Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Гундарів (1955) /
Проза
Казки для дорослих. Літера А
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Казки для дорослих. Літера А
Письменник Н. у своєму затишному кабінеті з видом на озеро, що мальовничо виблискувало крізь старі розлогі дерева, повільно проклацав на клавішах комп‘ютера магічне слово «Кінець» і задоволено допив рештки вже зовсім холодної кави. Отже, було закінчено вже другий роман - «А потім кохання повернулося - 2». Це було продовження його першого твору, який приніс йому успіх, можна сказати, відкрив нову еру в житті…
Здається, ще тільки вчора вони з дружиною-однокурсницею бігали по різних редакціях у пошуках хліба насущного, підміняючи одне одного біля коляски. А тепер син - зовсім дорослий, програміст, працює за кордоном. Дружина вже виконує обов‘язки головного режисера на телебаченні. Він ще спить, а його половинку, яка ледь встигла випити зелений чай і стрімко написати на серветці: «каша на плиті цілую», вже забирає на роботу сріблястий «рено». Коли ж вона підвечір, а інколи й вночі, повертається з цього клятого телебачення, то завжди кидає на льоту «Мене немає!» і прожогом мчить до ванної кімнати, одного разу навіть й заснула там…
А він… А він тривалий, надто тривалий, час, як то кажуть, пас задніх - працював редактором в одному маленькому видавництві, що чудом зберіглося після цілого каскаду скорочень, з такою суто символічною зарплатою, яку йому ледве вистачало на проїзд і вегетаріанські обіди в обшарпаному буфеті.
Якось взимку він, повертаючись з роботи, підсковзнувся і зламав ногу. Довелося майже півроку пролежати, а трохи згодом просидіти вдома. Ось тоді він і почав писати… роман. Йшлося про подружжя, що весь час сварилося, розлучалося, знову мирилося, знову розлучалося…
Дружина показала дискету комусь з колег… Все швидко закрутилося! Роман «А потім кохання повернулося» спочатку видали невеличким накладом. І знову дружина діяла активно - роздала свіжі примірники потрібним людям. Книгу незабаром перевидали… І почалося! Його половинка одразу влаштувала читацьку прес-конференцію на рідному телебаченні. Коли він з‘явився у студії - хоч ще й з паличкою, але стрункий, з легкою рудою борідкою і у шийній хустці, зав‘язаній люблячими руками його найближчої людини, аудиторія просто розридалася оплесками…
Тепер із видавництвом було покінчено - раз і назавжди! Він почав отримувати дивовижні для нього гроші - за інтерв‘ю, за лекції, за перевидання…
Н. звично сидів за робочим столом, вкотре милуючись озером, що наповнювало його кабінет блакитним сяйвом і вологою прохолодою.
Він відкрив титульну сторінку нового роману і завмер - замість слів «А потім кохання повернулося - 2» екран висвічував одну літеру «А»…
Раптом він буквально спиною відчув присутність в кабінеті ще когось. Н. обережно повернувся на кріслі й побачив білявого хлопчика років семи у білій куртці з капюшоном, що скромно сидів на стільці, схрестивши ніжки у білих кросівках.
-Та не бійся ти так, - посміхнувся хлопчик. - Я тут трохи підправив твій текст і назву скоротив. Ти сам вслухайся: «А потім кохання повернулося» - це ж водевіль якийсь! «А» - і все! Саме з А все починається, недарма кажуть: від Адама…
-Так у мене ж це серіал, - почав виправдовуватися Н., - читачі чекають на продовження, а тут… А взагалі - хто ти такий?!
-Я теж починаюсь на літеру А. Я - Ангел…
-Ангел? - майже скрикнув Н. - Та які ангели можуть бути у двадцять першому столітті?
-Бачиш, - щиро засміявся хлопчик, - сам же визнаєш, що ангели раніше були. Так чому зараз їх не може бути? Скажімо, я - Ангел управління прози головного управління творчості…
-Господи, - всюди бюрократія! - зітхнув Н.
-Вибач, не бюрократія, а налагоджена система впорядкування творчих процесів!
Хлопчик схопився зі стільця і почав швидко, ніби літаючи, рухатися, своєю незвичною пластикою чимось нагадуючи Майкла Джексона. В емоційному запалі він перекинув чашку, і кава пролилася прямо на килим.
-Так, досить вже, - роздратовано заволав Н., - іди геть звідси! Всю квартиру перевернув!..
Ангел якось одразу зніяковів і тихенько промовив:
-Не ображайся на мене! Кожен виконує свою роботу: я - свою, ти - свою. Але дуже прошу тебе: нічого не виправляй у тексті. Просто перечитай і публікуй!
Хлопчик підійшов до стіни й прямо на очах Н. розтанув у ній…
Роман не мав успіху. М‘яко кажучи, він просто провалився. Дружина була страшенно розчарована. Вранці він вже не знаходив не лише записки «каша на плиті цілую», а й самої каші…
Після однієї з тепер поодиноких зустрічей із читачами до нього підійшла літня пані з романом «А потім кохання повернулося» у руках і прошепотіла йому на вухо:
-Підпішіть мені ваш перший роман. Але більше нічого не пишіть - ні «А», ні «Б»…
«Сам знаю, стара дурепо», - подумав він і розмашисто вивів фломастером свій підпис на титульній сторінці, лагідно посміхаючись…
Минуло кілька років. Переглядаючи електронну пошту, він помітив повідомлення англійською мовою. Текст був нескладний для нього, і він швидко його прочитав: «Шановний містере Н.! Нобелівський комітет висуває Ваш роман «А» на здобуття…» Він не зміг дочитати текст до кінця - заважали чи то сльози, чи то сяюче озеро, що сліпило очі…
Автор: Юрій Гундарєв
2023 рік
Здається, ще тільки вчора вони з дружиною-однокурсницею бігали по різних редакціях у пошуках хліба насущного, підміняючи одне одного біля коляски. А тепер син - зовсім дорослий, програміст, працює за кордоном. Дружина вже виконує обов‘язки головного режисера на телебаченні. Він ще спить, а його половинку, яка ледь встигла випити зелений чай і стрімко написати на серветці: «каша на плиті цілую», вже забирає на роботу сріблястий «рено». Коли ж вона підвечір, а інколи й вночі, повертається з цього клятого телебачення, то завжди кидає на льоту «Мене немає!» і прожогом мчить до ванної кімнати, одного разу навіть й заснула там…
А він… А він тривалий, надто тривалий, час, як то кажуть, пас задніх - працював редактором в одному маленькому видавництві, що чудом зберіглося після цілого каскаду скорочень, з такою суто символічною зарплатою, яку йому ледве вистачало на проїзд і вегетаріанські обіди в обшарпаному буфеті.
Якось взимку він, повертаючись з роботи, підсковзнувся і зламав ногу. Довелося майже півроку пролежати, а трохи згодом просидіти вдома. Ось тоді він і почав писати… роман. Йшлося про подружжя, що весь час сварилося, розлучалося, знову мирилося, знову розлучалося…
Дружина показала дискету комусь з колег… Все швидко закрутилося! Роман «А потім кохання повернулося» спочатку видали невеличким накладом. І знову дружина діяла активно - роздала свіжі примірники потрібним людям. Книгу незабаром перевидали… І почалося! Його половинка одразу влаштувала читацьку прес-конференцію на рідному телебаченні. Коли він з‘явився у студії - хоч ще й з паличкою, але стрункий, з легкою рудою борідкою і у шийній хустці, зав‘язаній люблячими руками його найближчої людини, аудиторія просто розридалася оплесками…
Тепер із видавництвом було покінчено - раз і назавжди! Він почав отримувати дивовижні для нього гроші - за інтерв‘ю, за лекції, за перевидання…
Н. звично сидів за робочим столом, вкотре милуючись озером, що наповнювало його кабінет блакитним сяйвом і вологою прохолодою.
Він відкрив титульну сторінку нового роману і завмер - замість слів «А потім кохання повернулося - 2» екран висвічував одну літеру «А»…
Раптом він буквально спиною відчув присутність в кабінеті ще когось. Н. обережно повернувся на кріслі й побачив білявого хлопчика років семи у білій куртці з капюшоном, що скромно сидів на стільці, схрестивши ніжки у білих кросівках.
-Та не бійся ти так, - посміхнувся хлопчик. - Я тут трохи підправив твій текст і назву скоротив. Ти сам вслухайся: «А потім кохання повернулося» - це ж водевіль якийсь! «А» - і все! Саме з А все починається, недарма кажуть: від Адама…
-Так у мене ж це серіал, - почав виправдовуватися Н., - читачі чекають на продовження, а тут… А взагалі - хто ти такий?!
-Я теж починаюсь на літеру А. Я - Ангел…
-Ангел? - майже скрикнув Н. - Та які ангели можуть бути у двадцять першому столітті?
-Бачиш, - щиро засміявся хлопчик, - сам же визнаєш, що ангели раніше були. Так чому зараз їх не може бути? Скажімо, я - Ангел управління прози головного управління творчості…
-Господи, - всюди бюрократія! - зітхнув Н.
-Вибач, не бюрократія, а налагоджена система впорядкування творчих процесів!
Хлопчик схопився зі стільця і почав швидко, ніби літаючи, рухатися, своєю незвичною пластикою чимось нагадуючи Майкла Джексона. В емоційному запалі він перекинув чашку, і кава пролилася прямо на килим.
-Так, досить вже, - роздратовано заволав Н., - іди геть звідси! Всю квартиру перевернув!..
Ангел якось одразу зніяковів і тихенько промовив:
-Не ображайся на мене! Кожен виконує свою роботу: я - свою, ти - свою. Але дуже прошу тебе: нічого не виправляй у тексті. Просто перечитай і публікуй!
Хлопчик підійшов до стіни й прямо на очах Н. розтанув у ній…
Роман не мав успіху. М‘яко кажучи, він просто провалився. Дружина була страшенно розчарована. Вранці він вже не знаходив не лише записки «каша на плиті цілую», а й самої каші…
Після однієї з тепер поодиноких зустрічей із читачами до нього підійшла літня пані з романом «А потім кохання повернулося» у руках і прошепотіла йому на вухо:
-Підпішіть мені ваш перший роман. Але більше нічого не пишіть - ні «А», ні «Б»…
«Сам знаю, стара дурепо», - подумав він і розмашисто вивів фломастером свій підпис на титульній сторінці, лагідно посміхаючись…
Минуло кілька років. Переглядаючи електронну пошту, він помітив повідомлення англійською мовою. Текст був нескладний для нього, і він швидко його прочитав: «Шановний містере Н.! Нобелівський комітет висуває Ваш роман «А» на здобуття…» Він не зміг дочитати текст до кінця - заважали чи то сльози, чи то сяюче озеро, що сліпило очі…
Автор: Юрій Гундарєв
2023 рік
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
