ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нінель Новікова
2024.02.26 15:18
ЙОСИП БРОДСЬКИЙ
Переклад із рос. мови
Нінель Новікова

І ВІЧНИЙ БІЙ…

І вічний бій.
Нам спокій тільки сниться.

Ольга Олеандра
2024.02.26 10:51
Вручає доля квіти. Із вогню.
Вогняні квіти на весь обшир неба.
І хочеться відмовитись – не треба!!!
Але дарунки долі – то святе.

Палає всесвіт. Вогненний букет
заповнює і смажить поле зору.
Розпалює супротив чи покору –

Юрій Гундарєв
2024.02.26 10:32
Сніг, ніби срібне рядно.
Один. Самота.
Біле, як ватман, вікно.
Один. Саме ти.

Весь світ замело…
Навіщо ж сюди прийшов?
Щоби нести тепло.

Володимир Каразуб
2024.02.26 09:56
А справа в тім,
Що я і не приховував
Ні власний подив, ні холодних слів,
Ні пристрасті, що сходилась з іронією,
Ні те, що світ – один великий міф
З його бажанням діяти, як бачиш
Настільки хутко, щоб ніхто не зміг
Затямити його поточні риси,

Світлана Пирогова
2024.02.26 09:20
Зима. Глінтвейн. Скляні квадратики вікна.
Сплітає лютий макроме морозне.
Бузку засохлому наснилася весна,
Неначе хтось несе його з-за рогу,

А поки в фоліанті - пил і духота.
Хоч заглядає часом хуртовина,
Розлук далеких в'ється стигла глухота.

Леся Горова
2024.02.26 08:50
Всю ніч у вікно несподіваний дощ побивався.
Так гулко й настирно, що сон мій наляканий втік.
Здіймалися хвилями згадки, спліталися станси.
Було щось забуте, тремтливо-хвилююче в тім.

Як в деку кленову, бажаючу звук відродити,
Вдаряли краплини у скл

Микола Соболь
2024.02.26 06:42
Мовчить знесилена Вітчизна.
Знекровлений тече Дніпро.
Хто справить по загиблих тризну?
Якщо не ми, то вже ніхто.
Відмиють руки московити,
коли стече з багнетів кров
і стануть вчити нас любити,
і, що нацисти – полк «Азов».

Віктор Кучерук
2024.02.26 05:28
А навколо – ні сміху, ні крику,
Ні овацій, ні лаянь нема, -
Мов істоти глухі й без’язикі
Навмання поглядають сліпма.
Мов попереду зводяться тіні
Від нестерпно скрипучих стільців, –
Збайдужіло нове покоління
До творінь усіляких митців.

Олексій Могиленко
2024.02.25 20:35
Десять років чекаємо миру,
Але чуємо страшне:війна.
Ми в полоні новин із етеру
А в полоні хтось знову вмирав.
Щохвилини сивіють дружин
Сивину чорна хустка схова...
Не вернути вже брата чи сина,
Тата в діток забрала війна.

Микола Дудар
2024.02.25 20:05
Не смітять нотами… Лікують ними
В семи поборнім колі від недуг.
Є інколи й свої для цього рими
І кілька сот хвилиних вірних слуг…
А що вже там казати про ефектність,
Коли все оживає навкруги!?
Хоча й усі ми в цьому світі смертні,
Я б краще, як на

Євген Федчук
2024.02.25 16:32
Вертались чумаки в погожий день із Криму.
Воли повільно йшли, вози важкі тягли.
Розімлілі чумаки не поганяли ними.
Знайомий добре шлях, вже в котрий раз ішли.
Вже недалеко їм лишалося й додому.
Ідуть понад Дніпром, вже й Хортицю видать.
Спинилися на

Іван Потьомкін
2024.02.25 14:19
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Світлана Пирогова
2024.02.25 14:11
Не вщухають пташині арії,
Вже літає пух тополиний.
Мабуть, пише весна нам сценарій,
Бо душею до тебе лину.

Світить сонце бурштином в зіниці,
Вабить травня квітучий дотик.
Ти сердечна моя таємниця,

Іван Низовий
2024.02.25 12:55
Сірооке моє дивенятко.
Хочеш,
Я розкажу тобі,
Чому
Я назвав тебе іменем Леся?

На Поліссі,
В дрімучому лісі,

Леся Горова
2024.02.25 09:26
Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука
чи пісня й думка кволі?
Ви чули, раз я завела
жалі та голосіння, –
то ж була буря весняна,
а не сльота осіння.

Володимир Бойко
2024.02.25 08:54
Краще незадоволений геній, ніж задоволений ідіот. Російськими цінностями вимощена дорога до пекла. Колись противника обкладали матом, нині – компроматом. Вираз «Можем повторить» - відлуння московитських запойних традицій. Диванні стратеги укр
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Меланія Дереза
2024.02.08

Апостол Відчаю
2023.12.25

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Гундарєв (1955) / Проза

 Казки для дорослих-1. А
Письменник Н. у своєму затишному кабінеті з видом на озеро, що мальовничо виблискувало крізь старі розлогі дерева, повільно проклацав на клавішах комп‘ютера магічне слово «Кінець» і задоволено допив рештки вже зовсім холодної кави. Отже, було закінчено вже другий роман - «А потім кохання повернулося - 2». Це було продовження його першого твору, який приніс йому успіх, можна сказати, відкрив нову еру в житті…
Здається, ще тільки вчора вони з дружиною-однокурсницею бігали по різних редакціях у пошуках хліба насущного, підміняючи одне одного біля коляски. А тепер син - зовсім дорослий, програміст, працює за кордоном. Дружина вже виконує обов‘язки головного режисера на телебаченні. Він ще спить, а його половинку, яка ледь встигла випити зелений чай і стрімко написати на серветці: «каша на плиті цілую», вже забирає на роботу сріблястий «рено». Коли ж вона підвечір, а інколи й вночі, повертається з цього клятого телебачення, то завжди кидає на льоту «Мене немає!» і прожогом мчить до ванної кімнати, одного разу навіть й заснула там…
А він… А він тривалий, надто тривалий, час, як то кажуть, пас задніх - працював редактором в одному маленькому видавництві, що чудом зберіглося після цілого каскаду скорочень, з такою суто символічною зарплатою, яку йому ледве вистачало на проїзд і вегетаріанські обіди в обшарпаному буфеті.
Якось взимку він, повертаючись з роботи, підсковзнувся і зламав ногу. Довелося майже півроку пролежати, а трохи згодом просидіти вдома. Ось тоді він і почав писати… роман. Йшлося про подружжя, що весь час сварилося, розлучалося, знову мирилося, знову розлучалося…
Дружина показала дискету комусь з колег… Все швидко закрутилося! Роман «А потім кохання повернулося» спочатку видали невеличким накладом. І знову дружина діяла активно - роздала свіжі примірники потрібним людям. Книгу незабаром перевидали… І почалося! Його половинка одразу влаштувала читацьку прес-конференцію на рідному телебаченні. Коли він з‘явився у студії - хоч ще й з паличкою, але стрункий, з легкою рудою борідкою і у шийній хустці, зав‘язаній люблячими руками його найближчої людини, аудиторія просто розридалася оплесками…
Тепер із видавництвом було покінчено - раз і назавжди! Він почав отримувати дивовижні для нього гроші - за інтерв‘ю, за лекції, за перевидання…
Н. звично сидів за робочим столом, вкотре милуючись озером, що наповнювало його кабінет блакитним сяйвом і вологою прохолодою.
Він відкрив титульну сторінку нового роману і завмер - замість слів «А потім кохання повернулося - 2» екран висвічував одну літеру «А»…
Раптом він буквально спиною відчув присутність в кабінеті ще когось. Н. обережно повернувся на кріслі й побачив білявого хлопчика років семи у білій куртці з капюшоном, що скромно сидів на стільці, схрестивши ніжки у білих кросівках.
-Та не бійся ти так, - посміхнувся хлопчик. - Я тут трохи підправив твій текст і назву скоротив. Ти сам вслухайся: «А потім кохання повернулося» - це ж водевіль якийсь! «А» - і все! Саме з А все починається, недарма кажуть: від Адама…
-Так у мене ж це серіал, - почав виправдовуватися Н., - читачі чекають на продовження, а тут… А взагалі - хто ти такий?!
-Я теж починаюсь на літеру А. Я - Ангел…
-Ангел? - майже скрикнув Н. - Та які ангели можуть бути у двадцять першому столітті?
-Бачиш, - щиро засміявся хлопчик, - сам же визнаєш, що ангели раніше були. Так чому зараз їх не може бути? Скажімо, я - Ангел управління прози головного управління творчості…
-Господи, - всюди бюрократія! - зітхнув Н.
-Вибач, не бюрократія, а налагоджена система впорядкування творчих процесів!
Хлопчик схопився зі стільця і почав швидко, ніби літаючи, рухатися, своєю незвичною пластикою чимось нагадуючи Майкла Джексона. В емоційному запалі він перекинув чашку, і кава пролилася прямо на килим.
-Так, досить вже, - роздратовано заволав Н., - іди геть звідси! Всю квартиру перевернув!..
Ангел якось одразу зніяковів і тихенько промовив:
-Не ображайся на мене! Кожен виконує свою роботу: я - свою, ти - свою. Але дуже прошу тебе: нічого не виправляй у тексті. Просто перечитай і публікуй!
Хлопчик підійшов до стіни й прямо на очах Н. розтанув у ній…

Роман не мав успіху. М‘яко кажучи, він просто провалився. Дружина була страшенно розчарована. Вранці він вже не знаходив не лише записки «каша на плиті цілую», а й самої каші…
Після однієї з тепер поодиноких зустрічей із читачами до нього підійшла літня пані з романом «А потім кохання повернулося» у руках і прошепотіла йому на вухо:
-Підпішіть мені ваш перший роман. Але більше нічого не пишіть - ні «А», ні «Б»…
«Сам знаю, стара дурепо», - подумав він і розмашисто вивів фломастером свій підпис на титульній сторінці, лагідно посміхаючись…

Минуло кілька років. Переглядаючи електронну пошту, він помітив повідомлення англійською мовою. Текст був нескладний для нього, і він швидко його прочитав: «Шановний містере Н.! Нобелівський комітет висуває Ваш роман «А» на здобуття…» Він не зміг дочитати текст до кінця - заважали чи то сльози, чи то сяюче озеро, що сліпило очі…

Автор: Юрій Гундарєв
2023 рік

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-10-10 19:44:30
Переглядів сторінки твору 166
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.794 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.674 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2024.02.26 10:33
Автор у цю хвилину відсутній