Бовтихатись в желе понад два роки
Продумай вперед свої непевні кроки
Лоно матусі стає все тіснішим
Сто кіл вже в мені, час дорослішать
Час зазирнути в широти савани
Три дні коло батька сміливо чекати
Його бивні тепер - ліки від раку
Його кістка дочок вождів прикрашає
Чи може я вийду в тропічному лісі
Піднесу очі вгору щоб зливи напитись
Нахабно залізу на гарненьку самичку
Свині визжать, видіння пропало
В назві моїй дві пари злих літер
Бачу лишень таку розшифровку
Сльози
Людина
Орати
Незграба
Цар Олександр, не роби з мене раба
Я не зламаю зграї кінноти
Я не вкушу нефіліма за литку
По правді зовсім не син мастадонта
Шкіра моя - пергаменту плівка
Очуняв, стає все холодніше
І тут неприємна думка спіткала
А що як те чим звав я домівку
Черево клячі з дешевого цирку
Шість років болю ремесло призначає
Бути ручним, розуміти команди
Робити з вершини сальто до прірви
Бути щасливим, не хотіти вмирати
Я б насадив кожну людину
На бивень кожного з клонів Ґанеші
Я ще не знаю хто та тварина
Та вже відчуваю до неї огиду
Холод просяк мене до кісток
Запах заліза вийшов із кров'ю
Бачу ґратовані стіни загону
І репортерів, чемних зі мною
Сьогодні напишуть на чистім папері
З останнього дерева що зрубали в Тибеті
"Народжений штучно, успіх науки
Живий та останній слон на планеті."

Присвячується Мілі