Які ж різні люди
і різні такі поєднання!
Із іншим літала мов пташка,
З тобою погрузла в тенетах зітхання.

Завзято допомагав на цвинтар віднести
найщиріші мої бажання.
Сказав, що не встигну здійснити їх,
Що рік доживаю останній.

Із тобою зникли усі широкі дороги.
Поблякли душевні пориви,надії, важливі прологи.
Ти наче привид, вампір, вандал, антимесія.
Від тебе немає користі, жодної доброї дії.

Ти пив мою кров,
тримав силоміць у в'язниці.
Та кров не душа,
я вирвалась із бридкої темниці.

Чому не подумала,
не зрозуміла раніше?
Без тебе насправді щаслива!
З тобою життя моє стало суттєво гірше!