ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2025.06.24 22:53
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno AI. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Кліп змонтов

Борис Костиря
2025.06.24 21:37
Це грім звучить чи гуркіт канонади?
Роздвоєння, як вістря боротьби,
Як відгомін Господньої тиради,
Доноситься противенством доби.

Не знаємо, де можемо спіткнутись -
На міні чи на грудах кам'яних.
Ми навіть не встигаєм озирнутись,

Богдан Манюк
2025.06.24 17:25
Частина друга Жовч і кров 1930 рік 4. Кася витягнула з печі каструлю з борщем. Це був улюблени

Іван Потьомкін
2025.06.24 17:02
Посходили співаночки рясно, мов суниці.
Посходились легіники, гей, на косовицю.
Косять так, як ще ніколи доти не косили.
Уже сонце припікає, а ще стільки сили
Позостало в руках дужих, руках молодечих,
Що готові трудитися під сам темен вечір.

Посхо

Світлана Майя Залізняк
2025.06.24 16:33
Новинка на моєму каналі.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno.
У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для ц

Світлана Пирогова
2025.06.24 14:50
Густо рум'янком зацвічений сад,
Божа краса дрібних невістульок.
Ллється навколо її аромат,
З неба моргає сонячна куля.

П'янко...Ромашковий килим живий:
Цяточки жовті, біле пелюстя.
Десь заховався пустун-вітровій,

Віктор Кучерук
2025.06.24 05:28
Колиска посеред кімнати
Гойдалась плавно з боку в бік,
А біля неї добра мати,
Було, втрачала співам лік.
Матуся знала достолиха
Пісень про звірів і пташню,
Тому співала довго й тихо,
І колисала аж до сну…

Тетяна Левицька
2025.06.23 22:42
Світлана завжди у неділю давала дітям гроші на морозиво і на білети в кінотеатр, але не цього разу. До зарплатні залишався тиждень, а у її гаманці лежало всього п'ять карбованців. «Колос на глиняних ногах» розвалився і всі кошти у Ощадбанку згоріли одноч

Борис Костиря
2025.06.23 21:53
Останній сніг вже сходить із арени,
Як сивина, як марево із хвиль,
Що напливає з підсвідомих терен.
Не розрізниш, де правда, а де цвіль.

Останній сніг напливами прибою
Нечутно попід двері підповза,
Де зло й добро злилися у двобої.

Татьяна Квашенко
2025.06.23 16:28
Поки тиша огортає шлях,
Рими причепились, мов реп'ях.
Бо іти у полі манівцем –
Як писати вірші олівцем,

Як етюд писати просто неба.
Кольорів багато і не треба –
Колір неба й стиглої пшенички.

Юлія Щербатюк
2025.06.23 13:13
Огудою тієї правди
наніс удар - нещадний весь.
І вицвіле потому завтра
заскавучало, наче, пес,

мої зализуючи рани.
І линув біль із попід вій.
У скронях пульсувало рвано.

Сергій Губерначук
2025.06.23 11:54
«Ні» чи «Так», а Всесвіт – проти.
Не буває «Так» чи «Ні».
Ані правди, ані йоти!
На війні як на війні!

Правда – вічне порівняння.
Нині – так, а сяк – затим.
Залишається питання:

С М
2025.06.23 10:31
лиця твого все не згадаю
лиця твого все не згадаю

поцуплять риси
пси карнавальні
лиця твого
не згадаю

Юрій Гундарєв
2025.06.23 09:58
Легендарному музикантові виповнилося 83 роки!
Від перших днів війни він активно підтримує нашу країну, виходячи на сцену з українським прапором…

Часом здається: все в Лету кануло,
мідним тазом враз накрилося…
Раптом лунає голос Маккартні -
і відчув

Юрій Гундарєв
2025.06.23 09:55
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Віктор Кучерук
2025.06.23 05:33
Яхти трикутні вітрила
Шурхають прудко, мов крила
Білої чайки, що низько
Навстріч несеться вітриську.
Яхта завзято й бадьоро
Рине розбурханим морем,
Ріжучи вітер і хвилі
Гарно загостреним кілем.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Живий
Образ твору Душу тягне до зруйнованого Форту,
Щось у ньому до цеглинки моє.
Доторкнутися хочу до його історії
І відчути, що в руїнах присутнє живе.

Чути з каменю розмови дивних мешканців,
Хто вони? Чим жили? Кого стереглись?
Як боролися у морі зі штормами,
З ким єднали свої роди?

Провела б з Фортом день у вічності,
Він сховав біль століття в собі,
Хвилі знають про нього езопівське
Обіймають тіло крихке вони.

Ну а я, наче птаха над берегом,
Форт сторічний прошу про одне:
- Не зникай, я побуду близесенько!
Розкажи-но про себе іще.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-11 10:22:08
Переглядів сторінки твору 355
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.06.10 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-05-13 19:20:15 ]
Дуже красиву картину ти вербально намалювала, Лєна!
Мабуть, Форт міг би подарувати сюжети для численних саг чи балад...

Так, чимало є спогадів у старовинного форту.
Є багато історій… І нині згадаймо одну.
Про славетного конунга і про красунечку горду.
Про славетну і родом, і вродою світлу княжну.

То сюди припливали від півночі грізні дракари.
Та лунала говірка країв, де ледь знали Христа.
Хтось тремтів і цурався, неначе Господньої кари.
Хтось поживи чекав, хтось видовищ собі виглядав.

Та на берег виходили поки що тільки вигнанці.
Ватажок був веселий, на примхи богів не сважав.
Знав, що ввечері часто багатий, хто бідним був вранці.
То й чекала пригод і тріумфів хоробра душа.

Гомоніли своє пралитовці, а може - естонці…
Та у вухах у воїна чулися тільки чутки.
І вело його серце назустріч кагановій доньці.
Він покласти життя їй до ніжок би міг залюбки.

Він не знав, чи здобуде омріяне; може, загине.
Не помітив цей форт – українка у нього в думках
Царювала уже. Він поїхав до князя й княгині.
«Моя зіронько мила!» - у серці одне й на вустах.

Україна… І Гаральд нарешті прибув до кагана.
Він побачив красуню – богиням насправді сестра!
Та зустріла княжна войовничого хлопця погано.
Ти, мовляв, як Поділ – я неначе славетна Гора!

Воїн все зрозумів. Що звитягам великим всі раді.
І богині також. Отже зірка його провідна
Надихала його на Сицилії, потім в Царграді.
Подолати всю Азію допомагала вона.

«Моя зіронько мила!» - сказав він своїй українці
Вже не тим юнаком, а славетним на весь білий світ.
І вона посміхалася. Бігло вино через вінця.
У красунечки в серці розтанув колишній той лід.

Кров його - від природи як море Варязьке – кипіла.
Пам’ятає цей форт, як вертався вже конунг сюди.
Наречену щасливу та плаття розкішне і біле.
«Моя зіронько» він їй казав… «Мрія, щастя – все ти!»

Українка і конунг закохані зникли у часі.
Але шепіт закоханий – чуєш? – і досі луна.
Як красуня-вкраїнка принесла фортуну невдасі.
І для конунга долею стала навіки вона!)

А особисто я заради дня у вічності з такою красунею хоч сам би перетворився на увесь біль за 6000 років, як Марат у Гюго у "93 році". Цей день би перетворив його на щастя у тій самій вічності)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-05-13 19:22:14 ]
"не Зважав", ну що поробиш?)
Хоч на роботі, хоч на лікарняному - все одно неодмінно обдрукуюся)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-14 14:39:59 ]
Ого - українська сага в жанрі Драпа. )))))

Як завжди - вражена !!!

Тоді бажаю тобі 6000 років щастя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-05-15 00:29:57 ]
Дякую і навзаєм, Лєночко)
І принаймні 6000 балад на твою честь!
Щоб доробок самого Соломона був меншим)