Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.03
11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.
Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.
Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога
2026.04.03
05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.
2026.04.02
19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.
2026.04.02
16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн
2026.04.02
13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.
2026.04.02
13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.
Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.
Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю
2026.04.02
09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…
Бра
Бра
2026.04.02
05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
2026.04.02
05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
2026.04.01
21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
2026.04.01
20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
2026.04.01
19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
2026.04.01
13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
2026.04.01
13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
2026.04.01
11:32
Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст
2026.03.31
21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Новини (Публіцистика)
Помер Блідар Валерій Микитович (12.11.1949-13.07.2024)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Помер Блідар Валерій Микитович (12.11.1949-13.07.2024)
Сьогодні, 13 липня 2024 року, біля третьої години ранку, в Києві від сердечного нападу помер Валерій Микитович Блідар – начальник Генерального штабу Українського Реєстрового Козацтва (УРК), генерал-полковник УРК.
БЛІДАР Валерій Микитович народився 12 листопада 1949 року у родині військовослужбовця. Українець.
Закінчив фізичний факультет Казахського державного університету (1972), вечірній факультет міжнародних відноcин (Алма-Ата,1984), факультет цивільної оборони (Вищі Академічні курси МО СССР, Москва, 1986), оперативно-стратегічний факультет Академії ЗС України (Київ,1996). Учасник бойових дій.
З 1983 до вересня 1992 року проходив службу в системі цивільної оборони та міністерстві оборони Казахстану. Остання посада – радник Міністра оборони Казахстану з питань зовнішньої та внутрішньої військової політики.
У 1974-2000 рр. – служба в Збройних силах (з 1992 до 2000 року - в Міністерстві оборони України).
З серпня 1992 року - начальник договірно-аналітичного відділу Центру адміністративного управління стратегічними ядерними силами Збройних сил України, відповідальний за створення організаційно-нормативної бази ракетно-ядерного роззброєння України, вирішення юридичних та організаційних питань у галузі отримання Україною іноземної допомоги у зв’язку зі скороченням стратегічних наступальних озброєнь.
У березні 1995 року за розпорядженням Глави Адміністрації Президента України був відряджений до зазначеної президентської структури для формування Генеральної військової інспекції при Президентові України.
З вересня 1995 до серпня 2000 року – керівник окремої інспекції у складі Генеральної військової інспекції при Президентові України.
Колеги і друзі висловлюють щирі співчуття родині у зв'язку зі смертю їх чоловіка, батька і дідуся.
БЛІДАР Валерій Микитович народився 12 листопада 1949 року у родині військовослужбовця. Українець.
Закінчив фізичний факультет Казахського державного університету (1972), вечірній факультет міжнародних відноcин (Алма-Ата,1984), факультет цивільної оборони (Вищі Академічні курси МО СССР, Москва, 1986), оперативно-стратегічний факультет Академії ЗС України (Київ,1996). Учасник бойових дій.
З 1983 до вересня 1992 року проходив службу в системі цивільної оборони та міністерстві оборони Казахстану. Остання посада – радник Міністра оборони Казахстану з питань зовнішньої та внутрішньої військової політики.
У 1974-2000 рр. – служба в Збройних силах (з 1992 до 2000 року - в Міністерстві оборони України).
З серпня 1992 року - начальник договірно-аналітичного відділу Центру адміністративного управління стратегічними ядерними силами Збройних сил України, відповідальний за створення організаційно-нормативної бази ракетно-ядерного роззброєння України, вирішення юридичних та організаційних питань у галузі отримання Україною іноземної допомоги у зв’язку зі скороченням стратегічних наступальних озброєнь.
У березні 1995 року за розпорядженням Глави Адміністрації Президента України був відряджений до зазначеної президентської структури для формування Генеральної військової інспекції при Президентові України.
З вересня 1995 до серпня 2000 року – керівник окремої інспекції у складі Генеральної військової інспекції при Президентові України.
Колеги і друзі висловлюють щирі співчуття родині у зв'язку зі смертю їх чоловіка, батька і дідуся.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Чи насправді жінки кохають, коли виходять заміж?"
• Перейти на сторінку •
"Злетів на небо видатний український музикант професор Анатолій Молотай"
• Перейти на сторінку •
"Злетів на небо видатний український музикант професор Анатолій Молотай"
Про публікацію
