Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.22
19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
2025.12.22
17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере
2025.12.22
15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
2025.12.22
13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *
Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята
Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята
2025.12.22
13:39
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!
2025.12.22
09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.
2025.12.22
07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.
А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.
А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя
2025.12.21
22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані.
Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі.
Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам.
Інстинкт самознищенн
2025.12.21
18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.
***
А бути дурнями відомими
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.
***
А бути дурнями відомими
2025.12.21
16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.
Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.
Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,
2025.12.21
16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.
***
А у раю не яблуко дешеве,
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.
***
А у раю не яблуко дешеве,
2025.12.21
15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.
2025.12.21
14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.
Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.
Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,
2025.12.21
14:47
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк
2025.12.21
13:55
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає
2025.12.21
13:04
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олена Мосійчук (2018) /
Вірші
Сандорме
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сандорме
Захід сонця на Юпітері - це щось!
На кільця його можна дивитися вічно,
Фоном - зірки, темна основа, неонове світло!
Я би назвала це все загадковим вінцем Сандорме.
О, Амельтея - розкішне світіння твоє.
Ім'я твоє всіяне зоряним пилом.
Тор би страшенно хотів бути блище до тебе,
Та Адрастея, ти ж знаєш - помсту нашле.
Манить шматочки фантазій тонка павутина уяви.
Я би закохано влипла у неї, на вічно,
Я би пилинки її протирала до блиску,
Лиш би цей захід так не засліплював моє обличчя.
Ця незбагненність велична здатна світи полонити,
Загортати у ніжність всією магією космічного шляху.
От і сьогодні - посеред ночі явилась мені духом міцна Метіда,
З льоду й води невагомий хітон, півпрозоре тіло ії.
Діва оповіла як потрапила під захист всемогутнього Теба,
Із його могутньою силою гравітація їй не страшна.
Цілу ніч ми із нею про життя Богів говорили.
Та яскраво світили на нас зірки величного Сандорме.
Березень 2024р.
+Легенда до вірша.
Метіда з Гало перебувають в міцному союзі. Життя тече своїм руслом, планети обертаються навколо Сонця.
В одному з куточків всесвіту засяяла молода Амальтея - розкішна красуня з довгим світлим волоссям, до якої Гало (Тор) виявляє симпатію, та хотів би бути ближче, але його мати - володарка темряви Адрастея, не дозволяє сину Гало розривати священні узи з міцною, впевненою, мудрою та сильною Метідою, заради молодої та легковажної Амальтеї.
У той час Величний Сандорме будує новий простір для заселеня нових цивілізацій.
-----
З вікіенциклопедії: )))
Юпітер в астрології вважається планетою таланту, щедрості, благородства, оптимізму і успіху. Але це і духовно-філософська планета, яка відповідає за наші життєві принципи, ідеали та світогляд.
На кільця його можна дивитися вічно,
Фоном - зірки, темна основа, неонове світло!
Я би назвала це все загадковим вінцем Сандорме.
О, Амельтея - розкішне світіння твоє.
Ім'я твоє всіяне зоряним пилом.
Тор би страшенно хотів бути блище до тебе,
Та Адрастея, ти ж знаєш - помсту нашле.
Манить шматочки фантазій тонка павутина уяви.
Я би закохано влипла у неї, на вічно,
Я би пилинки її протирала до блиску,
Лиш би цей захід так не засліплював моє обличчя.
Ця незбагненність велична здатна світи полонити,
Загортати у ніжність всією магією космічного шляху.
От і сьогодні - посеред ночі явилась мені духом міцна Метіда,
З льоду й води невагомий хітон, півпрозоре тіло ії.
Діва оповіла як потрапила під захист всемогутнього Теба,
Із його могутньою силою гравітація їй не страшна.
Цілу ніч ми із нею про життя Богів говорили.
Та яскраво світили на нас зірки величного Сандорме.
Березень 2024р.
+Легенда до вірша.
Метіда з Гало перебувають в міцному союзі. Життя тече своїм руслом, планети обертаються навколо Сонця.
В одному з куточків всесвіту засяяла молода Амальтея - розкішна красуня з довгим світлим волоссям, до якої Гало (Тор) виявляє симпатію, та хотів би бути ближче, але його мати - володарка темряви Адрастея, не дозволяє сину Гало розривати священні узи з міцною, впевненою, мудрою та сильною Метідою, заради молодої та легковажної Амальтеї.
У той час Величний Сандорме будує новий простір для заселеня нових цивілізацій.
-----
З вікіенциклопедії: )))
Юпітер в астрології вважається планетою таланту, щедрості, благородства, оптимізму і успіху. Але це і духовно-філософська планета, яка відповідає за наші життєві принципи, ідеали та світогляд.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
