Вірш

Наташа

Пізній вечір, тиха вода заснула,
Небесні зірки перлин відображались в воді.
І тиша над водою у відображенні ховається.
Тиха вода таїть так багато образів…
Тихо. І будь тихіше води і нижче трави.
Тиша, як вода,
тихо плескається у світі природи без слів.
В тиші шукаючи завжди портал - брама світу іншого.
Коли споглядання, як свого відображення,
Так і спокій духів води.
Спокійна вода прозора з незвичним блакитним відтінком,
Тут навесні та восени, коли яскраві природні фарби
Відображаються на дзеркальному світі поверхні води
Та відображається досконалість краси небес,
від їх виду просто захоплює дух. Бувають такі дні спокійні,
як вода, де в саме дно дивимося, але зовсім не бачимо дна.
Коли спокійна гладь води, мовчання дно зберігає.
Просто помовчи зі мною, як мовчить вода.
Адже я з тобою. Не потрібні слова.
Зберігай
Мовчання - золото мені кажуть:
«Мовчи, не сперечайся, будь тихіше трави та води.
Якщо тобі погано, то про це ридма не кричи».
Але киньте камінчик туди, і здригнеться тиха вода
і дно змінить вигляд.

Використання літератури:

1. Іваненко О. казка Хвилька: Лісові казки (збірка)/Іваненко Оксана Дмитрівна. Лісові казки (збірка), - 2020

2. Чернобай О. Фокусник. За лаштунками його душі: /Олександра Чернобай,- 2020.- 165 с.

3. Гуцало Є. Оповідання Крило синього вітру: оповідання/Євген Гуцало,- 2019.- 13 с.