…Виблядки монгольської навали –
Прийшлі звідкілясь москалюки
Храм святий дощенту зруйнували
З п’яної, як водиться, руки;
Скасували все дурним декретом,
Експропріювали всіх і вся
І сільським так званим комітетом
Править став злодюга і босяк;
Визнане невиправно-куркульским,
Від репресій гинуло село,
А було ж предивом верхосульським,
Таж колись пишнотами цвіло!
Від голодоморів пощезали
Корінні родини і роди,
Бур’яном колгоспним заростали
Всі сліди червоної біди;
Пощезали прадідів могили –
Сем, Великородів, Пигулів…
Нетрі кукурудзяні покрили
Житню звабу рідної землі,
І ніде – ні гречки, а ні жита,
Ні червоних маків на межі, –
Мовби акварель, слізьми розмита
Вся в патьоках кольору іржі…
березень 1996
(с) Низовий Іван Данилович
«Білопілля-Верхосулля» (поезії)
Луганськ: Укрроспроммаш. – 1997. – 68 с. – С. 35 – 36