ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2023.02.07 19:17
Так палало й тоді, коли ти розчинявся в "було".
Відпливали човни, перегружені тоннами згадок.
Стоголосість вітрів обпікала високе чоло:
Ні для кого цей спадок!

Ти творив, ти писав, ти засіяв гектари земель,
Що родючими після відходу твого назов

Хельґі Йогансен
2023.02.07 18:28
Сім  днів  весни  розвіялись,  мов  дим.
А  що  за  ними  –  радість,  сум  чи  відчай?..
Минає  час,  зростають  протиріччя,
Спадають  чари,  бачимо,  хто  ми

         Насправді.  Я  тобі  не  чорний  лицар
         І  ти  –  не  королева  із  каз

Микола Дудар
2023.02.07 18:28
Допоможи таким як сам
Бо ми усі є побратими
І день полегшає на грам
Окрім Сльози на поштовх Рими…
Без них ніяк… вони як рух
Як той маяк, що моря зверхий
Поміж неправд, поміж задух
Допоки світ слабкий і ветхий

Сергій Губерначук
2023.02.07 13:43
За кордоном тюрми жив маленький байстрюк.
Він ховався від вас й усіляких наук.
Він у пості тривав і тримав голубів,
що витали над світом людей і богів.

Чи, бувало, гроза, чи повальний знетрус,
він одне розумів: він не Стус, а загруз.
На околиці мі

Іван Потьомкін
2023.02.07 13:32
Не кожного московита варт кацапом звати.
Тільки того, хто взяв звичку поспіль ображати.
А найпаче бовдуряку, що з екрана кряче:
"Нема мови вкраїнської, як хохол судачить".
Стоп! В історію поринем та знайдем коріння,
Що з подиву на лайку зросло бади

Володимир Каразуб
2023.02.07 09:35
Словом…
прямі паралельні не пересікаються.
В жодній теорії на геометричній плоскості,
за умови коли художник
не засвідчить ідею умовності
в перспективі. І лінії сходяться,
за плечима його фігур. Словом,
фігури, його приближені

Ярослав Чорногуз
2023.02.07 05:23
У товаристві дам шляхетних
Ти сяєш, наче той опал.
І вивергається, як Етна*,
У бік твій лава всіх похвал.

І навіть серед них -- вродливих -
Іскришся, наче діамант.
Бо для присутніх — справжнє диво

Віктор Кучерук
2023.02.07 05:03
Приходять вірші на світанні,
Неначе спогади про сни
Непередбачені і ждані,
Відверті й повні таїни.
Приходять вірші на світанні
Та будять сонного, авжеж,
І несподіваним звучанням,
І осявання світлом теж.

Микола Соболь
2023.02.07 05:02
Осінній ночі сльози витру,
хай не ревнує нас борвій,
лише листок пручався вітру
на гілці втомленій своїй,
здавалося, минуло літо,
лети собі у листопад,
тебе тут нікому зігріти,
геть замерзає вертоград,

Микола Дудар
2023.02.07 04:02
І не прошарок, шар бетонний
Прикрив завчасно, уберіг…
І ми, схилившись в ніч безсонну,
Тримались опліч… хто як міг
А котик ніжний, незнайомий
Усівся поруч… диво - кіт
Переманив до себе втому,
Згадавши весь свій алфавіт.

Володимир Каразуб
2023.02.06 20:31
Великий парк Травня
Стане колись великим видавництвом Сонця,
Цехом
Із мільйонними накладами книг
Густого листя.
Колись неодмінно так станеться
І ти,
Сівши на сплетену з плюща лаву

Юлія Радченко
2023.02.06 20:16
Ранок холодний. Лютневий. Від люті, здається, і світ поблід.
Гаряче там, де червоне Сонце кров’ю стікає в гарячий Схід.
Де воно сходило, вирви чорні, попіл сиплеться з хмар. А тут
Ти ж бо тримайся. Чуєш? Тримай на своїх плечах Вугледар, Бахмут.

Вс

Софія Цимбалиста
2023.02.06 18:35
Дивлячись на візерунки води,
забуваєш про все.
Вдивляючись в нечіткі орнаменти,
поринаєш глибоко в себе.
Чуєш плескіт синьої води,
яка омиває твою душу.
Швидкість течії
несе кров в твоїх жилах.

Микола Дудар
2023.02.06 16:09
У тихій гавані обставин
Погруз у власній колії…
Ми тут колись ловили гави,
Сприймались ними як свої…
Ось що тепер воно се значить…
І хто те знав - змінив маршрут.
Я що зазря шукав апачі,
Змінивши сотні тих батут?

Олександр Бобошко Заколотний
2023.02.06 13:19
Мандрувало Горе білим світом –
та й до України добрело.
(Бог потер і скроні, і чоло,
втім… Ну чим би Він
зарадив
звідти?).

Зі старих знущалось і малих;

Іван Потьомкін
2023.02.06 13:05
Солнце над Бейт-Шемешем клонилось к закату. Не дождавшись сына, Дина решила совершить cвой вечерний моцион сама. Вышла, опираясь на палку, прошла с десяток шагов и остановилась. Боль в ногах была просто невыносимой. От безысходности хотелось плакать, а ту
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мая Мая
2023.02.06

Карина Рокоч
2023.02.05

Дафна Міллер
2023.02.02

володимир вільха
2023.01.25

Дядечко Богдана Дядечко Богдана
2023.01.17

Іван Іван
2023.01.12

Юраня Войтовецька
2023.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ДВА ЯНГОЛИ
Два янголи (вчора я це зрозуміла)
йдуть поруч зі мною крізь світло й пітьму:
один простирає солом’яні крила —
дме інший, залізний, в блискучу сурму.

Я з ними живу поміж пеклом та раєм:
(не згадую лиш про суму та тюрму).
Солом’яний янгол щоденно згорає,
і в цьому ніяк не зарадиш йому.

Солом’яний янгол заламує руки:
за віщо вогонь цей йому одному?
Тремтять його крильця і терпнуть з розпуки,
а той, металевий, лаштує сурму.

До краю терпцю переповнено склянку:
і ладу нема, і надії нема —
та вказує шлях непохитний мій янгол,
І кличе до бою залізна сурма.

І лиш як згадаю, коханий, про тебе —
знов ніжний — солом’яні крила здійма.
я лину за ним в золоте його небо,
і більш ні жалю, ні тривоги нема.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-16 15:09:13
Переглядів сторінки твору 5149
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.044 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.027 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 15:22:23 ]
Так файно, Ларо, такі образи. Жити поміж пеклом і раєм... От і у мене так... Та й у багатьох певно.
З любов"ю, Варця;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 15:39:56 ]
Дякую, Ольго.
Дякую, Варцю.
Треба мені вже якось відходити від того «символізму». Насправді ті два янголи з учорашнього вечора стоять на моєму столі: один солом’яний, зі Львова, а другий — блискучий, металевий. Я вночі прокинулася, щоб записати їх історію. Просто не зуміла пов’язати вірш з реальним життям, і вийшов чистий символізм. Може потім ще повернусь до цієї теми. Ось Варцю, у Вашому вірші — саме життя вирує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 15:46:19 ]
У мене завжди емоції через край, а от майстерності не вистачає)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 15:56:39 ]
Ну я би цього не сказала. :)
Більша майстерність приходить з віком, особливо, коли читаєш і аналізуєш прочитане. Або коли спілкуєшся на теми аналізу віршів з іншими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 16:03:30 ]
Сприйматиму як похвалу))) Погоджуюсь (на рахунок віку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 16:06:27 ]
І ніжно, і непохитно водночас! Наснаги Вам, Ларисо, і Вашим янголам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 16:17:11 ]
Дякую, Вандо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 16:56:01 ]
У тебе ще сил вчора вистачило на вірш?! Героїчна жінка :)) А янголи й справді гарні були :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-16 17:05:14 ]
Файний віршик Ларочко,
ЯНГОЛЬСЬКИЙ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 17:25:12 ]
Юрію, дякую. Зазвичай Ви мене тільки лаєте. :)

Любочко, я зараз по телефону вислухала компліменти на твою адресу від людей. Май на увазі. Дякую тобі за появу в нас на клубі, ти чудово читаєш вірші. Та і самі вірші чудові.

А щодо гарних янголів — чоловік, який їх подарував, був ще кращим. :) А то хто зна, чи надихнули б мене ті янголи... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 17:27:29 ]
Оооооо, Ларо, вмієте інтригувати))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-16 17:35:32 ]
Я зауважив, що здорова критика - хороший стимулятор для автора, принаймі для мене воно так є. І скільки б небесна сурма не сурміла - без людського ока наша поезія сліпа. Але, коли файно - то файно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 17:42:41 ]
Юрію, згодна на 100 відсотків. Дякую.

Любочко, інтригувати вмію, але зараз просто кажу, як є: Ви дуже всім сподобались.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 08:32:34 ]
Ларисо, а може, стоять ті фігурки на столі - хай стоять, і не потрібно вірш до чогось аж дуже конкретного прив'язувати? Чи не завдяки відсутності такої прив'язки Вам так чудово цей твір вдався?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 08:44:49 ]
Гарно, Ларисо, гарно!
Та й сказав би - як завжди - то боюсь зовсім на верх полетиш. Жартую!
Та дійсно як завжди у Лариси Вировець - гарно!!!
Та от зачепив мене рядок - "І лиш як згадаю, мій милий, про тебе..." А якщо не згадає? А якщо не так згадає? А якщо не про нього?...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 10:12:19 ]
Олександре, так я ж не про те. Просто вірш зараз, якщо не знати про фігурки, сприймається (а може він таким і є) суто символічним, відірваним від чарівних деталей нашого життя, як то, наприклад, могли бути теплі руки коханого чи нетоплена пічка і кашель дитини. Тобто такий вірш міг з’явитися будь-коли: в 18-у столітті, в 19-у, в 20-у. А це якраз є недоліком поезії.
Ну от... Я виконала роботу критика на сайті на прикладі свого власного твору... :))

А над віршем ще спробую попрацювати.
Дякую Вам.