ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нінель Новікова
2024.02.26 15:18
ЙОСИП БРОДСЬКИЙ
Переклад із рос. мови
Ніла Волкова


І ВІЧНИЙ БІЙ…

І вічний бій.

Ольга Олеандра
2024.02.26 10:51
Вручає доля квіти. Із вогню.
Вогняні квіти на весь обшир неба.
І хочеться відмовитись – не треба!!!
Але дарунки долі – то святе.

Палає всесвіт. Вогненний букет
заповнює і смажить поле зору.
Розпалює супротив чи покору –

Юрій Гундарєв
2024.02.26 10:32
Сніг, ніби срібне рядно.
Один. Самота.
Біле, як ватман, вікно.
Один. Саме ти.

Весь світ замело…
Навіщо ж сюди прийшов?
Щоби нести тепло.

Володимир Каразуб
2024.02.26 09:56
А справа в тім,
Що я і не приховував
Ні власний подив, ні холодних слів,
Ні пристрасті, що сходилась з іронією,
Ні те, що світ – один великий міф
З його бажанням діяти, як бачиш
Настільки хутко, щоб ніхто не зміг
Затямити його поточні риси,

Світлана Пирогова
2024.02.26 09:20
Зима. Глінтвейн. Скляні квадратики вікна.
Сплітає лютий макроме морозне.
Бузку засохлому наснилася весна,
Неначе хтось несе його з-за рогу,

А поки в фоліанті - пил і духота.
Хоч заглядає часом хуртовина,
Розлук далеких в'ється стигла глухота.

Леся Горова
2024.02.26 08:50
Всю ніч у вікно несподіваний дощ побивався.
Так гулко й настирно, що сон мій наляканий втік.
Здіймалися хвилями згадки, спліталися станси.
Було щось забуте, тремтливо-хвилююче в тім.

Як в деку кленову, бажаючу звук відродити,
Вдаряли краплини у скл

Микола Соболь
2024.02.26 06:42
Мовчить знесилена Вітчизна.
Знекровлений тече Дніпро.
Хто справить по загиблих тризну?
Якщо не ми, то вже ніхто.
Відмиють руки московити,
коли стече з багнетів кров
і стануть вчити нас любити,
і, що нацисти – полк «Азов».

Віктор Кучерук
2024.02.26 05:28
А навколо – ні сміху, ні крику,
Ні овацій, ні лаянь нема, -
Мов істоти глухі й без’язикі
Навмання поглядають сліпма.
Мов попереду зводяться тіні
Від нестерпно скрипучих стільців, –
Збайдужіло нове покоління
До творінь усіляких митців.

Олексій Могиленко
2024.02.25 20:35
Десять років чекаємо миру,
Але чуємо страшне:війна.
Ми в полоні новин із етеру
А в полоні хтось знову вмирав.
Щохвилини сивіють дружин
Сивину чорна хустка схова...
Не вернути вже брата чи сина,
Тата в діток забрала війна.

Микола Дудар
2024.02.25 20:05
Не смітять нотами… Лікують ними
В семи поборнім колі від недуг.
Є інколи й свої для цього рими
І кілька сот хвилиних вірних слуг…
А що вже там казати про ефектність,
Коли все оживає навкруги!?
Хоча й усі ми в цьому світі смертні,
Я б краще, як на

Євген Федчук
2024.02.25 16:32
Вертались чумаки в погожий день із Криму.
Воли повільно йшли, вози важкі тягли.
Розімлілі чумаки не поганяли ними.
Знайомий добре шлях, вже в котрий раз ішли.
Вже недалеко їм лишалося й додому.
Ідуть понад Дніпром, вже й Хортицю видать.
Спинилися на

Іван Потьомкін
2024.02.25 14:19
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Світлана Пирогова
2024.02.25 14:11
Не вщухають пташині арії,
Вже літає пух тополиний.
Мабуть, пише весна нам сценарій,
Бо душею до тебе лину.

Світить сонце бурштином в зіниці,
Вабить травня квітучий дотик.
Ти сердечна моя таємниця,

Іван Низовий
2024.02.25 12:55
Сірооке моє дивенятко.
Хочеш,
Я розкажу тобі,
Чому
Я назвав тебе іменем Леся?

На Поліссі,
В дрімучому лісі,

Леся Горова
2024.02.25 09:26
Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука
чи пісня й думка кволі?
Ви чули, раз я завела
жалі та голосіння, –
то ж була буря весняна,
а не сльота осіння.

Володимир Бойко
2024.02.25 08:54
Краще незадоволений геній, ніж задоволений ідіот. Російськими цінностями вимощена дорога до пекла. Колись противника обкладали матом, нині – компроматом. Вираз «Можем повторить» - відлуння московитських запойних традицій. Диванні стратеги укр
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Меланія Дереза
2024.02.08

Апостол Відчаю
2023.12.25

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Гундарєв (1955) / Проза

 Гра в бісер-2

У попередньому випуску ми вже розпочали оповідь про життєвий і творчий шлях письменника Сливка Липкого, в миру - Олексія Сушняка. Стисло нагадаємо віхи цієї непересічної біографіїї. Сушняк, людина вже не дуже молода і нібито малоперспективна, напрочуд вдало реалізував пікантну ідею власної дружини щодо еротичного роману. Але настільки вдало, що був рішучо виставлений на вулицю разом із романом і валізою самою авторкою ідеї….
Так Олексій Сушняк, а нині Сливко Липкий, опинився в маленькій господарській кімнатці навіть без туалету на вакантній, на щастя, посаді прибиральниці для виконання поставленого головним редактором завдання - написання чергового еротичного бестселера.
Варто зауважити, що Липкий, крім певних літературних здібностей, які він щоденною каторжною працею довів до апогею, і якоїсь садомазохістської самодисципліни, мав ще таку унікальну чесноту - він був романтик. І протягом свого насиченого будь-яким буденним мотлохом життя ретельно документував власні романтичні відчуття. Так, понад тридцять років він у невеличкий подряпаний зошит записував олівцем чутливі, але такі цнотливі рядки, присвячені своїй однокласниці, яка мала неповторне ім‘я - Сергійя… Він так і озаглавив цей записничок, змінивши для конспірації пару літерок - «Сергію». Дружина, яка вчилася у тій самій школі класом нижче і знала назубок всю цю «історію кохання», коли раптом бачила, як чоловік миттєво ховає таємний зошит, лише беззвучно промовляла чи то «мустанг», чи то «мудак»…
Ось і зараз із ним був блокнотик. Але вже інший! Адже якось несерйозно тітці, якій давно вже перевалило за п‘ятдесят, писати любовні віршики… Тепер його зошит мав зовсім іншу спрямованість і, відповідно, іншу назву - «Гра в бісер». Так, він не претендував на якусь оригінальність стосовно назви - це була саме його творча лабораторія. Його і більше нікого! Крилаті слова Германа Гессе цілком відображали його надідею - гра у слова, у найдрібніші відтінки слів. Справді, гра в бісер! Причому, він складав цей своєрідний тлумачний словничок, як і покинуту «Сергійю», виключно олівцем, ніби у ті часи, коли, як то кажуть, дерева були великими…
Якось Сливко прочитав, що хтось із поважних французів, здається, Руссо, ні, перепрошую, Вольтер - працював у кабінеті, переходячи від одного стола до іншого і таким чином відпочиваючи. Стіл поезіїї, стіл філософіїї, стіл обідній…
Зараз він теж, як Вольтер чи Руссо, перейшов від, умовно кажучи, стола еротичного роману, вимкнувши перегрітий айпад, до блокнота з тлумачним словничком.
Гру в бісер Сливко, як правило, починав зі свого рідного прізвища, якому він зраджував, обравши нове літературне ім‘я. Він високими друкованими літерами виводив: «СУШНЯК», стовпчиком такими самими буквами писав похідні слова, а праворуч робив невеличкі не зовсім, на його погляд, затаскані, пояснення.
Давайте простежимо за цим творчим процесом.
Ось він кілька хвилин дивиться у змарніле вікно, покусуючи і без того обкусаний олівець.
Нарешті…
«СУШКОМ - сухий коментар.
СУШНЯК - місячна алкогольна пауза після розмови з дружиною, що супроводжувалася биттям посуду.
СУШІ-КУШІ - обід нашвидкуруч…»
Тепер олівець переходить до прізвища його літературного побратима, майстра швидких віршів Микити Тополя (до речі, йому вже давно пропонували змінити «Тополь» на «Дуб», але Микита ще вагається).
«ТОП-ТОП - постійне перебування у топах, рейтингах, вибраному.
ТОПОЛІТА - значно старша за віком і досвідом Лоліта.
ТОПЛЕС - творчий екстаз, коли хочеться зірвати із себе геть усе…»

Як же швидко сутеніє у жовтні! Сливко відкладає блокнотик. На сьогодні гра в бісер припиняється.
Він натискає на сіру пупочку айпада, і на блакитне небо екрана, наче птахи з фільму Хічкока, випливають чорні літери: «… він стромив свій ніс у…» Сливко довго дивиться у наразі зовсім темне вікно, намагаючись згадати, куди ще не стромляв носа головний герой роману своїй коханій?

Автор: Юрій Гундарєв
2023 рік




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-11-29 12:29:47
Переглядів сторінки твору 211
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.794 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.674 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2024.02.26 10:33
Автор у цю хвилину відсутній