ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Іслам ,- 2
Ми нічого не знаємо про біографію пророка Мухаммеда, оскільки вона була написана в Хадісі тільки в 9 сторіччі. Через триста років після його смерті. Виглядає так, що це пізня редакція Абдаль-Маліка. Це важливо, оскільки ім’я цієї видатної людини пов’язане з історією Корану прямо.
У сьомому столітті араби захопили Багдад, Басру, Каїр, пройшли через всю північну Африку, знищили там всі християнські церкви, пройшлися вогнем і мечем від Іспанії до Індії. Але була гігантська проблема: вони були кочівниками. Вони не вміли керувати містами. І вони використали своїх двоюрідних братів від Ісаака - удеїв та християн.
Вони були освіченими, вміли керувати містами.
Абдул-Малік прийшов до влади в в 685 році. І він зрозумів, що в юдео-християн є родовід від свого пророка Христа. Але в арабів не було родослівної. Як їх отримати? Потрібно мати арабського пророка, щоб створити власну самобутність.
На монетах в Британському музеї ви побачите, що араби спочатку, копіювали зображення з Візантійських монет. З малюнками халіфів. Чи таке по канону? Ні. Бо іслам прямо забороняє такі речі. Малювання святих та інших істот - харам. Тобто ніззя. А на зворотній стороні монети вигравійовано ще й візантійський хрест. І тільки в 691 році Абдул- Малік змінює на монеті все. Він прибирає на них всі зображення та пише титалутури арабською. І додає «Немає бога, окрім Аллаха. І Мухаммед - його пророк». Але перед цим він зробив ще більш серйозну справу: побудував «Баню Скелі». Питання: навіщо її було будувати в Єрусалимі? Може, варто було її будувати в Мецці? Вирішення просте: його ворог - Візантія. І треба це робити в її столиці, там де знаходиться храм Господа. Бити кабанчика наповал, так би мовити. І будує він цей храм вище Храмової гори з направленням на Петру. Там існують і досі надписи арабською мовою.
Коли запитають кожного мусульманина: А чому чому так важливий цей храм? Він відповість, що коли пророк пролетів на спині крилатого коня з Меккни в Єрусалим він вознісся до Аллаха і йому було сказано молитися 50 разів на день. Потім він спустився на п’яте небо до Мойсея. І так скакав він кілька разів, аби домовитися про кільькість молитв мусульманами на день. Домовилися на п'яти. Мойсей сказав: досить.
І тоді Мухаммед вилетів у Мекку. Отже, ця мечеть побудована на згадку про цю подію. І звідси йде теза, що Мухаммед ні син, ні партнер Бога. Він просто виконавець його волі (бажано прочитати сури, які заперечують Трійцю. Тобто заперечують християнство як таке).
В 713 році Петра була знищена землетрусом. Отже, це знак, що Бог покинув Петру. Тому вибрали інше місце - Мекку. Чому? А тому що Абдул-Малік звідти, з Хіджазу. Але на той час Мекка була язичниською. Туди перекотили каабу з Петри.
Отже, є пророк, є святилище. Але потрібне одкровення, щоб коло замкнулося. Створили Хадісу. А які її критерії? Мухаммед уже давно мертвий. Що робити?
Освятити пророка. А рукописи, які суперечили такій теорії - спалили.
Такі самі маніпуляції робили з християнськими рукописами, які відрізнялися від канону: спалювали.
Але - о диво - і християнство, і іслам процвітають! Попи та імами виглядають вельми та вельми вгодованими. А чому? Як ви гадаєте?

19.11.2023р.









      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-11-20 01:21:13
Переглядів сторінки твору 451
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.268 / 5.82)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.18 10:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2023-11-20 11:53:53 ]
Не кожен наважиться на таке, що прояснює походження того, що сприймається віруючими як незаперечна істина. Дякую за сміливість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарєв (М.К./Л.П.) [ 2023-11-22 23:04:55 ]
На жаль, автор ніколи не вичитую своїх текстів, що просто рясніють помилками.
Так, в абзаці: «Коли запитують кожного мусульманина» -
«МеККни», «кілЬЬкість» тощо.
Не «молИТВ», а «молИТОВ». Не «язичниСькою», а «язичниЦькою». Не «вигравіЙОвано, а «вигравіЮвано».
Пунктуація кульгає на обидві ноги: у назві «Іслам, - 2» - навіщо кома. «…Араби спочатку, копіювали» - навіщо кома? Неодноразово звороти не закриваються комами.
Та сама сумна картина і з першим «Ісламом».
Гадаю, не можна на такі серйозні теми писати так легковажно.