Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.25
20:51
Римовано буяють квіти
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!
Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!
І не чекають на антракт.
Поезією треба жити,
І з нею дихати у такт!
Давати їй святу присягу,
Коли планета вся - чужа!
Поезія - це не розвага!
2026.03.25
12:27
І п’є весна солодкий сік берези,
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.
Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —
Милується красою сон-трави.
Розквітло небо синє у мережі —
А ти мій погляд поглядом лови.
Моя любов — мов сонячна окраса,
Не знає смутку, тіней і жалів,
Цвіте вона, як первоцвіти рясно —
2026.03.25
12:04
Так сон повільно, ніжно тане,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.
У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,
Як сніг у променях весни.
Мов первозданність океану,
Нахлинуть кольорові сни.
У сні, напевно, все можливо.
Там відбуваються дива.
Проллються, як щедротні зливи,
2026.03.25
05:33
Тиша стелиться в кімнаті,
Тьмяно блимає свіча, -
Присипляє співом мати
Неслухняне дитинча.
Усміхаючись щасливо,
І не змінюючи тон, -
Навіває тихим співом
На свою дитину сон.
Тьмяно блимає свіча, -
Присипляє співом мати
Неслухняне дитинча.
Усміхаючись щасливо,
І не змінюючи тон, -
Навіває тихим співом
На свою дитину сон.
2026.03.25
03:43
Незнану, невідому серцю тугу
Благий зимовий вечір переміг.
Вікно. Старий будинок. Поверх другий.
Світильник чийсь для мене - оберіг.
Віддати найсвятіше на наругу?
Забути світ фантазій чарівних?
Писав листи уявному я другу -
Благий зимовий вечір переміг.
Вікно. Старий будинок. Поверх другий.
Світильник чийсь для мене - оберіг.
Віддати найсвятіше на наругу?
Забути світ фантазій чарівних?
Писав листи уявному я другу -
2026.03.24
20:26
Як горить у небесних коморах
І освітлює звідти пітьму
Паліями розбурханий порох,
Я не знаю, навіщо й чому!
Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,
І освітлює звідти пітьму
Паліями розбурханий порох,
Я не знаю, навіщо й чому!
Роздивлятися та міркувати
Заважають земні комарі.
То й втікаю знадвору до хати,
2026.03.24
18:05
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл
2026.03.24
15:07
о шторм іде убити
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я
герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими
саме життя моє
як не сховаюся швидко
то вищезну ізнічев’я
герць і діти
за пострілами тими
за пострілами тими
2026.03.24
14:43
І
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,
2026.03.24
11:59
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.
Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.
Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.
2026.03.24
06:25
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.
2026.03.23
21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2026.03.23
15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)
Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!
І поціливши з нальоту
Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!
І поціливши з нальоту
2026.03.23
13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.
Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.
Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали
2026.03.23
11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
2026.03.23
09:36
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.
Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.
…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...він ще дитина.
Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.
…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.19
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олена Мосійчук (2018) /
Вірші
Сандорме
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сандорме
Захід сонця на Юпітері - це щось!
На кільця його можна дивитися вічно,
Фоном - зірки, темна основа, неонове світло!
Я би назвала це все загадковим вінцем Сандорме.
О, Амельтея - розкішне світіння твоє.
Ім'я твоє всіяне зоряним пилом.
Тор би страшенно хотів бути блище до тебе,
Та Адрастея, ти ж знаєш - помсту нашле.
Манить шматочки фантазій тонка павутина уяви.
Я би закохано влипла у неї, на вічно,
Я би пилинки її протирала до блиску,
Лиш би цей захід так не засліплював моє обличчя.
Ця незбагненність велична здатна світи полонити,
Загортати у ніжність всією магією космічного шляху.
От і сьогодні - посеред ночі явилась мені духом міцна Метіда,
З льоду й води невагомий хітон, півпрозоре тіло ії.
Діва оповіла як потрапила під захист всемогутнього Теба,
Із його могутньою силою гравітація їй не страшна.
Цілу ніч ми із нею про життя Богів говорили.
Та яскраво світили на нас зірки величного Сандорме.
Березень 2024р.
+Легенда до вірша.
Метіда з Гало перебувають в міцному союзі. Життя тече своїм руслом, планети обертаються навколо Сонця.
В одному з куточків всесвіту засяяла молода Амальтея - розкішна красуня з довгим світлим волоссям, до якої Гало (Тор) виявляє симпатію, та хотів би бути ближче, але його мати - володарка темряви Адрастея, не дозволяє сину Гало розривати священні узи з міцною, впевненою, мудрою та сильною Метідою, заради молодої та легковажної Амальтеї.
У той час Величний Сандорме будує новий простір для заселеня нових цивілізацій.
-----
З вікіенциклопедії: )))
Юпітер в астрології вважається планетою таланту, щедрості, благородства, оптимізму і успіху. Але це і духовно-філософська планета, яка відповідає за наші життєві принципи, ідеали та світогляд.
На кільця його можна дивитися вічно,
Фоном - зірки, темна основа, неонове світло!
Я би назвала це все загадковим вінцем Сандорме.
О, Амельтея - розкішне світіння твоє.
Ім'я твоє всіяне зоряним пилом.
Тор би страшенно хотів бути блище до тебе,
Та Адрастея, ти ж знаєш - помсту нашле.
Манить шматочки фантазій тонка павутина уяви.
Я би закохано влипла у неї, на вічно,
Я би пилинки її протирала до блиску,
Лиш би цей захід так не засліплював моє обличчя.
Ця незбагненність велична здатна світи полонити,
Загортати у ніжність всією магією космічного шляху.
От і сьогодні - посеред ночі явилась мені духом міцна Метіда,
З льоду й води невагомий хітон, півпрозоре тіло ії.
Діва оповіла як потрапила під захист всемогутнього Теба,
Із його могутньою силою гравітація їй не страшна.
Цілу ніч ми із нею про життя Богів говорили.
Та яскраво світили на нас зірки величного Сандорме.
Березень 2024р.
+Легенда до вірша.
Метіда з Гало перебувають в міцному союзі. Життя тече своїм руслом, планети обертаються навколо Сонця.
В одному з куточків всесвіту засяяла молода Амальтея - розкішна красуня з довгим світлим волоссям, до якої Гало (Тор) виявляє симпатію, та хотів би бути ближче, але його мати - володарка темряви Адрастея, не дозволяє сину Гало розривати священні узи з міцною, впевненою, мудрою та сильною Метідою, заради молодої та легковажної Амальтеї.
У той час Величний Сандорме будує новий простір для заселеня нових цивілізацій.
-----
З вікіенциклопедії: )))
Юпітер в астрології вважається планетою таланту, щедрості, благородства, оптимізму і успіху. Але це і духовно-філософська планета, яка відповідає за наші життєві принципи, ідеали та світогляд.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
