ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.09 06:00
Безликий день без місяця й числа, -
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за

Артур Курдіновський
2026.04.09 03:50
Холодний квітень розриває душу.
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!

Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби

хома дідим
2026.04.08 19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі

Артур Курдіновський
2026.04.08 17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)

ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?

Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес

Костянтин Ватульов
2026.04.08 16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.

Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич

Віктор Кучерук
2026.04.08 08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.

Артур Курдіновський
2026.04.08 06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.

Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,

Світлана Пирогова
2026.04.07 22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе

хома дідим
2026.04.07 20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом

Пиріжкарня Асорті
2026.04.07 20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким

04.26

Борис Костиря
2026.04.07 19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати

Ігор Шоха
2026.04.07 18:59
                    І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця

Роксолана Вірлан
2026.04.07 18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.

Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест

Костянтин Ватульов
2026.04.07 18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.

Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 “БЕЛЫЕ НАЧИНАЮТ И ВЫИГРЫВАЮТ”

“Расы различаются по чисто внешним признакам,
которые можно определить анатомически.
Какую-то роль в биологическом процессе видообразования они, видимо, играют, но в отношении того, как людям при этом жить и как устраиваться, как работать, как процветать и как погибать, расовые характеристики значения не имеют”.
Лев Н. Гумилев “Конец и вновь начало“


– Кто-кто? – переспросил я, так как просто не мог поверить тому, что услышал в ответ на вопрос: “Кто же твой герой?”
– Да, Бин Ладен.
– Но почему именно он, а не..?
– А не Лумумбы, Манделы... А потому, что не они, а он унизил саму Америку...
– Но кому это нужно ?
Он посмотрел на меня своими большими карими глазищами, медленно закрыл книгу об африканских лидерах, с которой собственно и начался наш разговор, шумно втянул воздух в широкие ноздри:
– Вам, белым, никогда этого не понять.
И он закатил мне целую лекцию об ограблении Африканского континента белыми, о сотнях тысяч угнанных в рабство...
Признаюсь, с прочитанной в отрочестве “Хижины дяди Тома” я питаю какую-то жалость к черной расе. В Киеве, помнится, к нам почти что как старший сын наведывался студент из Эфиопии, старавшийся выучить украинский язык. Я не стал рассказывать об этом своему собеседнику, так как понимал, что при всем этом в тайниках души каждого белого притаился если не расист, то по крайней мере кто-то, смотрящий по-господски на носителей другого цвета кожи. Прежде всего черного. Это можно скрывать. С этим можно и нужно бороться. Но от этого никуда не денешься.
И в связи с этим мне вспомнился рассказ моего самого любимого ученика школы-интерната в Иерусалиме о первых его шагах на земле Израиля:
– Когда я вышел из самолета и впервые в жизни увидел столько белых, я попросту испугался и спрятался за спину отца...
Прошли годы, а этот неосознанный, сказать бы нутряной, страх перед белым человеком так и не прошел у Моше. Не раз и не два приходилось мне самому одергивать его одноклассников, просто из детской жестокости называвших неказистого Моше унизительным словом “куши”, то есть – “черный”.
– Отслужу армию, окончу университет и возвращусь в свою Эфиопию, – признался он, показывая мне аттестат зрелости с отличием.
А вот совсем недавний случай.
Два раза в неделю я работаю во вторую смену. Где-то в восемь вечера заступает на вахту многолетний охранник нашего огромного здания. Хоть он и темнокожий, но не из Эфиопии, как большинство представителей этой расы, а из Эритреи. Чтобы легче было переносить тяготы ночной работы, я обучил его игре в стоклеточные шашки. Как ребенок, потешался Барух моему патенту, так как вместо обычных шашек я использовал крышечки от бутылок. Белого и красного цветов. На свои проигрыши мой соперник реагировал одним и тем же: не везет. Увидев как-то, что я решаю шашечную задачу, Барух решил и сам попробовать. Я разложил перед ним несколько листиков, объяснил условия.
– Но почему только белые начинают и выигрывают? – не то удивился, не то возмутился этот немолодой уже человек.
И хоть я нашел несколько задач, где белые проигрывали, Барух и в дальнейшем повторял тот же самый вопрос. Правда, всякий раз, когда начинали играть, выбирал белый цвет.
Но возвратимся к прерванному разговору со студентом.
– Послушай, – сказал я, выслушав его довольно веские доводы. – Все это дела давно минувших дней. Ведь Африка вот уже столько десятилетий обрела независимость. Управляется своими лидерами. А, как и прежде, – бедна...
– Но вы же, белые, ограбили нас и закабалили новыми, уже цивилизованными договорами.
– И единственный выход ты видишь в унижении Америки? Той самой Америки, куда, кажется, готова бы перебраться вся твоя Африка?
Мой оппонент молчал.
Как и многие в современном мире, не обязательно другого цвета кожи, он, по-видимому, крепко вбил себе в голову, что все беды – от величия Америки.
– А не кажется ли тебе, что Африка страдает от того, что намеревается идти вперед с повернутой назад головой?
– Это как же?
– А так, что она больше живет прошлым, нежели будущим. Прошлыми обидами на своих поработителей, с которых требует компенсацию.
– Считаешь, несправедливо?
– Ни в коем случае. Но на что идет эта компенсация, называемая помощью?
Я не сомневался, что он знал, но все же решил напомнить:
– На вооружение, чтобы решать прошлые племенные разборки. На обогащение правящих клик... Но оставим всю Африку. Эфиопия-то твоя, кажется, никогда не была порабощена. А с другой стороны, что она тебе сейчас, когда ты в Израиле?
И тут я, как это порой бывает в шашках, сам попал в ловушку, приготовленную для соперника. Расплата последовала мгновенно:
– А то же, что для тебя Украина. Ведь и ты наверняка думаешь о ней, болеешь ее бедами?..
Его риторический вопрос был типично шашечной концовкой, когда в кажущейся безнадежной позиции вдруг находится выход – под бой даются почти все, кроме, конечно, хотя бы одной шашки, которая и приносит победу. Неважно – белым или черным фигурам.
Студент не стал дожидаться моего ответа, посмотрел на часы и, видимо, вспомнив, что опаздывает куда-то, тут же попрощался.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-06-05 19:31:07
Переглядів сторінки твору 477
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.047 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.239 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.08 21:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Теді Ем (Л.П./Л.П.) [ 2023-06-06 08:59:03 ]
Шановний пане Іване, чи не будете Ви ласкаві розкрити ідею вашого оповідання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2023-06-06 21:35:36 ]
Не задумувавсь я над ідеєю, шановна пані Теді, а хотів відтворити проблему. Хтозна чи здійсниму: насамперед ми всі Божі створіння.