ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.10.18 11:54
Там, де очi закритi вiд свiту,
Замурованi всi почуття,
Я iз сонцем могла говорити,
Як маленьке, наївне дитя.

Нiч i день зупинилися в часi,
На годиннику стрiлка стоїть.
Бились хмари i свiтло в екстазi,

Ігор Шоха
2026.10.18 10:38
Всі пишуть, аж буває лячно
від перебору слів без ком
та інших очевидних норм...
не думаю, що мова вдячна
грамотіям за цей прийом.
Мабуть, гадають герострати,
що тільки так, а не інак
запобігають плагіату

В Горова Леся
2026.10.18 10:33
Із літа в ще одну незнану осінь
Так сторожко, що забиває дух,
Ступаю крок. Іще один. Іду
Із відчуттям: оголена і боса
Душею, та із легкістю підношусь
Над переляком, що осів у фосі.
Знайду у втаємниченім сліду
Дорогу до старого віадука.

Віктор Кучерук
2026.10.18 06:08
Печальна ніжність днів осінніх,
Кришталь повітря, синь без меж, -
І листопади жовтопінні,
І пурпурові бурі теж.
Повсюди - тиша і чекання,
І перших приморозків дим, -
І самота безперестанна,
І зігрівання від ходи.

Володимир Бойко
2026.10.18 01:30
Ті, що бралися збагатити людство, найперше збагачувалися самі. Термін «братство» дискредитував каїн, термін «братскій народ» - путін. Брехнею світ пройдеш... І хочеться повторити. Дебіл не розрізняє, де біле, де чорне. Державні службовці мают

хома дідим
2026.10.17 23:41
осінь що у неквапному свому процесі
між сецесією і каскадом процесій
прибирає за літом
мотлох його коштовний
і не проти яких фотосесій
все це звісне поетам
до їхньої честі
вечори розмальовані крайоном

Вячеслав Руденко
2026.10.17 17:31
Це повітря на диво крихке, місяць посмішку шкірить.
Ох ви ж, пташки небесні, над баштами давніх Моголів,
Де Іона живе і у долю від Бога не вірить
Поміж хмар незлічених в полоні людських забобонів.

Пил на стінах млинів — шлях зерна в неприхований лан

Борис Костиря
2026.10.17 13:54
Спокійне кохання у зрілому віці
Тече, як ріка повноводна і тиха,
Без вибухів і катаклізмів сторіччя,
Ховаючи у позапросторі лихо.

Спокійне кохання прийнятне людині
Таке, як є. Не потрібні прикраси.
Пливуть, як човни, тихоплинні години

Віктор Кучерук
2026.10.17 06:43
Мерехтіли зорі в небі,
Тиша танула в пітьмі, -
Я збирався йти без тебе
Навстріч збудженій зимі.
Та лише подався з хати,
Як спинився за дверми,
Бо почав тепло втрачати
Задалеко до зими.

хома дідим
2026.10.16 23:45
на правах інтермедії
побути поетом
побути красивою осінню
побути жовтнем
курити якусь целюлозу
майже тирсу якусь
але ж
перечитуючи епістолярії

С М
2026.10.16 23:06
чи ти прокидався із чуттями
щось помінялося явно
розірвано циклічне часосприйняття

цей демонічний безлад ухопив тебе
цей демонічний безлад ухопив тебе

не крапає сльоза, хай забринить

Іван Потьомкін
2026.10.16 22:35
Люблю, як, весела, розбуджуєш гомін довкіль
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.

А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п

Світлана Пирогова
2026.10.16 20:23
Малює осінь філігранно:
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.

Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -

Мирон Шагало
2026.10.16 19:44
Тихо жоржиною
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.

Ігор Терен
2026.10.16 15:09
Життя запрошує до школи
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.

ІІ

Борис Костиря
2026.10.16 13:35
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.

Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Інше

 Приголомшує гул
Приголомшує гул -
горобці розгулялись галявою.
Горобинові грона
горять на горгошах левад,
тут горгонії цвіт
ще горенить, гойдає загравою.
Глянь, горище небес -
розгафровані гребні невлад.

В горлі гріється гам -
у душі відгуніє сторицею.
Гравілатова сухість
горопахове листя краде.
Чи вдихати "курли",
чи в долонях томитись синицею,
чи у гуглі чекати,
коли горицвіт розцвіте.

20 Листопада 2007

*"горéнити" -нить, недок., рідко. Віддавати гірким,
бути гірким.
*"гравілáт" -у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина родини
розових із багатоголовим кореневищем червонуватого
кольору.
*"горопáха" - -и, ч. і ж., розм. Людина, яка постійно живе
в горі, біді; бідолаха.
"гýгля" -і, ж., зах. Біла свита.




Найвища оцінка Ганна Осадко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-20 22:31:06
Переглядів сторінки твору 4712
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.977 / 5.38  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 4.853 / 5.25  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-20 23:13:09 ]
Цікавий вірш... глибокий...А ви щось давно до мене мна сторінолчку не проиходили..Я стараюсь...а Ви не оцінюєте...прикро...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-20 23:21:57 ]
Дякую Вікторіє,
Не сумуйте - я перейдусь оком по Вашим здобуткам soon. Коли не оцінюю - то це не значить, що не читаю :)
Старайтесь неодмінно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-20 23:29:50 ]
Ги-ги-ги, ги-ги-ги...
А сміятись не хочеться. Не все вдалося витримати.
Наприклад, горобинові грона, горгоші левад, гребні, дреться, відгуніє, томитись...
От, не знаю, як з горгонією бути? У нас її називають гордінією. Як на мене дуже гарна українська назва для жоржини.
Цвітуть гордінії у вересні в Понорі,
Буяють айстри й хризантеми запашні,
Над осокорами такі високі зорі
І кожна з них підморгує мені.
Щось п.Юрію, все більше бачу роблених віршів. Що сталося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-20 23:52:19 ]
А от мені сподобалося:) Прецікавий експеримент!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 00:14:29 ]
Дякую п.Валентине, Ганусе :)
Це дійсно експеримент - озвучення
"гулу"...
Воно гуде - і аура навколо вірша
"гудюча" :)))
А "ГОРГОНІЯ, -ї, ж., діал. Жоржина."
це ви вірно зауважили.
Очевидно, що у різних реґіонах ця квітка
звучить по-різному.
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 06:17:01 ]
Дякую, тепер знаю про горгонію і гордінію, бо слово жоржина мені не подобалася. А деякі інші слова ( див. зауваження Валентина), напевно, теж діалектні? Аура дійсно гуде. Але не помітила, як і чому від горобців все перейшло до журавлів і синиць. Зате в кінці крізь "експеримент" щемно загуділа ваша душа, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 10:29:42 ]
Юрцю, а от гугл Ви точно втулили, як шурупа у мармеляду :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 12:45:51 ]
Попри всі плюси таких інтелектуальних дискурсів, важко здобути красу рядка. Але необхідно, Юр. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-11-21 14:11:38 ]
А мені - в кайф!
Мені у цеї "загази чогтової" (я маю наувазі все що пише Лазірко і ...) в кайф!
Тільки одне "смущає". Таке враження що кожну нову річ він у мене "стирив". Все наче я так хотів, пробував, міг... Але не сказав. Може тому і подобається...
Тай не сказав би я що він сильно роблений...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-21 14:54:20 ]
Привіт усім :)
Юрчику Лазірко (уточнюю), у тебе ще немає рубрики "Абетка" ? Цей віршик якраз би туди вписався на букву "Г" чи "Ґ" (котру?) - і унизу віршика подати розшифрування невідомих для усіх слів ))))
Я, звісно, здогадуюся, але ж можу і помилятися, що воно таке? Оте "горенить" ? )))
"тут горгонії цвіт
горенить та гойдає загравою."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 16:05:53 ]
Югку гагкавий, ат треба не лінуватися і писати, поки ніхто з глибин колективного несвідомого твої рядки не стирив :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 16:30:22 ]
Гггггггггм,
Цікавий резонанс.
Усім ВАМ - велике спасибі!
Звичайно є важко віднайти красу рядка, коли все "гуде" :(
У цім творі я поставив собі за мету саме приобразити "г".
Звичайно - я не майстер... Пошук продовжується.
Зараз додам до вірша пояснення деяких слів.
Юльцьо - то не та "гУгля", що Ти думаєш ;)
З темплом,
ггггггггЛЛЛЛЛЛЛЮЮЮк :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-21 16:31:47 ]
Цікавезна штука, Юрцю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 16:45:57 ]
Дякую Варцю,
Додав більше "гулу":
"В горлі гріється гам" :))