героїзм – річ випадкова, цілком випадкова, і не обирає собі кращих, гарніших, сильніших, хоробріших, доречніших.
героїзм – як хвороба, що звалюється тобі на плечі, і з нею можна лише одужати або померти.

ще вчора я б тричі подумала чи прийняти пропозицію колеги підвезти додому, бо ж світ жорстокий, а люди тварини,
а сьогодні в мене ночують вже тиждень троє чужих чоловіків незнайомих і малий хлопчина.

ще вчора я був аж ніяк не готовий вмирати, бо ж кохана, мама, родина, і фак! – крута робота, а сьогодні не вагаючись кидаюсь під кулі, бо можу врятувати оте дівча, що не плаче, а розглядає знаки на літаках у небі, й на вертольотах.

ще вчора у свої сімдесят, я не хотіла їхати з дочкою на екскурсію: я надто стара і повільна для таких фізичних напружень й емоційних стресів,
а сьогодні хапаю золоті сережки, документи і підтюпцем на евакуаційний потяг, хто зна, мо, опинюся в Лондоні чи Нью-Джерсі.

ще вчора мені було шість і єдине чого я справді хотів – п'ятий айфон або на біду приставку, хоч знаю, що люблю тата й маму, і треба просити в бога для всіх здоров'я,
а сьогодні мені раптом однієї миті стало десять, бо я познайомився з величезною нелюдською ненавистю і чужою до мене великою любов'ю.

ще вчора я не знало: чи хлопчик я, чи дівчинка, навіть не знало чи живу я, але мій день народження чомусь вважався святом,
а сьогодні моя стать вже не має жодного значення, бо рідні кажуть, що на небі з'явилося ще одне янголятко.

героїзм – річ випадкова, цілком випадкова, і не обирає собі кращих, гарніших, сильніших, хоробріших, доречніших.
героїзм – як хвороба, що звалюється тобі на плечі, і з нею можна лише одужати або померти.




21.11.2022