полетіла).
* * *
Критика – вона такий годинник,
що стрілка́ми цілить цілий вік.
* * *
Зрада – розпусниця.
* * *
Заздрість… – а винен я сам у собі,
мій успіх такий неприйнятний.
* * *
По́стриг – не зачіска,
а імпровізація для голови.
* * *
Хто дощі занотовує у товстий зошит?..
* * *
Норма – з неї багато нещастя.
https://dlib.kiev.ua/items/show/829
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000023497
https://mala.storinka.org/сергій-губерначук-якості-людини-почуття-емоції-цитати-вірші.html
Контекст : «Розсипане золото літер», стор. 119–122
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
