ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Дмитро Дроздовський (1970) / Вірші

 Прощання з Одесою
Навіщо голосом своїм
мені нашіптуєш на вухо?
Мене чекає херувим.
А тут душі самотньо й глухо.

Ти не дививсь, що я сумний,
я скоро лишу і полину...
А ви радійте запашним
медам із запахом жасмину.

Той корабель мене схова
в Одеськім морі в шквал і бурю,
і тільки зболені слова
тепло любові марно збурять...

На морі сніг мов і не йде...
Чому ж так холодно в каюті?
Той, хто шукає, той знайде,
всміхаючись тяжкій минуті.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-20 12:51:01
Переглядів сторінки твору 7098
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.021 / 5.5  (4.817 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.721 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Модернізму і Неомодернізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2018.10.12 18:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 20:11:14 ]
Що таке "минуті"? - то є то що "минули"???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Дроздовський (Л.П./М.К.) [ 2007-12-20 20:29:54 ]
Ні, минута = хвилина. Цю форму засвідчено в наших барокових поетів, приміром, у Величковського.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 20:34:03 ]
Величковський мабуть неусвідомлював, що це русизм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 21:05:41 ]
"не усвідомлював" - sorry :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 21:29:07 ]
Свою Україну любіть,
Любіть її… Бо время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї господа моліть....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Дроздовський (Л.П./М.К.) [ 2007-12-20 21:37:49 ]
Та Ви що, Юрію, Господь і Вами, який же це русизм? Для носія мови ніколи слова а-ля "минута" не будуть русизмом, бо вони в мовній пам"яті, лише для того вони русизми, хто не народився з українською мовою, але вивчив її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 21:58:46 ]
На западенських землях - це русизм. Принаймі, я ніколи не чув, щоби хтось так говорив у Львові... Та й у словнику я цього слова не знайшов :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 22:01:57 ]
Правда я пам`ятаю з геометрії то там була... але "мінута"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 22:03:39 ]
Але сперечатись не буду - хочеться Вам уживати мертве слово - Ваша воля :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 22:08:35 ]
Контекст виправдовує таке застосування слова, хочоа його й нема у словнику. Зайдіть на форум СЛОВНИК-НЕТ. Я там уже подав низку слів, яких нема у словнику. Переконаний, що на "западенських землях" є слово верета, а у словнику його нема...
А англіцизми, яких нема у словниках та ще й написані латинкою - як до них ставитися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Явна (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 22:50:26 ]
минута - тут цілком доречне! пане Юрію, дозволяйте хоч іноді собі відходити від словника, хоча, ясна річ, грамотно :)
а, взагалі, мені шалено сподовся вірш! люблю морську тематику, відчула шкірою оте зимове море!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-20 23:10:14 ]
А мені сподобалося Одеське море. Тільки не знаю, чого воно з малої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Дроздовський (Л.П./М.К.) [ 2007-12-20 23:13:27 ]
Пардон, не вичитав... Mea culpa!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-21 00:33:22 ]
Привіт, Дмитре, а чи не має бути та минута важкою?
І ще одне, так би мовити, повернення до реалій - ви у бурю / шторм кораблем плавали?
Чому шукаєте там порятунку у шквал і бурю?
"Той корабель мене схова
в Одеськім морі в шквал і бурю,"
То є доволі небезпечно. Хоч і романтично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 00:38:22 ]
Як у Лермонта!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Дроздовський (Л.П./М.К.) [ 2007-12-21 08:41:00 ]
Вітаю, Оксано! Так, це, певно, романтичні відлуння, власне, я і позначив вірш як романтичний. Плавати в бурю, правду кажучи, - дуже страшно. Зокрема спочатку. Так, я був під час штормів у морі. Головне, щоби поряд були справжні аси і віргі друзі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-22 02:40:40 ]
вірні друзі є тут :) там же - шторм, буря, романтика... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-22 02:43:37 ]
"Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2007-12-20 21:58:46]
На западенських землях - це русизм. Принаймі, я ніколи не чув, щоби хтось так говорив у Львові... "

Юрку, слово "западенський" уже є русизмом чи суржиком :( Його не кажуть у Львові...
Львів - то західні землі...