Хоча історія й не визнає умовного способу, але цілком можливо, що події часів першої української революції на початку ХХ століття могли призвести до становлення української держави вже тоді, якби на чолі тогочасної росії був не лєнін, а хтось із розумовими здібностями на кшталт нинішнього путіна.
Якщо вважати і лєніна і путіна злими геніями людства, то геній лєніна був набагато «зліший», адже призвів за час існування так званого СРСР до набагато більшої кількості жертв і водночас був набагато ефективніший. Звдяки шулерському таланту лєніна маси обдуреного люду були втягнуті у велику громадянську війну на боці комуністичної росії і забезпечили їй перемогу у цій війні. Таким чином існування російської імперії, хоч і у дещо видозміненій формі, було продовжено на 74 роки.
Однак путін, внаслідок своєї природної обмеженості, не здатний погодитись із фактом, що дії лєніна по створенню СРСР були вимушеними і єдино можливими задля збереження російської імперії. А ще путіна діймає тяжка образа на лєніна, який дуже критично оцінив твердолобих політиків, позбавлених гнучкості у національному питанні: «...раб, который не только чуждается стремлений к своей свободе, но оправдывает и прикрашивает своё рабство (например, называет удушение Польши, Украины и т. д. «защитой отечества» великороссов), такой раб есть вызывающий законное чувство негодования, презрения и омерзения холуй и хам.“
Відчувають пуйло вкупі з гундяєм та всім їхнім кодлом, що це і про них мовлено. І ніяка «священна війна» їм не допоможе.