ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о

Артур Курдіновський
2026.05.03 13:26
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.

Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...

Іван Потьомкін
2026.05.03 13:01
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу

Охмуд Песецький
2026.05.03 11:10
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
в оточенні плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згор

Кока Черкаський
2026.05.03 10:42
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.

Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,

С М
2026.05.03 10:31
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да

Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей

Володимир Мацуцький
2026.05.03 09:50
звернення поета України
до суспільства планети Земля)

Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче білолиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ

Юрій Гундарів
2026.05.03 09:43
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…

Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,

Тетяна Левицька
2026.05.03 08:49
Ти там, де обіцяє Бог блаженство,
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.

Віктор Кучерук
2026.05.03 07:12
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.

Кока Черкаський
2026.05.02 23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!

хома дідим
2026.05.02 20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний

Юрій Лазірко
2026.05.02 16:50
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук

Артур Курдіновський
2026.05.02 15:48
Каравул! Знову цей поет Куриловський помирає у своєму вірші! Скільки можна це терпіти? А можливо, цього разу і справді помре? Якщо так, то я вже написав рекомендацію до Вищого Суду, після якої цей вторинний поет НАВРЯД ЧИ потрапить до Раю! Я вважаю, що та

Вячеслав Руденко
2026.05.02 15:36
Явдохи де?...
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,

Тетяна Левицька
2026.05.02 14:23
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Янка Яковенко / Вірші

 Колегам педагогам
По саму душу рукава закотимо,
Бо наша суть одна - садить і поливать.
І горнеться рілля ось цими жовторотими
Надіями і мріями у тисячі малят.

Минуть-злетять роки - і вродить наша нива,
І тисячі сердець розсіються по світу,
Із гордістю напишемо в своїм останнім звіті:
"О Боже, як життя ми прожили красиво!"




Найвища оцінка Василь Шляхтич 5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Ящук 4 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-02 15:34:23
Переглядів сторінки твору 4326
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.429 / 4.5  (4.728 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.487 / 5.1)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.11.27 14:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ящук (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-02 17:51:57 ]
Бо наша суть одна - садить...
То ніби гімн суддів, а не вчительські перверзії


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-02 18:19:07 ]
Володимир Ящук:
у кожного свій життєвий досвід.
у мене батьки хлібороби, тож садила я з дитинства цибулю та картоплю. а тепер саджаю українські слова в душі і голови малих яничар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-02 19:23:33 ]
Хороша справа, Янко, Бог вам у поміч! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-02 19:51:03 ]
Пані Янко,
дуже Вас прошу навчіть діток чого там можете навчити (читати-писати-на-калькуляторі-рахувати) тільки не виховуйте їх. Бо як згадаю ту радянську школу, то так рука до дробовика і тягнеться! :-) наскільки мені відомо "українська школа" не далеко відкотилася від тих стандартів, про які ще вікопомний Свидницький писав "і будуть то не ученики, а мученики, і будуть то не учителі, а мучителі".
Хай щастить Вам і Вашим учням!!!
Щиро і беззлобно,
Інґвар.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-02 20:41:21 ]
Інґвар Олафсон:
у мене дит садок, і завдання: гратися з дітьми так, щоб любов до рідної мови зберігалася все життя.
і ніяка школа не могла її витравити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-02 21:44:38 ]
Янко,
спати спокійно, судячи з фото, Ви любите дітей, а діти Вас. Дай Вам Бог здоров'я та наснаги і хай українська школа завдасть Вашим вихованцям найменшої шкоди :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-02 22:51:33 ]
Дай Боже, щоб сталося по Вашій думці.Діти, це квіти.Їх треба вчити, що і як любити.Щойно тоді будуть профіти.Вірш сподобався. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-03 12:18:37 ]
Янко, якщо у Вас дитсадок - чи не поміняли б Ви назву вірша на "Колегам-вихователям"? У мене, наприклад, "педагог" асоціюється насамперед із загальноосвітньою школою, а отже - з багатьма негативними речами: непротидією, а нерідко й ініціюванням "дідівщини" у класному колективі, хабарництвом, байдужістю до інтересів учнів...

А Ваш вірш видався мені щирим і сонячним. Тільки от назва - вибачте, що повторююсь!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Янка Яковенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-15 15:00:50 ]
вірш писався на прохання начальства, а не від душевного зворушення. Можливо це помітно.