ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
1962. Сорока (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
* * *
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
* * *
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Виживеш ти!
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Муза сміється
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Думки про нездале – 3
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Читацький щоденник. Сергій Жадан
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
* * *
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Олег Герман
2025.08.22 23:59
Штучні квіти посеред поля психотравми
Я завжди носив маску. Не ту, що ховає обличчя, а ту, яка приховує мою порожнечу. Вона зроблена з блискучих, ідеально відшліфованих деталей: успіх, впевненість, бездоганний вигляд. Я переконав себе, що коли маска буде достатньо яскравою, ніхто не помітить,

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
Посмішка скелета
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Ефір

"Якщо ви боїтесь щось загубити - загубіть і більше не бійтесь."

Східна мудрість

Загубила тебе серед трав
десь у місті старого Лева,
На галявині джаз-лунав,
Натовп, дотик, липнева спека.

На вершинах наших Карпат
В поцілунку, в якому потреба.
У до болю знайомих рядках,
Ти застряг в павутині І-нету.

Загубила тебе у ріці,
Під водою за течією.
Квітнем місяцем обіймав,
Та поплив ти кудись без мене.

У піснях ти щоразу зникав,
То мажорним ти був, то мінорним
Я б озвучила твої чесноти,
Не змогла підібрати ноти.

Заблукав думками в мені
Словом болю, яке чути в тиші.
Загубила тебе у віршах
Не знайшла у житті більше.

В лабіринтах чумної війни
чи твоєї, чи громадянської,
Ти кричав: "Допоможи!",
Всі навколо були пропащими.

Загубила тебе між чужими
іменами та перехрестями,
висновками, дивними жінками,
у торнадо і між пожежами.

Розчинився променистим ефіром,
Десь на піках життєвої рими?
Між минулим і світлими мріями,
Кожним спогадом, що загубила.

Не боялась, тепер боюсь,
Як не буде спільної мрії.
Серце більше не помічник.
Що, як знову тебе не зустріну?

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2024-05-16 18:01:39
Переглядів сторінки твору 688
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.05 00:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-05-16 19:36:21 ]
Дуже чудовий вірш, Лєночко!
Якби ЛГ не загубився, певно, будь-хто б позаздрив йому як джерелу натхнення для таких рядків.
Але мені здається, що все буде гаразд.

Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.

Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії розбитії вщент
Воскресають, щоб знову сягати за хмари.

Все життя - лише гра. Але щоб вічний пат -
Не буває такого, де грають відверто.
Радше долами стануть вершини Карпат,
Ніж зуміє живе в двох серцях таки вмерти.

Радше небо на землю зненацька впаде,
Ніж загубиться те, що роками жевріє.
Із нічого поезій не буде; в ніде
Не порине вже втілена в зустрічі мрія.

Так буває... Життя - річ доволі складна.
Навпростець і до щастя - щось від Голівуду.
Лабіринти рядків і кривава війна;
Чорні погляди, гірші за магію вуду.

Все це бачив не раз і не два мудрий Львів.
І в майбутньому бачить приховане дещо.
То нехай час шляхи тимчасово розвів,
Неодмінно кохання їх знову зведе ще.

Знов під джаз в унісон залунають серця
В місті див, небанальності та авангарду.
Де розлуки завжди добігають кінця.
Втрати - заради зустрічі, що всього варта.

То я певен, героїня неодмінно зустріне загублене)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 16:55:26 ]
Якщо героїня побіжить шукати усе, що загубила, то і сама загубиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 10:01:02 ]
Так стається у більшості з нас на початках. І нам хочеться побільше передати того, що хвилює. Але найкраще таки починати і завершувати з коротших форм.
Найперше тому, що з ними ми ще можемо дати раду, доглянути кожне слово.
Тому у вас - все , як і має бути, як було і є в кожного з нас. )
Успіхів вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 16:53:56 ]
Доброго дня, пане Редакторе. Дякую, за візит та побажання ))))

Я перечитала Ваш коментар разів 10 в надії зрозуміти, що з моїм розчаруванням не так.
Спробую пояснити - цей вірш таким і має бути, розчарованим, нерівним, як моя аритмія та відчайдушним. Я на жаль, не навчилась контролювати те, що виходить з моєї підсвідомості і розміри теж не можу контролювати. Якби я писала під замовлення, то звісно ж свідомий вірш був би інший.
Не знаю, як ще інакше можна дати ради всім моїм втратам? Вам чоловікам, з раціональним мисленням легко давати поради, а жіночому хаосу в душі і голові знаєте, як важко)))

У мене взагалі така ситуація склалась, що 90% віршів я навіть не знаю як написались. Перечитую, і не розумію звідки вони взялись. Наче не я писала.

Я не впевнена що в кожного з "Вас" те саме роздвоєння )))) що і в мене ... і це чудово!
І не вважаю себе початківцем, просто такий у мене почерк незрозумілий - докторський )))
Заходьте ще, ( не знаю як звертатись, пане Редакторе) і спробуйте подивитись на мої рядки, як на художнє мистецтво в жанрі експресіонізм )))))

Гарного настрою! Ще раз дякую за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 18:58:41 ]
Просте роздвоєння ще надто просто )
А коли факторів з тисяча, чи безмежна кількість, то намагаєшся зосередитися лише на основних гармоніях - без зайвих відсторонень. А відстороненим темам давати окремі простори нових творів.
Тут важливо користуватися йогівськими практиками - намагатися хоча би хвилину втримувати увагу на чомусь конкретному. )
Для початку можна присісти перед запаленою свічкою із заплющеними очима і уявити собі на рівні третього ока - оце полум'я, потім можна образи близьких так тримати в зорі.
Цей спосіб дає дуже швидкі і якісні результати в концентрації (не раціо, а образному) на тих чи тих напрямках. І не тільки це )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 21:44:06 ]
))))))) ааа, то ви про концентрацію уваги на чомусь одному. Надскладне завдання ))))
Усамітнення для мене це вже медитація навіть без свічки), але це рідкість, для жінки -матері.
Маю знайому, яка займається звукотерапією індійськими чашами. Вона неодноразово запрошувала мене на медитації, і я щоразу відмовлялась, бо не зможу висидіти годину повторюючи звук ОМ. ))) люблю на ровері покататись - відключає непотрібні радіохвилі в голові.
Хоча погоджуюсь з вами в тому, що "утримання від руху" (нерухомість) акумулює енергію та може розкрити якусь із чакр, і тоді звідти сиплеться золото El Dorado ))))))
А що, коли енергія на нулю і нема бажання її поповнювати?! Сипатись нема чому?


Подивлюся на свічку і буду плакати
5 хвилин, може близько години.
Як ти там ?! Чим на хмарах займаєшся?!
То коли поговоримо щиро?!

Про усе, що не сходилось,
усе, що давно пережили.
Ти про сина свого, я про донечку,
Та й про те, що нас міцно схрестило.

Все без тебе не так, русла всі не туди
Та й не хочеться вже нічого...
Я тримаюсь за спогади теплі свої
І чекаю тебе удома.


Бачите, не всі можуть дивитись на вогонь спокійно?!
Аритмія, сльози, відчай...
Від свічки в мені розгораються сумні речі (((
Мені рекомендовано дивитись на воду... тоді заспокоююсь, тихенько пишу вірші і радію гостям )))
Дуже дякую Вам, за приємну розмову та добрі поради!!!
Медитації постараюсь на канікулах застосувати!)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-29 08:00:11 ]
У вас душевні, світлі переживання, вони важливі.
А щодо медитацій - то найкраще щось усвідомлено світле.
До речі, хоча і тут біси попорпалися, але в цілому напрямок цього короткого фільму вірний. Рекомендую.

https://maysterni.com/publication.php?id=168227