Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.27
23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
2026.10.27
21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
2026.10.27
17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
2026.10.27
15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
2026.10.27
13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
мічурін гектор нечай /
Проза
українА (вибране)
всім писакам од і майстрам пафосу присвячується….
…..О боже, всесильний і всемогутній, не досить того що тебе нема так ти ще й є(zic!), дай щестя і здоровля а найголовніше розуму нашій неньці україні бо ми такий нещасний і богом забутий народ, бо ми не вміємо нічого окрім того аби нити і закликати до бунту і тільки ми українці можемо мільйонним тиражем зібратись на цих довбаних майданах -- покричати ««…ко, …ич чи ше там хтось» наш прекрасний і злегка божественний» і не піти далі, вислухати море обіцянок штибу: «ой ну, люди, ну ви знаєте, але ну так вийшло, ну все тепер все буде по-чесному, ну от сьогодні ше нє, але завтра, нє от навіть підказують сьогодні ввечері і далі все буде по-чесному» повірити, знаючи що так не буде, бо не міняється нічого за один день і розійтись по домівках, бо завтра на роботу( а на роботу треба йти, бо там гроші, яких хоча й не платять, але дуже сильно обіцяють).
…Тільки ми можемо вірити в те що наша мова якась там дуже красива, десь там на якомусь конкурсі на якомусь дуже високому місці колись, хоча краса ніколи місцями не вимірювалась і ніколи не була досягненням а завжди була даністю, це як краса дівчини яка ніяк не є її заслугою.
….Тільки ми по два береги Дніпра можемо доводити один одному хто був кращим червоні чи червоно-чорні… забуваючи, що всі, навіть найбільш вмотивовані різними там медальками, орденами і календариками з вождями військові і навіть ті які вважають себе і яких вважають героями були жертвами режимів…
….Тільки ми можемо дивитись улюблений телесеріал під назвою «новини», бідкатись про своє нещасне життя, вивчати конституції, вірити в демократизацію рабовласницького ладу, але продовжувати бути рабами, і що найстрашніше в душі.
….Якщо тобі не подобається влада не забувай, що вона лише дзеркало суспільства і якщо ти бачиш, що там крадуть, беруть хабарі вбивають і м’яко кажучи не зовсім відповідають моральним критеріям різних світових релігійних організацій, то подивись навколо і побачиш те ж… люди довкола теж крадуть, теж беруть хабарі, теж самостверджуються і теж вбивають як фізично так морально інших. При чому в улюблених релігійно-духовно-фінансових організаціях теж (о як гірко це декому чути)! Віра сліпа. Це її природа і метаФізика. Умовно, просто хтось краде колесо від трактора, хтось трактор, хтось 10 тракторів а хтось колгосп. При чому той хто вкрав колесо каже що той хто вкрав колгосп поганий не тому, що він справді поганий а просто тому що тому пощастило більше( заздріть однако).
…Звичайно, може ці вищеперечислені риси ментальності притаманні не лише для українців, але коли ти українець то шукай проблеми в собі, а не з»їжджай на те, що москалі, жиди, поляки, масони , фараони, інопланетяни, неандертальці, мавпи, інфузорії-туфельки і так далі погані і капєц як заважають жити і розмножуватись в нашій псевдо- незалежній і, типу, демократичній жовто-блакитній Україні.
…Незалежність і Свобода, це блять два різних слова.
Свобода в душі а незалежності не буває. Бути незалежним ні від кого неможливо, а бути Вільним – це, можливо, мета яка тримає на собі піраміду людських цінностей зі всіми її заохоченнями людей грошима, славою і так далі.
…Якщо ТИ хочеш, щоби довкола щось змінилось сядь(ляж, стань) і трохи подумай(це корисно)( ПРО СЕБЕ) і ДІЙ!!!!!!!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
українА (вибране)
всім писакам од і майстрам пафосу присвячується….
…..О боже, всесильний і всемогутній, не досить того що тебе нема так ти ще й є(zic!), дай щестя і здоровля а найголовніше розуму нашій неньці україні бо ми такий нещасний і богом забутий народ, бо ми не вміємо нічого окрім того аби нити і закликати до бунту і тільки ми українці можемо мільйонним тиражем зібратись на цих довбаних майданах -- покричати ««…ко, …ич чи ше там хтось» наш прекрасний і злегка божественний» і не піти далі, вислухати море обіцянок штибу: «ой ну, люди, ну ви знаєте, але ну так вийшло, ну все тепер все буде по-чесному, ну от сьогодні ше нє, але завтра, нє от навіть підказують сьогодні ввечері і далі все буде по-чесному» повірити, знаючи що так не буде, бо не міняється нічого за один день і розійтись по домівках, бо завтра на роботу( а на роботу треба йти, бо там гроші, яких хоча й не платять, але дуже сильно обіцяють).
…Тільки ми можемо вірити в те що наша мова якась там дуже красива, десь там на якомусь конкурсі на якомусь дуже високому місці колись, хоча краса ніколи місцями не вимірювалась і ніколи не була досягненням а завжди була даністю, це як краса дівчини яка ніяк не є її заслугою.
….Тільки ми по два береги Дніпра можемо доводити один одному хто був кращим червоні чи червоно-чорні… забуваючи, що всі, навіть найбільш вмотивовані різними там медальками, орденами і календариками з вождями військові і навіть ті які вважають себе і яких вважають героями були жертвами режимів…
….Тільки ми можемо дивитись улюблений телесеріал під назвою «новини», бідкатись про своє нещасне життя, вивчати конституції, вірити в демократизацію рабовласницького ладу, але продовжувати бути рабами, і що найстрашніше в душі.
….Якщо тобі не подобається влада не забувай, що вона лише дзеркало суспільства і якщо ти бачиш, що там крадуть, беруть хабарі вбивають і м’яко кажучи не зовсім відповідають моральним критеріям різних світових релігійних організацій, то подивись навколо і побачиш те ж… люди довкола теж крадуть, теж беруть хабарі, теж самостверджуються і теж вбивають як фізично так морально інших. При чому в улюблених релігійно-духовно-фінансових організаціях теж (о як гірко це декому чути)! Віра сліпа. Це її природа і метаФізика. Умовно, просто хтось краде колесо від трактора, хтось трактор, хтось 10 тракторів а хтось колгосп. При чому той хто вкрав колесо каже що той хто вкрав колгосп поганий не тому, що він справді поганий а просто тому що тому пощастило більше( заздріть однако).
…Звичайно, може ці вищеперечислені риси ментальності притаманні не лише для українців, але коли ти українець то шукай проблеми в собі, а не з»їжджай на те, що москалі, жиди, поляки, масони , фараони, інопланетяни, неандертальці, мавпи, інфузорії-туфельки і так далі погані і капєц як заважають жити і розмножуватись в нашій псевдо- незалежній і, типу, демократичній жовто-блакитній Україні.
…Незалежність і Свобода, це блять два різних слова.
Свобода в душі а незалежності не буває. Бути незалежним ні від кого неможливо, а бути Вільним – це, можливо, мета яка тримає на собі піраміду людських цінностей зі всіми її заохоченнями людей грошима, славою і так далі.
…Якщо ТИ хочеш, щоби довкола щось змінилось сядь(ляж, стань) і трохи подумай(це корисно)( ПРО СЕБЕ) і ДІЙ!!!!!!!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
