Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.08
16:08
Наснись мені, кохана мамо,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.
Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.
Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,
2026.03.08
15:58
Сидять діди, розмовляють, згадують минуле.
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма
2026.03.08
14:49
Зима пішла, весна надходить,
Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.
Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…
Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.
Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…
2026.03.08
13:07
Це молоде вино терпке, жагуче
Тече із горла пристрасних століть.
І після нього хоч стрибай із кручі.
Так прийде час молитв, немов політь.
Це молоде вино, таке незріле,
Тече вогнем непізнаних рядків.
Воно народить думку уцілілу
Тече із горла пристрасних століть.
І після нього хоч стрибай із кручі.
Так прийде час молитв, немов політь.
Це молоде вино, таке незріле,
Тече вогнем непізнаних рядків.
Воно народить думку уцілілу
2026.03.08
12:08
Ще оживаю думкою. Моя
жива душа не вміє умирати,
вона усе ще Муза нічия
і нікому за нею жалкувати.
Роняє сльози українська мати.
Мов Ярославна на валу, так я
оплакую оазу житія,
жива душа не вміє умирати,
вона усе ще Муза нічия
і нікому за нею жалкувати.
Роняє сльози українська мати.
Мов Ярославна на валу, так я
оплакую оазу житія,
2026.03.08
12:03
Мені ночами ще, буває, сниться
уже далека, та близька мені
і нічия непіймана жар-птиця
у наші юні незабутні дні.
Буває, що у темному вікні
упізнаю чиїсь знайомі лиця
і поміж ними лиш її іскриться
уже далека, та близька мені
і нічия непіймана жар-птиця
у наші юні незабутні дні.
Буває, що у темному вікні
упізнаю чиїсь знайомі лиця
і поміж ними лиш її іскриться
2026.03.08
04:40
був ти хоч колись
чи бував хоч раз гостем леді електричної
чар-килим біля ніг
не запізнись
тебе чекають
чуття й принуки
до тебе линуть
рухи і звуки
чи бував хоч раз гостем леді електричної
чар-килим біля ніг
не запізнись
тебе чекають
чуття й принуки
до тебе линуть
рухи і звуки
2026.03.07
18:07
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни.
От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням.
«Відбийся якось,- попросив Тара
2026.03.07
18:00
Не покоряю майбуття,
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.
ІІ
Блукаю, наче, менестрель
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.
ІІ
Блукаю, наче, менестрель
2026.03.07
13:57
Коли, змінивши темний фон,
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.
2026.03.07
10:12
Вуж, який поселився в обійсті,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.
Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.
Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,
2026.03.07
00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.
І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.
І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн
2026.03.06
21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
2026.03.06
18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
2026.03.06
17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
2026.03.06
16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
мічурін гектор нечай /
Проза
українА (вибране)
всім писакам од і майстрам пафосу присвячується….
…..О боже, всесильний і всемогутній, не досить того що тебе нема так ти ще й є(zic!), дай щестя і здоровля а найголовніше розуму нашій неньці україні бо ми такий нещасний і богом забутий народ, бо ми не вміємо нічого окрім того аби нити і закликати до бунту і тільки ми українці можемо мільйонним тиражем зібратись на цих довбаних майданах -- покричати ««…ко, …ич чи ше там хтось» наш прекрасний і злегка божественний» і не піти далі, вислухати море обіцянок штибу: «ой ну, люди, ну ви знаєте, але ну так вийшло, ну все тепер все буде по-чесному, ну от сьогодні ше нє, але завтра, нє от навіть підказують сьогодні ввечері і далі все буде по-чесному» повірити, знаючи що так не буде, бо не міняється нічого за один день і розійтись по домівках, бо завтра на роботу( а на роботу треба йти, бо там гроші, яких хоча й не платять, але дуже сильно обіцяють).
…Тільки ми можемо вірити в те що наша мова якась там дуже красива, десь там на якомусь конкурсі на якомусь дуже високому місці колись, хоча краса ніколи місцями не вимірювалась і ніколи не була досягненням а завжди була даністю, це як краса дівчини яка ніяк не є її заслугою.
….Тільки ми по два береги Дніпра можемо доводити один одному хто був кращим червоні чи червоно-чорні… забуваючи, що всі, навіть найбільш вмотивовані різними там медальками, орденами і календариками з вождями військові і навіть ті які вважають себе і яких вважають героями були жертвами режимів…
….Тільки ми можемо дивитись улюблений телесеріал під назвою «новини», бідкатись про своє нещасне життя, вивчати конституції, вірити в демократизацію рабовласницького ладу, але продовжувати бути рабами, і що найстрашніше в душі.
….Якщо тобі не подобається влада не забувай, що вона лише дзеркало суспільства і якщо ти бачиш, що там крадуть, беруть хабарі вбивають і м’яко кажучи не зовсім відповідають моральним критеріям різних світових релігійних організацій, то подивись навколо і побачиш те ж… люди довкола теж крадуть, теж беруть хабарі, теж самостверджуються і теж вбивають як фізично так морально інших. При чому в улюблених релігійно-духовно-фінансових організаціях теж (о як гірко це декому чути)! Віра сліпа. Це її природа і метаФізика. Умовно, просто хтось краде колесо від трактора, хтось трактор, хтось 10 тракторів а хтось колгосп. При чому той хто вкрав колесо каже що той хто вкрав колгосп поганий не тому, що він справді поганий а просто тому що тому пощастило більше( заздріть однако).
…Звичайно, може ці вищеперечислені риси ментальності притаманні не лише для українців, але коли ти українець то шукай проблеми в собі, а не з»їжджай на те, що москалі, жиди, поляки, масони , фараони, інопланетяни, неандертальці, мавпи, інфузорії-туфельки і так далі погані і капєц як заважають жити і розмножуватись в нашій псевдо- незалежній і, типу, демократичній жовто-блакитній Україні.
…Незалежність і Свобода, це блять два різних слова.
Свобода в душі а незалежності не буває. Бути незалежним ні від кого неможливо, а бути Вільним – це, можливо, мета яка тримає на собі піраміду людських цінностей зі всіми її заохоченнями людей грошима, славою і так далі.
…Якщо ТИ хочеш, щоби довкола щось змінилось сядь(ляж, стань) і трохи подумай(це корисно)( ПРО СЕБЕ) і ДІЙ!!!!!!!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
українА (вибране)
всім писакам од і майстрам пафосу присвячується….
…..О боже, всесильний і всемогутній, не досить того що тебе нема так ти ще й є(zic!), дай щестя і здоровля а найголовніше розуму нашій неньці україні бо ми такий нещасний і богом забутий народ, бо ми не вміємо нічого окрім того аби нити і закликати до бунту і тільки ми українці можемо мільйонним тиражем зібратись на цих довбаних майданах -- покричати ««…ко, …ич чи ше там хтось» наш прекрасний і злегка божественний» і не піти далі, вислухати море обіцянок штибу: «ой ну, люди, ну ви знаєте, але ну так вийшло, ну все тепер все буде по-чесному, ну от сьогодні ше нє, але завтра, нє от навіть підказують сьогодні ввечері і далі все буде по-чесному» повірити, знаючи що так не буде, бо не міняється нічого за один день і розійтись по домівках, бо завтра на роботу( а на роботу треба йти, бо там гроші, яких хоча й не платять, але дуже сильно обіцяють).
…Тільки ми можемо вірити в те що наша мова якась там дуже красива, десь там на якомусь конкурсі на якомусь дуже високому місці колись, хоча краса ніколи місцями не вимірювалась і ніколи не була досягненням а завжди була даністю, це як краса дівчини яка ніяк не є її заслугою.
….Тільки ми по два береги Дніпра можемо доводити один одному хто був кращим червоні чи червоно-чорні… забуваючи, що всі, навіть найбільш вмотивовані різними там медальками, орденами і календариками з вождями військові і навіть ті які вважають себе і яких вважають героями були жертвами режимів…
….Тільки ми можемо дивитись улюблений телесеріал під назвою «новини», бідкатись про своє нещасне життя, вивчати конституції, вірити в демократизацію рабовласницького ладу, але продовжувати бути рабами, і що найстрашніше в душі.
….Якщо тобі не подобається влада не забувай, що вона лише дзеркало суспільства і якщо ти бачиш, що там крадуть, беруть хабарі вбивають і м’яко кажучи не зовсім відповідають моральним критеріям різних світових релігійних організацій, то подивись навколо і побачиш те ж… люди довкола теж крадуть, теж беруть хабарі, теж самостверджуються і теж вбивають як фізично так морально інших. При чому в улюблених релігійно-духовно-фінансових організаціях теж (о як гірко це декому чути)! Віра сліпа. Це її природа і метаФізика. Умовно, просто хтось краде колесо від трактора, хтось трактор, хтось 10 тракторів а хтось колгосп. При чому той хто вкрав колесо каже що той хто вкрав колгосп поганий не тому, що він справді поганий а просто тому що тому пощастило більше( заздріть однако).
…Звичайно, може ці вищеперечислені риси ментальності притаманні не лише для українців, але коли ти українець то шукай проблеми в собі, а не з»їжджай на те, що москалі, жиди, поляки, масони , фараони, інопланетяни, неандертальці, мавпи, інфузорії-туфельки і так далі погані і капєц як заважають жити і розмножуватись в нашій псевдо- незалежній і, типу, демократичній жовто-блакитній Україні.
…Незалежність і Свобода, це блять два різних слова.
Свобода в душі а незалежності не буває. Бути незалежним ні від кого неможливо, а бути Вільним – це, можливо, мета яка тримає на собі піраміду людських цінностей зі всіми її заохоченнями людей грошима, славою і так далі.
…Якщо ТИ хочеш, щоби довкола щось змінилось сядь(ляж, стань) і трохи подумай(це корисно)( ПРО СЕБЕ) і ДІЙ!!!!!!!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
