ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.03.10 18:53
А я люблю вусатого Тараса
В кожусі, шапці, вишиванці теж.
Це - образ цільний, нації окраса,
І сила духу, величі без меж.

Ніколи він не був старезним дідом,
Це -- просто виплід збочених уяв.
На себе взяв усі народу біди,

Микола Дудар
2026.03.10 13:03
Дивує березень хурмою…
Підмерзла. Наче вже й весна.
Сьогодні восьме, ти зі мною
І я не той, і ти не та…
Сидиш навпроти у мовчанні,
А я з мовчанки в пам’ять зліг.
Щось є у цім протистоянні…
Чому на восьме? Видно збіг.

Іван Потьомкін
2026.03.10 11:25
Заздрю Вам, Блаженний Феофілакте,
І часу, в якому Ви жили:
Сьогодні не частина, а все небо
Перетворилося на пекло,
І людина не може захисток знайти,
Аби спокійно за Божим заповітом
Квітчати Землю і багатства множить,
І розум, даний Всевишнім на пр

Борис Костиря
2026.03.10 10:51
Не буде яблук споважнілих,
Не буде вже дарів небес.
Ночей не буде спорожнілих,
Де вітер від краси воскрес.

Стихійне лихо нас накрило,
Як неба замисел лихий,
У таємниці потопило,

Віктор Кучерук
2026.03.10 06:15
Весна несе не лиш турботи,
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.

Володимир Бойко
2026.03.09 22:56
Закоханими у себе бувають не лише політики. Люби себе і хай тебе ревнують. Якщо любов нерозділена, розділи її із собою. Люби себе та не залюблюй. У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів. Багато любові в одному тілі виявило

Ігор Павлюк
2026.03.09 22:03
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д

Олег Герман
2026.03.09 19:49
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.

Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,

Артур Курдіновський
2026.03.09 16:25
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!

Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -

Юрко Бужанин
2026.03.09 15:59
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.

Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил

Світлана Пирогова
2026.03.09 12:43
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.

І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с

Ігор Шоха
2026.03.09 12:26
                І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.

Юрій Гундарів
2026.03.09 11:54
Шевченко - НАШ. І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ. Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів… Тарас - поруч. Він, як і завжди, - на передовій

Борис Костиря
2026.03.09 10:07
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.

Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,

Олена Побийголод
2026.03.09 09:25
Борис Ласкін (1914-1983)

Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!

        Із гуркотом, у лавах без прогалин,

Тетяна Левицька
2026.03.09 08:36
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.

Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Некрот (1974) / Вірші / ЖИТТЯ ЯК ВОНО Є

 ПІСЛЯНОВОРІЧНЕ, або «ЦІНИ ВПАЛИ»
Випав сніг Одарці на поріг -
Треба ж! - акурат у Новий рік.
Вкрилася земелька покривалом.
«Падав сніг... і ціни теж упали!» -
Голос раптом з «тєлєка» прорік.

А старій - питання нелегке:
Що за диво кажуть (ще й яке!)?
Ціни ж, навпаки, зросли синхронно
І на хліб, й на крупи, макарони...
Тьху ти, трясця: «стартовий пакет»!

Мовчки шуфлю бабця узяла,
Відкидає сніг - нервова, зла:
Впали ціни на пакет - це звістка,
Та якби ж онуків і невістку
Накормити цим вона могла!

Син Одарки розум сильний мав
І науку нашу розвивав.
Труд важкий - зарплата копійчана.
Мусив Ігор як заробітчанин
Їхати в Росію... і пропав.

А невістка - мерзнучи в ларку,
Плату геть отримує низьку.
Діти необхідного не мають,
А з Тетяни гроші вимагають
Повсякчас у школі й дитсадку...

Тиск в Одарки, голова болить,
І Тетяні болі допекли:
Органи застуджені довіку...
Ну, то подорожчають і ліки,
Бо недавно ПДВ ввели.

Так про найбідніших сіромах
Дбають посадовці у верхах.
Що їм наші злидні та хвороби?
Їм достатньо, щоб зростав добробут
У промовах, звітах, рапортах...

Ціни впали «круто» - геть не там,
Де б це щось дало простим тіткам.
Вірмо ж далі в новорічну казку,
Та облишмо віру в панську ласку -
Ніби влада жити дасть і нам.
Січень 2004 року




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-02 16:34:14
Переглядів сторінки твору 3163
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.416 / 5.11)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.437 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.03.31 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-02 17:29:49 ]
Олександре, з Новим Вас роком, усіх благ! :-) Вірмо далі в новорічну казку все-таки!! Що ж ви так реалістично-песимістично...:-( А вірш майстерний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-02 17:30:45 ]
Погоджуюсь з Вандою, цікава штучка))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-02 17:38:05 ]
З найкращими побажаннями вітаю Вас, шановний Олександре, з Новим роком! Дякую за Вашу пораду щодо телефонного кохання. У кожній пораді є часточка видужання. Та чи варто видужувати від любові?..
А вірші Ваші дуже хочеться читати в прозі, бо задум до того вабить. Ви як щодо прози?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-01-03 08:09:29 ]
Вандо, Варцю, Ольго, ДЯ-КУ-Ю всім ВАМ!
Ольго, відповім на обидва Ваші питання.
Любов буває дуже різною. У тому числі навіть злою. Так от: від пристрасті, яка руйнує особистість, нічим натомість не збагачуючи, - видужувати варто. Таке моє переконання. Може, не маю рації, хто знає!
Щодо прози я майже ніяк. Після написання -надцяти тисяч символів журналістських текстів щотижня Богу дякувати, що хоч на вірші сили залишаються (та й то не завжди). Це на даний момент. У майбутньому все може змінитись, а може й залишитися так само - я звідки знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-03 18:10:38 ]
Кожне наше почуття наас чимось- та збагачує! :)
Натхнення і наснаги Вам! Щиро, Ольга.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-01-04 08:23:51 ]
Ольго, слава Богу, що Вам не довелося переживати почуття, які Вас не збагачували. Але, повірте, так щастить не всім. Добре, якщо людина хоча б заднім числом робить якісь висновки... стоп! нема часу в це заглиблюватися; може, колись буде час - новелу чи повість напишу. :))
Дякую за добрі побажання, зичу Вам того ж самого!