ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.04.25 10:34
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Віктор Кучерук
2025.04.25 05:56
Анічого не сказала
Про розлучення мені, –
Тільки чмокнула недбало
І пропала вдалині.
Чи втомилася від мене,
Чи знесилилась від справ,
Бо сьогодні біля клена
Я на тебе марно ждав.

Артур Сіренко
2025.04.25 02:51
Сонце – вухастий заєць
Малює знаки на жовтій глині,
Якої торкались руки людей,
Що вдягнені в торішні зимові сни
Замість полотняного одягу,
Що взуті в личаки лабіринтів,
Що плетені з кори хлібного дерева,
Яке посадив пастух Таргітай.

Борис Костиря
2025.04.24 21:28
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути

Світлана Пирогова
2025.04.24 20:10
Що для мене сьогодні весна
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.

Артур Курдіновський
2025.04.24 17:39
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.

Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне

Євген Федчук
2025.04.24 16:00
Було, кажуть, в чоловіка вуликів багато.
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо

Юрій Гундарєв
2025.04.24 09:24
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Віктор Кучерук
2025.04.24 06:24
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…

Борис Костиря
2025.04.23 21:31
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого

Козак Дума
2025.04.23 18:49
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…

Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,

Віктор Кучерук
2025.04.23 12:21
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.

Олександр Сушко
2025.04.22 21:54
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука

"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).

МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.

Борис Костиря
2025.04.22 21:36
Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок
так важко віднайти
справжнє лице.
Маска приростає до обличчя.
Життя нагадує театр масок,
але не такий вишуканий,
як театр но і кабукі,

Володимир Каразуб
2025.04.22 19:46
Скільки у твоє черево, череп, груди, тушу
Набили цього дешевого синтепону?
Хто вдихнув у повітряну кульку необмежену душу
І прив'язав до руки? Настільки ти відсторонений
Від спроби осмислити справді потрібну красу,
Яка заглядає ув очі простою істино

Леся Горова
2025.04.22 18:09
Іти туди, де Слово про любов!
Дорога - вирви, небо - грім заліза,
І трем колін, і крок важкий, завізний.
І диму нерозвіяна завіса
І тут і там ховає кіпоть змов.
Іти й просити в Матері - замов
За сина слово. В Сина, що зборов
Для світла смертю смерт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Ефір

"Якщо ви боїтесь щось загубити - загубіть і більше не бійтесь."

Східна мудрість

Загубила тебе серед трав
десь у місті старого Лева,
На галявині джаз-лунав,
Натовп, дотик, липнева спека.

На вершинах наших Карпат
В поцілунку, в якому потреба.
У до болю знайомих рядках,
Ти застряг в павутині І-нету.

Загубила тебе у ріці,
Під водою за течією.
Квітнем місяцем обіймав,
Та поплив ти кудись без мене.

У піснях ти щоразу зникав,
То мажорним ти був, то мінорним
Я б озвучила твої чесноти,
Не змогла підібрати ноти.

Заблукав думками в мені
Словом болю, яке чути в тиші.
Загубила тебе у віршах
Не знайшла у житті більше.

В лабіринтах чумної війни
чи твоєї, чи громадянської,
Ти кричав: "Допоможи!",
Всі навколо були пропащими.

Загубила тебе між чужими
іменами та перехрестями,
висновками, дивними жінками,
у торнадо і між пожежами.

Розчинився променистим ефіром,
Десь на піках життєвої рими?
Між минулим і світлими мріями,
Кожним спогадом, що загубила.

Не боялась, тепер боюсь,
Як не буде спільної мрії.
Серце більше не помічник.
Що, як знову тебе не зустріну?

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-16 18:01:39
Переглядів сторінки твору 486
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.23 20:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-05-16 19:36:21 ]
Дуже чудовий вірш, Лєночко!
Якби ЛГ не загубився, певно, будь-хто б позаздрив йому як джерелу натхнення для таких рядків.
Але мені здається, що все буде гаразд.

Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.

Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії розбитії вщент
Воскресають, щоб знову сягати за хмари.

Все життя - лише гра. Але щоб вічний пат -
Не буває такого, де грають відверто.
Радше долами стануть вершини Карпат,
Ніж зуміє живе в двох серцях таки вмерти.

Радше небо на землю зненацька впаде,
Ніж загубиться те, що роками жевріє.
Із нічого поезій не буде; в ніде
Не порине вже втілена в зустрічі мрія.

Так буває... Життя - річ доволі складна.
Навпростець і до щастя - щось від Голівуду.
Лабіринти рядків і кривава війна;
Чорні погляди, гірші за магію вуду.

Все це бачив не раз і не два мудрий Львів.
І в майбутньому бачить приховане дещо.
То нехай час шляхи тимчасово розвів,
Неодмінно кохання їх знову зведе ще.

Знов під джаз в унісон залунають серця
В місті див, небанальності та авангарду.
Де розлуки завжди добігають кінця.
Втрати - заради зустрічі, що всього варта.

То я певен, героїня неодмінно зустріне загублене)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 16:55:26 ]
Якщо героїня побіжить шукати усе, що загубила, то і сама загубиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 10:01:02 ]
Так стається у більшості з нас на початках. І нам хочеться побільше передати того, що хвилює. Але найкраще таки починати і завершувати з коротших форм.
Найперше тому, що з ними ми ще можемо дати раду, доглянути кожне слово.
Тому у вас - все , як і має бути, як було і є в кожного з нас. )
Успіхів вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 16:53:56 ]
Доброго дня, пане Редакторе. Дякую, за візит та побажання ))))

Я перечитала Ваш коментар разів 10 в надії зрозуміти, що з моїм розчаруванням не так.
Спробую пояснити - цей вірш таким і має бути, розчарованим, нерівним, як моя аритмія та відчайдушним. Я на жаль, не навчилась контролювати те, що виходить з моєї підсвідомості і розміри теж не можу контролювати. Якби я писала під замовлення, то звісно ж свідомий вірш був би інший.
Не знаю, як ще інакше можна дати ради всім моїм втратам? Вам чоловікам, з раціональним мисленням легко давати поради, а жіночому хаосу в душі і голові знаєте, як важко)))

У мене взагалі така ситуація склалась, що 90% віршів я навіть не знаю як написались. Перечитую, і не розумію звідки вони взялись. Наче не я писала.

Я не впевнена що в кожного з "Вас" те саме роздвоєння )))) що і в мене ... і це чудово!
І не вважаю себе початківцем, просто такий у мене почерк незрозумілий - докторський )))
Заходьте ще, ( не знаю як звертатись, пане Редакторе) і спробуйте подивитись на мої рядки, як на художнє мистецтво в жанрі експресіонізм )))))

Гарного настрою! Ще раз дякую за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 18:58:41 ]
Просте роздвоєння ще надто просто )
А коли факторів з тисяча, чи безмежна кількість, то намагаєшся зосередитися лише на основних гармоніях - без зайвих відсторонень. А відстороненим темам давати окремі простори нових творів.
Тут важливо користуватися йогівськими практиками - намагатися хоча би хвилину втримувати увагу на чомусь конкретному. )
Для початку можна присісти перед запаленою свічкою із заплющеними очима і уявити собі на рівні третього ока - оце полум'я, потім можна образи близьких так тримати в зорі.
Цей спосіб дає дуже швидкі і якісні результати в концентрації (не раціо, а образному) на тих чи тих напрямках. І не тільки це )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 21:44:06 ]
))))))) ааа, то ви про концентрацію уваги на чомусь одному. Надскладне завдання ))))
Усамітнення для мене це вже медитація навіть без свічки), але це рідкість, для жінки -матері.
Маю знайому, яка займається звукотерапією індійськими чашами. Вона неодноразово запрошувала мене на медитації, і я щоразу відмовлялась, бо не зможу висидіти годину повторюючи звук ОМ. ))) люблю на ровері покататись - відключає непотрібні радіохвилі в голові.
Хоча погоджуюсь з вами в тому, що "утримання від руху" (нерухомість) акумулює енергію та може розкрити якусь із чакр, і тоді звідти сиплеться золото El Dorado ))))))
А що, коли енергія на нулю і нема бажання її поповнювати?! Сипатись нема чому?


Подивлюся на свічку і буду плакати
5 хвилин, може близько години.
Як ти там ?! Чим на хмарах займаєшся?!
То коли поговоримо щиро?!

Про усе, що не сходилось,
усе, що давно пережили.
Ти про сина свого, я про донечку,
Та й про те, що нас міцно схрестило.

Все без тебе не так, русла всі не туди
Та й не хочеться вже нічого...
Я тримаюсь за спогади теплі свої
І чекаю тебе удома.


Бачите, не всі можуть дивитись на вогонь спокійно?!
Аритмія, сльози, відчай...
Від свічки в мені розгораються сумні речі (((
Мені рекомендовано дивитись на воду... тоді заспокоююсь, тихенько пишу вірші і радію гостям )))
Дуже дякую Вам, за приємну розмову та добрі поради!!!
Медитації постараюсь на канікулах застосувати!)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-29 08:00:11 ]
У вас душевні, світлі переживання, вони важливі.
А щодо медитацій - то найкраще щось усвідомлено світле.
До речі, хоча і тут біси попорпалися, але в цілому напрямок цього короткого фільму вірний. Рекомендую.

https://maysterni.com/publication.php?id=168227