Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Іслам ,- 2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Іслам ,- 2
Ми нічого не знаємо про біографію пророка Мухаммеда, оскільки вона була написана в Хадісі тільки в 9 сторіччі. Через триста років після його смерті. Виглядає так, що це пізня редакція Абдаль-Маліка. Це важливо, оскільки ім’я цієї видатної людини пов’язане з історією Корану прямо.
У сьомому столітті араби захопили Багдад, Басру, Каїр, пройшли через всю північну Африку, знищили там всі християнські церкви, пройшлися вогнем і мечем від Іспанії до Індії. Але була гігантська проблема: вони були кочівниками. Вони не вміли керувати містами. І вони використали своїх двоюрідних братів від Ісаака - удеїв та християн.
Вони були освіченими, вміли керувати містами.
Абдул-Малік прийшов до влади в в 685 році. І він зрозумів, що в юдео-християн є родовід від свого пророка Христа. Але в арабів не було родослівної. Як їх отримати? Потрібно мати арабського пророка, щоб створити власну самобутність.
На монетах в Британському музеї ви побачите, що араби спочатку, копіювали зображення з Візантійських монет. З малюнками халіфів. Чи таке по канону? Ні. Бо іслам прямо забороняє такі речі. Малювання святих та інших істот - харам. Тобто ніззя. А на зворотній стороні монети вигравійовано ще й візантійський хрест. І тільки в 691 році Абдул- Малік змінює на монеті все. Він прибирає на них всі зображення та пише титалутури арабською. І додає «Немає бога, окрім Аллаха. І Мухаммед - його пророк». Але перед цим він зробив ще більш серйозну справу: побудував «Баню Скелі». Питання: навіщо її було будувати в Єрусалимі? Може, варто було її будувати в Мецці? Вирішення просте: його ворог - Візантія. І треба це робити в її столиці, там де знаходиться храм Господа. Бити кабанчика наповал, так би мовити. І будує він цей храм вище Храмової гори з направленням на Петру. Там існують і досі надписи арабською мовою.
Коли запитають кожного мусульманина: А чому чому так важливий цей храм? Він відповість, що коли пророк пролетів на спині крилатого коня з Меккни в Єрусалим він вознісся до Аллаха і йому було сказано молитися 50 разів на день. Потім він спустився на п’яте небо до Мойсея. І так скакав він кілька разів, аби домовитися про кільькість молитв мусульманами на день. Домовилися на п'яти. Мойсей сказав: досить.
І тоді Мухаммед вилетів у Мекку. Отже, ця мечеть побудована на згадку про цю подію. І звідси йде теза, що Мухаммед ні син, ні партнер Бога. Він просто виконавець його волі (бажано прочитати сури, які заперечують Трійцю. Тобто заперечують християнство як таке).
В 713 році Петра була знищена землетрусом. Отже, це знак, що Бог покинув Петру. Тому вибрали інше місце - Мекку. Чому? А тому що Абдул-Малік звідти, з Хіджазу. Але на той час Мекка була язичниською. Туди перекотили каабу з Петри.
Отже, є пророк, є святилище. Але потрібне одкровення, щоб коло замкнулося. Створили Хадісу. А які її критерії? Мухаммед уже давно мертвий. Що робити?
Освятити пророка. А рукописи, які суперечили такій теорії - спалили.
Такі самі маніпуляції робили з християнськими рукописами, які відрізнялися від канону: спалювали.
Але - о диво - і християнство, і іслам процвітають! Попи та імами виглядають вельми та вельми вгодованими. А чому? Як ви гадаєте?
19.11.2023р.
У сьомому столітті араби захопили Багдад, Басру, Каїр, пройшли через всю північну Африку, знищили там всі християнські церкви, пройшлися вогнем і мечем від Іспанії до Індії. Але була гігантська проблема: вони були кочівниками. Вони не вміли керувати містами. І вони використали своїх двоюрідних братів від Ісаака - удеїв та християн.
Вони були освіченими, вміли керувати містами.
Абдул-Малік прийшов до влади в в 685 році. І він зрозумів, що в юдео-християн є родовід від свого пророка Христа. Але в арабів не було родослівної. Як їх отримати? Потрібно мати арабського пророка, щоб створити власну самобутність.
На монетах в Британському музеї ви побачите, що араби спочатку, копіювали зображення з Візантійських монет. З малюнками халіфів. Чи таке по канону? Ні. Бо іслам прямо забороняє такі речі. Малювання святих та інших істот - харам. Тобто ніззя. А на зворотній стороні монети вигравійовано ще й візантійський хрест. І тільки в 691 році Абдул- Малік змінює на монеті все. Він прибирає на них всі зображення та пише титалутури арабською. І додає «Немає бога, окрім Аллаха. І Мухаммед - його пророк». Але перед цим він зробив ще більш серйозну справу: побудував «Баню Скелі». Питання: навіщо її було будувати в Єрусалимі? Може, варто було її будувати в Мецці? Вирішення просте: його ворог - Візантія. І треба це робити в її столиці, там де знаходиться храм Господа. Бити кабанчика наповал, так би мовити. І будує він цей храм вище Храмової гори з направленням на Петру. Там існують і досі надписи арабською мовою.
Коли запитають кожного мусульманина: А чому чому так важливий цей храм? Він відповість, що коли пророк пролетів на спині крилатого коня з Меккни в Єрусалим він вознісся до Аллаха і йому було сказано молитися 50 разів на день. Потім він спустився на п’яте небо до Мойсея. І так скакав він кілька разів, аби домовитися про кільькість молитв мусульманами на день. Домовилися на п'яти. Мойсей сказав: досить.
І тоді Мухаммед вилетів у Мекку. Отже, ця мечеть побудована на згадку про цю подію. І звідси йде теза, що Мухаммед ні син, ні партнер Бога. Він просто виконавець його волі (бажано прочитати сури, які заперечують Трійцю. Тобто заперечують християнство як таке).
В 713 році Петра була знищена землетрусом. Отже, це знак, що Бог покинув Петру. Тому вибрали інше місце - Мекку. Чому? А тому що Абдул-Малік звідти, з Хіджазу. Але на той час Мекка була язичниською. Туди перекотили каабу з Петри.
Отже, є пророк, є святилище. Але потрібне одкровення, щоб коло замкнулося. Створили Хадісу. А які її критерії? Мухаммед уже давно мертвий. Що робити?
Освятити пророка. А рукописи, які суперечили такій теорії - спалили.
Такі самі маніпуляції робили з християнськими рукописами, які відрізнялися від канону: спалювали.
Але - о диво - і християнство, і іслам процвітають! Попи та імами виглядають вельми та вельми вгодованими. А чому? Як ви гадаєте?
19.11.2023р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
