ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &
                            І
               &
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
2024.11.19
13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Гундарєв (1955) /
Проза
Тріо поетичів
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тріо поетичів
БАНАЛЬНА ДРАМА
ДІЯ ПЕРША
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50.
СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях.
САТИР - поет-сатирик, його важко розгледіти: ось він наче перед очима, а за мить - уже в іншому куті кімнати.
Звичайна кімната.
На диванчику сидять Сатир і Сенсей. На стільці біля стіни примостився Лицедій.
САТИР. Так, шановні колеги! Установчі збори з приводу створення нашого літературного блоку можна вважати відкритими.
ЛИЦЕДІЙ. Можна!
САТИР. А ваша думка, Сенсею?
СЕНСЕЙ. Та, звичайно ж, можна!
САТИР. Для ведення наших зборів треба обрати голову і того, хто вестиме протокол…
СЕНСЕЙ. Ось ти і головуй, і складай протокол!
САТИР. Головувати я, звісна річ, можу, а от протоколювати мені складно - без окулярів…
ЛИЦЕДІЙ. (тихо) Наче він в окулярах щось може…
САТИР. Та не треба так, я все чую! Ось, Лицедію, ти у нас молодий, грамотний, тож бери папір, ручку, і вперед!
ЛИЦЕДІЙ. Гаразд, беру! (тихо) Дістали вже…
САТИР. Отже, на порядку денному зборів - два питання: обрання голови нашого блоку і визначення генерального напрямку його діяльності. Оскільки я вже головую, пропоную залишити мене на цій посаді...
СЕНСЕЙ. Ого, розігнався як! А чому тоді не я? У мене вже п‘ять тисяч віршів написано! Я щойно отримав посвідчення кандидата у члени Книги Гіннеса…
ЛИЦЕДІЙ. Та при чому тут кількість? Ви ж чудово розумієте, що поезія - це насамперед якість! Один мій сонет переважить тисячі ваших віршів і сатир!
І взагалі, голова - це обличчя будь-якого літературного об‘єднання. Отже, головою маю бути саме я!
САТИР. Зрозуміло, шановні мої, що ми ніколи не дійдемо згоди з цього питання. А тому пропоную обрати таку форму нашого правління, як директорат, тобто три рівноправних директори…
ЛИЦЕДІЙ. (тихо) Цирк на дроті…
САТИР. Я не бачу без окулярів, але все чую… Так, голосуємо… ( Сенсей і Лицедій підносять руки). Дякую, одноголосно!
Тепер переходимо до другого питання - визначення генерального напрямку творчої діяльності нашого блоку. Які є пропозиції?
ЛИЦЕДІЙ. Звичайно ж, сонетаризм. Адже наш так званий блок знають, лише завдячуючи моїм сонетам!
САТИР. Хвилинку, юначе! Ти скільки днів складаєш свої сонети? А я майже тридцять років життя поклав на сатиру. Тож наш напрям повинен мати таку вивіску: сатиризм!
СЕНСЕЙ. Та не смішіть, куме! Хто ж читає твої сатири, крім мене? Де ж та справедливість? Я самотужки створив цілий масив - банальна поезія, а вони впихують якісь сонети-куплети!
САТИР. Гаразд, будемо голосувати…
ЛИЦЕДІЙ. (підводиться на ноги) Я у цьому цирку участі більше не братиму! (виходить геть).
СЕНСЕЙ. Бачте, які ми гонорові…
САТИР. Але тепер нас лише двоє… І це вже не блок!
СЕНСЕЙ. Та не хвилюйся ти так, когось знайдемо третього. Завжди знаходили!
САТИР. До речі, вчора подала заяву на вступ до нашого блоку якась Калина Майна…
СЕНСЕЙ. Це та, що була Малина Файна?
САТИР. Мабуть.
СЕНСЕЙ. А як вона пише?
САТИР. Та яка нам різниця! Щось пише…
(Завіса)
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
ДІЯ ПЕРША
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50.
СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях.
САТИР - поет-сатирик, його важко розгледіти: ось він наче перед очима, а за мить - уже в іншому куті кімнати.
Звичайна кімната.
На диванчику сидять Сатир і Сенсей. На стільці біля стіни примостився Лицедій.
САТИР. Так, шановні колеги! Установчі збори з приводу створення нашого літературного блоку можна вважати відкритими.
ЛИЦЕДІЙ. Можна!
САТИР. А ваша думка, Сенсею?
СЕНСЕЙ. Та, звичайно ж, можна!
САТИР. Для ведення наших зборів треба обрати голову і того, хто вестиме протокол…
СЕНСЕЙ. Ось ти і головуй, і складай протокол!
САТИР. Головувати я, звісна річ, можу, а от протоколювати мені складно - без окулярів…
ЛИЦЕДІЙ. (тихо) Наче він в окулярах щось може…
САТИР. Та не треба так, я все чую! Ось, Лицедію, ти у нас молодий, грамотний, тож бери папір, ручку, і вперед!
ЛИЦЕДІЙ. Гаразд, беру! (тихо) Дістали вже…
САТИР. Отже, на порядку денному зборів - два питання: обрання голови нашого блоку і визначення генерального напрямку його діяльності. Оскільки я вже головую, пропоную залишити мене на цій посаді...
СЕНСЕЙ. Ого, розігнався як! А чому тоді не я? У мене вже п‘ять тисяч віршів написано! Я щойно отримав посвідчення кандидата у члени Книги Гіннеса…
ЛИЦЕДІЙ. Та при чому тут кількість? Ви ж чудово розумієте, що поезія - це насамперед якість! Один мій сонет переважить тисячі ваших віршів і сатир!
І взагалі, голова - це обличчя будь-якого літературного об‘єднання. Отже, головою маю бути саме я!
САТИР. Зрозуміло, шановні мої, що ми ніколи не дійдемо згоди з цього питання. А тому пропоную обрати таку форму нашого правління, як директорат, тобто три рівноправних директори…
ЛИЦЕДІЙ. (тихо) Цирк на дроті…
САТИР. Я не бачу без окулярів, але все чую… Так, голосуємо… ( Сенсей і Лицедій підносять руки). Дякую, одноголосно!
Тепер переходимо до другого питання - визначення генерального напрямку творчої діяльності нашого блоку. Які є пропозиції?
ЛИЦЕДІЙ. Звичайно ж, сонетаризм. Адже наш так званий блок знають, лише завдячуючи моїм сонетам!
САТИР. Хвилинку, юначе! Ти скільки днів складаєш свої сонети? А я майже тридцять років життя поклав на сатиру. Тож наш напрям повинен мати таку вивіску: сатиризм!
СЕНСЕЙ. Та не смішіть, куме! Хто ж читає твої сатири, крім мене? Де ж та справедливість? Я самотужки створив цілий масив - банальна поезія, а вони впихують якісь сонети-куплети!
САТИР. Гаразд, будемо голосувати…
ЛИЦЕДІЙ. (підводиться на ноги) Я у цьому цирку участі більше не братиму! (виходить геть).
СЕНСЕЙ. Бачте, які ми гонорові…
САТИР. Але тепер нас лише двоє… І це вже не блок!
СЕНСЕЙ. Та не хвилюйся ти так, когось знайдемо третього. Завжди знаходили!
САТИР. До речі, вчора подала заяву на вступ до нашого блоку якась Калина Майна…
СЕНСЕЙ. Це та, що була Малина Файна?
САТИР. Мабуть.
СЕНСЕЙ. А як вона пише?
САТИР. Та яка нам різниця! Щось пише…
(Завіса)
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію