ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Артур Курдіновський
2025.07.17 00:27
З'явився сявка в нас багатоликий,
Штамповану гидоту постить всюди.
Створити може сотню тисяч ніків...
Єдиний вірний - Заздрісна Паскуда.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.

Борис Костиря
2025.07.16 22:04
Це вже ніколи не повернеться,
Немає вже шляху назад.
Минуле відлетіло з вереском,
Немов грайливий зорепад.

Ці усмішки і сльози намертво
Вросли в минуле, як трава.
Укрились листям рухи й наміри,

Устимко Яна
2025.07.16 20:28
з горішка човник хлюпає веслом
і довга тінь між хвилями і дном
і те весло до дна – як перевесло
гойдає сонце глибоко на дні
весняні ночі теплі літні дні
й передчуття «от-от» – аби не щезло

з горішка човник брижі на воді

Ігор Терен
2025.07.16 20:21
А деякі сліпі поводирі,
не маючи душі, явили тіло
і... пазурі
на тому вівтарі,
куди нечистій силі закортіло.

***
А шулеру політики не треба

Ольга Олеандра
2025.07.16 09:43
Ти програєш, я виграю.
Що з цим підходом нездорове?
Чи ми з тобою у бою
списи схрестили гарячково
і має хтось перемогти,
а інший, здоланий, програти?
А переможець святкувати
«поБеду» бажану свою,

С М
2025.07.16 09:00
Коли матуся відмовить усім на запрошення
І сестрі вашій батько розжує
Що ви втомились від себе і власних утотожнень
Запрошую, королево, міс Джейн
Чи зайдете, королево, міс Джейн

І коли квіткарки зажадають виплати за кредитом
А троянди їхні відпахт

Віктор Кучерук
2025.07.16 08:51
Непереливки без жінки
Стало жити козаку, -
Сивиною павутинки
Засріблилися в кутку.
Вкрилась плямами підлога,
Як і скатерть на столі
І, неначе чорний погар,
Пил з'явився скрізь на склі.

Борис Костиря
2025.07.15 22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,

Артур Курдіновський
2025.07.15 17:05
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.

Іван Потьомкін
2025.07.15 11:51
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...

Тетяна Левицька
2025.07.15 07:54
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.

Віктор Кучерук
2025.07.15 05:50
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Емігрантські

 Колискова стуку
З кишень старих набитого вокзалу
вагонний тяг і люду течія.
Заколесився ранок, лічить шпали,
мов кроки перехожих перія.

Переганяє серце стуком власним
ритмічні переходи по рубцях
і місто на очах тремтить i гасне,
розкидує "прощай" небитий шлях.

Бігцем простує вигнана дорога,
пустельником здається небосхил.
Купейна колискова, даль розлога,
розділена на тисячі мірил.

Вкладаю в портмоне за гріш надію,
спливає поминальна по устах.
І туляться натужно в згадках вії,
забувши на хвилину за розмах.

В клітках сидінь валізи, наче звірі
голодні, пережовують роки.
А я годинника за серцем звірю,
п'ястук розтисну ватної руки.

Хай за плечима кілометрів ранець,
а у душі ні пуху, ні пера.
У слові материнськім, як у рані
на біль врожайний випала пора.

28 Грудня 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-28 19:34:11
Переглядів сторінки твору 3104
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.939 / 5.5  (5.069 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.127 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.07.16 23:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 19:46:14 ]
Юрію, зізнаюся, ця мені з Ваших останніх речей найбільше сподобалася :) Якась така близька, щиро життєва композиція!
А що таке "перія" ?
"прощай" ніби треба в лапки; між "тремтить" і "гасне" краще І - а на початку рядка А :) Ще оте "пРО РОзмах" надто рокоче...
"Бутон ватної руки" - бутон то щось трохи надто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:49:58 ]
Добрий вечір, пане Юрку! Сподіваюся, ви з розумінням поставитеся до моїх зауваг щодо голосу зозули у попередніх коментарях. Вони стосуються не так вас, як словника.
А щодо цого вірша, то відразу почався спотикач на колії, а потім на незрозумілому пе(И?)рії. Поки не зясую з ними, не можу рушити далі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:56:39 ]
Дякую Вандочко, п.Валентине,
Замінив...
***
ПЕРІЯ, -ї, ж., діал. 1. Ряд будинків. 2. Бік вулиці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 19:59:43 ]
Думаю над кОлією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 20:00:43 ]
Завше приємно підказати щось корисне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 20:01:41 ]
Юрію, ходіть до мене на сторінку - може, теж щось скажете :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-28 20:37:30 ]
Цікавий варіант.
Дякую Вандочко - обміркую... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-12-28 22:49:46 ]
А мені оце посмакувало:
"В клітках сидінь валізи, наче звірі
голодні, пережовують роки.
А я годинника за серцем звірю,"

Може тому, що маю настрій валізовий ;) А про годинник сильно! Дякую:) Цьомки)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-29 01:14:04 ]
Так затишно стає од Вашого вірша- по-дорожньому затишно. "п'ястук розтисну ватної руки."- це взагалі шедевр, як на мене, бо в одній цій фразі заховано стільки асоціацій: і те, що ми у дорозі сам на сам з собою, особливо, коли прокидаємось вночі під стукіт колес, і уся чарівність незручності умов, і швидкоплинність стану невагомості, який відчувається у дорозі. Я з кожним перечитуванням все більше закохуюсь у цей вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-12-29 04:34:45 ]
Два останніх рядки схвилювали.Я ж навіть не зміг бути в своїх батьків на похоронах у Тернополі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-29 06:14:19 ]
"З кишень старих набитого вокзалу" може бути як моновірш - сильний точний образ!