Вірш

Наташа

Ти не дивись направо і наліво, коли вперед йдеш,
Твій погляд розсіяний тут і там, ось - ось і впадеш.
Ти не дивися назад, там немає щастя.
Там лише печаль, туга та біль розлуки.
Ти не дивися назад, тепер там порожнеча
і припини за своє минуле чіплятись.
Ти не дивися назад, там час назад,
розбиті циферблати зламаного годинника.
Ти не дивися назад, там немає кохання.
Усі вітрила попутним вітром наповняй!

Іди! Лети! І не дивись під ноги,
Коли бува - мандруєш дорогою
І то як житті пощастить,
Коли будеш смілива, йдучи своєю дорогою, тільки вперед,
Ніхто тебе з дороги не зіб’є!
Куди йдеш, з ким і навіщо, і де тобі звернути.

Підніми голову від землі,
Не йди! Не лети! і не дивись під ноги.
Все по-справжньому проходить повз тебе.
Ти спиш і бачиш миготливі сни,
Яких не розумієш.
Я не можу тобі допомогти інакше.
Підніми голову і вслухайся в красномовну тишу.
Затримайся і визнай голос всередині.
Ти кажеш зірці: «Тебе немає».
Ти кажеш вітру: Ти не дуєш.
Ти кажеш своїй душі: «Пішла геть, привид».
Дай їй сказати: Побач реальні речі.
Тільки так ти прокинешся і опинишся в реальному світі.
Ти відчуєш себе причетним до життя, Всесвіту, -
І небувале натхнення окрилить тебе.
Жити в реальнішому з світів - найвище щастя.
Лише невиразний сон робить тебе таким нещасним.