Зустрівши кохання один раз - не забудеш його ніколи

Канів Денис

Зустрів я дівчину у сні.
Ту , що подібна до хвилі моря , що заспокоювала душу,
Про неї слів бридких не скажуть.
Говорить , що знайомі ми давно , проте я не пам'ятаю.
Все розказувала, як їй добре було з нами.
Голос був її , неначе теплий літній вітер , що проходив крізь волосся.
Та вже час прийшов , і зникла вона серед натовпу людей - пішла до горизонту, уже й не видно навіть плями.
Так хотілося знов її зустріти , хоч ім'я спитати.
А вона неначе дим , швидко зникла без останку.
І лиш в пам'яті моїй пам'ятаю її голос та щосекунди забуваю все пов'язане із нею.
В голові лиш прірва з болю , суму і думок ,
Нічого вже не пам'ятаю , не згадати голос твій , ні слів , що сказала ти мені.
Вже зорі в небі засвітились. Сонце сіло вже давно , а я все ще думаю про тебе , не хочу я ні їсти , ні воду пити , лиш побачити тебе я хочу , та все дарма.
І лиш сподіваюся на те , що знову зустрінемося ми разом у сні , що вигадав я сам.
14.05.2023