ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз.
А ми нічо, і зайвого не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ЛЮТИЙ
В саду під дзвін лихої меси
вирує лютий. Намело
снігів остудливі компреси
землі недужій на чоло.

Мої сліди поодинокі
до ранку вітер занесе,
зітре десяток марних кроків,
війне їх вихором в лице.

Немов скляне, зелене листя
на крижаних гілках троянд.
У цім закляклім передмісті
змарніє доля будь-чия.

Цей подих зимний ще у квітні
таївся в кожному рядку:
в тіні дерев, у сумі літнім,
в наївних замках із піску...

В холодний морок оповиті
ті давні вірші та листи —
не дивно, що цієї миті
нараз відчув його і ти.

2005 р.




Найвища оцінка Варвара Черезова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юрій Кондратюк 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-14 12:14:41
Переглядів сторінки твору 4975
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.739 / 5.39  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.601 / 5.25  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-14 12:55:19 ]
Мінорно і дуже гарно. Компреси? Справді знахідка!
З теплом, Варця!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-14 13:14:04 ]
Дякую, Несторе. Дякую, Варцю. Це була одна з моїх перших спроб писати українською. Я тоді побоювалася, що не вийде, тепер бачу, що причин для такого побоювання не було. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-14 13:21:24 ]
Гарна спроба, Ларо))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-12-14 13:22:04 ]
Не було, Ларисо, не було :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-14 17:43:11 ]
Та це вже як море, куди Волга впадає (я не про Василя Волгу :)) ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-14 18:02:29 ]
Не дуже зрозуміла про море. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-12-14 18:21:53 ]
Розшифровую дуже радо :)) : як Волга впадає відомо в яке море, так і причин для побоювання дійсно не було. Вибачте, що так заплутано висловився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-12-14 21:16:21 ]
Привіт!
Образно, не по зимньому - тепло. Компреси...
Але я все невпізнавав справжню Ларису...
А потім глянув на рік і все зрозумів.
дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2007-12-14 21:41:39 ]
Файно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-15 15:39:03 ]
Пане Велесе, дякую.

Юрасю, як це не впізнавав? А мені здається, я така і є, нітрохи не змінилася з того часу. Хіба що трохи складніші вірші тепер пишу. Але ж це не завжди краще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-24 19:17:12 ]
"змарніє доля будь чия".
Здається, пані Лесю (чи можна вас так називати?), треба дефіску.
Пригадую, ви погрожували оцінити мій доробок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-25 11:59:10 ]
Пане Валентине, дякую. Я все пам’ятаю. Я трошки звільнюсь на Новий рік (якщо встигну закінчити до того часу роботу над журналом). Я зараз дома буваю по 5-6 годин — щоб трошки поспати, більш не встигаю нічого.
Обіцяю всім, що новорічні канікули присвячу рецензіям! :)
Щодо Лесі — моє ім’я дійсно схоже, а якщо з дівочим прізвищем, то взагалі: Лариса Петрівна К... Мати не випадково давала мені це ім’я.

Рисочку в слово вставлю трошки пізніше: робота... (як вона вже мене замучила!..)