Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.14
11:25
Анатолій Матвійчук
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
2026.06.14
11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
2026.06.14
09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
2026.06.14
07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
2026.06.14
07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
2026.06.14
06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
2026.06.13
21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
2026.06.13
20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
2026.06.01
2026.05.31
2026.05.14
2026.05.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олена Лоза (1970) /
Вірші
Вірші про овочі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вірші про овочі
Огірки
Як старі, морські вовки,
Говорили огірки:
-З'їли торбу солі,
Плавали...в розсолі.
Хрумкотять - із бочки -
Ладні огірочки.
Перці
Стрілись у відерці
Відчайдухи-перці...
Звідти й досі чути крик
Перців, гострих на язик.
Дині
Розляглися в огудинні
Запашні, солодкі дині.
- Нам засмага до лиця, -
Кажуть дині кавунцям.
Тільки носики і вушка
Прикривають капелюшком.
На баштан
Шелестить пшеничний лан.
Хто куди, ми - на баштан.
З неба сонечко пече,
Аж по бороді тече!
Уродили щедро нині
Ароматні, жовті дині
І смугасті кавуни.
Налітайте, ласуни!
Капуста
Зелена капуста
Відмила до хрусту
Голівку й листочки,
Наділа сорочку,
Ошатну хустинку,
Спідничку різьблЕну.
- Дивіться на мене,
Яка я зелена!
Всміхнулась хмаринка
І вітер подмухав:
- Охайна дитинка!
Яка чепуруха!
Крiп
Дощ кропив пахучий кріп,
Кріп на дощику окріп.
Рясно-рясно крапав дощ!
Смачно пахне з кропом борщ.
Хміль і джміль
(майже скоромовка)
Хміль зелений крутить вус,
Джміль гримить, мов землетрус.
Залетів у джбан порожній,
Що висів на огорожі.
Гуркотить у джбані джміль,
Шелестить вусатий хміль.
Там, де скошена трава,
В'ється стежка польова,
Сита соняху медові,
Пахнуть квіти гарбузові.
А рясної дрібноти,
Можна слинкою стекти!
Наче в сонячній печі
Випікають калачі.
Як старі, морські вовки,
Говорили огірки:
-З'їли торбу солі,
Плавали...в розсолі.
Хрумкотять - із бочки -
Ладні огірочки.
Перці
Стрілись у відерці
Відчайдухи-перці...
Звідти й досі чути крик
Перців, гострих на язик.
Дині
Розляглися в огудинні
Запашні, солодкі дині.
- Нам засмага до лиця, -
Кажуть дині кавунцям.
Тільки носики і вушка
Прикривають капелюшком.
На баштан
Шелестить пшеничний лан.
Хто куди, ми - на баштан.
З неба сонечко пече,
Аж по бороді тече!
Уродили щедро нині
Ароматні, жовті дині
І смугасті кавуни.
Налітайте, ласуни!
Капуста
Зелена капуста
Відмила до хрусту
Голівку й листочки,
Наділа сорочку,
Ошатну хустинку,
Спідничку різьблЕну.
- Дивіться на мене,
Яка я зелена!
Всміхнулась хмаринка
І вітер подмухав:
- Охайна дитинка!
Яка чепуруха!
Крiп
Дощ кропив пахучий кріп,
Кріп на дощику окріп.
Рясно-рясно крапав дощ!
Смачно пахне з кропом борщ.
Хміль і джміль
(майже скоромовка)
Хміль зелений крутить вус,
Джміль гримить, мов землетрус.
Залетів у джбан порожній,
Що висів на огорожі.
Гуркотить у джбані джміль,
Шелестить вусатий хміль.
Там, де скошена трава,
В'ється стежка польова,
Сита соняху медові,
Пахнуть квіти гарбузові.
А рясної дрібноти,
Можна слинкою стекти!
Наче в сонячній печі
Випікають калачі.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
