ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Новини):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.10.22
10:48
Я усміхатись перестала,
Морозний вітер губи студить,
На один сподив менше стало,
На одну пісню більше буде.
І оцю пісню мимоволі
Віддам на посміх і на глузи,
Бо так нестерпні аж до болю
Душі любовні тиша й смуток.
Морозний вітер губи студить,
На один сподив менше стало,
На одну пісню більше буде.
І оцю пісню мимоволі
Віддам на посміх і на глузи,
Бо так нестерпні аж до болю
Душі любовні тиша й смуток.
2024.10.22
09:33
Духовні паролі…
Видіння чи сон:
дарує ієрогліф
Мацуо Басьо.
2024 рік
Видіння чи сон:
дарує ієрогліф
Мацуо Басьо.
2024 рік
2024.10.22
07:15
Зажурилась діва на пеньку,
а дівки журитись файно вміють,
захотілось яблук у соку,
смак яких відомий тільки змію.
Каже хлоп їй: «Знову за своє?
Ти біди на нас накличеш, люба.
Бачиш, вже світанок настає?
А твоє бажання – чиста згуба».
а дівки журитись файно вміють,
захотілось яблук у соку,
смак яких відомий тільки змію.
Каже хлоп їй: «Знову за своє?
Ти біди на нас накличеш, люба.
Бачиш, вже світанок настає?
А твоє бажання – чиста згуба».
2024.10.22
06:58
Стигне в раннім осіннім смерканні
Переповнений тишею двір, -
Яскравішає швидко сіяння
Неймовірно привабливих зір.
Безнастанно вглядаюся в небо
І вслухаюся в шурхоти трав,
Бо спокою немає без тебе,
Бо з душі не зникає жура.
Переповнений тишею двір, -
Яскравішає швидко сіяння
Неймовірно привабливих зір.
Безнастанно вглядаюся в небо
І вслухаюся в шурхоти трав,
Бо спокою немає без тебе,
Бо з душі не зникає жура.
2024.10.22
06:54
Споглядає холод крізь Віконце…
Все чатує, хитрий, за дверми
Лізе, як завжди, поперед Сонця
Наче розпаскудилися ми…
Правда, є питання, як без нього?
Грішником і хай не обізвуть
Не чіпляюсь, лиш благаю Бога
Підсказати й виправити суть
Все чатує, хитрий, за дверми
Лізе, як завжди, поперед Сонця
Наче розпаскудилися ми…
Правда, є питання, як без нього?
Грішником і хай не обізвуть
Не чіпляюсь, лиш благаю Бога
Підсказати й виправити суть
2024.10.22
04:36
А запах твого парфуму -
Гіркий, наче стигла осінь.
Настукує дощик: "Думай!"
Стою на твердім порозі.
Цей запах твого парфуму -
Мов цукор на мармеладі.
Та й справа яка до суму
Гіркий, наче стигла осінь.
Настукує дощик: "Думай!"
Стою на твердім порозі.
Цей запах твого парфуму -
Мов цукор на мармеладі.
Та й справа яка до суму
2024.10.21
19:48
Так як риба гниє з голови, так і людина починає хворіти від нервів. А воно так і є. Старі люди недаремно кажуть, що всі хвороби від нервів.
Рознервувався – зламав ногу. Добре, що не собі, а сусіду. Рознервував жінку: побила, ще й із хати в
2024.10.21
16:35
Пахне туманним
Золотом просинь.
Осінь…
Сонця з-за хмари
Не видно досі.
Осінь…
Золотом просинь.
Осінь…
Сонця з-за хмари
Не видно досі.
Осінь…
2024.10.21
14:00
Під тихий шелест ніжних крапель дощових
Так добре мріється й чекається на краще.
Приворожить, заколисає, поведе за думку-нитку в сни,
Щоб забуття вточило вік по краплі.
Розірве нитку провідну то гуркіт грому, то спалах блискавиці.
Немає спокою, зач
Так добре мріється й чекається на краще.
Приворожить, заколисає, поведе за думку-нитку в сни,
Щоб забуття вточило вік по краплі.
Розірве нитку провідну то гуркіт грому, то спалах блискавиці.
Немає спокою, зач
2024.10.21
11:56
Згубись, нікель-гріш
На теренах цупкіших
Котися за мріями — на інший бік
Щоби тільки мені саме того
Тендітного дня дзвінким
Потягом білих богів з-за обрію
Прибути неспішно сміливим звіром
На теренах цупкіших
Котися за мріями — на інший бік
Щоби тільки мені саме того
Тендітного дня дзвінким
Потягом білих богів з-за обрію
Прибути неспішно сміливим звіром
2024.10.21
11:25
У своїм дико-форматі —
Ви гарнюсінька нікчема…
Зауважу — у квадраті.
Ви при розумі? Богема?
Я би вас не взяв задаром
Ви — зерно майбутніх бід,
Що дісталося нашару
Ось лице… чортяки міт…
Ви гарнюсінька нікчема…
Зауважу — у квадраті.
Ви при розумі? Богема?
Я би вас не взяв задаром
Ви — зерно майбутніх бід,
Що дісталося нашару
Ось лице… чортяки міт…
2024.10.21
11:04
Кохать і втрачати, прагнуть і шкодувать,
Болісно падать і знову підводитись,
Кричати зажурі: «Пріч!» і благати : «Провадь!»
Оце ж бо життя: ніщо, а якже задосить...
Вибігать за єдиним скарбом в пустині,
Стрибати в безодню за неповторним,
Аби після
Болісно падать і знову підводитись,
Кричати зажурі: «Пріч!» і благати : «Провадь!»
Оце ж бо життя: ніщо, а якже задосить...
Вибігать за єдиним скарбом в пустині,
Стрибати в безодню за неповторним,
Аби після
2024.10.21
05:59
Проснувся – і бачу туман за вікном
Та чую важке безгоміння, –
Не шурхає вітер по шибці листком,
Не сіється мжичка осіння.
Сухою імлою засмучений вид
Пробудження смуги світання, –
Знеможений мороком ранок поблід
І втратив мотив для звучання.
Та чую важке безгоміння, –
Не шурхає вітер по шибці листком,
Не сіється мжичка осіння.
Сухою імлою засмучений вид
Пробудження смуги світання, –
Знеможений мороком ранок поблід
І втратив мотив для звучання.
2024.10.21
05:32
Я сподіваюсь, ви мене пробачите,
бо запізнився десь на пів життя.
Красуня-осінь звала на побачення
така наївна, грішна і свята.
Ми заблукали на задвірках пристрасти,
згубилися у вирі почуттів.
Коли ж устигли з листопада випасти,
де до нестями я те
бо запізнився десь на пів життя.
Красуня-осінь звала на побачення
така наївна, грішна і свята.
Ми заблукали на задвірках пристрасти,
згубилися у вирі почуттів.
Коли ж устигли з листопада випасти,
де до нестями я те
2024.10.20
15:30
Сидить Сатана та й дума, як би відомстити,
Всякі кари вигадує тому найлютіші.
Надіями захопити й замучити тішить,
Що зумів його не лише отак обдурити,
А й корону відібрати й крила відрубати.
Позбавив його можливості на небо літати.
Тож надумався і в
Всякі кари вигадує тому найлютіші.
Надіями захопити й замучити тішить,
Що зумів його не лише отак обдурити,
А й корону відібрати й крила відрубати.
Позбавив його можливості на небо літати.
Тож надумався і в
2024.10.20
14:26
не від газманова почує
про костю та його баркас
багато хто у довгих чергах
до кас
тут не париж чого вмирати
і ця ж турбота за Творцем
хапай рюкзак і до платформи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...про костю та його баркас
багато хто у довгих чергах
до кас
тут не париж чого вмирати
і ця ж турбота за Творцем
хапай рюкзак і до платформи
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Новини):
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
2013.10.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Новини (Публіцистика)
Помер Блідар Валерій Микитович (12.11.1949-13.07.2024)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Помер Блідар Валерій Микитович (12.11.1949-13.07.2024)
Сьогодні, 13 липня 2024 року, біля третьої години ранку, в Києві від сердечного нападу помер Валерій Микитович Блідар – начальник Генерального штабу Українського Реєстрового Козацтва (УРК), генерал-полковник УРК.
БЛІДАР Валерій Микитович народився 12 листопада 1949 року у родині військовослужбовця. Українець.
Закінчив фізичний факультет Казахського державного університету (1972), вечірній факультет міжнародних відноcин (Алма-Ата,1984), факультет цивільної оборони (Вищі Академічні курси МО СССР, Москва, 1986), оперативно-стратегічний факультет Академії ЗС України (Київ,1996). Учасник бойових дій.
З 1983 до вересня 1992 року проходив службу в системі цивільної оборони та міністерстві оборони Казахстану. Остання посада – радник Міністра оборони Казахстану з питань зовнішньої та внутрішньої військової політики.
У 1974-2000 рр. – служба в Збройних силах (з 1992 до 2000 року - в Міністерстві оборони України).
З серпня 1992 року - начальник договірно-аналітичного відділу Центру адміністративного управління стратегічними ядерними силами Збройних сил України, відповідальний за створення організаційно-нормативної бази ракетно-ядерного роззброєння України, вирішення юридичних та організаційних питань у галузі отримання Україною іноземної допомоги у зв’язку зі скороченням стратегічних наступальних озброєнь.
У березні 1995 року за розпорядженням Глави Адміністрації Президента України був відряджений до зазначеної президентської структури для формування Генеральної військової інспекції при Президентові України.
З вересня 1995 до серпня 2000 року – керівник окремої інспекції у складі Генеральної військової інспекції при Президентові України.
Колеги і друзі висловлюють щирі співчуття родині у зв'язку зі смертю їх чоловіка, батька і дідуся.
БЛІДАР Валерій Микитович народився 12 листопада 1949 року у родині військовослужбовця. Українець.
Закінчив фізичний факультет Казахського державного університету (1972), вечірній факультет міжнародних відноcин (Алма-Ата,1984), факультет цивільної оборони (Вищі Академічні курси МО СССР, Москва, 1986), оперативно-стратегічний факультет Академії ЗС України (Київ,1996). Учасник бойових дій.
З 1983 до вересня 1992 року проходив службу в системі цивільної оборони та міністерстві оборони Казахстану. Остання посада – радник Міністра оборони Казахстану з питань зовнішньої та внутрішньої військової політики.
У 1974-2000 рр. – служба в Збройних силах (з 1992 до 2000 року - в Міністерстві оборони України).
З серпня 1992 року - начальник договірно-аналітичного відділу Центру адміністративного управління стратегічними ядерними силами Збройних сил України, відповідальний за створення організаційно-нормативної бази ракетно-ядерного роззброєння України, вирішення юридичних та організаційних питань у галузі отримання Україною іноземної допомоги у зв’язку зі скороченням стратегічних наступальних озброєнь.
У березні 1995 року за розпорядженням Глави Адміністрації Президента України був відряджений до зазначеної президентської структури для формування Генеральної військової інспекції при Президентові України.
З вересня 1995 до серпня 2000 року – керівник окремої інспекції у складі Генеральної військової інспекції при Президентові України.
Колеги і друзі висловлюють щирі співчуття родині у зв'язку зі смертю їх чоловіка, батька і дідуся.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Чи насправді жінки кохають, коли виходять заміж?"
• Перейти на сторінку •
"Злетів на небо видатний український музикант професор Анатолій Молотай"
• Перейти на сторінку •
"Злетів на небо видатний український музикант професор Анатолій Молотай"
Про публікацію