Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.25
14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
2025.12.25
14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
2025.12.25
09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
2025.12.25
08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
2025.12.24
21:29
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
2025.12.24
15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
2025.12.24
14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
2025.12.24
12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
2025.12.24
09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
2025.12.24
06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
2025.12.23
23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих
2025.12.23
22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
2025.12.23
21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
2025.12.23
19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
2025.12.23
17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
2025.12.23
17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.24
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олена Мосійчук (2018) /
Вірші
Сандорме
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сандорме
Захід сонця на Юпітері - це щось!
На кільця його можна дивитися вічно,
Фоном - зірки, темна основа, неонове світло!
Я би назвала це все загадковим вінцем Сандорме.
О, Амельтея - розкішне світіння твоє.
Ім'я твоє всіяне зоряним пилом.
Тор би страшенно хотів бути блище до тебе,
Та Адрастея, ти ж знаєш - помсту нашле.
Манить шматочки фантазій тонка павутина уяви.
Я би закохано влипла у неї, на вічно,
Я би пилинки її протирала до блиску,
Лиш би цей захід так не засліплював моє обличчя.
Ця незбагненність велична здатна світи полонити,
Загортати у ніжність всією магією космічного шляху.
От і сьогодні - посеред ночі явилась мені духом міцна Метіда,
З льоду й води невагомий хітон, півпрозоре тіло ії.
Діва оповіла як потрапила під захист всемогутнього Теба,
Із його могутньою силою гравітація їй не страшна.
Цілу ніч ми із нею про життя Богів говорили.
Та яскраво світили на нас зірки величного Сандорме.
Березень 2024р.
+Легенда до вірша.
Метіда з Гало перебувають в міцному союзі. Життя тече своїм руслом, планети обертаються навколо Сонця.
В одному з куточків всесвіту засяяла молода Амальтея - розкішна красуня з довгим світлим волоссям, до якої Гало (Тор) виявляє симпатію, та хотів би бути ближче, але його мати - володарка темряви Адрастея, не дозволяє сину Гало розривати священні узи з міцною, впевненою, мудрою та сильною Метідою, заради молодої та легковажної Амальтеї.
У той час Величний Сандорме будує новий простір для заселеня нових цивілізацій.
-----
З вікіенциклопедії: )))
Юпітер в астрології вважається планетою таланту, щедрості, благородства, оптимізму і успіху. Але це і духовно-філософська планета, яка відповідає за наші життєві принципи, ідеали та світогляд.
На кільця його можна дивитися вічно,
Фоном - зірки, темна основа, неонове світло!
Я би назвала це все загадковим вінцем Сандорме.
О, Амельтея - розкішне світіння твоє.
Ім'я твоє всіяне зоряним пилом.
Тор би страшенно хотів бути блище до тебе,
Та Адрастея, ти ж знаєш - помсту нашле.
Манить шматочки фантазій тонка павутина уяви.
Я би закохано влипла у неї, на вічно,
Я би пилинки її протирала до блиску,
Лиш би цей захід так не засліплював моє обличчя.
Ця незбагненність велична здатна світи полонити,
Загортати у ніжність всією магією космічного шляху.
От і сьогодні - посеред ночі явилась мені духом міцна Метіда,
З льоду й води невагомий хітон, півпрозоре тіло ії.
Діва оповіла як потрапила під захист всемогутнього Теба,
Із його могутньою силою гравітація їй не страшна.
Цілу ніч ми із нею про життя Богів говорили.
Та яскраво світили на нас зірки величного Сандорме.
Березень 2024р.
+Легенда до вірша.
Метіда з Гало перебувають в міцному союзі. Життя тече своїм руслом, планети обертаються навколо Сонця.
В одному з куточків всесвіту засяяла молода Амальтея - розкішна красуня з довгим світлим волоссям, до якої Гало (Тор) виявляє симпатію, та хотів би бути ближче, але його мати - володарка темряви Адрастея, не дозволяє сину Гало розривати священні узи з міцною, впевненою, мудрою та сильною Метідою, заради молодої та легковажної Амальтеї.
У той час Величний Сандорме будує новий простір для заселеня нових цивілізацій.
-----
З вікіенциклопедії: )))
Юпітер в астрології вважається планетою таланту, щедрості, благородства, оптимізму і успіху. Але це і духовно-філософська планета, яка відповідає за наші життєві принципи, ідеали та світогляд.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
