ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Дігай (1944) / Вірші

  * * *
Прости мені, великий Дант, зухвалі спроби
занотувати плин думок високим стилем
твоїх карбованих терцин - важкий той стилос,
що сховано в Равенні, як в утробі.
Але намарно - вірю я, що дух піїта
безсмертний, бо цілований зірками,
у легкім леті над поснулими віками
шукає вибраних і ставить тайні міти.
Сумлінно вчусь, гортаю сиві фоліанти.
Горять у присмерку століть вогні причальні.
Сотають Парки нить з лахміття й діамантів.
Вузлами - вірші - кораблі мої печальні.




Найвища оцінка Іван Гонта 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-07 08:02:33
Переглядів сторінки твору 8268
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.964 / 5.83  (4.613 / 5.27)
* Рейтинг "Майстерень" 4.612 / 5.5  (4.597 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.05.16 17:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 08:47:05 ]
Перше враження дуже хороше. Особливо початок, до Равенни. Перше спотикання на "Пробі, але намарно!"
А потім, навіть беручи до уваги "вогні причальні", які готують до наступної асоціації з кораблями, важкуватий перехід від вузлуватих ниток до печальних кораблів.
Гарнно про дух пііта, про лахміття й діаманти.
Може я не правильно розумію вигук "Пробі!" як прохання порятунку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 09:03:13 ]
Валентине, дякую за увагу і зауваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 09:15:50 ]
Прошу. Але хотів би знати вашу думку про мій коментар, - чи є у ньому щось варте вашої уваги і чи логічне моє запитання про "Пробі!"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 09:19:43 ]
О! Та ви вже встигли зробити правочку, а я не помітив...Ну, то так вже воно не випирає і може трактуватися не як волання про допомогу, а інший нюанс цього слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 09:23:58 ]
Здорово! З першого погляду закохався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 09:29:00 ]
Оцінку ставити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 09:43:49 ]
Дякую, Іване, за таку високу оцінку, вельми потішена, бо люблю цей вірш!
Валентине, всі Ваші зауваги мені цікаві, як неупереджений погляд збоку, і правочку Ви вчасно помітили, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-07 10:00:28 ]
Дуже симпатична і витримана за високим стилем композиція.
Єдине, можливо, для вас буде цікавою музично-філософська пропозиція альтернативи до "пробі" - середньовічні "тропи"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 10:15:59 ]
Дякую, шановна РМ, я подумаю над тим "пробі", пошукаю альтернативи, щоби й рима залишилась, і змістовно було не зле. З повагою Т.Д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 13:37:16 ]
Дуже файно, Тетяно! Абсолютно нічого зайвого. Мої вітання.
З теплом, Варця;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 15:04:25 ]
Подякувала, Варцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 15:07:18 ]
Тетяно, проступають крізь рядки Ваші неабиякі досвід та відточена майстерність у володінні поетичним словом...А печальні кораблі - прекрасна метафора до віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 15:27:08 ]
Вандо, мені приємно читати такі слова, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-12-07 19:24:29 ]
Можливо, я чогось і не розумію, але "нить з лахміття й діамантів" звучить для мене незрозуміло в значенні "з... діамантів". Пані Тетяно, я перепрошую, що звертаюся з проханням про пояснення, але якщо не тяжко, то допоможіть мені розібратися з цим і зрозуміти Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-08 08:38:46 ]
Мирославо, "нить з лахміття й діамантів", що прядуть Парки - це метафора людського життя з його крайнощами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-08 08:45:43 ]
Додаю: "діамант" - це "verweile doch, du bist so schon"(Остановись, мгновенье, ты прекрасно!".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-12-09 12:56:05 ]
Метафору я зрозуміла, однак вважаю складною із огляду на фізичне тлумачення. Тобто тяжко сприйняти водночас поряд "лахміття й діамантів". "Нить з лахміття" - природньо, логічно і відповідно, "нить з діамантів" - однозначно метафора і чудова. Якщо все йде разом, то суперечність сприйняття очевидна. як на мене. В жодному разі не сприйміть за прискіпливість. Просто моя точка зору.
А дімант німецькою Ви обрізали. ;)
"Zum Augenblicke dürft’ ich sagen:
Verweile doch, du bist so schön!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:11:38 ]
Я вже казав, що кінець вірша важко піддається образному осмисленню. Там, пані Мирославо, є перехід від причальних вогнів до діамантів і кораблів. Коли все окремо - добре, а коли разом то змушує вмикати різної глибини памяті образи, які не так просто поєднати у кількох рядочках як щось ціле. Тобто: логічний образ є, а підсвідомість спотикається. Вірш цей - свідчення глибоких знань, уміння, але, як на мене, він писався з тверезим розумом і приглушеними почуттями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-09 13:29:43 ]
Мирославо, Валентине, мені складно щось іще додати до своїх пояснень, вірш писався не від розуму, а від почуттів. Шкода, що він справляє інше враження.
Мирославо, як ви робите "о" з двома крапками над?
Є літера на клавіатурі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-12-09 14:19:17 ]
Тетяно, цю літеру можна набрати на клавіатурі, якщо у Вас встановлена німецька мова, або знайти в неті слово з відповідною буквою і скопіювати її.