ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Янка Яковенко / Вірші

 материнське
У мене груди, повні молока,
Сосок рожевий щедро стікає білим,
І радості й жалі вбирає усім тілом
Моє мале продовження в віках.

Стіка душа у душу молоком,
Вростають мої мрії в оченята,
І мріється, що я не просто мати,
Я Україна, з вічності соском.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Варвара Черезова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-04 17:25:27
Переглядів сторінки твору 16172
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.988 / 5.13  (4.728 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 4.997 / 5.25  (4.487 / 5.1)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2009.11.27 14:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 20:36:31 ]
Яно, якщо ви про карамельки з лайна, то це нетльонка пана Валентина Бендюга, тож йому і претензії.

Це прислв’я, ВБ, я знаю, хоча і не український філолог. Але ж ми тут не про вас, а про Поезію, про доречність або недолугість... А ви все про своє, про наболіле...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-03 20:41:40 ]
Я мала на увазі саме те, що мала і нічого більше, повірте. Дуже не люблю недомовок або двозначностей.
Я просто наголошую, що це оте "чвіркання" і іжє с німі, прималює загальний художній і естетичний рівень вірша. Ці моменти дисонують, от і все.
Та я вже казала, що не претендую на звання "рупору істини". Бодай поки мене в нього не висвятять офіційно і при свідках;)
А загалом, думка автора - закон.
Тож, моє шанування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-03 20:45:35 ]
Та ні, шановна пані, я саме про поезію й кажу: вірш, як анекдот, бо коли його доводиться пояснювати, то на те може бути дві причини, про які я й нагадав. А ваша реакція на це нагадування якась, вибачте, істерична. Спростуйте сказане мною, а не чіпляйте інші теми, які поезії не стосуються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 20:53:46 ]
Я не знаю, може це професійний прийом проскупівських журналістів такий: все перекручувати, але ви ним оволоділи майстерно! Щодо вірша, авторка і сам погодилася, що вираз про вростання мрій в оченята є недолугим. Більше того, вона це бачила і раніше. Тому, шановний, спростувала ваш закид Яна Яковенко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-03 21:18:11 ]
Ну, шановна пані, ви вже й на проскурівських журналістів тінь кинули і звинуватили їх у перекручуванні чогось там. Під таким натиском професійних філологів (хоча й не українських) будь-хто може засумніватися у доцільності того чи іншого слова чи образу.
Стіка душа у душу молоком,
Вростають мої мрії в оченята,
Чи може мамина душа перетікати молоком у душу немовляти? Кажу, що може. А чи можуть передаватися мамині мрії через погляд цьому ж немовляті? Кажу, що можуть. Коли ви цього не розумієте, то це ж не вина автора, а ваша біда. Гадаю, що тим, хто годував свою дитину чи хоча б доброзичливо спостерігав за цим годуванням, вірш сподобається. Як казав Тарас
У нашім Раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Зичу вам спізнати ту райську насолоду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-03 21:23:44 ]
Спізнилися ви, шановний, бажати. Я вже все це відчула, на відміну від вас... Ще раз повторюю: МОВА ЙДЕ НЕ ПРО ОБРАЗ ЯК ТАКИЙ, А ПРО НЕДОЛУГІСТЬ ЙОГО ВТІЛЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СЛОВА.
Все, ви мене втомили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-03 21:26:27 ]
Все то й все. Бувайте, але не так часто згадуйте мене, бо мені щось часто й безпричинно ікається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-03 21:28:06 ]
Валентине, дякую за підтримку!