ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.07.24 04:40
Люблю лежати горілиць
На скошених стеблинах, –
Вгорі лунає щебет птиць
І гурт хмаринок плине.
Пильную кожної політ
І запах трав вдихаю, –
І видається білий світ
Мені наявним раєм.

Артур Курдіновський
2024.07.24 01:07
Знецінені, спаплюжені слова...
Освідчення не коштують нічого.
А вчинки безкорисливі - дива!
Згасає образ лицаря сумного.

Всі почуття - опалена трава.
Світ виглядає сіро та убого.
Безбарвна доля, скривджена вдова,

Ольга Буруто
2024.07.23 17:37
Мені не треба те, що дасть мені земля:
Хоч славу, хоч любов -
Мені всього доволі.
Остання із прикрас:
М'ясистий кетяг глоду,
Бурштинові струмки
І вихід на Голгофу.

Микола Соболь
2024.07.23 15:15
Солодкий світ поезії, ти де?
Письменників лишилось небагато.
Сліпий сліпого у пітьмі веде,
тому і пише більшість кострубато.

Перечитай творіння сотню раз,
якщо спіткнувся, редагуй без жалю,
створи шедеври неповторних фраз,

Іван Потьомкін
2024.07.23 14:32
«Рік ходила, два ходила, да усе намарне.
Той так смалить самосад, що аж квіти в’януть.
Той марусин поясок знає тільки в чарці.
Той не слухає нікого. Той щодня у сварці.
Той незграбний. Той малий.
А той голомозий...
Як дівчата заміж йдуть – второпать

Ольга Олеандра
2024.07.23 08:40
Війна безжально розірвала душі.
Роздерла їх безжально на шматки.
Спини цей жах! Спини його, ти мусиш!
Чи ще замало згублених життів?
Величчя вимагає більше крові.
Дурна пиха, огорнута в слова
наскрізно і суцільно гонорові,
повстяники скривавлені вз

Віктор Кучерук
2024.07.23 07:24
Відомо, що предки згубили самі
В підступному мороці вогник надії,
А потім віками блукали в пітьмі,
Утвореній ворогом підлим, завії.
На диво чекаючи, йшли і тягли
Услід за собою тягар негараздів,
Допоки не вийшли до краю імли
Сусідам злочинним на жа

Артур Курдіновський
2024.07.23 06:29
Мовчання - мов мелодія мінору,
Мереживо м'яке мінливих мрій.
Містичний морок, монохромне море...
Мовчання - мов мелодія мінору.

Минулого малинові майори
Мені малює місяць молодий.
Мовчання - мов мелодія мінору,

Юрій Гундарєв
2024.07.22 22:33
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Микола Дудар
2024.07.22 20:36
Тихого вечора, спокійної ночі...
І щоб нарешті скінчилась війна''
І щоби хлопцю очі дівочі…
Разом у сни — він і вона…
Мамі із батьком здоров’ячка нині,
Внукам доріжку для розбігу ввись…
Дні щоб завжди залишалися мирні —
Боже, благаю, тільки озвис

Світлана Пирогова
2024.07.22 16:51
Ніч в чорному із ластику бурнусі,
Бо дихання осіннє прохолодне.
Кружляє листя у невпиннім русі,
Знайти думки не можуть тихе ложе.

Вкарбовані слова бентежать душу,
Це ж ти зумів їх перлами розсипать.
Ледь-ледь губами доторкався вушка,

Володимир Бойко
2024.07.22 15:56
Господарські пси гавкають лише у межах своєї території. Блудні пси, подібно до москалів, гавкають де завгодно. Коли кажуть, що «хароших русскіх» не буває, московити страшенно обурюються. І водночас доводять на практиці, що саме так воно і є. Для тих

Микола Соболь
2024.07.22 14:13
Що не так з віршем "специфічний класик"? Жодної згадки будь-кого у вірші немає, мовні норми не порушені, скільки я маю терпіти таке чмо, як гундарєв і самохвал? Ви, будь ласка, наведіть лад серед пописунів, які не поважають інших авторів і у спільноті в

Олександр Сушко
2024.07.22 13:58
Для сатири Юра - всохлий хрящик,
Що тріщить у пащі мого пса.
Собацюра гарний, не ледащо,
Віршомазів сотню покусав.

А оце гризнув "титана" ззаду,
Вирвав з мнясом у митця талант.
Бо гавкун до графоманів ласий,

Козак Дума
2024.07.22 13:39
Поговори, щоб я тебе побачив.
Прошепочи, аби усе почув.
Жахливо, як душа у слові плаче!.
Кричу, але ніяк не докричусь…

Скажи усе, аби ми зрозуміли,
куди талан торує нині шлях,
і відновили хоч зернину сили,

Олена Побийголод
2024.07.22 11:53
Із Юза Алешковського

Упень мені білого світу не видно:
мій тато – з дворянських еліт,
і мучив Єжов мою матір вагітну,
без сну протримав її поспіль два тижні,
ударив ногою в живіт.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Рута Птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Вітер
Хтось написав:
"Слова - це дим..."
Минулих тем,
Теперішнього змісту.

Силаботоніка -
фортечний Рим.
Для інших -
і пелюстка - вічність.

Старання -
Є вони? Нема?
Коли душа летить
За вітром.

Ти поряд -
Кращого нема!
Що буде,
Коли вітер зникне?


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-04-27 15:08:38
Переглядів сторінки твору 111
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.07.23 17:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-27 18:08:46 ]
Прекрасна леді, доброго вечора!
Дуже радію вашим свіженьким рядкам! Щодо вітру - знаєте, Ваше ім'я б пасувало такому торнадо... Надзвичайно могутньому завдяки лагідності... Торнадо "Олена" - хіба це не прекрасно звучить? Який Рим встоїть? Тут, як у тому шедеврикові "Бумбокс", імперії впадуть (навіть без рейдів нашого знайомця Аттіли), фортеці не допоможуть!

І нехай я - такий собі фактично безіменний протяг, Ви надихаєте на дещо більше, аніж притаманне протягові зазвичай!

Я наче вітер, знятий з вітряка.
Любов'ю розіп'ятий буйний вітер…
Хай ти солонувата чи гірка –
Це краще, ніж банальні дольчевіти.
Це твій секрет - як в сіточку панчіх
Мене ти в чистім полі упіймала?
Я бриз удень, я ураган вночі.
Мені тебе завжди до болю мало…

Я міг би розтрощити цей вітряк.
Завіятися вільним десь у небо.
Але якщо бажаєш саме так,
Це означає, що мені так треба.
А хочеш, буду ніжним, як зефір?
Жорстким, на заздрість навіть харматану?
Моя любов така, що, вір-не вір,
Я все одно яким захочеш стану.

Любов – то хрест? А я на вітряку
Нагенерую драйвові ідеї
Щоб втілити у них тебе таку –
Доволі специфічну Галатею,
Яка Пігмаліона переллє
У форму «амфібрахій» або «дактиль».
А хочеш – за командою «Аллє!»
Завию, як співучий птеродактиль?

Я наче здичавілий буревій.
Я – дихання Сахари, я – сироко,
В твоїй такій гарненькій голові
Ув'язнений… здається, що без строку.
Чи вперше? Бо моїй палкій душі
Хорей із ямбом – ті ще каземати.
Працює генератор, аж тріщить…
А терміни - вирішуй це сама ти.

Бо ж ти одна чудова є така –
В тобі вирують нескінченні весни.
То вітер цей, хоч знятий з вітряка,
Заради тебе знов-таки воскресне.
Любов – то коло замкнене, і це
Не те щоб ефемерність або згуба…
Скоріш – твоїм слухняним вітерцем
Навколо стегон витись хулахупом.

Хай кажуть люди, буцімто простак.
І що кохання начебто халепа.
Але якщо бажаєш саме так,
Це означає, що мені так треба.
Ти гарна, як черешня у цвіту!
Мене бажання точно не відпустять:
Твою білизну дещо зайву ту
Укотре обривати, як пелюстя!

Дякую за Вашу натхненність і за чудові вірші, красунечко! Мені дуже до вподоби!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-12 21:03:11 ]

Щось таке, що я навіть не знаю як прокоментувати.))))) Але посмішка є і це головне! Тож дякую за неї і за вірш.