ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 “БЕЛЫЕ НАЧИНАЮТ И ВЫИГРЫВАЮТ”

“Расы различаются по чисто внешним признакам,
которые можно определить анатомически.
Какую-то роль в биологическом процессе видообразования они, видимо, играют, но в отношении того, как людям при этом жить и как устраиваться, как работать, как процветать и как погибать, расовые характеристики значения не имеют”.
Лев Н. Гумилев “Конец и вновь начало“


– Кто-кто? – переспросил я, так как просто не мог поверить тому, что услышал в ответ на вопрос: “Кто же твой герой?”
– Да, Бин Ладен.
– Но почему именно он, а не..?
– А не Лумумбы, Манделы... А потому, что не они, а он унизил саму Америку...
– Но кому это нужно ?
Он посмотрел на меня своими большими карими глазищами, медленно закрыл книгу об африканских лидерах, с которой собственно и начался наш разговор, шумно втянул воздух в широкие ноздри:
– Вам, белым, никогда этого не понять.
И он закатил мне целую лекцию об ограблении Африканского континента белыми, о сотнях тысяч угнанных в рабство...
Признаюсь, с прочитанной в отрочестве “Хижины дяди Тома” я питаю какую-то жалость к черной расе. В Киеве, помнится, к нам почти что как старший сын наведывался студент из Эфиопии, старавшийся выучить украинский язык. Я не стал рассказывать об этом своему собеседнику, так как понимал, что при всем этом в тайниках души каждого белого притаился если не расист, то по крайней мере кто-то, смотрящий по-господски на носителей другого цвета кожи. Прежде всего черного. Это можно скрывать. С этим можно и нужно бороться. Но от этого никуда не денешься.
И в связи с этим мне вспомнился рассказ моего самого любимого ученика школы-интерната в Иерусалиме о первых его шагах на земле Израиля:
– Когда я вышел из самолета и впервые в жизни увидел столько белых, я попросту испугался и спрятался за спину отца...
Прошли годы, а этот неосознанный, сказать бы нутряной, страх перед белым человеком так и не прошел у Моше. Не раз и не два приходилось мне самому одергивать его одноклассников, просто из детской жестокости называвших неказистого Моше унизительным словом “куши”, то есть – “черный”.
– Отслужу армию, окончу университет и возвращусь в свою Эфиопию, – признался он, показывая мне аттестат зрелости с отличием.
А вот совсем недавний случай.
Два раза в неделю я работаю во вторую смену. Где-то в восемь вечера заступает на вахту многолетний охранник нашего огромного здания. Хоть он и темнокожий, но не из Эфиопии, как большинство представителей этой расы, а из Эритреи. Чтобы легче было переносить тяготы ночной работы, я обучил его игре в стоклеточные шашки. Как ребенок, потешался Барух моему патенту, так как вместо обычных шашек я использовал крышечки от бутылок. Белого и красного цветов. На свои проигрыши мой соперник реагировал одним и тем же: не везет. Увидев как-то, что я решаю шашечную задачу, Барух решил и сам попробовать. Я разложил перед ним несколько листиков, объяснил условия.
– Но почему только белые начинают и выигрывают? – не то удивился, не то возмутился этот немолодой уже человек.
И хоть я нашел несколько задач, где белые проигрывали, Барух и в дальнейшем повторял тот же самый вопрос. Правда, всякий раз, когда начинали играть, выбирал белый цвет.
Но возвратимся к прерванному разговору со студентом.
– Послушай, – сказал я, выслушав его довольно веские доводы. – Все это дела давно минувших дней. Ведь Африка вот уже столько десятилетий обрела независимость. Управляется своими лидерами. А, как и прежде, – бедна...
– Но вы же, белые, ограбили нас и закабалили новыми, уже цивилизованными договорами.
– И единственный выход ты видишь в унижении Америки? Той самой Америки, куда, кажется, готова бы перебраться вся твоя Африка?
Мой оппонент молчал.
Как и многие в современном мире, не обязательно другого цвета кожи, он, по-видимому, крепко вбил себе в голову, что все беды – от величия Америки.
– А не кажется ли тебе, что Африка страдает от того, что намеревается идти вперед с повернутой назад головой?
– Это как же?
– А так, что она больше живет прошлым, нежели будущим. Прошлыми обидами на своих поработителей, с которых требует компенсацию.
– Считаешь, несправедливо?
– Ни в коем случае. Но на что идет эта компенсация, называемая помощью?
Я не сомневался, что он знал, но все же решил напомнить:
– На вооружение, чтобы решать прошлые племенные разборки. На обогащение правящих клик... Но оставим всю Африку. Эфиопия-то твоя, кажется, никогда не была порабощена. А с другой стороны, что она тебе сейчас, когда ты в Израиле?
И тут я, как это порой бывает в шашках, сам попал в ловушку, приготовленную для соперника. Расплата последовала мгновенно:
– А то же, что для тебя Украина. Ведь и ты наверняка думаешь о ней, болеешь ее бедами?..
Его риторический вопрос был типично шашечной концовкой, когда в кажущейся безнадежной позиции вдруг находится выход – под бой даются почти все, кроме, конечно, хотя бы одной шашки, которая и приносит победу. Неважно – белым или черным фигурам.
Студент не стал дожидаться моего ответа, посмотрел на часы и, видимо, вспомнив, что опаздывает куда-то, тут же попрощался.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-06-05 19:31:07
Переглядів сторінки твору 485
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.047 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.239 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.10 22:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Теді Ем (Л.П./Л.П.) [ 2023-06-06 08:59:03 ]
Шановний пане Іване, чи не будете Ви ласкаві розкрити ідею вашого оповідання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2023-06-06 21:35:36 ]
Не задумувавсь я над ідеєю, шановна пані Теді, а хотів відтворити проблему. Хтозна чи здійсниму: насамперед ми всі Божі створіння.