Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.27
23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
2026.10.27
21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
2026.10.27
17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
2026.10.27
15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
2026.10.27
13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Іслам ,- 2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Іслам ,- 2
Ми нічого не знаємо про біографію пророка Мухаммеда, оскільки вона була написана в Хадісі тільки в 9 сторіччі. Через триста років після його смерті. Виглядає так, що це пізня редакція Абдаль-Маліка. Це важливо, оскільки ім’я цієї видатної людини пов’язане з історією Корану прямо.
У сьомому столітті араби захопили Багдад, Басру, Каїр, пройшли через всю північну Африку, знищили там всі християнські церкви, пройшлися вогнем і мечем від Іспанії до Індії. Але була гігантська проблема: вони були кочівниками. Вони не вміли керувати містами. І вони використали своїх двоюрідних братів від Ісаака - удеїв та християн.
Вони були освіченими, вміли керувати містами.
Абдул-Малік прийшов до влади в в 685 році. І він зрозумів, що в юдео-християн є родовід від свого пророка Христа. Але в арабів не було родослівної. Як їх отримати? Потрібно мати арабського пророка, щоб створити власну самобутність.
На монетах в Британському музеї ви побачите, що араби спочатку, копіювали зображення з Візантійських монет. З малюнками халіфів. Чи таке по канону? Ні. Бо іслам прямо забороняє такі речі. Малювання святих та інших істот - харам. Тобто ніззя. А на зворотній стороні монети вигравійовано ще й візантійський хрест. І тільки в 691 році Абдул- Малік змінює на монеті все. Він прибирає на них всі зображення та пише титалутури арабською. І додає «Немає бога, окрім Аллаха. І Мухаммед - його пророк». Але перед цим він зробив ще більш серйозну справу: побудував «Баню Скелі». Питання: навіщо її було будувати в Єрусалимі? Може, варто було її будувати в Мецці? Вирішення просте: його ворог - Візантія. І треба це робити в її столиці, там де знаходиться храм Господа. Бити кабанчика наповал, так би мовити. І будує він цей храм вище Храмової гори з направленням на Петру. Там існують і досі надписи арабською мовою.
Коли запитають кожного мусульманина: А чому чому так важливий цей храм? Він відповість, що коли пророк пролетів на спині крилатого коня з Меккни в Єрусалим він вознісся до Аллаха і йому було сказано молитися 50 разів на день. Потім він спустився на п’яте небо до Мойсея. І так скакав він кілька разів, аби домовитися про кільькість молитв мусульманами на день. Домовилися на п'яти. Мойсей сказав: досить.
І тоді Мухаммед вилетів у Мекку. Отже, ця мечеть побудована на згадку про цю подію. І звідси йде теза, що Мухаммед ні син, ні партнер Бога. Він просто виконавець його волі (бажано прочитати сури, які заперечують Трійцю. Тобто заперечують християнство як таке).
В 713 році Петра була знищена землетрусом. Отже, це знак, що Бог покинув Петру. Тому вибрали інше місце - Мекку. Чому? А тому що Абдул-Малік звідти, з Хіджазу. Але на той час Мекка була язичниською. Туди перекотили каабу з Петри.
Отже, є пророк, є святилище. Але потрібне одкровення, щоб коло замкнулося. Створили Хадісу. А які її критерії? Мухаммед уже давно мертвий. Що робити?
Освятити пророка. А рукописи, які суперечили такій теорії - спалили.
Такі самі маніпуляції робили з християнськими рукописами, які відрізнялися від канону: спалювали.
Але - о диво - і християнство, і іслам процвітають! Попи та імами виглядають вельми та вельми вгодованими. А чому? Як ви гадаєте?
19.11.2023р.
У сьомому столітті араби захопили Багдад, Басру, Каїр, пройшли через всю північну Африку, знищили там всі християнські церкви, пройшлися вогнем і мечем від Іспанії до Індії. Але була гігантська проблема: вони були кочівниками. Вони не вміли керувати містами. І вони використали своїх двоюрідних братів від Ісаака - удеїв та християн.
Вони були освіченими, вміли керувати містами.
Абдул-Малік прийшов до влади в в 685 році. І він зрозумів, що в юдео-християн є родовід від свого пророка Христа. Але в арабів не було родослівної. Як їх отримати? Потрібно мати арабського пророка, щоб створити власну самобутність.
На монетах в Британському музеї ви побачите, що араби спочатку, копіювали зображення з Візантійських монет. З малюнками халіфів. Чи таке по канону? Ні. Бо іслам прямо забороняє такі речі. Малювання святих та інших істот - харам. Тобто ніззя. А на зворотній стороні монети вигравійовано ще й візантійський хрест. І тільки в 691 році Абдул- Малік змінює на монеті все. Він прибирає на них всі зображення та пише титалутури арабською. І додає «Немає бога, окрім Аллаха. І Мухаммед - його пророк». Але перед цим він зробив ще більш серйозну справу: побудував «Баню Скелі». Питання: навіщо її було будувати в Єрусалимі? Може, варто було її будувати в Мецці? Вирішення просте: його ворог - Візантія. І треба це робити в її столиці, там де знаходиться храм Господа. Бити кабанчика наповал, так би мовити. І будує він цей храм вище Храмової гори з направленням на Петру. Там існують і досі надписи арабською мовою.
Коли запитають кожного мусульманина: А чому чому так важливий цей храм? Він відповість, що коли пророк пролетів на спині крилатого коня з Меккни в Єрусалим він вознісся до Аллаха і йому було сказано молитися 50 разів на день. Потім він спустився на п’яте небо до Мойсея. І так скакав він кілька разів, аби домовитися про кільькість молитв мусульманами на день. Домовилися на п'яти. Мойсей сказав: досить.
І тоді Мухаммед вилетів у Мекку. Отже, ця мечеть побудована на згадку про цю подію. І звідси йде теза, що Мухаммед ні син, ні партнер Бога. Він просто виконавець його волі (бажано прочитати сури, які заперечують Трійцю. Тобто заперечують християнство як таке).
В 713 році Петра була знищена землетрусом. Отже, це знак, що Бог покинув Петру. Тому вибрали інше місце - Мекку. Чому? А тому що Абдул-Малік звідти, з Хіджазу. Але на той час Мекка була язичниською. Туди перекотили каабу з Петри.
Отже, є пророк, є святилище. Але потрібне одкровення, щоб коло замкнулося. Створили Хадісу. А які її критерії? Мухаммед уже давно мертвий. Що робити?
Освятити пророка. А рукописи, які суперечили такій теорії - спалили.
Такі самі маніпуляції робили з християнськими рукописами, які відрізнялися від канону: спалювали.
Але - о диво - і християнство, і іслам процвітають! Попи та імами виглядають вельми та вельми вгодованими. А чому? Як ви гадаєте?
19.11.2023р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
