ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.06.24 21:08
В кімнаті оцій чорно-білі примари. Знову
Ти сидиш у профіль, фрази пливуть шрифтом.
Спокій знайомого голосу і музики витікають із грамофону.
Край неба у твоїй кімнаті і яблуні за вікном

І тому я кажу не чудернацькі, ні не дивні, вслухайся,
В оці н

Олександр Сушко
2024.06.24 19:52
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча,

Іван Низовий
2024.06.24 13:51
Виріс я у селі на Сулі,
Де черемха і вишня цвіли.
Крім села і моєї Сули,
Більш нічого не знав на землі.
Знав іще: в ясеновім гаю
Є сунична галява одна –
Там поховано матір мою
В рік війни, восени, в ясенах.

Світлана Пирогова
2024.06.24 11:21
Червоніло у літній купелі,
Ніби сон не кінчався тривалий.
Дощ налив через вінця у келих
Дню крилатому трішки зухвало.

І згадались сережки на вухах,
Не з рубінів, а з вишень - червоні,
Навіть небо зняло капелюха,

Леся Горова
2024.06.24 10:38
Ти про що, лелеко, стукотиш

Ти про що, лелеко, стукотиш?
Пісня з теплим дощепадом схожа,
Скочуються звуки у шпориш,
Сіється зерном надії кожен.

Щедро обсипаєш зверху дім,

Тетяна Левицька
2024.06.24 09:26
Навіщо посадили у саду
для зла пізнання дерево спокуси?
Лиш надкусила яблуко в меду,
а розіп'яли на хресті Ісуса.

Невже я помиляюся, невже
розбещеність за любощі сприймаю?
В ясних думках клубочиться вужем

Віктор Кучерук
2024.06.24 05:49
Невдовзі кетяги калини
Підпалять ясно вогкий гай, –
І журавлиним довгим клином
Прониже осінь небокрай.
І крізь ледь видиму шпарину
Пропхаюсь я цибатим вслід
У край спокійний і гостинний,
Теплом прихований од бід.

Артур Курдіновський
2024.06.24 00:15
Я написав до конкурсу квартон
І заварив собі ранкову каву.
Та змістом перейматись - не цікаво,
Бо я і так вже справжній еталон!

Я - майстер! Щоб мене не забували,
Я написав до конкурсу квартон.
Амбіцій в мене - майже на мільйон,

Володимир Ляшкевич
2024.06.23 22:27
Гімни)
"Слався Джива,
квітни Жива "
"Нам розрада – Світла Лада"
Хор:
"Слався Джива, квітни Жива.
Нам розрада – Сяйна Лада
Нам розрада – Чиста Лада.

Іван Потьомкін
2024.06.23 21:47
Набачив кіт мишеня.На жертву кинувся прожогом,
Та кляте звіриня встигло сховатися у нірку.
Почухав кіт потилицю і рішенець почав шукати.
Надибав: і заліг неподалік. Спочатку тихо, а потім голосніш,
Удавши з себе пса, зачав гарчати, а потім як міг і

Ігор Шоха
2024.06.23 18:48
А на росії у законі вори
аж від окраїн до кремлівських веж
і у Європі їм немає меж...
нема межі агресії мордору
і мародеру в Україні теж.

***
А контрибуції не буде,

Сергій Губерначук
2024.06.23 17:13
Світ за очі йдучи,
без будь-яких причин,
ваш чин поміж личин не помічаючи,
я стану голубим,
як пролісок, як дим,
як цілий океан для потопаючих.

Як цілий океан,

Самослав Желіба
2024.06.23 16:59
    Якщо мистецтво наслідує природу, тоді його мета – виховання людини.     Так, дійсно, футуристи мали рацію, кажучи, що де є культ, там немає мистецтва. Але рація полягає лише в тому тут, що мистецтво має уникати формальної догматизації та стереотипіз

Володимир Бойко
2024.06.23 16:42
Зо всіх шпарин пролазить «русскій мір»,
В парадне преться, лізе чорним ходом,
Облудно розпатякує про мир,
Приносячи війну і смерть народам.

Мов шашіль, поточив наш спільний дім,
Чаїться у найменшім закапелку.
І якнайшвидше хочеться усім

Леся Горова
2024.06.23 16:17
Сині води, темні води
Де ваш брід?
По якому спомин ходить
Стільки літ.

То сідає зовсім близько
В очерет
В руки місячного блиску

Євген Федчук
2024.06.23 16:02
Сидять діди на колоді. Вже осінь надворі.
Вже сонечко, хоч і гріє та не вигріває.
Та ж хочеться дідам тепла хоч трохи в цю пору.
А тут якраз затишно і вітру немає.
Тож погріти можна кості та погомоніти
Про те, про се. Свою, може, молодість згадати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Ефір

"Якщо ви боїтесь щось загубити - загубіть і більше не бійтесь."

Східна мудрість

Загубила тебе серед трав
десь у місті старого Лева,
На галявині джаз-лунав,
Натовп, дотик, липнева спека.

На вершинах наших Карпат
В поцілунку, в якому потреба.
У до болю знайомих рядках,
Ти застряг в павутині І-нету.

Загубила тебе у ріці,
Під водою за течією.
Квітнем місяцем обіймав,
Та поплив ти кудись без мене.

У піснях ти щоразу зникав,
То мажорним ти був, то мінорним
Я б озвучила твої чесноти,
Не змогла підібрати ноти.

Заблукав думками в мені
Словом болю, яке чути в тиші.
Загубила тебе у віршах
Не знайшла у житті більше.

В лабіринтах чумної війни
чи твоєї, чи громадянської,
Ти кричав: "Допоможи!",
Всі навколо були пропащими.

Загубила тебе між чужими
іменами та перехрестями,
висновками, дивними жінками,
у торнадо і між пожежами.

Розчинився променистим ефіром,
Десь на піках життєвої рими?
Між минулим і світлими мріями,
Кожним спогадом, що загубила.

Не боялась, тепер боюсь,
Як не буде спільної мрії.
Серце більше не помічник.
Що, як знову тебе не зустріну?

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-16 18:01:39
Переглядів сторінки твору 186
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.06.23 04:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-05-16 19:36:21 ]
Дуже чудовий вірш, Лєночко!
Якби ЛГ не загубився, певно, будь-хто б позаздрив йому як джерелу натхнення для таких рядків.
Але мені здається, що все буде гаразд.

Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.

Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії розбитії вщент
Воскресають, щоб знову сягати за хмари.

Все життя - лише гра. Але щоб вічний пат -
Не буває такого, де грають відверто.
Радше долами стануть вершини Карпат,
Ніж зуміє живе в двох серцях таки вмерти.

Радше небо на землю зненацька впаде,
Ніж загубиться те, що роками жевріє.
Із нічого поезій не буде; в ніде
Не порине вже втілена в зустрічі мрія.

Так буває... Життя - річ доволі складна.
Навпростець і до щастя - щось від Голівуду.
Лабіринти рядків і кривава війна;
Чорні погляди, гірші за магію вуду.

Все це бачив не раз і не два мудрий Львів.
І в майбутньому бачить приховане дещо.
То нехай час шляхи тимчасово розвів,
Неодмінно кохання їх знову зведе ще.

Знов під джаз в унісон залунають серця
В місті див, небанальності та авангарду.
Де розлуки завжди добігають кінця.
Втрати - заради зустрічі, що всього варта.

То я певен, героїня неодмінно зустріне загублене)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 16:55:26 ]
Якщо героїня побіжить шукати усе, що загубила, то і сама загубиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 10:01:02 ]
Так стається у більшості з нас на початках. І нам хочеться побільше передати того, що хвилює. Але найкраще таки починати і завершувати з коротших форм.
Найперше тому, що з ними ми ще можемо дати раду, доглянути кожне слово.
Тому у вас - все , як і має бути, як було і є в кожного з нас. )
Успіхів вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 16:53:56 ]
Доброго дня, пане Редакторе. Дякую, за візит та побажання ))))

Я перечитала Ваш коментар разів 10 в надії зрозуміти, що з моїм розчаруванням не так.
Спробую пояснити - цей вірш таким і має бути, розчарованим, нерівним, як моя аритмія та відчайдушним. Я на жаль, не навчилась контролювати те, що виходить з моєї підсвідомості і розміри теж не можу контролювати. Якби я писала під замовлення, то звісно ж свідомий вірш був би інший.
Не знаю, як ще інакше можна дати ради всім моїм втратам? Вам чоловікам, з раціональним мисленням легко давати поради, а жіночому хаосу в душі і голові знаєте, як важко)))

У мене взагалі така ситуація склалась, що 90% віршів я навіть не знаю як написались. Перечитую, і не розумію звідки вони взялись. Наче не я писала.

Я не впевнена що в кожного з "Вас" те саме роздвоєння )))) що і в мене ... і це чудово!
І не вважаю себе початківцем, просто такий у мене почерк незрозумілий - докторський )))
Заходьте ще, ( не знаю як звертатись, пане Редакторе) і спробуйте подивитись на мої рядки, як на художнє мистецтво в жанрі експресіонізм )))))

Гарного настрою! Ще раз дякую за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 18:58:41 ]
Просте роздвоєння ще надто просто )
А коли факторів з тисяча, чи безмежна кількість, то намагаєшся зосередитися лише на основних гармоніях - без зайвих відсторонень. А відстороненим темам давати окремі простори нових творів.
Тут важливо користуватися йогівськими практиками - намагатися хоча би хвилину втримувати увагу на чомусь конкретному. )
Для початку можна присісти перед запаленою свічкою із заплющеними очима і уявити собі на рівні третього ока - оце полум'я, потім можна образи близьких так тримати в зорі.
Цей спосіб дає дуже швидкі і якісні результати в концентрації (не раціо, а образному) на тих чи тих напрямках. І не тільки це )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 21:44:06 ]
))))))) ааа, то ви про концентрацію уваги на чомусь одному. Надскладне завдання ))))
Усамітнення для мене це вже медитація навіть без свічки), але це рідкість, для жінки -матері.
Маю знайому, яка займається звукотерапією індійськими чашами. Вона неодноразово запрошувала мене на медитації, і я щоразу відмовлялась, бо не зможу висидіти годину повторюючи звук ОМ. ))) люблю на ровері покататись - відключає непотрібні радіохвилі в голові.
Хоча погоджуюсь з вами в тому, що "утримання від руху" (нерухомість) акумулює енергію та може розкрити якусь із чакр, і тоді звідти сиплеться золото El Dorado ))))))
А що, коли енергія на нулю і нема бажання її поповнювати?! Сипатись нема чому?


Подивлюся на свічку і буду плакати
5 хвилин, може близько години.
Як ти там ?! Чим на хмарах займаєшся?!
То коли поговоримо щиро?!

Про усе, що не сходилось,
усе, що давно пережили.
Ти про сина свого, я про донечку,
Та й про те, що нас міцно схрестило.

Все без тебе не так, русла всі не туди
Та й не хочеться вже нічого...
Я тримаюсь за спогади теплі свої
І чекаю тебе удома.


Бачите, не всі можуть дивитись на вогонь спокійно?!
Аритмія, сльози, відчай...
Від свічки в мені розгораються сумні речі (((
Мені рекомендовано дивитись на воду... тоді заспокоююсь, тихенько пишу вірші і радію гостям )))
Дуже дякую Вам, за приємну розмову та добрі поради!!!
Медитації постараюсь на канікулах застосувати!)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-29 08:00:11 ]
У вас душевні, світлі переживання, вони важливі.
А щодо медитацій - то найкраще щось усвідомлено світле.
До речі, хоча і тут біси попорпалися, але в цілому напрямок цього короткого фільму вірний. Рекомендую.

https://maysterni.com/publication.php?id=168227